8 Я легко можу підтримувати розмову.
9 Моє мовлення іноді бентежить моїх співрозмовників.
10 Не люблю знайомити одну людину з іншою.
11 Під час обговорення будь-якої проблеми в групі я часто ставлю запитання.
12 Мені легко контролювати свій голос, коли я говорю.
13 Мені не важко говорити перед групою.
14 Моє мовлення не дозволяє мені робити те, що мені подобається.
15 Коли я говорю, мене доволі легко й приємно слухати.
16 Іноді мені не подобається, як я висловлююсь.
17 Завжди, коли я говорю, я почуваю себе цілком впевнено.
18 Я залюбки розмовляю тільки з деякими людьми.
19 Я розмовляю краще, ніж пишу.
20 Я часто нервую, коли говорю.
21 Мені важко розмовляти під час зустрічі з новими людьми.
22 Я цілком впевнений у своєму мовленні.
23 Я хотів би, щоб моє мовлення було таким, як і в інших.
24 Я часто не можу відповісти, навіть коли знаю потрібну відповідь, тому що боюсь заговорити.
"Ключ"
1) -
4) +
7) -
10) +
13) -
16) +
19) -
22) -
2) -
5) +
8) -
11) -
14) +
17) -
20) +
23) +
3) -
6) +
9) -
12) -
15) -
18) +
21) +
24) +
Показники, вищі за 20 балів свідчать про високу комунікативну підготовку - 5 студентів, 14 -15 балів - середню підготовку - 9 студентів, нижче 14 балів - недостатню підготовку - 13 студентів.
Окрім цього ми використовували тест "Самооцінка комунікативного контролю"
Мета: усвідомлення і оцінка своїх комунікативних якостей та уміння контролювати себе у спілкуванні.
Опитувальник:
1 Мені здається, що наслідувати інших, копіювати їхню поведінку -- це важко (так / ні).
2 Я би, напевне, міг за певних обставин привернути увагу або розважити оточуючих.
3 З мене міг би вийти непоганий актор.
4 Іншим людям інколи здасться, що мої переживання більш глибокі, ніж це насправді.
5 В компанії я рідко опиняюся в центрі уваги.
6 В різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжу себе зовсім по-різному.
7 Я можу відстоювати тільки те, в чому я щиро впевнений.
8 Щоб мати успіх у справах і в стосунках з людьми, я намагаюсь поводити себе відповідно до їх очікувань.
9 Я можу бути товариським з людьми, яких я не переношу.
10 Я завжди такий, яким здаюся.
"Ключ ". Поставте собі по одному балу за відповідь "ні" на питання І, 5, 7 і за відповіді "так" на всі інші запитання. Підсумуйте.
0-3 бали. У Вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка завжди стала і Ви не вважаєте за потрібне її змінювати залежно від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Деякі вважають Вас "не дуже зручним" у спілкуванні із-за Вашої прямолінійності.
4-6 балів. У Вас середній комунікативний контроль. Ви щирий, але стриманий у своїх емоційних проявах. Вам слід більше враховувати в своїй поведінці інших людей.
7-10 балів. У Вас високий рівень комунікативного контролю. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміни в ситуації, а також можете передбачити враження, яке справляєте на оточуючих.
За результатами самооцінки є такі результати: 0 - 3 бали - 6 студентів, 4 - 6 балів - 13 студентів, 7 - 10 балів - 7 студентів.
Висновок
Проаналізувавши вищевикладений матеріал робимо, висновок про те, що вчитель початкових класів має бути фахівцем, який уміє розв'язати комплекс найрізноманітніших завдань, має загальнонаукову, педагогічну й спеціальну підготовку. Він повинен бути подвижником, пропагандистом науки, мистецтва, народної педагогіки, ідей національного виховання. Він повинен вміти вирішувати не лише педагогічні завдання, а й користуватися мистецтвом слова як засобом розкриття сил і здібностей особистості.
Мовлення -- найскладніший процес, який тісно пов'язаний з мисленням і має чільне місце у навчанні. Тож не можна порушувати цієї єдності. Мовлення -- це мислення, а мислення -- це мовлення. Поводитися з мовою як-небудь -- означає мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно. Треба досягати змістовного мовлення, бо незмістовне не розвиває мислення.
Цю проблему досліджували такі педагоги як Н. Бабич, Н. Баранник, Н. Босак, Т. Вижимові, Б. Дяченко, Л. Зазуліна, І. Кухарчук, К. Климова, Г. Клочек, М. Корнілов, В. Лагно, [38], Л. Лучкіна [41], Т. Окуневич [45], Г. Олійник [46], О. Попова [50], Н. Савельева [53], Т. Симоненко [57], Г. Слезь [59], Л. Стасів [61], В. Сухомлинський [64], В. Усатий [65], О. Хома [66], С. Цінько [68], Т. Чубань [70], О. Шевнюк [71] та ін..
Проте цілісного усебічного дослідження цієї проблеми і досі немає, тому наша робота є значущою для майбутніх вчителів початкових класів.
Оцінюючи рівень розвитку у майбутніх вчителів початкових класів культури педагогічного спілкування, ми виділили чотири показники, що відображають основні аспекти культури професійного спілкування педагога: спрямованість спілкування, розвиток соціально - перцептивних умінь, розвиток інтерактивних умінь, розвиток мовленнєвих умінь.
