Битва за Л У. Розгром німецько-фашистських військ у Курській битві (липень 1943 р.) - створив передумови для настання Червоної Армії по усьому фронті, зокрема, на Левобережной У. Перед Центральним, Воронезьким, Степовим, Юго-Западным і Південним фронтами - була поставлена задача звільнення Донбасу, Лівобережної У, форсування Днепра і створення плацдармів на Правобережной У. У результаті успішного настання радянські війська у вересні 1943 р. звільнили Харківські, Сумські, Чернігівські, Полтавську області і лівобережні райони Киевщины, Донбас, а 6 листопада 1943 р. - Київ. У 1944 р. проведений ряд військових операцій (Житомирско-Бердичевская, Корсунь-Шевченковская, Ровенско-Луцкая й ін.), що дозволили чотирьом Укр. фронтам вигнати загарбників із території республіки. Після завершення Карпатской операції 10 жовтня 1944 р. була цілком звільнена У.. Початок відновлення народного господарства. У першу чергу відновлялася важка і військова индуст-я, що забезпечують потреби фронту: електростанції, металлурги-ские комбінати, затоплені фашистами шахти, ж/д. Большинство підприємств легкої і харчової промисловості, колгоспи і радгоспи залишалися напівзруйнованими через недостачу сил і засобів. Незважаючи на пережиті трудності, робітничий клас і селянство У потім і кров'ю відновлювали зруйноване війною хоз-во Батьківщини. Бої в ЗУ. Прихід Червоної Армія в ЗУ поставив перед УПА складне питання про доцільність продовження боротьби з переважаючими силами супротивника. Після краху надій на відновлення спілки гітлерівської Німеччини з західними державами ОУН/УПА переходить до військових дій, жорсткому терору проти комуністів, веек тих, хто співробітничав із радянським ладом. Навесні 1944 р. на Волыни в сутичці з підрозділом УПА був смертельно поранений генерал Н. Ватутін. Радянські війська блокували райони дій УПА; сутички сторін носили озлоблений характер. 9 травня 1945 р. війна закінчилася, але світ на Західної У наступив не швидко. Висновки: Народ У вніс значний внесок у розгром фашистської Німеччини, направив у Збройні сили біля 6 млн. чел. Кожний третій із них загинув на фронті, кожний другий з оставшихся в живих став інвалідом. За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі з загарбниками, 2072 українця були визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Бійцям і офіцерам - жителям У вручені 2,5 млн. орденів і медалей.

54. Передумови національно-державного відродження У. в умовах перебудови 1985-1991 рр.

