Коротку інформацію про володарювання персів в Єгипті дає нам надпис царя Дарія І (VI ст. до н.е.). Окремо вчений Г. Чайлд відзначає Суецькі надписи, які повідомляють про проведення персами канала від річки Ніл до Червоного моря, будівництво якого було розпочато єгиптянами при Нехо ІІ; Накші. Рустемський та Бехістунський надпис характеризували становище Єгипту за часів перського панування Гордон Чайлд. Древний Восток на свете новых раскопок - М., 1956. - С. 32..

Безсумнівний інтерес для вивчення історії Стародавнього Єгипту представляють праці античних авторів, стародавньогрецьких та римських письменників. Зокрема відомості, які наводяться в творах грецьких колоністів, торговців, найманців, які з VII ст. до н.е. почали проникати до Єгипту. Дані деяких античних авторів інколи базуються на особистих спостереженнях. Найбільш повний опис Єгипту залишив грецький історик Геродот (V ст. до н.е.), який присвятив другу книгу своєї «Історії» Стародавньому Єгипту. Побувавши в середині V ст. до н.е. в Єгипті, Геродот описав природу, звичаї, культуру та релігію стародавньої країни, дав її короткий історичний нарис, детально зупинився на останньому періоді єгипетської історії (VII-VI ст. до н.е.). Геродот описує природні умови Єгипту так: «…Насамперед, як тільки ще під'їжджати до Єгипту з моря, перебуваючи на відстані одного дня шляху від суші, і спустиш плот, то витягнеш бруд, а глибина моря тут - одинадцять орій. Грунт у Єгипті чорноземний і пухкий, бо складається з мулу та наносів, які викидає річка з Ефіопії» Крижанівський О.П., Мухіна З.І. та ін. Хрестоматія з історії Стародавнього світу. - К., 1974. - С. 7.. Незважаючи на те, що розповідь Геродота переповнена легендами, новелами, анекдотами, міфами, більшість відомостей щодо релігії, природних ресурсів Єгипту, підтверджується тогочасними єгипетськими надписами.

Діодор (І ст. до н.е.) мав можливість використати значний масив історичної літератури, яка не дійшла до наших днів. Деякі дані, які він наводить, також підтверджуються єгипетськими надписами. Так, цінність має робота Діодора, присвячена опису природних умов Єгипту, праці рабів та злочинців у золотих копальнях Нубії: «там видобувають золото з великими муками і втратами. Віддані туди у величезній кількості, всі закуті в кайдани, вони безперестанно працюють, позбавлені будь-якої можливості втекти…» Там само. - С. 10..

Інформацію про Стародавій Єгипет містить історико-географічна праця Страбона (І ст. до н.е.), який детально описує природу Єгипту, систему штучного зрошування, рослинність, тваринний світ, виноробство. Одночасно з цим він вказує на той вплив, який єгипетська культура мала на Грецію.

Страбон так зазначив про Ніл та його розливи: «Ніл тече від кордонів Ефіопії по прямій лінії на північ до так званої місцевості Дельти. Потім він, розділяючись біля верхів'я…, перетворює цю місцевість немовби у вершину трикутника… Більше сорока днів тримається літом вода на висоті, поки починає потроху спадати…» Там само. - С.11..

Таким чином, період Стародавнього царства вивчений досить детально. Для висвітлення історії Єгипту цього періоду досліджено велику кількість писемних та археологічних джерел.

Не менший інтерес для дослідників Стародавнього Єгипту становить період Раннього царства. Однак, цей період археологи дослідили не повністю, знайдено дуже мало джерел. Найдавніші надписи, які відносяться до часів Раннього царства, знайдені в Ієраконполі (Верхній Єгипет). Вони допомогають відновити імена перших єгипетських фараонів та пояснити суть зображених сцен. Так, вдалося встановити ім'я фараона Скорпіона та знаки, які зображують штандарти окремих номів, а також сцену святкової церемонії початку сільськогосподарських робіт, проведення фараоном першої борозди або лінії зрошувального каналу. Неабиякий інтерес становлять зображення і надписи, які збереглися на шиферній таблиці фараона Нармера Крижанівський О. Культура стародавнього Єгипту //Історія України. - 2001. - № 40.- С.7..

