У процесі використання диференційованих завдань необхідно здійснювати поступовий перехід від колективних форм роботи учнів до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку або системи уроків. Такий підхід дає можливість учням брати участь у виконанні завдань, складність яких зростає.

Система диференційованих навчальних завдань повинна:

§ забезпечити різний темп просування в засвоєнні знань, умінь і навичок різними за рівнями розумового розвитку на даному етапі навчання учнями, забезпечувати при цьому засвоєння, застосування, а також необхідне закріплення вивчаємих понять.

§ будується за принципом поступового зростання складності, забезпечувати спочатку рівень обов'язкової підготовки, як основу диференціації навчання;

§ сприяти загальному розвитку учнів;

§ відповідати конкретним дидактичним цілям уроку, етапу навчання і узгоджуватися з формами навчальної діяльності;

§ будуватися на базі діючих підручників з притягненням додаткового дидактичного матеріалу;

§ мати завдання трьох рівней, які відповідали б розробленим в психології та методиці навчання іноземної мови рекомендаціям відповідно складності, трудності і ступеня проблемності, а також відомим в дидактиці рівням засвоєння знань і способів дій.

Значущість і потреба диференційованого підходу в шкільній практиці не викликає сумніву. Тому основну увагу звернімо не на доведення того, як це важливо, а на ті побічні питання, що виникають у вчителя при спробі впровадити диференційований підхід у реальних класах і з реальними учнями. Можуть виникнути такі труднощі, як небажання використовувати індивідуальний та диференційований підхід до навчання, незнання індивідуальних особливостей кожного учня, застосування диференційованого підходу до кожного учня на практиці, а не в теоретичному вигляді. Нагадаймо, що труднощі можуть усвідомлювати тільки вчителі, чутливі до психологічних нюансів педагогічних подій. Багато вчителів працюють, навіть не помічаючи цих труднощів. Проте це не означає, що ігнорування проблеми автоматично призводить до її розв'язання. Неусвідомлення вчителем тонкощів організації відповідних напрямів роботи створює нові, побічні проблеми, які нерідко розв'язуються неоптимальним шляхом.

Важливою методичною рекомендацією для молодого спеціаліста є те, що в практичній роботі учителю на уроці дуже важко орієнтуватись на різні фактори, практично він не може організувати роботу одночасно більш ніж з 2-3 групами. Отже, щоб була можливість управлінь діяльністю в цих групах, клас не може бути розбитий більше ніж на 2-3 групи. Для такої розбивки потрібен один, але найбільш важливий критерій. Таким критерієм може бути рівень розвитку мислення. В багатьох методичних роботах питання індивідуалізації розв'язується в плані попередження помилок і засвоєння змісту. Цього недостатньо. Необхідно організовувати індивідуальний підхід так, щоб він не просто забезпечував засвоєння знань, але й сприяв розвитку учнів. Ця думка точно сформульована О.О. Кирсановим: "... одна з принципових вимог до навчальної діяльності -- не пристосування навчання до рівня підготовленості учня шляхом зниження об'єктив труднощів, а систематичне, послідовне, цілеспрямоване розширення і потенціальних можливостей до об'єктивних вимог".

Загалом можна сказати, що для організації індивідуального підходу учителю необхідно таке: мати уяву про особливості розумової діяльності рівних груп учнів, про шляхи розвитку мислення, уміти оцінювати рівень розвитку учнів, уміти здійснювати допомогу різної міри, якщо учні натрапляють на труднощі, володіти формами організації індивідуального підходу з урахуванням необхідності розвитку мислення.

А для успішного проведення диференційованого навчання вчителю необхідно:

· вивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості учнів;

· визначити критерії об'єднання учнів у групи;

· використовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та індивідуальній роботі;

· систематично й об'єктивно аналізувати роботу учнів;

· планувати діяльність учнів з формування в них навичок самостійної діяльності і вміння керувати власним навчальним процесом;

· відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, заміняючи їх раціональнішими за даних умов;

· здійснювати постійний зворотний зв'язок на уроці;

· вміло використовувати засоби заохочення тощо.

