Найбільшу увагу історіографії хрещення Київської Русі було приділено наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр., у зв'язку зі святкуванням тисячоліття цієї події. Зазначеній проблемі були присвячені історіографічні статті Л. Ємелях, О. Кузьміна, С. Корольової, Є. Соколової, А. Ястребицької та В. Ісаєвої, які розглядали цю подію виключно в контексті історії Росії. При цьому вони аналізували тільки радянську літературу, залишивши поза увагою праці дослідників періоду національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. в Україні та представників української діаспори Емелях Л.И. Христианизация Руси // Религии мира. История и современность. Ежегодник. 1986. - М., 1987. - С. 193-229; Кузьмин А.Г. “Крещение Руси”: концепции и проблемы // “Крещение Руси” в трудах русских и советских историков. - М., 1988. - С. 3-56; Королева С.Ю. Проблема “крещения Руси” в трудах советских историков (историографический обзор) // Церковь, общество и государство в феодальной России. - М., 1990. - С. 335-350; Соколова Е.И., Ястребицкая А.Л., Исаева В.И. Церковь на Руси X - XIII вв. Советская историография, 60-80-е годы (Научно-аналитический обзор) // Русь между Востоком и Западом: культура и общество X-XVII вв. (Зарубежные и советские исследования). - Ч. III. К XVIII Международному конгрессу византиистов (Москва, 8 - 15 августа 1991 г.). - М., 1991. - С. 161-211..

Історіографічних оглядів, присвячених вивченню міжвоєнної історіографії державно-церковних взаємин в Україні у ХІ - ХIV ст., віднайдено не було. Міжвоєнні публікації з історії взаємин світської влади і православної Церкви в Україні у ХІV - XVII ст., тобто у період перебування більшої частини українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, побіжно аналізувалися лише в історіографічних оглядах монографій В. Ульяновського, М. Харишина та В. Мордвінцева Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник: У 3-х кн. - Кн. 1. Середина XV - кінець XVI століття. - К., 1994.; Харишин М., Мордвінцев В. Російське самодержавство та Київська митрополича кафедра, або як Українська Православна церква позбулася автокефалії. - К., 1999..

Історіографія історії православної Церкви в Україні кінця XVII - XVIII ст. знайшла детальне відображення в низці робіт В. Ластовського Ластовський В.В. Історія православної церкви в Україні наприкінці XVII - у XVIII-му ст.: історіографічні аспекти. - К., 2006; його ж. Православна церква в Україні наприкінці XVII - у XVIII ст.: історіографія. - Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.06. - К., 2007. . Історіографія правових аспектів взаємин українських православних церковних структур і органів світської влади в період перебування українських земель у складі Російської імперії, ролі й місця православної Церкви в суспільно-політичному житті в цей період була висвітлена у роботах Г. Надтоки та І. Лимана Надтока Г.М. Православна церква в Україні 1900 - 1917 років: соціально-релігійний аспект. - К., 1998; Лиман І.І. Державна церква і державна влада: Південна Україна (1775 - 1861). - Запоріжжя, 2004.. А. Зінченко та О. Крижанівський надали перевагу аналізу міжвоєнної історіографії економічних аспектів державно-церковних взаємин доби самодержавства Зінченко А.Л. Церковне землеволодіння в політиці царизму на Правобережній Україні наприкінці XVIII - першій половині XIX століття. - К., 1994; Крижановский О.П. Церковь в социально-экономическом развитии Правобережной Украины в XVIII - первой половине XIX в.: Автореф. дис. … д-ра ист. наук: 07.00.02, 07.00.03. - К., 1992.

.

Не залишилися поза увагою авторів історіографічних оглядів і публікації, присвячені вивченню історії взаємин влади і православної Церкви в Україні під час та після революційних подій 1917 р. Історіографія цих взаємин у 1917 - 1921 рр. ретельно проаналізована В. Ульяновським, в монографії якого вона поділена на світський, український конфесійний і російський православний напрямки Ульяновський В.І. Церква в Українській державі 1917 - 1920 рр. (доба Української Центральної Ради): Навч. посібник. - К., 1997.. Публікації радянських авторів з цієї проблеми досить повно висвітлені в монографії Т. Євсєєвої Євсєєва Т.М. Російська православна церква в Україні 1917-1921 рр.: конфлікт національних ідентичностей у православному полі. - К., 2005..

Досить багато публікацій присвячено аналізу міжвоєнної історіографії взаємин радянської влади і православної Церкви. Зокрема, А. Киридон, детально проаналізувавши радянську літературу з цієї проблеми, визначила кілька пріоритетних напрямків публікацій 1920-х - початку 1930-х рр. (зокрема, розкриття основних положень Декрету про відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви, характеристика основних розколу та течій в православ'ї тощо) Киридон А.М. Державно-церковні відносини в Радянській Україні (1917 - 1930-ті роки): Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.01. - К., 2006. .

