2. Нова валютна система заснована на кільках ключових валютах. Проте долар у ній вберігає особливе місце. Нині ним здійснюється до 2/3 міжнародних розрахунків.

3. Обмін валют відбувається за плаваючим курсом. Пропорції обміну валют (їх курси) досить гнучкі і відображають внутрішній стан економіки окремих країн. Передбачено регулювання центральними банками валютних співвідношень шляхом купівлі та продажу іноземної валюти, у

4. Кожна країна сама вибирає валютний курс, який заборонено виражати в золотому еквіваленті,-- фіксований або плаваючий. У наш час існує багато режимів валютних курсів. Наприклад, незалежне «плавання», коли курс складається під впливом попиту і пропозицій (США, Японія, Великобританія, Австралія, Гана та ін.); кероване «плавання», що передбачає формування курсу під впливом попиту і пропозицій, але здійснюється за умови втручання центрального банку країни (Греція, Туреччина, Індія, Республіка Корея та ін.). Деякі країни мають кілька видів валютних курсів, наприклад: курс для зовнішньоекономічних операцій, курс для фінансових операцій, курс для туристів. Країни Європейського співтовариства використовують спільне «плавания», яке передбачає два валютних режими: один -- для операцій усередині співтовариства, другий -- для відносин з Іншими партнерами. Деякі слаборозвинуті країни встановлюють курс своєї валюти відповідно до валютного курсу будь-якої розвинутої країни. Так, до американського долара «прив'язано» валюти 40 країн, до французького франка -- 13 країн. Деякі країни «прив'язують» вартість своїх валют до «кошика» або групи інших валют -- так званий кошиковий валютний курс (Австрія, Фінляндія, Швеція, Кіпр, Ізраїль, Угорщина та ін.). Як бачимо, існуюча валютна система досить складна.

Міжнародні гроші - гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами. До них належать: СДР - “спеціальні права запозичення”, створені Міжнародним валютним фондом, та ЕКЮ - міжнародна розрахункова одиниця, створена Європейським фондом валютного співробітництва. Запитання: що визначає їх суспільну цінність, якщо сучасні гроші не мають золотого забезпечення. По-перше, гроші наділено феноменальною суспільною корисністю - здатність обмінюватись на товари та послуги, бути гарантом економічного кругообігу не лише у поточному періоді, а й у майбутньому. По-друге, гроші мають суспільну корисність тому, що вони визнане державою, тобто держава оголосила їх законним платіжними засобами. По-третє, цінність грошей визначається їх суспільною спроможністю.

5. Важливе місце в новій валютній системі займають спеціальні права запозичення (Special Drawing Rights) -- СДР. СДР -- це колективна міжнародна одиниця МВФ. СДР утворено у 1969 p. Саме на Ямайці (у Кінгстоні) було заплановано перетворити СДР у головний резервний та міжнародний розрахунковий і платіжний засіб, тобто СДР розглядалась як альтернатива долару в ролі світових грошей.

СДР випускається Міжнародним валютним фондом (МВФ). Це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках країни в МВФ. СДР -- наднаціональна валюта, яка діє тільки в межах Міжнародної валютної системи і на рівні міждержавних економічних відносин країн -- членів МВФ. СДР використовується для: 1) регулювання сальдо платіжних балансів, тобто ліквідації дефіциту платіжного балансу країни за допомогою СДР; 2) міжнародних платежів: 3) придбання вільно конвертованої валюти.

Іншим проявом міжнародних штучних грошей є ЕКЮ (Europen Current Unit) -- валюта, що функціонує в межах Європейського співтовариства. Для її створення центральні банки європейських країн виділили 20 % своїх золотих запасів і 20 % доларових активів. У обмін на це вони одержали спеціальні рахунки в ЕКЮ. Золото і доларові активи лише на половину покривають емісію ЕКЮ. Друга половина покривається за рахунок внесків країн-учасниць у їх національній валюті.

ЕКЮ має багато спільного з СДР, але є й істотні відмінності в її функціонуванні. Насамперед, ЕКЮ використовується як засіб кредитування не тільки країнами Європейського співтовариства, а й США, Японією, Канадою, країнами СНД, міжнародними організаціями. Крім того, ЕКЮ функціонує і в приватному обігу, тобто використовується не тільки юридичними, а й фізичними особами, які займаються приватним бізнесом.

Євро було впроваджено 1 січня 2002 року в 12 країнах Євросоюзу - Австрія, Бельгія, Німеччині, Голландії, Португалії, Греції, Ірландії, Іспанії, Італії. Фінляндії, Франції. Купюри в залежності від країн де вони видрукувані, розрізняються лише буквами в номерах, монети мають загальний реверс. Єдиним обов'язковим елементом національної сторони всіх монет є 12 зірок - за кількістю країн єврозони. Монети є обов'язковими для прийому в будь-якій з 12 країн.