Висновки до розділу

Диференціація - це реалізація принципу диференційованого підходу, який передбачає врахування відмінностей між групами учнів за їхніми інтересами, рівнем знань, научуваності, тощо. В такому випадку диференціацію ми можемо розглядати як ефективний метод навчання, який передбачає застосування індивідуального підходу, урахування нахилів учнів, їх здібностей, як творчих так і розумових. На сучасному етапі диференційований підхід застосовується досить активно у навчальних закладах. Діти сприймають матеріал на тому рівні, а якому їм це доступно, що не призводить до усереднення. Вчителі в свою чергу намагаються забезпечити учням цей доступний рівень, використовуючи при цьому як власний досвід, так і напрацювання колег.

Вчитель має розуміти, що за диференціацією учнів стоїть також складання для них певних завдань, які будуть для них оптимальними не лише по рівню розвитку та успішності, а й урахуванням їх здібностей, нахилів.

У допомозі при засвоєнні знань учнями на відповідному їм рівні є різнорівневі завдання. Це є також допомогою вчителю при організації роботи на уроці. Ці завдання він може розробляти керуючись навчальною програмою та вимогами до компетенцій учнів відповідного класу.

Система диференційованих навчальних завдань будується за принципом поступового зростання складності, сприяє загальному розвитку учнів та мають завдання трьох рівней, які відповідають розробленим в психології та методиці навчання іноземної мови рекомендаціям відповідно складності, трудності і ступеня проблемності, а також відомим в дидактиці рівням засвоєння знань і способів дій.

Важливо також педагогу пам'ятати, що він має визначити, знати, ураховувати не тільки індивідуальні особливості своїх учнів, їхній фізичний розвиток, а й темперамент, характер, волю, мислення, почуття, інтереси, щоб спираючись на позитивне, усувати негативні і їхній діяльності і поведінці. Тільки за цієї умови можливе виховання цілісної, гармонійно розвиненої індивідуальності та повноцінної особистості.

А для успішного проведення диференційованого навчання вчителю необхідно: вивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості учнів, використовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та індивідуальній роботі, систематично й об'єктивно аналізувати роботу учнів, відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, заміняючи їх раціональнішими за даних умов, здійснювати постійний зворотний зв'язок на уроці, вміло використовувати засоби заохочення.

Загальний висновок

Диференціація навчання досягається шляхом забезпечення кожного учня навантаженням, відповідно з його індивідуальними можливостями, що практикується різними способами: диференційовані домашні завдання, необов'язкові завдання, додаткові індивідуальні завдання. Навчальний процес повинен не просто пристосовуватись, підбудовуватись під власний рівень знань і умінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтуватись на досягнення максимально важливих результатів кожним учнем і, що не менш важливе, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів. Отже, організація диференційованого підходу до навчання є одним із складних питань, в якому пов'язані теоретичні, частіше не до кінця розв'язані питання, і практичні вимоги їх реалізації на конкретному предметі, в конкретних класах. Для організації індивідуального підходу учителю необхідно таке: мати уяву про особливості розумової діяльності рівних груп учнів, про шляхи розвитку мислення, уміти оцінювати рівень розвитку учнів, уміти здійснювати допомогу різної міри, якщо учні натрапляють на труднощі, володіти формами організації індивідуального підходу з урахуванням необхідності розвитку мислення.

Реалізувати у практиці викладання принципи диференціації можливо, використовуючи різні методи і форми навчання, різні прийоми роботи з учнями. При цьому дана технологія не обмежує вчителя в виборі методів, засобів і форм навчання - все це знаходиться повністю в компетенції вчителя. Разом з тим слід пам'ятати, що ті чи інші педагогічні рішення вчителя не повинні перекреслювати основні принципу технології, основою якої є рівнева диференціація.

Додаток А

Методика № 1

1.Ковальчук Тетяна Олександрівна 2.Коростенська ЗОШ № 8 3.2-9 4. середній клас 5.так 6.так 7.знаю,використовую 8.так 9.Зміст принципу індивідуального підходу полягає в такій організації навчального процесу, при якому вибір методів, прийомів і темп навчанні враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень їх здібності до навчання. 10.підбираю завдання різного рівня складності для кожного окремого учня 11.простіші завдання 12.складніші завдання направлені на розвиток індив та творчих здібностей,мислення 13.так 14.здійснюється на 99%

1. Гнатюк Оксана Миколаївна

2. Коростенська ЗОШ № 6 I-III ступенів

3. 3, 6, 7, 8, 10, 11

4. Середній клас та діти малозабезпечених батьків навчаються в 6 класі

5. Так, досить глибоко

6. Звичайно, індивідуальний підхід до кожної дитини допомагає правильно підібрати навчально-практичний матеріал

7. Добре знаю і використовую у практиці роботи

8. Так, це особистісно-орієнтоване навчання, що враховує індивідуальний підхід до кожної дитини

9. Це врахування психорозумових особливостей кожної дитини під час розробки завдань та вправ

10. Підбираю для них цікаві завдання з творчим, логічно-лінгвістичним спрямуванням

11. Підбираю завдання прості, ті, які дана дитина вмозі зробити самостійно

12. Підбираю завдання з підвищеною складністю

13. Так, враховуючи учнівські інтереси та захоплення, діти більш активно працюють над завданнями

14. Наша школа вже багато років працює над проблемою диференційованого навчання. тому є багато узагальнених напрацювань із практики різних педагогів, які може використовувати і молодий спеціаліст.Такий підхід до навчання учнів допомагає краще розкрити здібності кожної особистості та творчо розвинути їх.

1. Бондарчук Тетяна Миколаївна

2. Коростенська ЗОШ № 6 I-III ступенів

3. 2-9

4. Представники всіх соціальних класів

5. Так, але не можу сказати, що досконально

6. Індивідуальний підхід допомагають краще та ефективніше працювати з дітьми

7. Використовую

8. Так

9. Це підхід, який враховує індивідуальні особливості кожного учня

10. Використовую для них цікаві завдання

11. Намагаюся підібрати простіші завдання

12. Працюю із ними додатково та підбираю складніші завдання

13. Намагаюся, але не завжди це допомагає

14. 60 %

Додаток Б

План-конспект уроку німецької мови для 7-го класу на тему "Das Auвern. Die Kleidung"

Мета: практична - активізувати вживання лексики з теми " Das Auвern. Kleidung ";

освітня - повторити вживання та відмінювання модальних дієслів;

розвивальна - тренувати монологічне та діалогічне мовлення, розвинути мовленнєву реакцію, навички читання, говоріння;

виховна - виховати у дитини почуття естетичного смаку в одязі;

Тип уроку: комбінований.

1. Фонетична зарядка.

" Ich kann es, ich will es,

Du willst es, aber kannst gar nicht,

Er mochtet es, sie lasst sich,

Wir sollen es machen und ihr musst uns glauben"

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Повідомлення теми уроку

" Ми пригадаємо та активізуємо вживання лексики з теми "Одяг та вигляд", також ми повторимо відмінювання та вживання модальних дієслів."

4. Опишіть,будь-ласка,коротко зовнішність та зовнішній вигляд сусіда (сусідки) по парті.

5. Гра "Ланцюжок". На дошку вішають 3 портрети різних людей, різної статі, різного віку та стилю. Вчитель пише на дошці також багато назв одягу, діти по черзі говорять

1.1.що хто може носити, 2.що хоче носити,3.що повинен носити.

2.що могли б вони одягти, якщо були б на 10 років молодше(доросліше).

3.повністю змінити стиль,сказати де хто працює,вживаючи модальні дієслова.

