Інформаційна культура сприяє значній ефективності не тільки професійній діяльності сучасного фахівця а й його самоосвіти, що дуже важливо в умовах швидкого старіння знань і їх частого оновлення. Такий підхід забезпечує підготовку фахівців нового покоління як гармонійно та всебічно розвиненої особистості.

Знаний дослідник проблем філософії освіти В. Кудін зазначає, що професійна освіта виправдає собі лише за умови підготовки фахівця широкого мислення, високої культури та моралі, який зуміє орієнтуватися на те можливо нове, що пропонуватиме життя.

Виникла нагальна потреба в необхідності змін у підходах до професійної підготовки виховання майбутніх фахівців як особистості, здатної змінювати їі вдосконалювати суспільство, самостійно ставити й реалізовувати цілі, логічно та творчо мислити, усвідомлено оцінювати свою діяльність на основі аналізу та приймати сміливі рішення.

На особливу увагу заслуговує опис унікальних можливостей ІТ, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії педагогіки інтенсифікації освітнього процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особи виучуваного. Перерахуємо ці можливості:

· негайний зворотній зв'язок між користувачем і ІТ;

· комп'ютерна візуалізація учбової інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ, що як реально протікають, так і "віртуальних";

· архівне зберігання досить великих об'ємів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу і звернення користувача до центрального банку даних;

· автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багатократного повторення фрагмента або самого експерименту;

· автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контролю за результатами засвоєння.

· Реалізація вищеперелічених можливостей ІТ дозволяє організувати такі види діяльності як:

* реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про об'єкти, що вивчаються, явища, процеси, у тому числі що реально протікають, і передача досить великих об'ємів інформації, представленої в різних формах;

* інтерактивний діалог -- взаємодія користувача з ЕОМ, що характеризується використанням розвиненіших засобів ведення діалогу (наприклад, можливість ставити питання в довільній формі, з використанням "ключового" слова, у формі з обмеженим набором символів); при цьому забезпечується можливість вибору варіантів вмісту навчального матеріалу, режиму роботи;

управління реальними об'єктами (наприклад, навчальними роботами, що імітують промислові пристрої або механізми);

управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів, у тому числі і що реально протікають;

автоматизований контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, корекція за результатами контролю, тренування, тестування.

Як показує практика, застосовуючи інформаційні технології, вдається - по-перше індивідуалізувати навчальний процес. На лекціях, де, як правило, багато студентів володіють неоднаковим розвитком, знаннями і уміннями, темпом пізнання і іншими індивідуальними якостями, використання комп'ютера, дозволило кожному учневі працювати самостійно, рівень навчання слабких студентів при цьому підвищився, по-друге - розвиток самостійності студентів. Студент вирішує ті або інші завдання самостійно, усвідомлено (не копіюючи рішення на дошці або у товариша), при цьому підвищується його інтерес до предмету, упевненість в тому, що він може засвоїти предмет. По-третє - використання комп'ютера для звільнення студентів від рутинних операцій при вирішенні завдань або виконанні лабораторних робіт. Четверта можливість - моделювання на комп'ютері деяких об'єктів праці. Застосовуючи інформаційні технології на семінарських заняттях, викладачі підвищують якість наочності в учбовому процесі (презентації, виконання складних графіків, таблиць і т. д.).Куприенко

Зі всього різноманіття педагогічних вживань ІТ особливо слід виділити використання програмних засобів (ПЗ) у зв'язку з їх широкою популярністю в практиці вітчизняного і зарубіжного освітнього процесу. Не дивлячись на багатолітній досвід використання всіляких типів ПЗ в учбових цілях, їх потенційні можливості залишаються невичерпаними. Причиною цього є як неопрацьованість теоретичних основ, що розкривають доцільність створення і вживання ПЗ в цілях вчення, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, що пред'являються до них.

Програмні засоби навчального призначення. До цієї групи відносяться ПС, в яких відбивається деяка наочна область, реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Програмний засіб навчального призначення зазвичай призначається для використання в навчально-виховному процесі, при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів сфери освіти, в цілях розвитку особи, що навчається, інтенсифікації процесу навчання.

Використання програмного засобу навчального призначення орієнтоване на:

вирішення певної навчальної проблеми, що вимагає її вивчення і (або) вирішення, -- проблемно-орієнтовані ПЗ;

здійснення деякої діяльності з об'єктним середовищем (наприклад, з системою підготовки текстів, інформаційно-пошуковою системою, базою даних) -- об'єктно-орієнтовані ПЗ;

здійснення діяльності в деякому наочному середовищі (у ідеалі -- зі вбудованими елементами технології навчання) -- наочно-орієнтовані ПЗ.

