- завдання для контролю чітко визначатимуть суть проблеми, яку повинен розв'язати студент на кожному етапі пізнавальної діяльності;

- результати контролю будуть використовуватися для удосконалення методики та засобів контролю пізнавальної діяльності студентів.

Методи дослідження. Для виконання завдань дослідження використовувались теоретичні методи: метод аналізу - для визначення стану дослідження проблеми; методи моделювання, абстрагування та історичний метод - для конкретизації поняття “пізнавальна діяльність” стосовно студентів, що вивчають загальну фізику; системний метод - для встановлення рівнів пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики. Під час розроблення методики використовувався також метод гіпотези й припущення та емпіричні методи дослідження (спостереження за роботою кращих викладачів фізики, опитування експертів та студентів і т. ін.). Для проведення педагогічного експерименту та аналізу його результатів застосовували метод порівняння.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методики контролю пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів із загальної фізики в умовах кредитно-модульної системи на основі встановлення послідовності процесу пізнавальної діяльності студентів під час навчання фізики, а саме:

- уперше теоретично обґрунтовано методичні засади контролю на основі конкретизації уявлень про структуру пізнавальної діяльності студентів та рівні засвоєння навчального матеріалу із загальної фізики; послідовний контроль усіх рівнів засвоєння дає студентам змогу зрозуміти логіку пізнавального процесу і надалі контролювати його самостійно;

- набула подальшого розвитку технологія створення комп'ютерних програм для контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики; використовуючи такі програми, студент отримує доступ до контролю наступного етапу пізнавальної діяльності тільки після повного виконання завдань попереднього етапу;

- розвинуто технологію удосконалення засобів навчання та контролю на основі аналізу результатів контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження впроваджено у навчальний процес під час модернізації навчально-методичного комплексу кафедри загальної фізики відповідно до умов кредитно-модульної системи, а саме:

- розроблено загальну модель навчального посібника із загальної фізики для кредитно-модульної системи, у якій передбачено функції самоконтролю;

- відповідно до розробленої моделі створено навчальні посібники [13; 14], користуючись якими студенти можуть самостійно контролювати свою пізнавальну діяльність (аналогічні навчальні посібники [17; 18] створено для студентів з англійською мовою навчання загальної фізики);

- створено програмне забезпечення для комп'ютерного контролю процесу пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики;

- розроблено програму для автоматичних підрахунків результатів контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики;

- удосконалено створені навчальні посібники [13; 14] та засоби контролю на основі аналізу інформації, яку було отримано під час проведення заходів контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики.

Дослідження здійснювалося на базі вищих навчальних закладів: Інституту інформаційно-діагностичних систем та Інституту електроніки та систем управління, які входять у склад Національного авіаційного університету; Кам'янець-Подільського державного університету; Запорізької державної інженерної академії; Ніжинського агротехнічного інституту.

Дослідження проведено у декілька етапів.

На першому етапі (2001 - 2003 рр.) опрацьовано філософську, педагогічну, психологічну, методичну літературу з тематики дослідження, проаналізовано підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації із загальної фізики для студентів вищих технічних навчальних закладів щодо забезпеченості засобами контролю та самоконтролю, узагальнено досвід викладання загальної фізики у Національному авіаційному університеті, сформовано теоретичний базис для реалізації завдань дослідження, підготовлено проведення експерименту.

На другому етапі (2003 - 2004 рр.) здійснено константувальну фазу педагогічного експерименту і виокремлено головні недоліки традиційної системи контролю. Після пошукової фази педагогічного експерименту сформовано основи методики контролю як засобу підвищення результативності самостійної пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики.

На третьому етапі (2004 - 2006 рр.) здійснено формувальну фазу педагогічного експерименту, у процесі якого розвинуто методику контролю, перевірено ефективність її застосування та удосконалено засоби контролю пізнавальної діяльності студентів відповідно до розроблених засад. Практично впроваджено результати дослідження.

На четвертому етапі (2006 - 2007 рр.) виконано статистичну обробку результатів педагогічного експерименту, яка підтвердила досягнення мети дослідження. Узагальнено результати дослідження, запропоновано перспективні напрями подальших розвідок щодо пізнавальної діяльності студентів із фізики.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечується опорою на фундаментальні положення теорії пізнання, класичні засади та сучасні досягнення педагогіки, психології, психофізіології, соціології, філософії, менеджменту, інформатики. Під час проведення дослідження реалізовано системно-цілісний підхід, використано науково обґрунтовані методи дослідження, що відповідають його меті й завданням. Застосовано методи статистичного опрацювання результатів, які є оптимальними для педагогіки, психології, соціології. Отримано позитивні результати педагогічного експерименту.

Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, полягає:

- у розробленні загальної структури навчальних посібників із загальної фізики для кредитно-модульної системи, де особлива увага приділялася засобам контролю у навчальних елементах (запитання для самоконтролю, задачі для індивідуального домашнього завдання), визначенні місця й функцій контролю у навчальних посібниках;

- у розробленні навчальних елементів для практичних і лабораторних занять, забезпеченні узгодженості між навчальними елементами посібників і комп'ютерних мультимедійних програм;

- в удосконаленні навчальних посібників при підготовці їх до перевидання з урахуванням статистичного аналізу проблем та недоліків, виявлених у посібниках за допомогою заходів контролю;

- у перевірці й уточненні фізичної термінології в англомовних посібниках, оскільки дослівний переклад фізичних термінів неприпустимий і це може призвести до значних непорозумінь під час контролю.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано на 15 конференціях та симпозіумах й опубліковано у 16 наукових статтях. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на всеукраїнських та міжнародних конференціях і симпозіумах: “Астрономічна освіта учнівської молоді” (Київ, 2003); “Проблеми сучасної дидактики фізики в основній школі” (Умань, 2003); “Управління процесом підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін в умовах реформи освіти” (Київ, 2003); “Чернігівські методичні читання з фізики” (Чернігів; Ніжин, 2004); “Чернігівські методичні читання з фізики” (Ніжин, 2005); “Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу” (Кам'янець-Подільський, 2005); “Кредитно-модульна технологія навчання та методичне забезпечення контролю якості успішності” (Полтава, 2006); “Сучасні проблеми дидактики фізики” (Кіровоград, 2006); “Чернігівські методичні читання з фізики” (Чернігів, 2006); “Сучасні методичні системи навчання фізики і астрономії у загальноосвітній школі” (Умань, 2006); “Освітнє середовище як методична проблема” (Херсон, 2006); “Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми” (Кам'янець-Подільський, 2006), “Чернігівські методичні читання з фізики” (Ніжин, 2007), “Фізико-технічна і фізична освіта у гуманістичній парадигмі” (Керч, 2007); “Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи” (Бердянськ, 2007).

Публікації. Основний зміст дисертації та результати дослідження висвітлено у 30 працях. Серед них 12 статей у журналах та збірниках наукових праць, включених Президією ВАК до переліку наукових видань, публікації яких зараховуються до результатів дисертаційних робіт з педагогічних наук (10 статей підготовлено одноосібно), 4 статті у матеріалах наукових конференцій. У співавторстві опубліковано 6 навчальних видань та 8 навчально-методичних видань. Посібники із загальної фізики для кредитно-модульної системи навчання рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для студентів вищих навчальних закладів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 216 сторінок, основний текст - 180 сторінок, список використаних джерел - 22 сторінки (210 найменувань). Дисертація містить в основному тексті 16 таблиць і 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано сучасний стан дослідження проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання роботи, викладено методологічну основу дослідження, його наукову новизну, теоретичну й практичну значущість. Показано особистий внесок автора, результати апробації і впровадження дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Психолого-педагогічні основи контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики” обґрунтовано структуру педагогічного дослідження, визначено суспільні вимоги до сучасної вищої технічної освіти, виявлено недоліки традиційного підходу до заходів контролю знань студентів. Проаналізовано психологічні засади пізнавальної діяльності та контролю її результативності, розглянуто дидактичні основи сучасних модульних методик контролю в умовах кредитно-модульної системи навчання у вищий школі.

Головна дидактична мета сучасної вищої освіти - розвиток логічно цілісної особистості, яка буде здатною навчатися впродовж життя й адекватно реагувати на виклики сучасної техногенної цивілізації. Мета фізичної освіти, крім засвоєння студентами основ науки фізики, полягає також в опануванні методології набуття фізичних знань. Подальша самоосвіта не може бути успішною, якщо студент не виробить навиків самоконтролю під час навчання у вищому навчальному закладі.

За традиційного контролю знань із фізики об'єктом контролю є передусім знання фактичного матеріалу, однак під час контролю студент не вчиться приймати рішення, критично мислити, самостійно оцінювати свою навчальну діяльність, виправляти помилки, застосовувати свої знання тощо. Проблемою є організація самостійної роботи студентів. Поширення таких відносно нових форм контролю у процесі навчання загальної фізики, як письмовий та комп'ютерний контроль вимагає створення більш формалізованих і технологічних методик контролю, оскільки під час такого контролю не відбувається безпосереднього зв'язку студента з викладачем. Контроль під час екзаменаційної сесії - це одноразовий акт, тоді як оцінювання діяльності студента залежить від багатьох причин і тому має імовірнісний характер. Окрема оцінка не може бути об'єктивним критерієм діяльності студента. Існує й інша причина, чому за традиційної системи навіть хороша оцінка ставала антистимулом для подальшої пізнавальної діяльності; позитивна оцінка була кінцевою метою зусиль студента, він не мав стимулів до подальшої роботи над виправленням помилок, допущених під час відповіді.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5