Рефераты. Навчання побудови тексту

вторський задум народжується із певних мотивів спілкування. Виникає бажання, потреба розповісти про якісь події, довести своє твердження, описати суттєві ознаки явищ дійсності, які ми сприймаємо. З огляду на певну мету і ситуацію мовлення виявляються намір, про що ми скажемо, як, з якою метою.

Орієнтація у завданнях і обставинах спілкування - це перший етап структури мовленнєвої діяльності. І саме на цьому етапі мовець стикається із об'єктивною трудністю, пізнаючи предмети дійсності, наша свідомість приймає їх нерозчленовано, цілісно. Для того, щоб передати послідовно думки про предмет, який ми сприймаємо, слід вичленити його ознаки у їх взаємозв'язках; визначити, які з них головні і підпорядкувати їм другорядні, уточнюючі, пояснюючі; передати цю складну залежність ознак предметів відповідними мовними засобами. Виклад має бути таким виразним і чітким, щоб той, до кого звернене наше мовлення, міг одержати точне уявлення про предмет, який ми сприймали і повідомляли про нього. Іншими словами, під час побудови тексту виникає необхідність стати на точку зору адресата нашого мовлення, чітко уявити хід усієї думки, тобто необхідний випереджуючий синтез усього тексту.

Другий етап мовленнєвої діяльності - планування. Автор обмірковує попередній план розгортання задуму. Намічає основну тезу висловлювання, його серцевину, знаходить підхід до цього центру, потім обдумує висновки і кінцівку. Цей план спочатку схематичний, не розгорнений у деталях. Він безперервно уточнюється, змінюється у процесі творчості.

Коли якась частина висловлювання знайшла своє вираження, автор, обмірковуючи дальший хід думки приймає до уваги те, що вже створено. Зміст уже побудованого фрагменту постає в узагальненому вигляді. Промовлені або написані слова перетворюються на код внутрішнього мовлення - зорові уявлення, різноманітні схеми, блоки. У такому ж коді проходить планування і наступних частин твору.

Працюючи над продовженням висловлювання, автор порівнює компоненти свого тексту з кращими варіантами, вносить поправки, коригує своє мислення. Передача думки мовними засобами та удосконалення свого мовлення - це наступні етапи структури мовленнєвої діяльності - третій і четвертий.

Процес творення тексту включає такі необхідні 4 етапи:

1) орієнтування в умовах спілкування;

2) планування ходу думки;

3) добір найбільш необхідних мовних засобів для їх вираження;

4) забезпечення зворотного зв'язку.

Всі ці етапи монологічного мовлення постійно змінюють один одного, перебувають у постійній взаємодії.

Виділяють 4 групи узагальнених умінь зв'язного мовлення, яким треба навчити школярів, щоб вони могли викладати свої думки і почуття повно, чітко:

інформативно-змістові;

структурно-композиційні;

граматико-стилістичні;

редагування.

Ці способи мовленнєвої діяльності співвідносяться з основними етапами творення тексту (орієнтовний план, реалізація, контроль).

Група інформативно-змістових умінь забезпечує оволодіння змістом повідомлення. Вона включає уміння орієнтуватися в умовах спілкування, усвідомлювати тему і основну думку висловлювання та добирати необхідний матеріал.

Будь-яке висловлювання розпочинається з орієнтації у ситуації спілкування, аналізуються умови, мотиви мовлення: з'ясовується для чого створюється дане висловлювання (з метою спілкування, повідомлення чи впливом на співбесідника), для кого воно призначене. Якщо ж аналіз умов здійснено правильно, будувати саме висловлювання уже не важко, оскільки програма його визначається переважно завданнями і обставинами.

Мотив мовлення виникає у дітей в зв'язку з яскравими враженнями, коли вони зримо уявляють обстановку, ті місця, тих людей, про яких вони розповідають, чітко усвідомлюють функції мовлення.

Розпочинаючи роботу над побудовою тексту, будь-який мовець повинен чітко уявляти, про що він хоче розповісти, для чого, як, яким способом буде викладати свої думки.

Тема висловлювання - це питання, яке вирішує автор, це те, про що у творі розповідається. Основна думка - це відповідь на поставлене темою питання. Розв'язуючи дане питання автор добором фактів, мовних засобів, послідовністю, способом і стилем викладу матеріалу виражає основну думку твору. Без чітко вираженої мети, основна думка мовлення стає беззмістовною, перестає слугувати меті спілкування.

Завдання усвідомити тему та її межі, підпорядкувати свій виклад основній думці вимагає оволодіння уміннями добирати матеріали для висловлювання, фіксувати його, користуватися ним у творчій праці.

У дітей ще недостатньо сформовані вміння порівнювати схожі явища, робити висновки, узагальнювати. Тому під час підготовки до твору їм важко підібрати з того, що вони бачать, найістотніше, те, що стосується теми, відкинути другорядне, що не відповідає задуму. Потрібно прищепити дітям навички самостійної роботи над книгою, картиною, навчити способам фіксації своїх спостережень, вражень, роздумів.

Збір матеріалу для висловлювання безпосередньо зв'язаний із систематизацією. Це складне уміння, яке включає ряд мислительних операцій.