Значної уваги надавали дослідники і аналізу літератури, присвяченій розколу РПЦ та обновленському церковно-релігійному руху. Відповідні праці, а також публікації з історії проголошення автокефалії православної Церкви в Україні, діяльності УАПЦ та її канонічності ретельно проаналізовано у дослідженнях О. Ігнатуші та С. Жилюка Ігнатуша О.М. Українська автокефальна православна церква (1917-1930 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02. - Х., 1993; його ж. Інституційний розкол православної церкви в Україні: генеза і характер (ХІХ ст. - 30-ті рр. ХХ ст.). - Запоріжжя, 2004; його ж. Інституційний розкол православної церкви в Україні в умовах модернізації (ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.): Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.01. - Дніпропетровськ, 2006; Жилюк С.І. Обновленська церква в Україні (1922 - 1928). - Рівне, 2002; його ж. Ідейні засади православного оновлення та практична діяльність Всеукраїнської православної автокефальної синодальної церкви: Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 09.00.11. - К., 2005..

Другий підрозділ “Джерельна база дослідження” присвячений характеристиці джерел. Основну їх масу становлять історіографічні джерела, які репрезентують весь спектр публікацій вітчизняних (українських, російських, радянських) авторів, присвячених історії державно-церковних взаємин в Україні, виданих на теренах України чи за її межами. Їх доцільно поділити на такі групи:

1. Спеціальні дослідження з історії взаємин органів світської влади і структур православної Церкви в Україні.

2. Праці загального характеру з історії православної Церкви.

3. Узагальнюючі роботи з історії України, Росії, СРСР.

4. Науково-популярна та публіцистична література.

5. Навчально-методична література: підручники, навчальні посібники, методичні вказівки, конспекти лекцій, хрестоматії з історії православної Церкви, історії України тощо.

6. Мемуари державних і церковних діячів, учасників та свідків подій, що відбувалися у сфері взаємин державної влади і православної Церкви в Україні.

Отже, історіографічні джерела дають можливість якнайповніше уявити розвиток наукової думки щодо взаємин світської влади і православної Церкви у міжвоєнний період.

Всебічному дослідженню міжвоєнної історіографії значно сприяло необхідне вивчення опублікованих історичних (документальних) джерел, в яких визначені теоретичні, ідеологічні та політичні засади головних суб'єктів державно-церковних взаємин в Україні, розкриті їх сутність та зміст. Ці джерела також можна поділити на кілька груп:

1. Документи державних органів влади: статути, закони, накази, циркуляри, декрети, інструкції, постанови, розпорядження.

2. Документи владних структур і громад УАПЦ, РПЦ, обновленських церковних об'єднань.

3. Статті, промови, доповіді радянських державних і партійних діячів, котрі безпосередньо впливали на формування державно-церковних взаємин.

При роботі над дисертацією використано низку довідкових та бібліографічних видань: енциклопедії, словники, довідники, бібліографічні покажчики.

Окрему групу джерел складають архівні документи, виявлення і вивчення яких дало можливість більш повно уявити діяльність партійних і державних органів з видання антирелігійної літератури. Йдеться, насамперед, про документи, що зберігаються в Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України). Нами вивчені і використані документи фонду Центрального Комітету Компартії України (фонд 1) - протоколи засідань ЦК КП(б)У та його Політбюро, матеріали Агітаційно-пропагандистського відділу ЦК КП(б)У та відповідних відділів губернських і окружних комісій КП(б)У, протоколи засідань Антирелігійної комісії ЦК КП(б)У та її президії.

Другий розділ “Висвітлення історичної ролі та функцій православної Церкви в Україні представниками міжвоєнної історіографії” складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі “Дискусії дослідників щодо історичних обставин та наслідків хрещення Київської Русі” розкриваються позиції авторів публікацій щодо причин, історичних обставин та наслідків хрещення Давньоруської держави. За результатами проведеного дослідження робиться висновок про те, що на зміст і спрямованість публікацій впливали політичні й конфесійні уподобання авторів, суспільно-політичні події й процеси, що відбувалися в Україні та за її межами. Слід відзначити, що наукові праці певної частини радянських дослідників характеризувалися досить високим науковим рівнем, глибоким аналізом, висвітленням проблеми в контексті соціально-економічних і суспільно-політичних відносин в державі. Науковим розвідкам істориків часів національно-визвольних змагань, авторів - представників української діаспори та українських церковних діячів притаманні певне перебільшення значення запровадження християнства в подальшій долі Київської Русі та ідеалізація особи Володимира Великого.

У другому підрозділі “Вивчення дослідниками ролі й функцій православної Церкви в суспільно-політичному житті України в дореволюційні часи” зауважується, що радянські автори позитивно оцінювали роль православної Церкви у період перебування переважної більшості українських земель у складі Речі Посполитої, тому що тоді українське православне духовенство відігравало важливу роль у козацько-селянських повстаннях та в Українській національній революції 1648 - 1676 рр. Одночасно вони вкрай негативно характеризували роль Церкви в українському суспільстві за часів самодержавства, зазначаючи, що тоді вона перетворилася на складову частину державного апарату. Автори - представники української діаспори та українські церковні діячі вважали, що православна Церква в українському суспільстві до 1686 р. виконувала консолідуючі функції. На відміну від радянських дослідників, висвітленню ролі і функцій Церкви за часів самодержавства вони приділяли мало уваги.

Страницы: 1, 2, 3