Важливий елемент валютної системи -- встановлення валютних курсів; воно відбувається двома шляхами:

1) через гнучкі, або плаваючі, валютні курси, коли пропорція обміну національних валют визначається під впливом попиту і пропозиції;

2) через фіксовані валютні курси, які офіційно встановлюються державою (див. табл. 1.1)

Розглянемо фактори, під впливом яких змінюються попит і пропозиція на валютному ринку:

1. Зміни в смаках споживачів на користь виробів іншої країни підвищують попит на валюту цієї країни. Отже, змінюється валютний курс. Наприклад, якщо британці стануть віддавати перевагу американським автомобілям, то, купуючи їх, вони постачатимуть більше фунтів стерлінгів на валютні ринки, і курс долара щодо фунта стерлінгів зросте. 1 навпаки, якщо англійський твід стане популярнішим у США, то попит на фунт зросте, а курс долара впаде.

2. Зростання національного доходу (а відповідно й доходів населення) даної країни порівняно з іншими країнами призводить до зниження курсу її валюти. Наприклад, якщо економіка США розвивається швидше, ніж британська, то американський імпорт британських товарів, отже, і попит у США на фунт стерлінгів зростатимуть. Ціна британського фунта стерлінгів у доларах підвищуватиметься, тобто долар знецінюватиметься.

3. Зміна внутрішніх цін у країні впливає на курс валюти. Якщо рівень внутрішніх цін у Великобританії швидко зростає, а в США залишається незмінним, то британський споживач купуватиме відносно дешеві американські товари, підвищуючи цим попит на долари. 1 навпаки, американці менше купуватимуть британські товари, знижуючи пропозицію доларів, що викличе знецінення фунту стерлінгів.

4. Якщо країна, з метою подолання інфляції, проводитиме політику «дорогих» грошей, підвищуючи процентні ставки, то це призведе до притоку іноземного капіталу в країну і підвищить курс національної валюти.[12]

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань учнів.

Практична робота

Учні усно повинні закінчити речення:

1) Євро... замінили національні гроші країн-учасниць ЄС.

2) СДР випускається...Міжнародним валютним фондом

3) За Бреттон-Вудської системи...одночасно користувалися і золотом, і доларом США в міжнародних розрахунках

4) Із 2002 року міжнародні розрахунки в межах ЄС...здійснюється єдиною валютою -- Євро.

5) У сучасній міжнародній валютній системі валютні курси визначаються... під впливом попиту і пропозиції

6) Важливою ознакою Ямайської валютної системи є...плаваючі валютні курси

Задачі

1 євро=1,2 долара. Обмінний курс становить 1,2 $ за €.

1. Визначити курс гривні по відношенню до долара США.

Гривня = 1дол.США : 8,00=0,125 дол. США

2. Ви хочете обміняти 50 євро на долари. Банк дає тобі по 1,2 долара за кожне євро. Визначити, скільки ви можете отримати доларів.

50 євро 1,2 долара=60 доларів

3. Споживчий кошик певного складу в Україні коштує 100грн. Ціна споживчого кошика=100грн. Той же споживчий кошик у США коштує 20$. Знайти курс долара по відношенню до гривні.

Ціна споживчого кошика (У)= 100грн.

Ціна споживчого кошика (США)= 20 $

Ціна споживчого кошика (У) / Ціна споживчого кошика (США) =

=100грн. / 20 $=5грн.

VI. Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання

Конспект уроку. Повторення теоретичного матеріалу підручника Радіонова І.Ф. «Основи економіки» - розділ 5, § 3. Підготовка до короткого повідомлення.

2.3 Мотиваційний компонент при вивченні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''

Під мотивацією розуміють застосування різних способів формування в учнів позитивних мотивів і ставлення до навчання. Мотивація здійснюється протягом усього заняття, на кожному з його етапів, різними способами залежно від дидактичної мети, логіки процесу засвоєння знань, типу уроку.

Основними способами мотивації є: показ практичного значення знань, наведення цікавих прикладів, створення ситуацій успіху, повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу, постановка близьких і далеких перспектив у навчанні. До важливих засобів формування в учнів мотивів та пізнавальних інтересів належать: чітка організація і логіка процесу навчання, авторитет вчителя, стиль спілкування, залучення учнів до самостійного здобування знань. Сучасних учнів найбільше цікавлять ті проблеми, з якими вони постійно стикаються у реальному житті: динаміка цін на товари, вплив курсів іноземних валют на зміну цін на імпортні товари, знецінення національної грошової одиниці, бізнес та інші. Тому для того, щоб коротко викласти суть певного економічного явища, процесу, проблеми і показати практичну значимість вивчення теми доцільно використовувати влучні цитати, вислови відомих людей, приклади з художніх творів. Нижче наведені вислови відомих економістів, письменників, філософів, які доцільно використовувати для мотивації учіння школярів при опрацювання теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Навіть любов не зробила дурнями стількох людей, скільки мудрування про природу грошей.

