Велику роль у Першій світовій війні беззаперечно зіграла наявність певних ресурсів на територіях воюючих країн - фінансових, природних та людських. Розглянемо розподілення сил й ресурсів кожної країни.

1) Німеччина. На той час однією з найбільш економічно розвинених держав, яка продовжувала розвиватись навіть під час ведення воєнних дій. Розвитку країни сприяли наявність ресурсів на її території та економічно вигідне географічне розташування: вихід як до Північного моря, так і до Балтійського, що сприяло розвитку воєнно-морського та торгівельних флотів, розташування майже в центрі Європи дало можливість Німеччині вести війну на 2 фронти, що стало одним з найвагоміших факторів війни. Наявність корисних копалин дало можливість розвиватись військовій техніці та промисловості країни.

2) Росія. Була найбагатшою на людські та природні ресурси. Серед усіх країн, що брали участь в цій війні, Росія мала найбільші території. Територіальне положення держави було невигідне, оскільки, займаючи велику територію, вона мала розподіляти війська вздовж всього кордону, що послабило її позиції. Mала вихід до Балтійського моря, що давало змогу наносити майже прямі удари по Німеччині з моря. На території держави зосереджена велика кількість корисних копалин. Найголовнішою перевагою Росії у війні були майже невичерпні людські ресурси, а також те, що на початку XX століття Росія мала найвищі у Європі темпи розвитку промисловості.

3) Франція. На початку XX століття була однією з провідних країн. Розвинена промисловість, економіка, велика кількість природних ресурсів зробила Францію одним з лідерів світу. Вихід до Атлантичного океану зумовило розвиненість торгівлі і потужного воєнного торгівельного флоту. Наявність корисних копалин зумовило розвиток промисловості й науково-технічного прогресу. Франція мала одну з найбільших і найсильніших армій, що змогла показати себе якнайкраще під час війни.

4) Англія. За всіх часів залишалася королевою морів, вихід до світових вод зумовило становлення Англії як морської держави. Країна мала найпотужніший флот у світі. Англія була досить розвиненою індустріальною країною з потужною економікою і промисловістю.

5) США. Потужна індустріальна держава, мала сильну економіку і розвинену промисловість у всіх сферах. Мала невелике, але досить сильне військо, яким і скористалась під час ведення Першої світової війни. Наявність природних ресурсів була досить різноманітною, що сприяло розвитку всіх галузей промисловості. Головним козирем США було те, що вони були захищені своїм віддаленим положенням від агресії інших країн, що дало змогу спокійно переправляти війська до Європи.

6) Австро-Угорщина. Потужна європейська держава. Мала дуже вигідне географічне положення, оскільки, знаходячись в центрі Європи, мала вихід до моря, проте так і не змогла стати потужною морською державою. На території держави зосереджена достатня кількість ресурсів, що сприяло розвитку промисловості. Австро-Угорщина мала багаточисельну кваліфіковану армію, але слабкий флот, який не зміг протистояти натиску флоту країн Антанти.

Отже, наявність на територіях воюючих країн відповідних ресурсів та їх практичне використання у науково-технічному розвитку беззаперечно вплинуло на перебіг подій Першої світової війни.

1.2. Роль науково-технічного прогресу як одного з чинників та рушійної сили воєнного конфлікту

Кінець XIX століття ознаменувався швидкими темпами розвитку народного господарства майже у всіх країнах Європи, США та Японії. Такий стан розвитку справ потребував налагодження транспортних зв'язків, розробку, створення нових засобів пересування та удосконалення уже винайдених. Для цього було необхідна розвинена машинобудівельна, металургійна та інші галузі промисловості. Але тон усьому цьому задавала наука, особливо ті її підрозділи, які були пов'язані з військовими галузями. Винахід динаміту дав поштовх нарощуванню воєнних амбіцій урядів різних країн. Розвиток нафтовидобувної та нафтопереробної галузей, а також металургії сплавів логічно завершився відкриттям двигуна внутрішнього згорання. Ці два винаходи, а також використання радіозв'язку та телеграфу зробили революцію у військовій справі.

На зміну кінноті вже йшли моторизовані та бронетехнічні війська, у небі замість громіздких повітряних куль та дирижаблів з'явились маневрені літаки. Розвиток хімії дав змогу використовувати отруйні гази як вид зброї. Значно вдосконалилось стрілецьке озброєння у бік розвитку автоматичної зброї, що знайшло своє відображення у великій кількості систем кулеметів, які з'явились на початку XX століття. Хімічна галузь забезпечила цю зброю бездимними, більш потужними нітропорохами. Розвиток залізничних шляхів та паровозів, артилерії та металургії сплавів дозволив створити бронепотяги.

На зміну вітрильникам, які ще панували на початку та в середині XIX століття, завдяки паровим двигунам прийшли великі, могутні бронекрейсери, практично не залежні від зміни погоди та спроможні нести на собі велику вогняну міць багатодюймових гармат.

У цей час був також розвиватися підводний флот, з'явились перші субмарини. В артилерії перевага надається розробці великокаліберних та далекобійних гармат. Теоретичні наукові дослідження у галузі аеродинаміки видатного вченого Жуковського М. Є. підвели базу для створення та подальшого розвитку літаків як у Росії, так і в Європі. Виникає зовсім нова галузь - літакобудування.