На основі перерахованих показників можна виділити три якісно специфічні рівні розвитку культури педагогічного спілкування: нормативно - орієнтований, предметно - орієнтований і особистісно - орієнтований.
У педагогічній діяльності слід врахувати різні аспекти спілкування, а також його особливості. Але для того щоб уміти спілкуватися, необхідно мати важливі якості: емпатія, доброзичливість, аутентичність, конкретність, ініціативність, безпосередність, відвертість, прийняття почуттів, конфронтація.
Існують також принципи організації мовленнєвого спілкування з дітьми молодшого віку: добір оперативних мовленнєвих форм, діалогічна орієнтація у спілкуванні, дотримання професійної етики та мовленнєвого етикету, встановлення емоційної довіри і збереження позитивної атмосфери спілкування, врахування індивідуальних особливостей та ситуативного стану дитини, застосування прийомів активного слухання і зворотного зв'язку, втілення в педагогічному спілкуванні традицій українського родинного спілкування з дітьми і національного мовленнєвого етикету, збагачення мовленнєвої взаємодії педагога з дітьми кращими зразками усної народної творчості, постійний контроль за якістю педагогічного мовлення.
Комунікативні уміння вчителя початкових класів (з педагогічного погляду), є компонентами педагогічної культури, які визначають ставлення педагога до навколишньої педагогічної дійсності, сприяють удосконаленню професійно-педагогічної діяльності.
Мовлення вчителя реалізується у двох різновидах - у монолозі (розповідь, коментар, пояснення, розгорнуті оцінні судження) і в діалозі (бесіда).
Функції мовлення педагога: встановлення і регуляція стосунків між учителем і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів психологічна; комунікативна; забезпечення повноцінного сприймання навчальної інформації учням ефективного викладу знань; забезпечення раціональної організації навчально - практичної діяльності учнів. Зневажливе ставлення до виконання цих функцій може спричинити негативні наслідки у спілкуванні вчителя зі школярами.
Мовлення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогічних завдань за таких умов: професійне мовлення вчителя має відповідати вимогам культури мовлення (точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність); професійне мовлення вчителя має бути своєрідною " словесною дією" (здійснення інтелектуального, емоційно -вольового, морального впливу на учнів);ефективність професійного мовлення вчителя залежить від його спрямованості, зверненості до учнів (викликати учнів на діалог з учителем, залучити їх до співпраці).
У сучасній соціальній психології компоненти техніки мовлення -- голос, дикція, темп, інтонація -- визначаються як акустична система відтворення людини людиною Дослідженнями встановлено, що вони виконують при цьому важливі функції, а саме: створюють імідж людини, який закріплюється у свідомості оточення; дають змогу виявити психічну індивідуальність людини, визначити її емоційний стан. Так, особливості техніки мовлення вчителя можуть створити образ спокійного, врівноваженого педагога або, навпаки, категоричного владолюбця. Мовлення одного педагога свідчить про його знервованість, метушливість, іншого -- про скутість, сором'язливість, невпевненість у собі. Подібне враження від учителя, звісно, не надасть йому привабливості в очах учнів, а негативні особливості мовлення -- скоромовка, невиразність у вимовлянні слів, «ковтання» кінцевих звуків тощо -- можуть навіть стати об'єктом учнівських пустощів і пародіювання.
Отже, володіння технікою мовлення є не тільки елементом культури педагогічної діяльності вчителя, а й передумовою позитивного сприйняття його учнями, батьками, колегами.
Формування мовної компетенції майбутнього вчителя початкових класів відбувається такими засобами розвитку усного мовлення: орфоепічних умінь і навичок, морфологічних умінь і навичок, формування умінь і навичок правильного слововживання, синтаксичних умінь і навичок.
З нашого погляду, оптимальним шляхом формування мислительних здібностей учнів як основи їхньої мовленнєвої здатності є, по-перше, визначення системи узагальнених способів навчальної діяльності, по-друге, систематичне осмислення школярами їх суті, на базі чого має здійснюватися
вироблення загальнонавчальних умінь, або умінь учитися.
Велике значення в техніці мовлення має орфоепія, тобто система загальноприйнятих правил, що визначають єдино правильну літературну вимову.
Якщо дикція -- це правильна роздільна вимова окремих звуків, то орфоепія -- правильна вимова цих звуків у певних фонетичних умовах, у певних сполученнях з іншими звуками, а також у певних граматичних формах, в окремих словах і групах слів.
З приходом у школу майже всі діти порушують норми літературної вимови. На жаль, таке порушення властиве і багатьом учителям. Тому над правильністю і чіткістю мовлення учителю треба постійно працювати з дітьми і самому.
У перші класи щороку вступає чимало дітей з різними мовленнєвими недоліками. До дитячих недоліків вимови відносимо: помилки діалектного характеру і всі інші порушення норм літературної вимови. Усуваються такі вади вправами, на основі норми орфографічної вимови, на розвиток техніки читання, а також усним переказом текстів, описом предметів. Наприклад, описати іграшковий будинок (чи з малюнка), в якому комин, дах. стіни, двері і вікна різні за величиною і кольором, формою; вправи у формі гри: хто дасть найбільшу кількість ознак -- які бувають хмари? (сірі, сиві, купчасті, чорні, густі, білі), який буває дощ? (рясний, густий, проливний, затяжний, короткочасний, докучливий, бажаний...).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