Причини. В другій половині 80-х рр. поступово укладається нова політична і морально-психологічна обстановка, на формування якої впливав цілий комплекс чинників: а) обострение соціально-економічної кризи в товаристві; б) углубление кризових явищ у КПРС і КПУ, критика їхньої діяльності; в) возможность в умовах гласності вираження незадоволеності офіційним поясненням причин чорнобильської катастрофи і діями по ліквідації її наслідків, важким екологічним і демографічним станом республіки; г) серьезные проблеми в області національної політики, насамперед падіння статусу укр. мови; д) обостренное увага до «білих плям» укр.ой історії, національній символіці; е) рост значимості загальнолюдських цінностей і ін. У результаті в товаристві усе більш осознавалась необхідність і можливість перерв. З 1988 р. наступає новий етап національно-визвольного демократичного прямування на У (його відмітна риса - перехід від критики будуючи до політичних дій). Найбільше важливі процеси цього етапу: 1) с 1988 р. ріст «неформального прямування»; 2) создание нових політичних організацій і партій; 3) ликвидация політичного монополізму КПУ (потім заборона її діяльності після серпневих подій 1991 г) начало формування багатопартійності; 4) обострение політичної боротьби в республіці (страйки шахтарів Донбасу в 1989 г и в 1990 р, вибори в Ради різноманітних рівнів у березні 1990 р. політичне голодування студентів у жовтні 1990 р., референдуми 1990 р. і 1991 р, президентські вибори і т.д.); 5) деятельность Верховної Ради У (прийняття 16 липня 1990 р. «Декларації об гос. суверенітеті У», 24 серпня 1991 р. - «Акта проголошення незалежності У», розробка проекту нової Конституції, підготування і прийняття законів і т.д. Нові політичні прямування і партії на У виникають унаслідок росту політичної і національної самосвідомості населення: 1) организации «неформалов» (1989 р.); 2) образование НРУ («Рух») на початку 1989 р, програма якого відстоювала ідею суверенітету У, відродження укр. мови і культури, піднімала екологічні проблеми і підтримувала демократизацію політичної й економічної системи. Особлива увага оберталася на необхідність солідарності всіх етнічних груп на У. Появление Руху стало першим викликом монополії Компартії У на владу; 3) появление з 1990 р нових політичних партій (створені Укр. ая республіканська партія, Демократична партія У, Укр. ая Крестьянско-Демократическая партія, Партія «зелених» У и ін. - усього 16 партій) і суспільно-політичних формувань; 4) создание і діяльність громадських організацій («Зелений світ», історико-просвітительське товариство «Меморіал», республіканське товариство укр. мови ім. Т. Г. Шевченко «Просвіта» і др). Наприкінці 80-х - початку 90 років на У відбувається ріст національно-визвольного, демократичного прямування, посилюється соціально-політична активність народу, зростає його національну самосвідомість. У результаті цього провозглашается державний суверенітет У, починається новий етап розвитку Укр. держави.

55. Формування політичної системи незалежної У.. Вибори 1994р.

До літа 1991 р. У., як і весь Радянський Союз, переживала системну кризу, пов'язаний із найгострішим протистоянням між старими соціально-політичними структурами і вже товариством, що глибоко змінилося. До серпня 1991 р. протистояння сил реакції і демократії досягло критичної точки. 19-21 серпня 1991 р. у СРСР була здійснена спроба державного перевороту. У результаті спроба перевороту провалилася. Відразу після провалу путчу і як реакція на нього виник потужний процес дезинтегрованності країни. Пішла серія актів і декларацій про незалежність. Це була свого роду захист республік у відповідь на переворот. 24 серпня 1991 р. Верховный рада УРСР проголосила У незалежною демократичною державою і прийняв «Акт проголошення незалежності У». Одночасно було прийняте рішення про проведення 1 грудня 1991 р. республіканського референдуму в підтвердження Акта проголошення незалежності У. У умовах гострої політичної боротьби, росту національної самосвідомості укр.ой нації, збільшення прихильників ідеї національного відродження і суверенітету У, що наростає економічної кризи, дезинтегрованності колишньої Спілки 1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента У. На референдумі 90% громадян У проголосували за «Акт проголошення незалежності У». (Незважаючи на те, що на референдумі СРСР 17 березня 1991 р. 70% населення У висловлювалося за зберігання єдності СРСР). На виборах Президента У в виборчий бюлетень були включені 6 кандидатів: В. Б. Гринев, Л. М. Кравчук, Л. М. Лукьяненко, Л. И. Табурянский, В. М. Чорновіл, Н. P. Юхновский. Більше половини голосів (19,6 млн. чел. або 61,59%) одержав Л. М. Кравчук - ставший у такий спосіб першим Президентом незалежної У Символика У. Государственный прапор У - синьо-жовтий. Герб У - тризубець. Причини розпаду СРСР: 1) Политические: а) невозможность перебороти унітарний характер старої федерації; б) монополизм партійно-бюрократичних структур; в) медлительность у підготуванні реформ політичної системи; г) утрата КПРС своєї функції «ядра політичної системи»; д) кризис ідеології «демократичного соціалізму». 2) Економічні: а) неудовлетворенность республік своїм економічним положенням у Спілці (суперечки про те «хто кого годує»); б) депресія, що прогрессирует в- економіці; в) разрыв нормальних економічних зв'язків між республіками; г) кризис фінансової системи (різке знецінювання рубля, що галопує інфляція рубля, уведення полуденег - купонів); г) борьба ВПК за зберігання свого монопольного положення в економіці. 3) Національні: а) рост національної самосвідомості народів; б) недовольство національною політикою Центру, сприйманої як політика русифікації; в) запаздывание в дозволі виникаючих національних конфліктів (Карабах, Південна Осетія, Придністров'я); г) надежда розв'язати в самостійних національних державах відразу всі проблеми. Утворення СНД. В другій половині грудня 1991 р. у Біловезьк^ Пущ зібралися керівники 3-х держав: Росії, У и Білорусії (Б. П. Єльцин, Л. М Кравчук, С. Шушкевич). На цій нараді було прийняте рішення про розпуск СРСР і створенні нового об'єднання - Співдружності Незалежних Держав (СНД). Перші результати й уроки незалежності. Самопроизвольный, неконтрольований розлад СРСР поставив перед незалежною державою багато серйозних проблем: 1) разрыв хоз. зв'язків дуже вдарив по У, тому що 80% її торгового обороту припадало на Росію; 2) обладание 600-тисячною армією; 3) процесс інфляції досяг що галопує отметки-3000% за рік, що знецінило укр.ий купоно-карбованец майже втроє стосовно російського рублю; 4) либерализация цін із січня 1992 р., проведена слідом за Росією , гостро виявила недосконалість системи соціальних гарантій низкооплачивает сім'ям; 5) информационный вакуум створює сприятливі можливості для політичного маніпулювання суспільною думкою. Події осені 1991 р. ясно показали, що потрібна заміна всієї старої системи, зміна економічних і політичних форм життя, реформування всієї багатонаціональної держави. У цих умовах виявилося неможливим зберегти стару Спілку ССР.