За допомогою ПЗ можна представляти на екрані в різній формі навчальну інформацію; ініціювати процеси засвоєння знань, придбання умінь і (або) навиків навчальної або практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль результатів навчання, тренаж, повторення; активізувати пізнавальну діяльність виучуваних; формувати і розвивати певні види мислення.

При розробці і використанні програмного засобу в навчальних цілях виникає необхідність в створенні навчально-методичних і інструктивних матеріалів, що забезпечують процес його вживання.

Отже, виникає необхідність у формуванні так званого програмно-методичного забезпечення (ПМЗ) навчально-виховного процесу, яке є комплексом, що включає:

* програмний засіб навчального призначення або пакет програмних засобів навчального призначення;

* інструкцію для користувача програмним засобом навчального призначення або пакетом програмних засобів навчального призначення;

*опис методики (методичні рекомендації) по використанню програмного засобу навчального призначення або пакету програмних засобів навчального призначення.

При цьому можлива розробка методичних рекомендацій окремо для викладача і для студента.

ПЗ навчального призначення з супроводжуючою навчально-методичною документацією розглядається як якісний новий засіб навчання, унікальні можливості якого принципово відрізняють його від всіх відомих раніше педагогіці засобів навчання.

Проте само по собі використання цих унікальних можливостей навряд чи може бути самоціллю в питанні доцільності вживання ПЗ, оскільки далеко не завжди педагогічно виправдано використання комп'ютерної програми на занятті, заміна нею інших засобів навчання.

Значним чинником виведення нашої освіти на якісно новий рівень і покращення підготовки висококваліфікованих фахівців є не тільки комп'ютеризація навчального процесу, впровадження Інтернет-технологій, створення корпоративних мереж і віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять, тобто впровадження в освіту інноваційних технологій, тасування цих технологій супроводжується радикальними змінами в педагогічних методах і прийомах в організації навчального процесу й навіть у теорії та методології сучасної освіти. Арсенал технологічних засобів сучасної освіти нині досить різноманітний, і при цьому розширюється надзвичайно швидко.

Як основні типи технологій можна виділити Інтернет-технології, технологію електронної пошти, комп'ютерні навчальні програми, WEB-технології й інші.

Технологія електронної пошти використовується для підтримки навчальних взаємодій між викладачем і студентом, а також студентів між собою. Розрізняються модельовані та немодельовані, відкриті й закриті поштові конференції. Необхідно відзначити, що в більшості навчальних поштових конференцій доцільно керувати й координувати дискусії, більшість із них модельовані. Ефективність застосування даної технології в навчальному процесі багато в чому визначається кваліфікацією модератора (фахівця, який веде навчальну конференцію), його вмінні керувати дискусією так, щоб цілі навчального процесу досягалися найбільшою мірою.(Левшин)

Активно впроваджуються у наш час і такі технології як комп'ютерні навчальні програми, в тому числі гіпертекстові, мультимедіа, інтелектуальні та інші. У наш час стало можливим говорити про те, що використання WEB-технологій для розробки і доставки навчальних курсів веде до розвитку нової моделі, парадигми навчання. До основних типів WEB-технологій, що застосовують у інноваційному навчанні, можна віднести такі:

1) Інтегровані навчальні пакети (ІНП) для розробки і доставки інноваційних курсів, для спільного використання інноваційних ресурсів, проведення тестування, оцінювання, конференцій.

2) Асинхронні комп'ютерні конференції. Нині активно розвиваються такі інструментальні засоби як W3 Іnteraktіve Talk, WebBoard, NetForms, NetForum та інші. Вони дозволяють здійснювати сортування і архівування посилань, керування дискусією на відстані, структурування форуму і організація дискусій предметів, багаторівневу ієрархію послань, будувати дерево послань.

3) Синхронні навчальні конференції. Інструментальні засоби , такі як HoneyCom, PowWow, дозволяють організувати навчання на основі синхронної взаємодій студентів, тобто використовувати в навчальному процесі системи інтерактивного діалогу в реальному часі.

4) Дистанційна спільна групова робота. Останнім часом особливої актуальне набуло застосування спеціального програмного забезпечення "групвера" для організації дистанційної спільної групової роботи студентів. Використання та стандартних можливостей систем "групвера", як зберігання інформації, керування, базах даних, дозволяє розробляти спільні проекти в процесі інноваційного навчання. Технологічні інновації приводять до істотного розширення безлічі педагогічних методів і прийомів, до педагогічних інновацій, що істотно впливають на характер педагогічної діяльності.

Швидкий інноваційний розвиток технологічної й педагогічної складових навчального процесу приводить до формування нового освітнього середовища. Як основні тенденції можна виділити такі:

Страницы: 1, 2, 3, 4