МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції
Кафедра теорії держави і права
Наукова робота
на тему: «Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. за матеріалами свідків та ветеранів війни»
КИЇВ-2009
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення України в розповідях очевидців
Розділ ІІ. Висвітлення воєнних подій ветеранами війни
Розділ ІІІ. Визволення України та перемога над фашистською Німеччиною, за матеріалами учасників подій
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 роках - це не лише її подих, ще і сьогодні холодить кров у жилах тих, хто був свідком жорстоких звірств фашистських загарбників. Вона кардинально повернула життя всієї країни прийшла в кожний дім, кожну сім`ю. Війна залишила в своєму полум`ї мільйони людських долей, принесла страждання і горе, які гостро і скорботно хвилюють народну пам`ять.
Чому вибір упав на 22 червня? Існує таке пояснення. У новій канцелярії в Берліні стояв найдосконаліший телескоп, за яким фюрер, великий прибічник астрології, звіряв свої рішення. Дату нападу на СРСР він також «прочитав» за допомогою цього телескопу.
З кожним роком все далі від нас Велика Вітчизняна війна. Вже майже 70 літ пройшло від тоді , як вона розпочалася. Чотири довгих роки точилася найкровопролитніша в історія людства битва.
Війна сьогодні вже не близька історія, а для молодих майже легенда, відома з книг і фільмів, розповідей старших. Скільки б часу не минуло від тієї пам`ятної весни 45-го ніколи не згасне слава воїнів, які у героїчному протистоянні врятували людство від коричневої гуми - фашизму. У кожного народу є свої події і дати які складають опорні моменти його історії, основ історичної пам`яті та національної гордості.
Більш як 41- мільйонний народ опинився в епіцентрі воєнних дій. Українці приймали німецьку агресію, як смертельну загрозу для себе.
Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. Саме в такий спосіб Гітлер та його кліка сподівалися посилити воєнну економіку Німеччини, створити вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР для досягнення світового панування. 23 червня 1941 р. берлінське радіо урочисто повідомило всьому світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є найбільшою за всю історію людства.
Грізне воєнне лихоліття не обминуло і мій край. Якими були ті роки на Черкащині? Як проходила боротьба з ворогом? Як наші земляки, представники старших поколінь, наближали день перемоги? Саме в цій науковій постараюсь висвітлити ці питання.
Ми повинні пам`ятати усіх, хто загинули на цій війні. Вони і тільки вони принесли нашій державі визволення та мирне життя
Об`єктом дослідження стали форми та методи фашистського окупаційного режиму на території України, що призвели до гибелі десятків тисяч людей.
Предметом дослідження є регіональні особливості реалізації німецької загарбницької політики, зокрема, на Черкащині. Для цього автор окрім наукових досліджень залучила спогади ветеранів війни, свідків воєнного лихоліття.
Тому метою даної роботи є здійснення аналізу причин та наслідків бойових дій на Україні та в Черкаській області зокрема. Вказана мета передбачає виконання наступних завдань:
А) визначення причин фашистської експансії на Україні;
Б) вивчення ходу війни на початковому етапі та доказ загарбницького характеру;
В) вивчення документованих даних про хід подій та кількість жертв;
Г) збір та аналіз свідчень очевидців, які пережили Велику Вітчизняну війну.
В роботі застосовано такі методи дослідження:
· Теоретичний - вивчення та аналізування матеріалу;
· Статистичний - характеризує кількісну сторону державно-правового процесу, дає можливість виявити певні закономірності та особливості, темпи й тенденції розвитку держави;
· Аналітичний - спосіб тлумачення та з`ясування конкретних фактів історичних подій.
Дана робота складається з 3 розділів, висновків і літератури.
Розділ І.Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення України в розповідях очевидців
Гітлерівське командування надало великого значення загарбанню України, вважаючи, що захоплення таких важливих промислових районів, як Донбас, Придніпров`я, Криворіжжя і Нікополь, а також багатих на хліб областей істотно поліпшить воєнно-економічні можливості Німеччини і сприятиме швидкій перемозі над Радянським Союзом.
Виходячи з таких міркувань гітлерівське командування зосередило тут перед початком воєнних дій великі сили об`єднані в групу армії «Південь».
Те, про що радянські люди боялися навіть подумати - велику війну й велику біду - приніс їм світанок 22 червня 1941 р. Приголомшлива звістка, повідомлена цього суботнього дня у виступі по радіо наркома закордонних справ. В. Молотова, розколола вітчизняну історію на три епохи: довоєнну, воєнну й повоєнну.
У ввечері 21 червня 1941 року німецько-фашистське командування за наказом Гітлера оголосило омовний пароль. Це був сигнал до нападу на Радянський Союз. О 3 год.30хв. 22.06.1941 року радянським військам у прикордонній зоні було завдано потужного артилерійського удару. Танкові моторизовані частини гітлерівської армії перейшли державний кордон СРСР. Цей день вважається початком Великої Вітчизняної війни.[3,67]
Промова Молотова лунала із запинками, квапливо, наче йому не вистачало дихання, записала в щоденнику Олена Скрябінова. Його підбадьорливий заклик сприймався як зовсім недоречний. Одразу ж виникло відчуття, ніби загрозливо, повільно наближалося якесь страховище й наганяло на всіх жах. Після вістей я вибігла на вулицю. Місто було в паніці. Люди поспіхом перекинувшись парою слів, кидалися в магазини й скуповували все, що потрапляло під руку. Як несамовиті гасали вони по вулицях. Багато хто рушив в ощадкаси, щоб забрати свої заощадження… Але виплату було припинено. Лише під вечір стало напрочуд тихо. Здавалося, що всі кудись позабивалися від жаху.