Таким чином, розвиток науково-технічного прогресу став одним з чинників та рушійною силою воєнного конфлікту.

1.3. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій

Бурхливий розвиток воєнної техніки на початку XX століття та впровадження наукових досягнень у військову галузь кардинально змінили теоретичні основи ведення бойових дій.

Наявність шляхів сполучення, здатних за короткий термін переправляти з одного місця в інше великі військові сили та транспортувати великі об'єми матеріальних ресурсів на значні відстані, зробило можливим втягнення у бойові дії значних людських ресурсів. Якщо армія Наполеона у 1812 році нараховувала близько 1 млн. солдат і для її передислокації потрібні були місяці, то через століття за декілька днів мільйонні армії можна було перевезти на сотні кілометрів й забезпечити функціонування тисячокілометрових фронтів.

Поява вдосконаленої стрілецької та автоматичної зброї значно збільшило її знищувальну спроможність, що призвело до великої кількості втрат у живій військовій силі. Також цьому сприяв розвиток скорострільної та лабільної польової артилерії. Розвиток дальнобійної артилерії надав можливість обстрілювати глибокі тили супротивних сторін. Наочним прикладом тому є розробка німецькими військовими мортири «Велика Берта», яка стріляла 900-кілограмовими снарядами на відстань до 14 км. Все це призвело до протистояння великих військових мас ворогуючих сторін по обіч фронту, що дало поштовх до виникнення так званої «окопної» війни. Поява бронетехніки, озброєної кулеметами та гарматами, звела нанівець роль кінноти у бойових діях. Танки, які на початку сторіччя відігравали більше психологічну роль, згодом дали поштовх розвитку самохідній артилерії, чим забезпечили високу маневреність артилерійської підтримки військ .

Значного розвитку та змін набула стратегія ведення війни на морі. З'явилась велика кількість різноманітних воєнних кораблів - від тральщиків до броньованих лінкорів. Зросла вогнева потужність кораблів та дальність і автономність їх плавання, що дало змогу проводити повномасштабні бойові дії на водах у всіх широтах. Особливу загрозу воєнним кораблям представляли підводні човни, здатні непомітними проникати у стан ворога та проводити прицільне торпедування, та мінування водного простору.[4, c.218]

Застосування отруйних газів на річці Іпр під час бойових дій коштувало життя тисячам людей. Це започаткувало новий вид зброї, а також новий вимір у воєнній стратегії - так звану «зброю масового знищення ».

Але найбільш видатними досягненнями, що вплинули на хід війни, були надбання у галузі авіації. Панування у небі забезпечувало постійну загрозу військам супротивника та захист власних наземних сил. Авіація, яка започатковувалась на початку свого розвитку як розвідувальна, отримала великий імпульс розвитку. [5, c.43]

Озброєння літаків бомбами та кулеметами зумовило появу та розвиток бомбардувальної, штурмової та винищувальної авіації. Розробка літаків великої вантажності та дальності польоту дозволила наносити бомбові удари по глибоким тилам супротивника і стала основою розвитку стратегічної авіації. Необхідність захисту від атак з неба призвело до виникнення нового роду військ - військ протиповітряної оборони.

Таким чином, залучення науково-технічного прогресу до процесу ведення військових дій та створення нових видів зброї призвели до корінної зміни тактичних і стратегічних принципів ведення війни, які удосконалились та знайшли своє місце у сучасному військовому мистецтві.

РОЗДІЛ II

АВІАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОРОГУЮЧИХ КРАЇН

2.1.Основні характеристики літаючих апаратів різних країн

Розвиток науково-технічного прогресу сприяв винайденню й використанню нових видів зброї та військової техніки. Кожна з країн, яка брала участь у військових операціях, мала певні особливості розвитку науково технічного прогресу та ,як наслідок, - розвитку озброєння й військових машин. Військова авіація - відносно новий вид військової техніки, який отримав велике поширення під час ведення воєнних дій. Держави використовували авіацію як новий, прогресивний метод знищення воєнних сил ворогів.

Найрозповсюдженішою тактикою використання авіації було тактичне та стратегічне бомбардування. Для цих цілей використовували бомбардувальники. Німеччина, як один з лідерів літакобудування, використовувала бомбардувальники

Гота G 1 , Гота G II (G III, G IV), Гота G V [див. додаток 4]. Технічні характеристики літака Гота G1 викликали загальне задоволення - оригінальна конструкція дала змогу розширити поле зору як для екіпажа, так і для кулемета, який кріпився під крилом літака. Незважаючи на те, що конструкторами були виявлені ряд недоліків, G1 широко використовувався до кінця 1915 року, а згодом був замінений на більш прогресивні моделі (Гота G II, G III, G IV) [6].

Піком бомбардувального літакобудування було створення Німеччиною найкращого зі своїх бомбардувальників - Гота G V. Цей літак відрізнявся від своїх попередників наявністю більш якісних деталей та покращеною формою, що значно підвищило його бойові якості. Першу бойову операцію було проведено 13 липня 1917 року - наліт на Лондон, у результаті якого загинуло 162 чол. й 400 чол. отримали поранення. Це була найбільша кількість постраждалих за весь час повітряних атак на Англію під час Першої світової війни [7].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5