Вступ
Зовсім недавно була запропоновано інше трактування початкового періоду розколу. Американський історик Георг Міхельс, проаналізував ранні джерела старообрядництва, прийшов до висновку, що церковна реформа спочатку не викликала широкого протесту в народному середовищі і що руське cуспільство в масі своїй залишалось байдужим до змін в богослужінні і до правки літургійних книг. Проти Нікона виступала тільки невелика група осіб, яка не здійснила помітного впливу на сучасників.
Однак, щоб встановити всі факти та події, що відбувалися в той час і були пов'язані з розколом руської церкви необхідно провести дослідження.
Актуальність даної тематики полягає в усвідомленні історичних традицій церковного реформування і формування певної системи відносин в Російській державі ХVІІ ст. серед діячів церкви.
Мета даного дослідження полягає у намаганні розкрити особливості процесу протистояння церковнослужителів, що призвів до розколу.
Об'єктом дослідження є руська церква, особливості її функціонування.
Предметом - процес погіршення стосунків між священнослужителів через погляди на влаштування церковних служінь, виникнення різниці у поглядах.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період ХVІІ ст.
Якщо казати про територіальні межи дослідження, то вони охоплюють території тогочасної Російської держави.
Головними завданнями даного дослідження є:
1) Характеристика становища руської церкви напередодні розколу, стосунки церкви з владою;
2) Визначення головних причин непорозумінь між прибічниками нової віри та старообрядцями;
3) Виокремлення головних засад реформи церкви під керівництвом Нікона та наслідків цього реформування.
Курсова робота складається з вступа, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.
Всяке наукове дослідження - від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці - здійснюється дуже індивідуально. Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути в сутність досліджуваних явищ і процесів. Це можливо за умови цілісного підходу до об'єкта вивчення, розгляду цього об'єкта у виникненні і розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення.
Відомо, що нові наукові результати і раніше накопичені знання знаходяться в діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне зі старого переходить у нове і дає йому силу і дієвість. Іноді позабуте старе знову відроджується на новій науковій основі і живе як би друге життя, але в іншому, більш довершеному вигляді.
Опрацювання літературних джерел дає змогу ознайомитися з матеріалами за темою дослідження; класифікувати їх і створити список використаних джерел; відібрати найцінніші дослідження, основні, фундаментальні роботи; скласти загальну характеристику галузі дослідження, його значення для розвитку науки і практики та актуальність теми; виявити основне коло науковців, які досліджували тему, вивчити їх внесок в розробку проблеми; виявити найцікавіші, але недостатньо висвітлені напрями досліджень, які могли б стати метою подальших досліджень.
Серед літературного доробку з даної проблематики заслуговують на увагу перш за все монографії Гагаріна Ю. [1], Катунського А. [6], Маловидова B. [10], які висвітлюють роскол руської церкви і детально описують особливості протікання цього процесу.
Для більш конкретного розуміння теми та обізнаності дослідника з місцем церковного розколу в історії Російської держави використовувалися праці Данілова А. [2], Іловайського Д. [4], Карцова В. [5], Мунчева Ш. та Устинова В.[11].
Заслуговують на увагу ряд розвідок, що стосуються якогось одного боку процесу пов'язаного з церковним розколом. Так, стаття Зеньковського С. [3] подає загальну картину протікання процесу церковного розколу, тоді як стаття Лобачева С. [9] висвітлює причини розколу, а розвідка Полунова А. [15] характеризує стосунки, що існували між державною владою та церквою.
Врахування всього спектру існуючого доробку поставленої проблематики дозволить досягти мети дослідження.
1.1 Роль церкви в системі державного управління
Страницы: 1, 2, 3, 4
