Першим завданням статистичного оброблення результатів є виявлення розбіжностей. Після цього виникає дилема: ці розбіжності є закономірним результатом спрямованого впливу, чи це просто випадкові відхилення. Після аналізу можливостей різних критеріїв були вибрані критерій Вілкоксона та критерій Пірсона. Перший критерій дає змогу визначити напрям та інтенсивність змін при зіставленні результатів, отриманих під час досліджень в одній і тій самій групі осіб під впливом деякого фактора та без такого впливу. За допомогою другого критерію можна з'ясувати, чи однакова частота появи різних значень ознаки (оцінки) в емпіричному та теоретичному розподілах, або у двох емпіричних розподілах. Ці методи потребують старанного групування результатів та складних обчислень, їх можливості повною мірою діють тільки в разі досить великих вибірок. Але масштаби педагогічного експерименту при впровадженні кредитно-модульної системи дали змогу отримати значні обсяги емпіричних даних, а комп'ютерна техніка дозволила з великою точністю обробити значні масиви інформації для знаходження критеріїв.

Розрахунки за допомогою критерію Пірсона демонструють статистичну достовірність покращення результатів пізнавальної діяльності із загальної фізики протягом семестру в експериментальних групах порівняно з контрольними групами, де заняття проводилися за традиційною методикою.

Оскільки на початковому етапі нові навчальні посібники та засоби контролю були розроблені тільки для першого семестру, була можливість порівняти результати пізнавальної діяльності в одних і тих самих групах при навчанні з використанням нової методики та засобів контролю у першому семестрі та без них у другому семестрі. Для цього використано критерій Вілкоксона Т. Він дозволяє встановити напрям та інтенсивність змін у одній вибірці. Емпірично знайдений критерій -Темп = 165 (рис 3) набагато менший від критичного значення Т0,01=397, Темп знаходиться в зоні значущості відмінностей між розподілами, що вказує на закономірний, а не випадковий характер кращих показників успішності пізнавальної діяльності студентів після впровадження нової методики та засобів контролю. Цей факт засвідчено й під час опиту студентів експериментальних груп про переваги і недоліки нових засобів контролю.

Експериментально підтверджено факт, що дуже мало студентів показують добру підсумкову успішність, не маючи подібних результатів під час поточного контролю. Це ще один доказ того, що тільки послідовний контроль усіх рівнів засвоєння матеріалу є гарантією результативності пізнавальної діяльності.

Результати експерименту підтверджують правильність гіпотези дослідження, є доказом ефективності розробленої методики контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики та впроваджених засобів і технологій контролю. Зрозуміло, що позитивні зрушення, зафіксовані під час проведення експерименту не є гарантією довершеності пропонованих методичних засад. Тільки критичне і творче використання методики та засобів контролю дасть змогу постійно їх вдосконалювати.

У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення методичної проблеми контролю пізнавальної діяльності студентів із загальної фізики, що виявляється у встановленні етапів контролю відповідно до рівня засвоєння студентами фізичного матеріалу. Рівні засвоєння визначено на основі конкретизації уявлень про структуру пізнавальної діяльності студентів під час навчання загальної фізики. Послідовний контроль усіх рівнів засвоєння фізичного матеріалу дає змогу студентам розуміти логіку пізнавального процесу і надалі контролювати результативність цього процесу самостійно; таким чином навчальний процес поступово переходить у саморегульований режим. Це важливо в умовах високотехнічної інформаційної цивілізації, де основними чинниками успіху стають ціннісні орієнтації особистості, її пізнавальна активність, готовність до безперервної освіти.

Розроблена методика призначена для використання в умовах кредитно-модульної системи навчання фізики у технічних вищих навчальних закладах. В методиці контролю враховано, що впровадження кредитно-модульної системи змінило всі складові дидактичної системи навчання фізики, стимулювало застосування розвивальних методів та прогресивних форм навчання і контролю.

Методичні засади контролю створені з врахуванням психолого-педагогічних закономірностей процесу пізнавальної діяльності студентів у вищий школі й подані у вигляді, доступному для студентів і придатному для користування під час їх самостійної пізнавальної роботи. Розроблені засоби є гармонійними компонентами навчально-методичного комплексу кафедри загальної фізики й забезпечують ефективний взаємозв'язок між заняттями різних форм. Методику контролю застосовано при створенні навчальних посібників для кредитно-модульної системи та комп'ютерних програм, користуючись якими студенти можуть самостійно контролювати свою пізнавальну діяльність із загальної фізики.

Узагальнення теоретичних та експериментальних результатів дисертаційного дослідження дає можливість зробити такі висновки:

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у збірниках наукових праць, визнаних ВАК України

Навчальні посібники

13. Фізика. Модуль 1. Механіка: Навч. посіб. / А.Г. Бовтрук, Ю.Т. Герасименко, Б.Ф. Лахін, С.М. Мєняйлов, І.Г. Третяков, А.П. Поліщук; За заг. ред. проф. А.П. Поліщука. - К.: НАУ, 2004, 2005, 2006. - 176 с.

14. Фізика. Модуль 2. Молекулярна фізика й термодинаміка: Навч. посіб. / В.І. Благовістна, А.П. В'яла, С.М. Мєняйлов та ін.; За заг. ред. проф. А.П. Поліщука. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005, 2006. - 192 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5