Методика підготовки і проведення лабораторного заняття з землеробства - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Методика підготовки і проведення лабораторного заняття з землеробства

p align="left">Агрохімічне обстеження проводять на всіх типа сільськогосподарських угідь з періодичністю в 5 років. Елементарний у часток для середнього зразку ґрунту на Поліссі складає 5 га, в лісостепу 10 га. На зрошуваних ділянках один змішаний зразок відбирають з 1 - 5 га.

ВІДБІР ЗРАЗКІВ ГРУНТУ ТА ПІДГОТОВКА ЇХ ДО АНАЛІЗУ

Відбір зразків ґрунту:

Дуже важливий момент в агрохімічних дослідженнях. Якщо зразки відібрані неправильно то результати аналіз не відображатимуть природних властивостей ґрунт і будуть не правильними.

Відбір зразків ґрунту при агрохімічному обстеженні.

Зразки ґрунту відбирають на глибину одного і підорного шарів.
Змішаний зразок складається з 20 індивідуальних проб, взятих за допомогою бура. Для цього бур ставлять вертикально до поверхні ґрунту, ступнею натискають на педаль і занурюють у ґрунт на глибину орного шару. Пробу пересипають у пронумерований мішок, куди засипають усі індивідуальні проби. Таким чином нарають змішаний зразок масою 0,3 -0,5 кг. Зверху кладуть етикетку, на якій простим олівцем записують назву господарства, номер зразка і номер поля, дату і глибину відбору зразка, прізвище виконавця. Такий самий запис роблять одночасно в польовому журналі, де додатково записують: тип ґрунту, рельєф, стан розвитку культурних рослин і ступінь їх забур'яненості. На карті ґрунтів господарства ставлять номер змішаного зразка і обводять олівцем елементарну ділянку, з якої його взято. Необхідно, щоб кожна ґрунтова відміна, яка виділена на карті ґрунтів господарства. Була охарактеризована окремими змішаними зразками. Розміщення точок для відбирання індивідуальних проб залежить від конфігурації поля, Якщо воно довге і вузьке, то їх зручно відбирати по середині полі через певні проміжки; якщо форма поля близька до квадрата, то індивідуальні проби беруть по діагоналях або в шаховому порядку. Відбираючи зразки, слід уникати нехарактерних для ділянки місць/ блюдець, горбів та ін./. Відібрані змішані зразки ґрунту відправляють.

ВІДБІР ПРОБИ ГРУНТУ ДЛЯ АНАЛІЗВ В ЛАБОТАТОРІЇ

До лабораторії зразки ґрунту надходять висушені до повітряно-сухого стану, подрібнені і просіяні крізь сито з круглими отворами діаметром І мм. Якщо зразки надходять у спеціальних коробочках, то перед тим, як взяти грунту на аналіз, його перемішують ложкою або шпателем на всю глибину коробочки. Пробу ґрунту для аналізу відбирають ложкою або шпателем не менш, як з п'яти різних місць.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ГРУНТУ У ВАПНУВАННІ, ВСТАНОВЛЕЛННЛЯ І РОЗНАХУНКИ ДОЗИ ВАПНА

Реакція середовища, в якій розвивається коренева система рослин і із якої рослин засвоюють елементи живлення, має суттєвий вплив наріст і розвиток рослин, на життєздатність мікроорганізмів, швидкість і направленість хімічних та біологічних процесів, які проходять в ґрунті. Вапнування ґрунту це захід, який потребує значних затрат коштів. Тому, перед тим як проводити вапнування, потрібна переконатись в його необхідності. Останнє може бути точно встановлено лише за даними визначення кислотності ґрунту та насиченості його основами з врахуванням особливостей культур, що вирощуються.

Показник активності іонів водню умовно позначений символом РН, становить собою від'ємний десятинний логарифм активності цих іонів. Символ РН дозволяє виразити актив іонів водню в межах 100 - 10 -14.

З підкисленням розчину активність іонів водню підвищується, значення РрН зменшується, при підлуговуванні розчину відбувається навпаки.

