Росія була в'язницею народів. Пратія більшовиків та Ленін дуже обережно ставилися до нац. питання ще за часів громадянської війни. У Бресті більшовики визнали ЦР та її генеральний секретаріат; а потім визнали й У як незалежну державу. За часів громадянської війни більшовики визнали незалежність укр. рад. держави( республіки). Під час громадянської війни виникло негайне завдання об'єднати зусилля рад. більшовиків.у травні 1919 р. Ленін запропонував встановити воєнний союз рад. республік. 1 червня 1919 р. представники всіх рад. республік приймають рішення про воєнний та економічний союз. Це була не єдина держава, У. була незалежною до 1923 р. Рад. У. на цьому етапі проводила власну зовнішню політику (48 угод з іншими державами), торгівлю, почала будувати окрему укр.. рад. армію. 28 грудня 1920 р. представники від рад. Росії (Ленін та Чечерін) та преставник від У. Х. Раковський у Москві підписали угоду про воєнний та економічний союз між У та Росією. З цією метою об'єднувалися 7 наркоматів : торгівлі, фінансів, праці, залізниць, пошт і телеграфів. Були об'єднані ВРНГ і УРНГ. Ці об'єднані наркомати увійшли до складу РНК, але мали своїх представників. Такі ж самі угоди Росія уклала з іншими рад. республіками. Т. ч. Спочатку виникає договірна федерація формально незалежних рад. республік. Але ці відносини були досить непевні. Виникає подальша потреба у юридичному об'єднанні. З цього питання існувало дві точки зору: 1) всі рад. республіки повинні увійти до складу РРФСР як автономні республіки - це був принцип автономізації; 2) створення нового союзу, нової федерації рад. республік. Відстоювали: Х. Раковськиі, Ленін. Ракоський неодноразово ставив питання про перегляд стосунків між У та Росією. Була створена 10 серпня 1922 р. спеціальна комісія, до якої ввійшов Сталін та ін., але ніякого рішення не було прийнято. Ленін надіслав листа до Політбюро, в якому висунув свій власний план об'єднання республік. Цей план передбачав створення СРСР. У жовтні 1922 р. пленум ЦК РКП(б), на якому план Леніна було схвалено. Були створені комісії з розробки основ Конституції СРСР та з підготовки до утворення СРСР. Але й після цього пленуму не вщухали протиріччя. 3 жовтня 1922 р. в У почали обговорювання цієї пропозиції. 10 грудня 1922 р. у Харкові відбувся 7 Всеукраїнський з'їзд Рад, у якому було прийнято рішення , що У. ввійде до СРСР. Утворена Декларація “Про утворення СРСР” та проект Конституції. 30 грудня 1922 р. в Москві відбувся І з'їзд Рад СРСР. На з'їзді було присутньо 2215 делегатів (від У. 364 ). Цей з'їзд ухвалив Декларацію та Союзний Договір. Остаточне затвердження інших документів з'їзд доручив іншому з'їзду. Було обрано ЦВК СРСР, до якої увійшли 4 голови (від РРФСР, УРСР, БРСР та ЗРФСР). Головою ЦВК від УРСР увійшов Петровський. 26 січня 1924 р. - ІІ з'їзд Рад СРСР. З'їзд остаточно затвердив нову конституцію СРСР. Таким чином формування СРСР завершується після ІІ З'їзду. У травні 1925 р. відбувся IX Всеукраїнський з'їзд Рад, на якому. На цьому з'їзді була затверджена нова Конституція. Укр.. Конституція зафіксувала положення: у складі У. була Молдавська автономна рад. республіка. Губернії ліквідовані, а були Центр - Округ - Район. В 1924 р. Ленін вмирає. Після його смерті влада перейшла до Сталіна. Він практично перетворив СРСР на єдину централізовану унітарну державу. Республіки втратили свій суверенітет. Після того, як У. ввійшла, вона втратила свою незалежність. На початку 30-х років починається нац. гніт укр.. народу.
49. Політика Узації: причини, суть, наслідки.
