Методика формування відчуття кольору у процесі малювання натюрморту у початковій школ - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика формування відчуття кольору у процесі малювання натюрморту у початковій школ

фективність уроків малювання натюрморту з натури підвищує використання в навчальному процесі репродукцій з картин відомих майстрів. При цьому важливо не просто демонструвати ці наочні засоби, а активізувати думку учнів, щоб вони могли самі, розглядаючи твори мистецтва, глибше вивчити конструктивну будову предметів, перспективи, світлотіні, кольорові гармонії, удосконалювати свій естетичний смак.

Однією з найважливіших умов роботи з натури є послідовне виконання натюрморту, що полягає в додержанні правила "від загального до окремого і від окремого до загального знову". Це стосується як лінійної побудови зображення, так і виявлення об'єму, світлотінню, завершення роботи кольором.

Перш ніж зображати будь-який предмет натюрморту, учень повинен навчитися аналізувати його форму, розбиратися, з яких частин вона складається і водночас не випускати з уваги головного - характеру обрисів предмета в цілому. "Цілісність" зорового сприйняття є найважливішою умовою зображення з натури 19.

Проте намалювати предмет відразу не можна, а зображення окремих частин обов'язково призведе до помилок. Тому треба спочатку усі деталі зображуваної натури звести до найпростішої характерної форми і починати свій малюнок "від загального". Вже першокласники повинні засвоїти, що насамперед слід визначити місце узагальненої форми предмета на аркуші паперу. Для цього спочатку треба позначити межі майбутнього малюнка, визначити його "габаритні" розміри по висоті і ширині, а також, якщо маємо справу з групою предметів, відношення розмірів окремих предметів та їх основних частин. Уточнивши загальну форму, можна промальовувати деталі, не випускаючи з уваги характер натури.

У методичній літературі іноді зустрічається твердження про те, що учні початкових класів не можуть відразу сприймати всю форму предмета, а тому повинні починати малюнок не з загальної форми, а з окремих частин. Справді, молодші школярі, якщо їх не навчати, починають малювати деталі, які впадають їм у вічі: чайник - з носика, чашку - з ручки, і ця звичка закріплюється. Після цього важко навчити бачити узагальнену форму (розміри) натюрморту з групи предметів. Такі учні за звичкою малюють спочатку один предмет натюрморту, а потім другий, причому останній з цих часто вже не вміщується на аркуші.

Отже, вже з перших уроків малювання натюрморту з натури треба вчити дітей правильно розміщувати малюнок на аркуші, заздалегідь визначивши його розміри. Щоб зображення не було занадто малим або великим відносно розмірів аркуша, учні повинні бачити в уяві весь предмет на папері, легкими лініями намітити його місце, загальну висоту і ширину, а також відношення розмірів частин предмета або ж окремих предметів 10.

Щоб виявити об'єм предметів світлотінню, теж треба йти від загального до окремого. Спочатку знайти і прокласти світлотіньові відно-шення основних частин (злегка заштрихувати затінену частину, а потім, у процесі уточнення форми, намітити тіні окремих деталей). Моделюючи світлотінню об'ємну форму предмета, важливо витримати правильні співвідношення між світлом і тінню - між бліком, найсвітлішою частиною, півтінню, власною і падаючою тінню.

Процес малювання фарбами також підпорядковується загальним правилам. В основі кольорового зображення об'ємної форми предмета, його матеріалу і розміщення в просторі лежить закон світлотіньових і кольорових відношень, який вимагає пропорційної передачі взаємних відношень предметів за тоном і забарвленням 14.

Так, малюючи натюрморт фарбами, після перевірки лінійного зображення слід насамперед проаналізувати світлотіньові і колірні особли-вості предметів. (Припустимо, що натюрморт складається з вази з осіннім листям і якогось фону). Учитель може поставити учням ряд навідних запитань: "Де в натюрморті найтемніше місце? Якого кольору воно? Якого кольору фон? Порівняйте колір вази з кольором листя і кольором фону. Назвіть локальний колір вази, листя, фону. Порівняйте тон освітленої і затіненої частини вази. Якого кольору затінена частина вази? Чому колір і тон освітленої і затіненої частин неоднакові?" 17.

Тільки після такого аналізу учні починають працювати в кольорі, додержуючись певної послідовності: прокладають колір фону, тіньової частини вази і листя, потім - освітлені ділянки вази і листя; перевіряють світлотіньові і колірні відношення малюнка з світлотіньовими і колірними відношеннями натурної постановки, поступово уточнюють кольором окремі частини натюрморту.

Звичайно, що вчителеві в усіх випадках належить провідна роль - він повинен наочно показувати і усно пояснювати послідовне (поетапне) виконання конкретного навчального завдання. Поетапне виконання роботи демонструють на великих аркушах паперу чи картону. Кількість показуваних етапів послідовного виконання малюнка з натури залежить від характеру форми, конструкції зображуваного предмета і складності навчальних завдань. Не можна нехтувати показом зображення фарбами. Це завдання для вчителя найбільш трудомістке і, щоб полегшити його, він використовує таблиці, що розкривають послідовність виконання малюнка в кольорі. Проте слід відзначити, що така методика роботи, як правило, не дає бажаного результату. Учні краще сприймають послідовність роботи кольором, якщо наочно бачать увесь процес.