56. Конституція У. 1996 р. про основні напрямки державного будівництва.

Після 1991 р У. стала незалежною державою, але вона мала стару рад. конституцію, яка була прийнята ще у 1986 р. у 1991-1993 рр. було розроблено декілька проектів конституції (К.). Вони обговорювалися в У., але прийняти К. Не вдавалося швидко. Були такі політики, які казали, що не треба приймати К. Існували різні труднощі, проблеми та різні точки зору. Проблеми, що існували: 1) Питання про приватну власність; 2) Питання про форми державного управління: а) У. як парламентська республіка; б) президентська; в) парламентсько-президентська. 3) Якою повинна бути виборча система; 4) Адміністративно-територіальний устрій: а) У.- унітарна держава; б) федеративно-земельний устрій. 5) процедура прийняття самої конституції: а) приймати на референдумі; б) на Верховній Раді; в) на соціальних конституційних зборах. У конституційному процесі можна виділити 2 періоди: 1) 1991-1993 рр.; 2) вересень 1994-28 червня 1996 р. У 1994 р збирається нова ВР. У цьому ж році обирається новий Президент (Л. Кучма). Була створена спеціальна комісія, яка готувала проект конституції. Навесні 1996 р ВР схвалила у першому читанні цей проект. Надалі процес дещо пригальмувався. Приймається Указ про референдум у вересні 1996 року. В ніч з 27 на 28 червня 1996 р У. здобула нову К. К. Має преамбулу, 15 розділів і 168 статей. В К. Записано, У. є незалежною, демократично соціальною та правовою державою. У. - це унітарна держава. У складі її - автономна респ. Крим. У. - республіка, тому єдиним джерелом влади є народ. В У. діє верховенство права, державна мова - українська. Суспільне життя в У. базується на засадах політичного, економічного плюралізму. В У. жодна ідеологія не може бути офіційною. Зараз в У. біля 100 укр. партій. Школа відокремлена від церкви, а церква - від держави.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13