6. Намалюйте кожен на листочку людину,одягнену в певний стиль. Опишіть її. Розкажіть про цей стиль.

7. Невелика самостійна робота, спрямована на перевірку засвоєння відмінювання модальних дієслів.

8. Підведення підсумків уроку:

1. Was haben wir heute in der Stunde gemacht?

2. Was haben wir heute wiederholt?

3. Wie habt euch die heutige Stunde gefallen?

4. Was habt heute euch nicht gefallen?

Додаток В

Комплекс диференційованих вправ по темі "Das Reisen", розроблені для виконання у 7-му класі.

1. Фонетична зарядка. Діти повторюють приказки за вчителем.

ь Andere Lander, andere Sitten.

ь Ost und West daheim ist best.

ь So manches Land, so manche Sitten.

ь Von vernen Landern ist gut erzahlen.

ь Weite Reisen machen Weise.

ь Wer viel reist, hat was zu erzahlen.

ь Wer viel reist, erlebt viel.

ь Reisen bildet.

2. Erklaren Sie bitte irgendeines Sprichwort.

3. Sagen Sie bitte andere Sprichworter, die Sie kennen.

4. Bilden Sie eine kleine Situation( 4-5 Satze ) mit irgendeinem Sprichwort.

5. Sagen Sie mir bitte, womit kann man reisen?

6. Erzahlen Sie uns, bitte, mit welchem Transport reisten Sie schon, mit welchem reisten sie noch nicht und mit welchem werden Sie gern reisen?

7. Passen diese Worter zusammen?

der Bahnhof

das Auto

der Zug

der Bus

das Flugzeug

mit dem Fu? gehen

das Schiff

der Rucksack

das Buch

das Leptop

die Fotokamera

Verbinden Sie diese Worter logisch und bemuhen Sie sich einen kleinen Dialog zu bilden.

8. Gebrauchen Sie die Worter aus den Klammern und bilden Sie die Satze. Diese Satze erganzt man die vorangehende.

a)

1. Ich will nicht mit dem Bus fahren. ( das Auto, gut )

2. Mein Traum ist nach Deutschland zu fahren. ( Sitten. Brauche, gut, verstehen)

3. Das Reisen mit dem Bus ist interessant. ( der Zug, bequem )

4. Das Reisen mit dem Flugzeug ist zu teuer. (das Auto, billig)

Bilden Sie alle moglichste Steigerungsstufen des Adjektivs.

b) Geben Sie bitte den Inhalt des Textes nach und gebrauchen Sie statt des Positivs Komparativ und Superlativ.

Ich will nach Deutschland fahren. Dort wohnt mein guter Freund Peter. Es ist bequem, dorthin mit dem Bus fahren. Aber es ist zu teuer und ich beschloss mit dem schnellen Zug zu reisen. Ich muss ihm etwas schenken, darum kaufe ich ihm ein schones Buch. Er hat das Lesen gern.

c) Bilden Sie bitte 2 oder 3 kleine Gruppen und diskutieren Sie zum Thema "Reisen ". Womit und wohin kann und will ich fahren? Gebrauchen Sie bitte in jedem Satz Adjektiv im Positiv, Komparativ und Superlativ.

9. a)Wen treffen wir, wann wir mit dem Transport irgendwohin fahren? Die Leute, die ganz verschiedene Berufe haben.

Z.B. Wen treffen wir, wenn wir nach Kanada mit dem Flugzeug fahren? ( mit dem Auto, mit dem Schiff, mit dem Bus )

b)Was kann man uber diese erzahlen? Wie sollen sie aussehen? Was machen sie? Sollen sie einige Fremdsprachen kennen? Und wozu? Wie sollen sie sich mit den Reisenden benehmen?

c) Manche von Ihnen haben schon gereist. Erzahlen ein biвchen uber Ihre Reisen. Welche Bahnhofe haben Sie gesehen? Welchen Leuten begegneten Sie? Wo waren Sie und wohin wollten Sie noch einmal zuruckkehren? Spielen Sie ein kleines Rollenspiel!