Отже, джерельна база періоду Раннього царства є незначною, однак знахідки стародавніх надписів допомогають нам відновити імена фараонів та характеризують різні церемонії того часу, що дозволяє поглибити наше уявлення щодо історії Стародавнього Єгипту.

Великий інтерес серед дослідників Єгипту викликає період Середнього царства (2050-1750 рр. до н.е.). Цей період вивчений докладніше, ніж попередній. Було знайдено різноманітніші надписи, предмети побуту, мистецтва, архітектурні споруди.

Цінні пам'ятки знайдені при розкопках стародавньоєгипетських міст доби Середнього царства. Так, англійський археолог Ф. Петрі розкопав поблизу Фаюмського оазису руїни міста часів Середнього царства (XXI-XVIII ст. до н.е.), де були знайдені цінні стародавньоєгипетські папіруси з документальними текстами. У Середньому Єгипті, біля містечка Ель-Амарна, англійські вчені (Ф. Петрі, Л. Вулі, Дж. Кендлбері та ін.) розкопали місто, збудоване фараоном XVIII династії Ехнатоном, із залишками царського замка, храмів та багаточисленних будівель, предметів побуту, мистецтва, а також цінних історичних надписів Николаев Г. Древний Египет. Пирамида власти // Наука и жизнь. - 1997. - № 5. - С. 10..

Писемні джерела Середнього царства, безперечно, численніші та різноманітніші, порівняно з пам'ятками Раннього царства.

У районі заупокійного храму фараона XI династії в Дейр-ель-Бахри в одній із гробниць відомих людей часу Середнього царства були знайдені папіруси Хеканахта, які дають цінні відомості про помістне господарство єгипетського жерця. Згідно з надписами, знайденими в гробницях правителей Сіутського ному в Верхньому Єгипті, номархи цієї області в період послаблення центральної влади фараонів мали велику самостійність, здійснюючи повний контроль над господарським життям свого ному Крижанівський О.П. Історія Стародавнього сходу: Курс лекцій: Навч. посібник - К., 1996. - С. 28..

Для характеристики землевласницької аристократії часів Середнього царства важливі також надписи номархів Антилопого ному (сучасний Бені-Хасан), які повідомляють про те, що ці номархи володіли великими багатствами, значною владою в своїй області та передавали її у спадок дітям, онукам й нащадкам. На стільки ж показовими є тексти, знайдені в пустельній ущелині Вади-Хамамат, які наводять інформацію про експедицію в далеку південну країну Пунт («Країну бога»). Без сумніву, цікаві і надписи, знайдені на скелях Синайського півострова, в яких розповідається про експедиції. Про зміцнення економічних зв'язків Єгипту з областями Сирії говорять документи, які були знайдені в руїнах стародавнього міста Бібла, на Східному Середземномор'ї. У них розповідається, що в Біблі була єгипетська колонія, якою управляли сирійські князі, що носили місцеві імена, однак мали єгипетські титули та писали по-єгипетськи Авдиев В.И. История Древнего Востока. - Ленинград, 1948. - С. 26..

Для характеристики економічних відносин та державного управління Єгипту Середнього царства Г. Чайлд зазначив, що великий інтерес дають тексти, знайдені в руїнах міста Кахуна, збудованного в Фаюмському оазисі: це офіційні та ділові документи статистичного характеру, які вказують на проведення в ті часи перепису населення. Для вивчення повноважень державної адміністрації велике значення має рахувальна книга царського палацу часів XIII династії, яка дає уявлення про бюрократичний апарат та фінансово-статистичні справи того часу Гордон Чайлд. Древний Восток на свете новых раскопок - М., 1956. - С. 36..

В якості писемних джерел важливі літературні твори, зокрема, «Розповідь Сінухета», яка містить інформацію про економічні та культурні зв'язки Єгипту з Палестиною та Сирією. Тут міститься розповідь про смерть фараона Аменехмета І: 12.» Послали «друзі двору» на захід, щоб сповісти царевого цина про те, що трапилось у палаці. Знайшли його посланці в дорозі, наздогнали його нічної пори. Сокіл (тобто син Аменехмета) полетів із своїм пажем, не сповістивши своє військо. Ось стояв і я, чув його голос, коли він говорив, бо я був поблизу. Рушив я на південь…» Крижанівський О.П., Мухіна З.Г. та ін. Хрестоматія з історії Стародавнього світу. - К., 1974. - С. 21.. Ще одним дуже цікавим джерелом для вивчення історії цого періоду є «Повчання», які дають уявлення про стародавні правила життєвої мудрості, та особливі «Пророцтва», в яких описуються народні заворушення, що відбувалися в Єгипті наприкінці доби Середнього царства.

