Рефераты. Міжвоєнна історіографія взаємин влади і православної церкви в Україн

Міжвоєнна історіографія взаємин влади і православної церкви в Україн

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

Самофалова Марія Олександрівна

УДК 303.446.4:342.5:281.9 (477)

МІЖВОЄННА ІСТОРІОГРАФІЯ ВЗАЄМИН ВЛАДИ

І ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

07.00.06 - історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної історії Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Науковий керівник: доктор історичних наук, доцент Силантьєв Василь Іванович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, кафедра політичної історії, професор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент Ластовський Валерій Васильович, Київський національний університет культури і мистецтв, кафедра конституційного і адміністративного права, професор;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Преловська Ірина Миколаївна, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, відділ джерел новітньої історії України, старший науковий співробітник

Захист відбудеться “27” березня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий “ 22” лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.О. Песчаний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена тим, що в сучасній вітчизняній історичній науці відсутні узагальнюючі дослідження міжвоєнної історіографії державно-церковних взаємин в Україні. У міжвоєнний період відбувалися не лише формування і розвиток нових історіографічних шкіл та течій, а й наукові дискусії між їхніми представниками, що вплинуло на подальше становлення історичної науки. Вивчення міжвоєнної історіографії взаємин влади і православної Церкви в Україні сприятиме поверненню в українську історичну науку унікальної творчої спадщини представників історіографії цього періоду - публікацій дослідників часів національно-визвольних змагань в Україні 1917 - 1921 рр., представників української діаспори, українських церковних діячів, переосмисленню радянської історіографії, а також допоможе виявити ступінь наукової розробки цієї проблеми і визначити напрямки її подальшого дослідження. Крім того, вивчення цієї проблеми дозволить визначити найбільш ефективний шлях подальшої гармонізації державно-церковних та міжцерковних відносин в Україні на сучасному етапі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної програми та тематики наукових планів кафедри політичної історії Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, затверджених Вченою радою НТУ “ХПІ” (протокол № 9 від 26 жовтня 2001 р.).

Метою дослідження є виявлення, комплексне вивчення та науковий аналіз публікацій міжвоєнного періоду, присвячених висвітленню взаємин органів державної влади і структур православної Церкви в Україні.

Виходячи з теми дослідження, авторка намагалася вирішити такі науково-дослідні завдання:

- визначити стан наукової розробки проблеми і напрямки її подальшого дослідження;

- виявити та оцінити рівень висвітлення в історичній літературі наступних аспектів проблеми:

- історичних обставин, ролі та наслідків хрещення Київської Русі;

- ролі та функцій православної Церкви в суспільстві в дореволюційний період, а також за часів та після революційних подій 1917 р.;

- правових аспектів взаємин світських владних і церковних структур;

- причин розколу православної Церкви, виникнення і поширення обновленського церковно-релігійного руху в Україні;

- економічних аспектів взаємин світських органів влади і православної Церкви в Україні.

Об'єктом дослідження є сукупність основних груп історіографічних джерел міжвоєнного періоду з історії взаємин влади і православної Церкви в Україні.

Предметом дослідження є історіографічний процес 1918 - 1939 рр. в Україні та за її межами, провідні тенденції і закономірності розвитку знань про роль та функції православної Церкви в суспільстві, правові і економічні аспекти державно-церковних взаємин в Україні.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на методологічних принципах історизму, об'єктивності та конфесійної неупередженості. Дані принципи реалізовані за допомогою спеціально-історичних (порівняльно-історичного та проблемно-хронологічного) і загальнонаукових (аналізу та синтезу, узагальнення та порівняння, типології та класифікації) методів дослідження.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період між двома світовими війнами (1918 - 1939 рр.) - добу Української національно-демократичної революції і громадянської війни, становлення радянської адміністративно-командної системи, боротьби Радянської держави проти Церкви і духовенства, розколу РПЦ, виникнення обновленських течій в українському православ'ї, формування взаємин світських та церковних владних структур. Цей період характеризувався також формуванням і подальшим розвитком історіографічних течій та шкіл, активним дослідженням їхніми представниками історії державно-церковних взаємин в Україні, науковими та ідеологічними дискусіями між авторами публікацій. Крім того, встановлено хронологічні межі стосовно предмету історіографії - історії взаємин влади і православної Церкви в Україні. Нижньою хронологічною межею доцільно вважати кінець Х ст., а саме - хрещення Київської Русі, адже в цей час відбулося зародження і подальше формування державно-церковних взаємин на українських землях. Визначення верхньою хронологічною межею 1930-х рр. дозволило простежити розвиток взаємин влади і Церкви до кінця міжвоєнного періоду.