Під час самостійної роботи учнів учитель стежить за тим, щоб вони додержувались певної послідовності малювання, нагадує про необхідність весь час порівнювати малюнок з натурою. Знаючи, що більшість помилок в учнівських роботах пояснюється погано засвоєними правилами побудови малюнка, невмінням визначити пропорції моделей, вчитель будує мето-дику навчання так, щоб привчати учнів з самого початку правильно визначати на око розміри основних частин ("Що більше: висота чи ширина? На скільки більше?" і т.д.) 21.

Якщо є необхідність, учитель застерігає учнів від звички починати малюнок з окремих деталей, малювати фарбами спочатку один предмет, а потім інший до повної закінченості. Під час самостійної роботи дітей він повинен уміло поєднувати як колективні методи навчання, так і індивідуальну роботу 4.

Якщо в зображенні натюрморту олівцем основною метою завдання є тонове вирішення групи предметів, то в малюванні фарбами - складне кольорове: передати топове і кольорове підношення всіх елементів натюрморту, виявити форму об'ємних предметів кольором, враховуючи при цьому колір навколишніх предметів та просторове розміщення їх. Уважно аналізуючи натюрморти художників, з'ясовуємо композиційне, тонове і кольорове вирішення натюрморту.

2.2 Методика експериментального дослідження
Отже, на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом з образотворчого мистецтва у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовний і динамічний творчий розвиток молодшого школяра, недооцінка та недостатнє використання творів українського народного мистецтва та відсутність розуміння чіткого взаємозв'язку між навчально-пізнавальною і творчою практичною діяльністю учнів.

З метою перевірки стану використання творів українського народного мистецтва в образотворчій діяльності нами здійснено педагогічну діагностику процесу навчання образотворчому мистецтву учнів початкової школи; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність педагогічних умов використання творів українського народного мистецтва.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов'язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр) - проведено констатуючий експеримент: розробка критеріїв та педагогічна діагностика процесу використання творів українського народного мистецтва, та обґрунтовано педагогічні умови оптимального використання творів українського народного мистецтва в образотворчій діяльності учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

На третьому етапі (2008 р) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику образотворчої діяльності молодших школярів.

Ми враховували, що компонуючи групу предметів для малювання натюрморту акварельними фарбами, спочатку треба брати два-три предмети, які б поєднувались за змістом, були цікаві формою і кольором. Перші натюрморти компонуватися на білому або спокійному кольоровому фоні, щоб на ньому виразно виділялася натура. Важливо було так розмістити предмети в просторі, щоб натюрморт сприймався добре тими, хто малює, а світло падало на предмети ліворуч і чітко виявляло форму та локальний колір їх.

Насамперед учні вивчали натуру: розміщення предметів на предметній площині, їхню форму, колір і освітлення. Тому треба було зробити два-три начерки композиції натюрморту, а на кращому варіанті визначити форму предметів, тонове вирішення їх. Все це допомагало визначити хорошу композицію натюрморту, місце і форму зображуваних предметів без зайвих допоміжних ліній.

Уточнивши пропорції предметів натюрморту, учні намічали спочатку місце малюнка на форматі, потім - місце кожного з предметів натюрморту. Перевіривши за натурою правильність пропорцій предметів, малювали загальну форму їх, намічали за натурою межу освітленої і тіньової частин предметів, полиск та тіні. Починаючи малювати фарбами, передусім з'ясовувалося тонове відношення в натюрморті: яке місце в натюрморті найтемніше, яке - найсвітліше, як сприймається кожний з предметів на фоні, їхні освітлені та тіньові частини, яка з площин фону світліша (горизонтальна чи вертикальна), яка тінь від предметів найчіткіша та ін. Потім з'ясовувався колір натюрморту: локальний колір кожного предмета натюрморту та його фону, відмінність у кольорі на освітленій і затіненій частинах предметів за їхнім відтінком (теплим і холодним) тощо.

Перед малюванням аквареллю весь малюнок учні змочували чистою водою, щоб очистити його. Поки папір підсихав, підбирали локальний колір для фону (вертикальної та горизонтальної площин) і робили перше покриття.

Щоб виявити об'єм кожного з предметів натюрморту, учні підбирали відразу два відтінки кольору: світловий і тіньовий. Спочатку локальним кольором покривали освітлену частину предмета, залишаючи місця полиску, а потім затінену частину (якщо на освітленій частині предмета теплий колір, то в затіненій - холодний або навпаки). Обидва відтінки освітленої і затіненої частин з'єднували і тому діставали плавний перехід від світла до тіні, як у натурі. Звичайно, перше покриття виконувалося кольором не на повну силу, щоб легше було вносити поправки. Малюючи аквареллю, колір підбирали яскравішим, ніж у натурі, бо акварель, висихаючи, світлішає. Водночас слід було пам'ятати, що густо покладений (хоч і яскравий) шар акварельної фарби, висихаючи, втрачає насиченість і прозорість кольору.

Учні усвідомлювали, що якщо потрібно чітко передати форму предмета або виконати малі деталі його, малюють аквареллю "по сухому". Працюючи "по мокрому", легше добитися м'якості контурів, кольорових переходів. Тому виявляти форму предметів, прокладати тіні, півтіні й рефлекси краще "по мокрому", не забуваючи про теплі й холодні відтінки на предметах і фоні.

На рис.1 показано послідовність малювання натюрморту з предметів "перець" і "помідор".

Рис.1. Послідовність виконання натюрморту.

Малювання натюрморту аквареллю виявилося складним завданням, яке потребувало від учнів вміння бачити натуру в цілому і технічно грамотно передавати фарбами форму предметів.

Проаналізуємо особливості уроків образотворчого мистецтва з виконання натюрморту в процесі експериментального дослідження.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9