Важливі історичні та релігійні надписи та зображення принесли розкопки грандіозного храмового комплексу в столиці часів Середнього царства - Фівах. Тут, на західному березі Нілу, був добре досліджений храм в Мединет-Абу. У розташованих неподалік скелях розкопали кілька гробниць фараонів. У гробницях стародавньоєгипетських вельмож в різних частинах Єгипту було знайдено велику кількість зображень та надписів історичного, побутового та релігійного характеру.

Отже, період Середнього царства представлений різноманітними джерелами. У цей період були знайдені папіруси Хеканахта, які дають змогу дослідити особливості тогочасного господарства.

Наступним періодом в історії Стародавнього Єгипту є доба Нового царства. Для цього періоду характерна велика кількість дипломатичних документів, літературних творів, надписів. Добою Нового царства датується багато ділових документів, які характеризували соціально-економічні відношення, зокрема розвиток рабства, особливості організації апарату державної влади. Особливо багато ділових документів було знайдено в Дейр-ель Медині, поблизу столиці Єгипту - Фів. Ділові документи часу Нового царства містять цінні відомості про становище рабів, наприклад, про купівлю та найми рабів, іх звільнення, пошук загублених рабів. Інші надписи стосуються земельної власності, описують судові тяжби, пов'язані з приватним землеволодінням, фіксують різноманітні факти дарування землі. Збереглися документи, які фіксують ділові угоди найму та купівлі худоби, виробів ремісників, а також сімейних відносин, наприклад, записки про поділ майна, спадщину та пов'язані з цим судові справи.

Для характеристики центрального апарату державного управління велике значення має посадова інструкція сановнику та вищому чиновнику держави - саті, текст якої зберігся в деяких похованнях, зокрема, в гробниці вельможі Рехміра Крижанівський О.П., Мухіна З.Г. та ін. Хрестоматія з історії Стародавнього світу. - К., 1974. - С. 18.

Багаточисленні тексти часів Нового царства вказують на розвиток активної воєнної політики Єгипту. Особливо детально надписи фараонів XVIII династій повідомляють про їх походи до Передьої Азії та Нубії, серед яких виділяється своєрідний літопис походів Тутмоса ІІІ, який отримав назву «Анали». Аналіз документу дозволяє твердити, що ці походи описані по роках царювання фараона Там само. - С. 9.. Цей літопис був висічений на стіні храму Амона в Фівах.

Без сумніву, історичну цінність представляють дипломатичні документи цього часу, в тому числі й ті, які збереглися в столиці фараона XVIII династіїї Ехнатона, в місті Ахешатоне (суч. Ель-Амарна). Тут був знайдений великий дипломатичний архів середини ІІ тис. до н.е., який містив листи, адресовані єгипетським фараонам Аменхотепу ІІІ та Ехнатону правителями передньоазіатських держав (Вавилонії, Ассирії, Мітанні) та міст Східносередземноморського узбережжя (Бібл, Туніл та ін.). Ці офіційні листи та відповіді на них висвітлюють відносини між єгипетською державою та державами Передньої Азії, зазначають певне послаблення єгипетського впливу на сусідні країни. Дипломатичні документи цього часу були відкриті в Ель-Амарні в кінці XIX ст. Так, в 1968 р. при розкопках пагорба Камід-ель-Лаз на території Лівану археологи знайшли одну цілу клинописну табличку та три фрагменти, які представляли собою листи єгипетського фараона Аменхомета ІІІ правителям Дамаска та іншіх міст Середземноморського узбережжя. До нашого часу дійшов текст мирного договору Рамсеса ІІ та хетського царя Хатусілі ІІІ, складений на єгипетській та хетських мовах, - один із найдавніших мирних договорів, який зберігся до нашого часу История Древнего Востока: Учебник / Под ред. В.И. Кузищина.- М., 1979. - С. 13..

Страницы: 1, 2, 3