Потрібно навчити дітей:

1. аналізувати зібраний матеріал, відбирати у ньому те, що необхідно для розкриття задуму;

2. групувати зібраний матеріал, пов'язуючи між собою факти, думки в окремі частини висловлювання (мікротеми);

3. визначити, у якій послідовності доцільно розташувати ці логічно завершені частини;

4. продумувати смислові зв'язки між частинами тексту і сусідніми реченнями та знаходити словесне вираження цих зв'язків;

5. виділяти особливо значимі для висловлення думки слова (за допомогою граматичного та інтонаційного засобу).

Ці способи діяльності називаються структурно-композиційними.

Зібраний і систематизований матеріал може бути викладений по-різному. Мовець обирає певний спосіб викладу думок - розповідь, опис чи міркування. Це залежить від того, які завдання перед ним стоять: потрібно розповісти про якісь події, описати даний предмет або явище чи довести певні твердження. Кожен із способів викладу має свої особливості побудови, потребує відповідного мовного оформлення.

Організовуючи спостереження над стилістичними особливостями текстів, слід подбати про те, щоб вони не нав'язувались учням штучно, а природно випливали із завдань і обставин висловлювання. Такі спостереження мають на меті виробити у дітей внутрішню установку на добір внутрішніх засобів, найбільш доцільних для тексту даного типу і стилю.

Предметом постійної уваги має бути збагачення словника і граматичної структури мовлення молодших школярів. Слід передбачити систему вправ, зорієнтовану на засвоєння синонімічних і співвідносних мовних засобів для вираження означальних, причинових, наслідкових відношень.

Уміння добирати відповідні лексичні, граматичні та інтонаційні засоби для вираження думки називаються граматико-стилістичними. Критика власного тексту є, за визначенням психологів, рушійною силою в оволодінні монологом. Без уміння відхиляти менш точні слова і синтаксичні моделі та знаходити більш влучні для вираження думки неможливо досягти зрушення в мовленнєвому розвитку.

Молодші школярі, навчаючись творити власний текст, на перших кроках навчання не помічають пропусків головного у змісті висловлювання, порушень логічної послідовності у викладі, невиправданих повторів тих самих слів, одноманітних конструкцій.

Потрібна систематична, цілеспрямована робота, щоб виробити в дітей звичку до свідомого контролю за якістю свого мовлення, прищепити їм уміння редагувати власний текст.

Розділ ІІ. Експериментальна методика навчання другокласників умінню складати текст

2.1 Вивчення знань про текст, умінь будувати його на початку навчання в 2 класі

Для вивчення рівня знань про текст, умінь його будувати, використовувати необхідні засоби зв'язку, було проведено констатуючий експеримент.

В його завдання входило:

виявити рівень знань про текст, його основні ознаки;

вивчити рівень сформованості аналітичних умінь, які ґрунтуються на основі засвоєних знань, передбачених програмою і тих, що розвиваються на основі мовного чуття учнів;

проаналізувати можливості школярів розрізняти групу речень, не пов'язаних між собою та текст, добирати заголовок до тексту, виділяти його смислові частини, використовувати у тексті засоби зв'язку та ін.

Констатуючий зріз складався із спеціальних завдань розпізнавального та конструктивного характеру.

Він проводився в 2005-2006 рр. у других класах Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4.

У констатуючому експерименті взяли участь 40 учнів.

Завдання 1.

1. Прочитай чотири зразки. Визнач, де текст. Чому так визначив?

Посадіть жолудь у землю. Гра дуже сподобалась дітям. За вікном холодний осінній вечір. Заєць - дика тварина. Білка - маленька господарка.

У лісі живе білочка. На зиму білочка заготовляє харчі. У неї пухнастий хвіст. Білочка живе в дуплі. Білочка дуже прудка. У білочки маленькі чорні очка.

Діти пішли в ліс. Незабаром ніжка зажила. Там вони спіймали білку. Діти поселили білку в живому куточку. Звірка віднесли в ліс. У неї була зламана ніжка.

4. Діти пішли в ліс. Там вони спіймали білку. У неї була зламана ніжка. Діти поселили звірка в живому куточку. Незабаром ніжка зажила. Білочку віднесли назад у ліс.

Дане завдання спрямоване на вивчення рівня умінь учнів відрізняти групу речень не пов'язаних між собою за змістом і тексту.

… дітей правильно визначили, де текст і пояснили чому.

… дітей правильно визначили, де текст.

… учнів неправильно визначили, де текст.

Завдання 2.

1. Прочитай текст.

Іван і Василько вирішили стати будівельниками. Великі і красиві будинки захотіли вони споруджувати. Але це ще не скоро буде. А будувати хочеться вже зараз.

От і вирішили два товариші з маленьких будиночків розпочати - з пташиних. Почали вони будувати шпаківні. Дошки обстругують гладенько, збивають їх щільно, щоб жодної щілини не залишилось.

З'ясуй чи є тут кінцівка. Придумай її.

Про що цей текст?

Добери найвлучніший заголовок

"Красиві будинки",

"Трудівники",

"Умілі будівельники",

"Шпаківня",

"Пташині будинки".

Це завдання спрямоване на вивчення рівня умінь школярів добирати заголовок до тексту, визначати тему тексту, добирати кінцівку.

… дітей влучно і правильно дібрали заголовок і придумали кінцівку.

... учнів дібрали заголовок, який не підходить, але придумали кінцівку.

Завдання 3.

1. Прочитай текст.

Працювали всі дружно і завзято. Спочатку старанно розчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю, порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчаки вони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопці щедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!

Нарешті робота закінчена. Тепер можна й відпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно - відпочинеш славно.

2. Про що цей текст?

3. Чи зрозумів ти, де працюють діти?

4. