На етапі теоретичного обґрунтування способів гармонійного впливу суспільства і природи вчитель звертається до розповіді, що дозволяє представити наукові основи охорони природи в широких і різнобічних зв'язках з урахуванням факторів глобальних, регіональних, локальних рівнів. Пізнавальна діяльність стимулює моделювання екологічних ситуацій морального вибору, що узагальнюють досвід прийняття рішень, формують ціннісні орієнтації, розвивають інтереси і потреби школярів. Активізується потреба у вираженні естетичних почуттів і переживань творчими засобами (малюнок, розповідь, вірші і т.п.). Мистецтво дозволяє компенсувати переважну кількість логічних елементів пізнання. Властивий мистецтву синтетичний підхід до дійсності, емоційність особливо важливі для розвитку мотивів вивчення й охорони природи.
Засобом психологічної підготовки школярів до реальних екологічних ситуацій виступають рольові ігри. Вони будуються з урахуванням специфічних цілей предмета.
Ряд методів має універсальне значення. Кількісний експеримент (досвіди по виміру величин, параметрів, констант, що характеризують екологічні явища; експериментальне вивчення екологічної техніки, технології; досвіди, що ілюструють кількісне вираження екологічних закономірностей і т.п.) дозволяє успішно формувати структурні елементи екологічного знання і відношення до них як особисто значимим.
Прагнучи викликати в школярів емоційні реакції, показати непривабливість безвідповідальних дій, учитель використовує приклад і заохочення. Покарання - це крайній, винятковий захід впливу на учнів. Якщо дані методи виховання будуть використовуватися на потрібному етапі навчання, з урахуванням психологічної підготовленості учнів і з урахуванням природних умов, то вчитель може сформувати екологічно грамотну і виховану особистість.
2.5 Екологічне виховання на уроках природознавства
Як відомо, виховання в широкому змісті слова - це процес і результат розвитку особистості під впливом цілеспрямованого навчання і виховання. Навчання ж - це процес взаємодії вчителя й учня, в ході якого здійснюється освіта людини.
На уроці вирішуються три задачі:
- освітня;
- виховна;
- розвиваюча.
Тому урок дає більше можливостей для виховання у учнів нового відношення до природи, заснованого на гуманізмі.
Щоб екологічне виховання не було необґрунтованим, обов'язково потрібно формування екологічної свідомості. Екологічно утворена особистість, знаючи яку шкоду природі приносять ті або інші дії, формує своє відношення до цих дій і вирішує для себе питання про їхню правомірність. Якщо людина екологічно вихована, то норми і правила екологічної поведінки будуть мати під собою тверду основу і стануть переконаннями цієї людини. Ці уявлення розвиваються в учнів у курсі "Ознайомлення з навколишнім світом" (1 клас, I - IV). Однак найбільш повний розвиток вони, звичайно, повинні одержувати в курсі "Природознавство".
Тут, на доступному учнем рівні, розглядаються зв'язки між неживою і живою природою, між різними компонентами живої природи (рослинами, тваринами), між природою і людиною. Через пізнання даних зв'язків і відносин учні вивчають навколишній світ і в цьому їм також допомагають екологічні зв'язки. Їхнє вивчення сприяє розвиткові логічного мислення, пам'яті, уяви, мови.
Постійна увага вчителя до розкриття екологічних зв'язків значно підвищує інтерес учнів до предмета. При описовому ж вивченні курсу інтерес у школярів поступово знижується, це відбувається неминуче, навіть у тому випадку, якщо вчитель залучає цікаві факти, загадки, прислів'я і т.д., оскільки теоретичний рівень матеріалу залишається, власне кажучи, незмінним. Якщо ж при вивченні природознавства розкриваються різноманітні і досить складні зв'язки, що існують у природі, теоретичний рівень матеріалу підвищується, пізнавальні задачі, поставлені перед учнем, ускладнюються і це сприяє розвиткові інтересу.
Дуже велике значення має розкриття зв'язків між людиною і природою. Причому, людина розглядається як частина природи, вона існує всередині природи і невіддільна від неї. Зв'язок між людиною і природою виявляється, насамперед, у тій різноманітній ролі, що природа грає в матеріальному і духовному житті людей. Разом з тим вони виявляються й у зворотному впливі людини на природу, що у свою чергу може бути позитивним (охорона природи) і негативним (забруднення повітря, води, знищення рослин, тварин і інше). Матеріал про екологічні зв'язки повинний бути обов'язковим елементом змісту як уроку вивчення нового матеріалу, так і узагальнюючого уроку.
Одержуючи визначену систему знань на уроках "Природознавство", учні також можуть засвоїти норми і правила екологічної поведінки в природі, тому що через екологічну освіту виховується відповідальне відношення до природи. Але норми і правила поведінки будуть погано засвоєні, якщо не будуть враховуватися умови екологічного виховання.
2.6 Умови екологічного виховання
Перша найважливіша умова - екологічне виховання учнів повинне проводитись в системі, з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням наступності, поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів.
Друга неодмінна умова - треба активно залучати школярів у посильні для них практичні справи по охороні місцевих природних ресурсів.
Таких справ дуже багато:
- внутрішнє і зовнішнє озеленення школи, скверу;
- догляд за квітниками;
- шефство над лісовими ділянками там, де ліс знаходиться близько від школи;
- збір плодів і насінь лугових і деревинно-чагарникових рослин;
- охорона і підгодівля птахів;
- шефство над пам'ятниками природи в ході вивчення рідного краю тощо.
Таким чином, виховання, засноване на розкритті конкретних екологічних зв'язків, допоможе учням засвоювати правила і норми поведінки в природі, що будуть усвідомленими й осмисленими переконаннями кожного учня.
2.7 Практика екологічного виховання
Розробки вчителів по даній проблемі проходять по трьох напрямках.
Перший напрямок. Створюється зовсім новий курс, що не вливається в природознавство. З цього погляду цікавий досвід Л.Н Єрдакова. Він відзначає, що в даний час існує чимало літератури для пізнання екології. "Сюди можна віднести будь-яку дитячу книгу, де в цікавій формі описане життя тварин. Такими є і частина казок, де діють персонажі зі світу тварин, а крім того, не порушуються екологічні правила (Вовк може з'їсти Бабусю і людину, але не стане їсти солоний огірок або пити чай з варенням)".
Багато екологічних казок створене Б.Заходером. До числа екологічних можна віднести і розповіді В.Біанкі. Можуть бути корисними і деякі російські народні казки, якщо в них є ланцюг перетворень: яйце - у гусеницю, гусениця - у лялечку, та - у метелика.
Взявши ці міркування до уваги, Л.Н Єрдаков придумав екологічні сюжети про пригоди Еколобка. Чому ж ця казка про екологічного колобка?
Колобок - цікавий персонаж. Він зроблений з тіста і свідомо не несе ніяких екологічних властивостей і спеціалізацій. Такому персонажеві можна приписувати різні особливості і поміщати його в різні екологічні ситуації. Еколобок стає членом багатьох біоценозів і вступає там у взаємини з живою і неживою природою. На нього впливає середовище, а він, в свою чергу, якось її змінює.
Книга складається з 5 випусків. Усі вони яскраво ілюстровані художниками з Новосибірська Якушевичами Л.А. і Т.А.. У першому випуску Еколобок тікає в ліс. Справа відбувається взимку і йому холодно. На шляху він зустрічає різних звірів, що мають різну адаптацію до холоду (тепла шуба, нора, барліг). Кожний пропонує йому свій спосіб зігрітися. В кінці - кінців Еколобок повертається до бабусі в теплий будинок.
Другий, третій випуски ілюструють пристосування тварин до сніжного покриву. В другому випуску Еколобок довідається як пристосовуються тварини жити в пухкому снігу. Довідається про тварин, що всю зиму проводять під снігом. Сам Еколобок не може жити в пухкому снігу, він тоне в ньому, скотившись з доріжки. Його рятують хлопці і відвозять додому на санках. Третій випуск присвячений подорожі Еколобка в лісі по насту. Він бачить як одні тварини пристосовуються до руху по насту, інші - ні. Сова не може дістати корм через наст. Куріпок довелося рятувати. Вони лягли спати в снігу, а прокинулися і не змогли вибратися зі своїх лунок.
У четвертому випуску справа відбувається влітку. Це лісова прогулянка ілюструє адаптацію рослин і тварин до прямого сонячного випромінювання, до жари. Еколобок не має визначених пристосувань і розтріскується. Численні організми навколо показують йому як можна заховатися від палючих променів сонця.
П'ятий випуск - друга літня прогулянка. Еколобок довідається про можливості маскувального (пристосувального) фарбування і пристосувального поводження різних тварин до своїх місцеперебувань.
Пригоди Еколобка - це своєрідний підручник по екології, де за казковим сюжетом криються чіткі правила екології.
Таким чином, Л.Н Єрдаков пропонує нам ввести зовсім новий предмет у шкільний курс - це екологія. Даний підручник допоможе дітям засвоїти деякі екологічні поняття, більше довідатися про взаємозалежність компонентів природи.
Багато вчителів йдуть по другому шляху: підсилюють екологічну спрямованість існуючих підручників природознавства. Наприклад, деякі вчителі пропонує вводити схеми для показу взаємозв'язку в природі. Це виховує в учнів абстрактне мислення. Взаємозв'язок, показаний у виді схеми, на перших етапах вводиться у виді динамічного малюнка. Наприклад, природа містить у собі два компоненти: жива і нежива природа.
Нежива природа - вода, каміння, місяць, хмари, сонце і т.п., для неї вибирають умовний малюнок - сонечко. А поруч малюють зображення живої природи - тварина, рослина і т.д. Жива природа також неоднорідна і містить у собі тварин, рослини і людину. Тварини - це звірі, птахи, риби, комахи й інші, вибираємо символічне зображення тварин. Людина живе в суспільстві, тому пропонується намалювати двох чоловік на тому ж рівні що і зображення природи. І людина, і суспільство створюють продукти праці і це теж відзначається в схемі. Як елемент системи екологічного утворення, цю методику можна використовувати, і вона дасть гарні результати знань взаємозв'язків у природі.
Страницы: 1, 2, 3, 4