10. Die Hausaufgabe.

Список використаних джерел

1. Акимова Н.О., Козлова Т.Н. Индивидуальность учащегося и индивидуальний подход \\ Знание, 1992. № 3.

2. Бабанский Ю.К. Учёт возрастных и индивидуальных особенностей школьников в учебно-воспитательном процессе // Нар. образование. - 1982.-№5.- С.111.

3. Бордовская Н.В., Реан А.А.

Педагогика. Учебник для вузов - СПб,: Питер, 2001. - 304с. - ( Серия "Учебник нового века").

4. Бродський Я.С. О.Л.Павлов "Стандартизація шкільної освіти"// Газета

"Математика", №9, 2003.

5. Бударный А.А. Индивидуальный подход в обучении. "Советская педагогика" 1965,№ 7.

6. Бухаркина М.Ю. Технология разноуровневого обучения. "Иностранные языки в школе", №3, 2003 год.

7. Вайсбурд М.Л. Кузьмина Е.В. Роль индивидуальных особенностей учащихся при обучении иноязычному устноречевому общению. "Иностранные языки в школе", №1-2, 1999год.

8. Володько В. М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-категорійний аналіз // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - 356 с.

9. Галузинский В.М. Индивидуальний подход в воспитании учащихся. К.: Радянська школа, 1982. - 150 с.

10. Державний стандарт початкової загальної освіти. - К., 2005.

11. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности, как педагогическая проблема. М.: Педагогика, 1982. - 222 с.

12. Кремень В.Г. Сучасна освіта в контексті реформування // Учитель. - 1999. - № 11-12. - С. 18-21.

13. Мясников А.И. Проблемы повышения эффективности общего среднего образования.

14. Освітні технології. Редакція О.М. Пєхоти// Київ "А.С.КЛ 2002.

15. Педагогіка: теорія та історія: Навч.посібник. - К.: Вища шк., 1995. - 237с.

16. Педагогика: Учеб. пособие. 2-е узд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1990. - 576 с.

17. Полат Е.С. Разноуровневое обучение. "Иностранные языки в школе", №6, 2000 г, С. 6.

18. Полат Е.С. Разноуровневое обучение. "Иностранные языки в школе"№1, 2001 г, С. 4.

19. Про концепцію державного стандарту загальної середньої освіти та

проект базового навчального плану загальноосвітньої школи//

Інформаційний збірник МО України, №17/18, 1996.

20. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 462 с.

21. Рабунский Е.С. Индивидуальний подход в процессе обучения школьников.

22. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Генеза, 2002. - 496 с.

23. Савченко О.Я. Основні напрями реформування шкільної освіти. // Шлях освіти. - 1998. - №1. - С.2-6.

24. Теорія і методика виховання: Навч. Посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 307.: іл.

25. Терещук Г. Теоретичні засади методичної системи індивідуалізованого навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. 2005. - №1. С. 3-5

26. Унт. И.Е. Индивидуализация и дифференциация обучения. М.6 Педагогика, 1990. - 200 с.

27. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти - К.: "Академія", 2000. - 544 с.

28. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. - Тернопіль, 1993.

29. Фіцула М.М. Педагогіка К.-2000.

30. Филипович Е.Д. Индивидуальные системы обучения для сельской начальной школы // ИНФО. - 1997. -№ 2. - С. 35.

31. Цетлин В.С. Доступность и трудность в обучении. - М.: Знание. 1984.-80 с.

32. http:/ref.a.ua/?id=270526

33. http:/studentam.net.ua/content/view/2276/85/

34. http:/www.refine.org.ua

35. http:/referats.allbest.ru/pedagogigs/69744.html

36. http:/www.5ballov.ru/referats/preview/91119

Страницы: 1, 2, 3, 4