Фашистська агресія по перервах не усвідомлювалася в суспільстві як смертельна загроза самому його існуванню. Завищена оцінка сил і можливостей Червоної армії в поєднанні з не оцінкою воєнного потенціалу та агресивних намірів Німеччини, що панували серед вищого керівництва країни, позначилися й на настроях населення. Почувши про напад фашистів,люди підбадьорювали себе тим, що мовляв, довго ця війна (як і зовсім недавня з Фінляндією) не триватиме, що могутня і непереможна Червона армія швидко розгромить агресора і за тиждень другий здобуде столицю третього рейху. Говорили: «Будемо снідати в Москві, обідати у Варшаві, а вечеряти в Берліні». Молодим командирам, котрі щойно закінчили військові училища й вирушали на фронт, радили покласти до валіз парадну форму та обов`язково білу сорочку, щоб бути «на рівні» під час параду радянських військ у Берліні, який ось-ось має відбутися.
Неймовірна переоцінка владних сил і зневага до ворога цими днями всіляко культивувалися. І все ж, читаючи «між рядків» (це було звичною за тодішніх часів) фронтові зведення Радінформбюро, дедалі більше людей стали усвідомлювати: війна це лихо апокаліптичних масштабів, яке надовго вдерлося в їхнє життя.
Цій потужній воєнний машині протистояли 80 дивізій Київського та Одеського військових округів,реорганізованих на початку війни в Південно-Західний та Південний фронти, що простягнулися майже на 1 тис. км. Концентрація в республіці цього найчисельнішого радянського військового угруповання спричинило припущення Сталіна про те, що саме південний захід буде метою головного удару німецької армії.[3,92]
У такій вельми скрутній ситуації вкотре далася в знаки страшна вада, притаманна Сталінському авторитарному режимові, звичка видавати бажане за дійсне, говорити й писати не те, що є насправді, а те, що хоче почути начальство. Орієнтовані на пристосовництво політ працівники про обстановку на місцях намагалися інформувати керівництво бодьорооптимістичних тонах, хоча війська вже з перших годин війни стали відступати на всьому фронті. В оперативному зведені генеральному штабу на 22:00 22 червня становище на фронтах подавалося як відносно благополучне таке, що не викликає тривоги: «Німецькі регулярні війська протягом 22 червня вели бої з прикордонними частинами СРСР, маючи не значний успіх на окремих напрямках. У другій половині дня, з підходом передових частин польових військ Червоної армії, так німецьких військ на переважному протязі нашого кордону відбито з втратами для противника. Керівництво, всерйоз в сприймаючи таку інформацію не могло належним чином розібратися в обстановці ухвалити правильне рішення».
Ветеран війни В. Павлов задував: «Перший день війни я зустрів у Чернівцях. І от що дивно: три місяці ми сиділи там по першій бойовій готовності, без вихідних, без відпочинку в окремі дні в нас було по п`ять бойових вильотів, спали прямо під літаками і раптом в суботу, 21 червня вишиковують нас і оголошують, що завтра вихідний день. Зняли бойове чергування все зачохлили». Наслідком цих подій стало знищення німцями двох полків нових бойових літаків. Швидко просуваючись вперед німецькі війська захоплювали аеродром за аеродромом. Червона армія невдовзі залишилася без прикриття з повітря. В Українському небі запанували літаки з чорними хрестами.
Підминаючи гусеницями, шматуючи мирну Українську землю тисячі німецьких танків сталевими клинами розсікали маси радянських військ. Першими її жертвами стали тисячі військових будівельників на «лінії Молотова», озброєних лише лопатами і кирками. Нечисленні вогнища оборони на кордоні де прикордонники трималися в надії на близький підхід основних сил, німецькі танки обминали, бо прагнули якомога далі й скоріше пробитися в глиб радянської території.
Про реальність, з якою німецькі генерали готувалися до «східного походу», можна судити з того, що в бойових діях на території СРСР було застосовано особливу тактику.
1940-1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу, і згідно з планом «Барбаросса», розробленим у грудні 1940 р., почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР. У першій половині 1941 р. була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечна інформація про плани Гітлера через розвідників і дипломатів поступала до Сталіна. Але замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову готовність, радянське керівництво засуджувало «чутки» про напад Німеччини як безпідставні,запевняло в міцності та непорушності радянсько-німецького договору.
Початок війни виявився несподіваним для командування Червоної армії, населення країни, що призвело до трагічних наслідків. 21 червня 1941р. на повідомлення радянського військового аташе у Франції генерала Суворова проте, що війна розпочнеться 22 червня, Сталін написав: «Довідайтесь, хто автор цієї провокації, і покарайте його».
Страницы: 1, 2, 3, 4