Уільям Ю. Гладстон

- Дайте мені керувати грішми країни, і мені байдуже, хто ухвалює закони.

М. Ротишильд

- Робити гроші коштує грошей. Гроші -- це влада і захист.

Б. Ебботт

- Щастя не в грошах, а в їх кількості.

Ю. Вільям

- Ніщо так не б'є по кишені, як порожній гаманець.

Л. Леонідов

- Влада грошей грабує країну в мирний час і влаштовує змови у воєнні часи.

Авраам Лінкольн

- Час - це гроші…. Гроші за своєю природою плодоносні і здатні приносити інші гроші.

Б. Франклін

- Потурбуйся за пенс, а фунт потурбується про себе сам.

Честерфилд

- Пам'ятайте: мільйон доларів тепер зовсім не те, що колись.

Пол Петті, мільйардер

- Придбання грошей потребує відваги; збереження грошей потребує розсудливості; витрачання грошей потребує мистецтва.

Авебах Бертольд

- Якщо в країні блукають якісь грошові знаки, то мають бути люди, у котрих їх багато.

І. Ільф і Є. Петров

- Не можливо боротися проти грошей без грошей.

Джон Стейнбек

- Того, хто говорить мовою грошей, зрозуміють у будь-якій країні.

Бен Афлек

- Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш.

Проспер Меріме

- Гроші - це свобода, викувана із золота.

Єріх Марія Ремарк

- Добробут держави забезпечують не ті гроші, які вона щорічно відпускає чиновникам, а ті, що вона щорічно залишає у кишенях громадян.

Йожеф Етвеш

- Якби все, що блищить, було золото - золото коштувало б набагато дешевше.

Висновки

Проведене в курсовій роботі комплексне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

У зв'язку з розвитком міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, інтеграції країн до світового співтовариства досить важливого значення набувають валютні відносини, оскільки їх функціонування і розвиток пов'язані з обслуговуванням сього комплексу економічних зв'язків, що складаються між окремими країнами Перший розділ є суто теоретичним, в ньому розглянуто місце предмета «Економіка» у плані загальноосвітньої школи, визначено основну мету і завдання економічної освіти, її важливість у практичному житті. Чітко окреслено коло понять, які обов'язково повинні бути розглянуті при вивченні даної теми, а майже: міхжнародна валютна система, міжнародна ліквідність, міжнародні гроші, валютний курс, валютний ринок, міжнародні гроші.

Другий розділ аналітичний

Список використаної літератури

1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч посібник. - К.:КНЕУ, 2006. - 280 с.

2. Вивчення розділу “Загальні основи педагогіки в педагогічному інституті”. За редакцією О.А. Дубасенюк та А.В. Іванченка, Житомир, 1994.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. - 576с. (Альма-матер)

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

5. Грінченко О.І., Уткіна В.Б. Погляд на економічну освіту і сучасний урок економіки // Економіка в школах України. - 2006.- №10.- с. 2-8

6. Івасів Б.С. Гроші і кредит: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. - 528с

7. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. посіб. - Вид. 2-ге, доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 298 с.

8. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001р. - 608с.

9. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записи Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 12. У 3-х частинах. Ч.3. Шлях становлення педагогічного професіоналізму у майбутніх вчителів. - Рівне РДГУ, 2000 рік, 235с.

10. Педагогіка: підручник. Кузьмінський А.І., Омелеченко В.Л. К.: Знання, 2007. - 447 с.

11. Професійна підготовка педагогічних працівників. Науково-методичний збірник. Київ-Житомир - 2000р.

12. Радіонова І.Ф. 3-те вид., доп і перероб. - Камянець-Под.: Абетка- НОВА, 2002. - 384 с.

13. Романенко В.П., Тименко М.П., Тезікова С.В. Зміст і форми орієнтації школярів на педагогічні професії. К., 1997.

14. Фібула Л.М. Педагогіка: Навч. посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. - К.: Видавничий центр “Академія”. 2006р. - 560 с. (Альма-матер).

15. Ярмаченко М.Д. Актуальні питання педагогічної науки.-К.:Знання.225.-48с

Страницы: 1, 2, 3, 4