1923 р. - 12 З'їзд РКП(б), прийнята політика коренізації. Ця політика передбачала підсилення зі підготовки кадрів корінної нації. Ця політика проводилася по таким напрямкам: створення політичних та економічних умов для всебічного культурного розвитку нац. меншин. На чолі партійного апарату в У став Каганович. На чолі уряду став Чубар, керівник наркому юстиції був Скрипник. Перші кроки - впровадження укр. мови у державний та партійний апарат. У серпні 1923 року прийнята спеціальна постанова за якої всі урядовці повинні були пройти курси вивчення укр. мови. У 1925 р. вийшла постанова “Про використання укр.ої мови у державній публікації”. З 1922 р вся партійна документація велась укр. мовою. Зросла кількість укр. установ. 92 % дітей навчалися укр. мовою. У 1927 році укр. мовою видавали 50 % книг. У 1933 р на У існували 426 газет, з них 372 - україномовні. Укр. мова почала використовуватись у військових частинах, інших вищих навчальних закладах. Існували, навіть плани реорганізувати армію за територіальним принципом. Це підтримував Фрунзе. В 1934 р Київ став столицею У.. Водночас в У багато робилося для національних меншин. Було створено 13 нац. районів, 954 ради на селі, 100 нац. рад у містах. На У працювали німецькі, болгарські, польські, єврейські та інші школи, театри, бібліотеки. У. піклувалася також і про українців, які жили за межами У. (6,5 млн.). 2 млн. - на Кубані, 1,3 млн. - Курська губерня, 1 млн. - Воронезька губернія, 600 тис. - Туркестан. Тут створювали укр. школи, видавали газети укр. мовою. Під час проведення політики Узації були також певні помилки та пррахунки. На початку 30-х років Сталін припиняє політику Узації. Проводиться політика централізації та русифікації. Після того, як У. ввійшла, вона втратила свою незалежність. На початку 30-х років починається нац. гніт укр.. народу.
50. Угода між СРСР та фашистською Німеччиною 1939 р. та зміна статусу західноукраїнських земель.
Перебування роз'єднаних укр. земель у складі СРСР, Полину, Чехословаччини, Румунії - один із найбільше складних моментів політичного положення в Центральної і Східної Європі напередодні другої світової війни. Геополітичне розташування цих земель зробило їхнім об'єктом сутички інтересів СРСР і Німеччини. Западно-укр. землі в системі радянсько-німецьких договорів 1939 року. Гітлер розглядав У, як майбутній плацдарм у завоюванні СРСР, використовував «укр. карту» для притягнення союзників у центрі Європи (у 1938 р. він підтримав утворення автономії Закарпаття - Карпатской Русі, що у такому році була окупована за згодою Німеччини її спільницею - Угорщиною). СРСР ринувся перемістити і зміцнити свою західну межу, відтягнути початок війни шляхом угоди з Німеччиною. Советско-Германский договір про взаємодопомогу і ненапад був підписаний 23 серпня 1939 р. Секретный протокол, оформлений додатково до пакту, передбачав поділ сфер впливу й окупації в Європі. Радянському Союзу передавалися усе західно-укр. землі. 1 вересня 1939 р. Німеччина вступила в Польщу, почалася друга світова війна. 17 вересня Червона Армія перейшла польську межу і зайняла майже всі землі, населені українцями, білорусами (територія загальною площею більш 190 тис. кв. км. , населенням більш 12 млн. чел.). Розмежувальна лінія між СРСР і територією, окупованої гітлерівцями, була уточнена в германськ-радянсько-німецькому договорі про дружбу, і межа від 28 вересня 1939 р. Укр. землі Лемкивщина і Холмщина були зайняті Німеччиною, а Закарпаття - Угорщиною. У червні 1940 р. Румунія передала СРСР Бессарабію і Північну Буковииу. Після возз'єднання з У на західно-укр. землях були проведені соціально-економічні, перетворення, що носили суперечливий характер. Реформи включали: 1) конфискацию поміщицьких і монастирських земель; 2) национализацию банків і значної промисловості; 3) реконструкцию і будівництво нового виробництва; 4) проведение виборів; 5) меры по українізації, зміцненню системи просвітництва й охорони здоров'я; 6) создание системи соціального забезпечення й ін. Проте ці реформи: 1) осуществлялись уже звичними на сході жорсткими командно-адміністративними методами; 2) не враховували місцевих особливостей, порушували звичний уклад життя західних українців; 3) вели до ліквідації раніше створених структур (заборона полтических партій, арешт і депортация їхніх лідерів, насильницька колективізація, припинення діяльності товариства «Просвіта» і ін.); 4) сопровождались. репресіями (було заарештовано і выслано біля 10% населення: службовців старого держапарату, місцевих комуністів, служителів церкви, підприємців, заможних селян, значна частина інтелігенції). Входження Західної У в склад УРСР була важливою подією; вперше українці об'єдналися в рамках однієї державної структури, але через свою нетривалість це об'єднання не призвело до глибоких перерв у житті парода. Поряд із визначеними зсувами в економічному, соціальному і культурному житті, населення Західної У придбало і чималий негативний досвід ознайомлення з радянською системою. До того ж у період відступу частин Червоної Армії влітку 1941 року за наказом із Москви органи НКВД знищили більш 15 тисяч заключенных, велику частину з них - у в'язницях Западной У.
51. Напад Німеччини на СРСР та окупація У.