Розрізняють два види кислотності: групу актуальну /активну/ і потенціальну /приховану/.

Актуальна кислотність обумовлюється концентрацією вільних іонів водню в ґрунтовому розчині. Вона визначається у водій витяжці з ґрунту і вимірюється в одиницях РН /РН Н20/. Актуальна кислотність коливається в межах від 3 до 8,5 РН. Ця величина нестійка, вона сильно змінюється протягом вегетаційного періоду. На основі визначення актуальної кислотності не можна робити висновки що до потреб ґрунту у вапнуванні і, тим більше що до кількості вапна, яка необхідна для вапнування.

У зв'язку з вище сказаним, для визначення потреби у вапнуванні ґрунту використовують дані не актуальної, а обмінної кислотності, яка є однією із форм потенціальної кислотності ґрунту.

Потенціальна кислотність обумовлюється іонами водню і алюмінію, знаходяться в ґрунтовому вбирному комплексі. Вона поділяється на обмінну та гідролітичну. Обмінна кислотність ґрунту обумовлюється більш рухомою частиною іонів водню і алюмінію, яка може бути витіснена з ґрунтового вбирного комплексу катіонами нейтральної солі хлористого калію.

Гідролітична кислотність обумовлена менш рухомою частиною іонів водню в ґрунтовому вбирному комплексі, які витісняються з нього гідролітично-лужною сіллю, наприклад, оцтовокислим натрієм /СН3СООvа/.

Кислотність ґрунту може визначатись слідуючи ми методами:

1. Шляхом визначення величини РН водної /актуальна кислотність /або сольової / обмінна кислотність \ витяжок.

2. Шляхом титрування сольової витяжки з фрунту лугом.

Визначення РН сольової витяжки потенціометричним метолом. /обмінна кислотність/

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. За показниками РН сольової витяжки визначають ступінь кислотності ґрунту, що дає можливість робити висновок про потребу ґрунту у вапнуванні та вибору форм добрив.

Вапнування потребують сильно кислі та кислі ґрунти. На кислих ґрунтах не бажано вносити фізіологічно кислі добрива. Найчастіше рН виміряють за допомогою приладів РН - метрів.

ПРНЦИП МЕТОДУ. Метод базується на витісненні обмінних іонів нормальним розчином КСІ/РН=5.5-6,0/ при співвідношенні ґрунту до розчину І:2,5 для торф'яних з наступним вимірюванням активності іонів водню потенціометричним методом.

ХІД РОБОТИ. Наважку ґрунту 10 г поміщають у стаканчик і приливають25 мл 1,он розчину КСІ, збовтують 3хв. Потім, не збовтуючи розчину занурюють у нього електроди і за допомогою РН- метра визначають величину РН сольової витяжки.

Для визначення кислотності торфу із середньої проби беруть 2 г повітряно - сухого торфу або відповідну цієї наважці кількість сирого торфу, поміщають в пляшку на 200 мл, заливають 50 хв., І,ОН КСІ, закривають пробкою і збовтують на ротаторі 30 хв., після чого визначають кислотність на потенціометрі.

РН- метр підготовляють до роботи згідно з інструкцією. Настроюють РН- метр за допомогою буферних розчинів з рН, що дорівнюють 4,01; 6.86; 9, 18

Щоб встановити ступінь кислотності ґрунту, користуються даними табл.

1. Групування ґрунтів за ступенем кислотності

Група ґрунтів	Колір забарвлення	Ґрунти мінеральні	Ґрунти торфяноболотні	Гідролітична кислотність, мг. екв. 100 г.
		РН КСІ	Ступінь кислотності	РН СІ	Ступінькислотності
1	рожевий	до 4,1	Дуже сильнокислі			до 2,0
2	оранжевий	4,1 - 4,5	Сильно кислі	До 4,5	Сильно кислі	2,1 - 3,0
3	жовтий	4,6 - 5,0	Середньо кислі	4,6- 5,5	кислі	3,1 - 4,0
4	зелений	5,1 - 5,5	Слабо кислі	5,6- 6,5	Слабо-кислі	4,1 - 5,0
5	блакитний	5,6 - 6,0	Близькі до нейтраль ної	6,6- 7,0	Нейтральні	5,1 - 6,0
6а	синій	6,1 - 6,5	Нейтрал льні	7	Лужні	6
6б	сірий	6,6 - 7,0	-“-
6в	фіолетовий	7,0	-“-

Найбільш сприятливим середовищем для розвитку сільськогосподарських рослин є слабко кисла,нейтральна або слабо лужна реакція / табл.. ІІ/.