Територіальні межі дослідження обумовлені регіонами, де у 1918 - 1939 рр. публікувалася література, безпосередньо або побіжно присвячена історії державно-церковних взаємин в Україні. Такі публікації виходили на території, які контролювалися Українською Центральною Радою, урядом Української Держави, Директорією, органами радянської влади, на західноукраїнських землях, які на той час входили до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, а також у країнах, де перебували автори - представники української та російської діаспор (США, Канада, Франція тощо). Іншим рівнем територіальних меж є регіони, в яких православна Церква існувала в межах Київської митрополії, пізніше - Київської першокласної єпархії, а згодом - в межах православних церковних течій, що виникли на території України після революційних подій 1917 р. та розколу РПЦ.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- детально досліджено комплекс історіографічних джерел міжвоєнного періоду з історії державно-церковних взаємин, що налічує понад 300 монографій, брошур, статей, навчальних посібників, написаних науковцями, публіцистами, державними, політичними та церковними діячами, значна частина яких протягом 1918 - 1991 рр. мало досліджувалася історіографами;

- на відміну від попередніх історіографічних публікацій, проблему досліджено комплексно, визначено найважливіші аспекти взаємин влади та православної Церкви в Україні, що привернули увагу дослідників 1918 - 1939 рр.;

- проаналізовано хід дискусій між представниками різних історіографічних течій щодо історичних обставин та наслідків хрещення Київської Русі, ролі християнства в розвитку Давньоруської держави;

- всебічно проаналізований рівень висвітлення дослідниками правових та економічних аспектів державно-церковних взаємин в Україні;

- простежено хід дискусій між радянськими істориками, публіцистами і державними діячами, світськими дослідниками з української діаспори, авторами - представниками обновленського церковно-релігійного руху та діячами УАПЦ щодо обставин розколу РПЦ, виникнення і поширення обновленського церковно-релігійного руху в Україні, канонічності тієї чи іншої церковної течії в Україні;

- встановлено зв'язок між змінами в громадсько-політичному житті країни та еволюцією поглядів дослідників на роль, місце та функції православної Церкви в суспільстві, виявлено різні методологічні підходи в оцінці державно-церковних взаємин представниками різних історичних шкіл і релігійних конфесій, носіїв різних політичних уподобань;

- визначено перспективні напрямки подальшого вивчення історіографії державно-церковних відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані в наукових дослідженнях з історії державно-церковних взаємин в Україні, у підготовці загальних та спеціальних курсів з історії України, релігієзнавства, історіографії, історії православної Церкви у вищій і середній школі та духовних навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації відбулася у формі доповідей на наукових конференціях молодих учених “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2006 р., 2007 р.), регіональній науково-теоретичній конференції студентів та аспірантів “Європейський інтеграційний процес і Україна” (Харків, 2006 р.), VII міжнародній науково-практичній конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2006 р.), V науково-практичній конференції “Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України” (Глухів, 2006 р.), VII Багаліївських читаннях “Д. І. Багалій про стан та шляхи розвитку української культури” (Харків, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Переяславська Рада та гармонізація україно-російських відносин на сучасному етапі” (Харків, 2006 р.), міжнародній науковій конференції “Каразінські читання (історичні науки)” (Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертації знайшли відображення у п'яти авторських наукових статтях в українських фахових виданнях та у восьми тезах доповідей на регіональних та міжнародних наукових, науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями та основними напрямками дослідження. Воно складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів та 11 підрозділів, висновків та списку використаних джерел і літератури, що складає 429 позицій. Обсяг основного тексту дисертації становить 170 сторінок, загальний обсяг - 209 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, хронологічні та територіальні межі дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, вказано на його наукову новизну і практичне значення.

Перший розділ “Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження” присвячений аналізу праць, в яких висвітлена міжвоєнна історіографія державно-церковних взаємин в Україні, та характеристиці джерел.

Перший підрозділ “Стан наукової розробки проблеми” поділяється на кілька пунктів. В них охарактеризовано загальний стан історичної науки в Україні та діаспорі у 1918 - 1939 рр., проаналізовано ставлення авторів історіографічних оглядів щодо висвітлення різних аспектів державно-церковних взаємин в Україні в міжвоєнній літературі.

Страницы: 1, 2, 3