22 червня 1941 р. Німеччина починає агресію проти СРСР. Групи армій, що йшли на СРСР: Північ, Центр та Південь. На У. йшла група Південь. У 1941 р Червона армія відступала. Дуже швидко німці підійшли до Києва. Сталін не хотів віддавати Київ, але Жуков був іншої думки, тому Київ зі стратегічних планів залишили німцям. Після падіння Києва німці дуже швидко захопили всю У. У загарбницьких планах фашистської Німеччини У приділялося особливе місце. План «Ост»: гітлерівці мали намір протягом 30 років виселити з У мільйони чоловік, заселити її німецькими колоністами. У. повинна була назавжди стати аграрною колонією. Частина укр. земель намічалося передати союзникам Німеччини. План бліцкригу ставив перед групою армій «Південь» задачу нанесення блискавичного удару в напрямку Києва і створення сприятливих умов для настання всередину У. В полон потрапило 1,3 чоловік. Під час окупації було евакуйовано з території СРСР 1500 підприємств та 10млн. Чоловік. З території У. було евакуйована третя частина всіх евакуйованих підприємств та людей. ОУН. В 1938 році вбито Є. Коновальця. Виникають 2 фракції: ОУН-М (А. Мельник); ОУН-Б (С. Бандера). ОУН з радістю зустріли німців, бо вважали, що німці допоможуть створити незалежну У. Але це не входило в плани фашистів. Вони бачили ОУН як диверсійну організацію в тилу Рад. армії. Серед німців не було єдиної точки зору, як саме ставитися до ОУН. Партійний апарат на чолі з Борманом не хотів зв'язуватися з ОУН. 30 червня 1941 р. ОУН-Б проголосила про утворення укр. незалежної держави. Німці не знали про це, але реакція була швидкою: Бандеру кинули у в'язницю, де він просидів всю війну; заарештовано й розстріляно багато членів ОУН-Б. Таким чином ОУН була змушена піти у підпілля. Рейхскомісаріат У. очолював Е. Кох у м. Рівне. Почалися репресії проти воєнних та євреїв. 180 концтаборів, де було знищено 850 тис. євреїв. У. постачала 85 % продовольчих товарів для німців. Існували остарбайтери - це були українці та інші, яких вивозили до Німеччини та інших країн-союзниць Німеччини на примусові роботи. (з У. 2,3 млн. чоловік). Бойові дії Червоної Армії на У укладалися тяжко. Помилки і прорахунки. Озлоблені бої, на всій території республіки (оборона Одеси, Києва, Севастополя). Через чотирьох місяця після початку війни велика частина У була захоплена ворогом.
52. Окупаційний режим та Рух Опору в У.
У липні 1942 р. на всій території У був встановлений окупаційний режим. Фашисти позбавляли населення цивільних прав, заявили, що їхня ціль - змусити українців працювати на Німеччину (2,3 млн. вихідців з У були вивезені на примусові роботи). Гітлерівці грабували матеріальні ресурси У. Голод. Жителі міст змушені були переїхати в сільську місцевість (населення Києва скоротилося на 60%). Окупанти ринулися потопити в крові партизанське прямування, ліквідувати підпільні організації, за допомогою політичних провокацій послабити волю укр. народу до боротьби за звільнення. Розвертається партизанська боротьба. Координував ех Укр. ий штаб партизанського прямування - філія НКВД . З самого початку окупації починається Рух Опору в У. Виникають різні течії та групи що чинили опір: підпільні організації та партизанські загони; на З. У. - польські організації; сили ОУН . Розвиток подій на Західної У мало свої особливості. До початку війни ОУН співробітничала з гітлерівцями (у німецькій армії був створений «Легіон укр. націоналістів», а в 1943 р. - добровольча дивізія СС «Галичина»). Прагнення ОУН знайти рівновагу між власними інтересами і цілями фашистів не дали результату. Наприкінці 1942 р. прихильники С. Бандер приступають до Формування значних партизанських сил. Червень 1941 р. спроба створити укр.ое державу, але ці дії суперечили інтересам окупаційного режиму і були придушені. Наприкінці 1942 р. ОУН-Б починає формувати армію, до якої були включені сили ОУН-М та всі розрізнені загони. Таким чином, виникає УПА, на чолі якої став Р. Шухевич. До складу УПА входило 30-40 тис. чол.. УПА діяла на Поділлі та Поліссі. В 1943 г. конгресс ОУН призвал к антинацистской и антисоветской борьбе. УПА уничтожала остатки Красной Армии после гитлеровского вторжения. На Черніговщині виникає загін на чолі з А. Федоровим. Багато загонів-комуністів (100 тис. чол.). у 1942 р. виникає Центральний штаб партизанського руху в Москві, а пізніше - в травні цього ж року - центральний штаб на У. в 1943 р., коли Червона Армія розпочала наступ, почалися партизанські рейди по території У. (партизанські об'єднання Наумова та Федорова здійснили великі рейди). Внаслідок ІІ Світової війни З.У. землі потрапили до складу Рад. У. 8 травня 1945 р. Німеччина підписує капітуляцію. У вересні 45 р. закінчується ІІ Світова війна.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