2. О оптимальні значення рН Н2О для основних сільськогосподарських культур

Рослини	Оптимальні значення РН	Рослини	Оптимальні значення РН
Озима пшениця	*6,3 - 7,6*	Картопля	5,0 - 5,5
Ярова пшениця	6,0 - 7,5	Льон-довгунець	5,5 - 6,5
Озиме жито	5,0 - 7,7	Цукрові буряки	7,0 - 8,0
Ячмінь	6,8 - 7,5	Конюшина	6,0 - 7,0
Овес	5,5 - 7,5	Люцерна	7,8 - 8,0
Кукурудза	6,0 - 7,0	Люпин	4,5 - 6,0
Гречка	4,7 - 7,5	Горох	6,0 - 7,0

Найбільш поширений в світовій практиці сільського господарства спосіб визначення доз вапна за показником рН сольової витяжки з врахуванням механічного / складу ґрунту /табл. І2/.

3. Приблизні дози СасО3 т/га залежно від рН КСІ /відповідають ѕ дози, що встановлено за гідролітичної кислотності

Механічний склад ґрунту	рН сольової витяжки
	4,5	4,6	4,8	5,0	5,2	5,4 - 5,5
Супіщані ґрунти і легкі суглинки	4,0	3,5	3,0	2,5	2,0	2,0
Середні та важкі суглинки	6,0	5,5	5,0	4,5	4,0	3,5

При встановленні доз вапна необхідно приймати до уваги не тільки кислотність ґрунту, його механічний склад, але і відношення сільськогосподарських культур до реакції ґрунту і до високих доз вапно. При наявності в сівозмінах таких культур, як цукрові буряки або люцерна, вапнувати потрібно навіть ґрунти реакцією, близькою до нейтральної. Якщо в сівозміні є картопля, льон-довгунець, а ґрунти легкого механічного /складу, то дози вапна не повинні бути високими / більше ѕ за гідролітичною кислотністю/, тому що ці культури реагують на них від'ємно.

Групування ґрунтів за показником гідролітичної кислотності, рекомендоване хімізації, наведено в табл.. 10.

Розрахунок дози вапна за величиною гідролітичної кислотності, проводиться за формулою.

Х = (Нг*50*3000000*10) / 1000000000, де

Х - доза 10о0 % СаСО3, т/га;

Нг - гідролітична кислотність, мг. ВКВ. \100 г;

3000000 - маса орного шару глибиною 20 см з площі І га, кг;

10 - коефіцієнт для перерахунку 100 г в І кг;

1000 000 000 - коефіцієнт переводу мг СаСО3 в І т.

Після проведення всіх арифметичних дій знаходила, що Х- доза СаСО3, т/га = Н 15: /формула вірна тільки при щільності будови ґрунту в орному шарі 1, 5 г/см3/.Наторфяно-болотних ґрунтах рекомендуєтеся слідуючи орієнтовні дози вапна т/га СаСО3:

верхові торфи з слабко розкладеним торфом -8-10;

верхові торфи середньо розкладеним торфом - 6 8;

низинні збіднені торфи з потужним шаром сфагнум 5 6;

низинні з слабко розвиненими сфагнумам І рН КСІ менше 4.8 -3-4;

Низинне болото з рН сольової витяжки менше 4,8-2-3;

Торф'яні ґрунти низинних боліт з рН сольової витяжки 4, 8 і більше вапнування не потребують.

Література

1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. акад. - Х.: Вид - во НУА, 2005. - 360 с.

2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования - Х.: ЧП „Штрих”, 2003. - 480с.

Страницы: 1, 2, 3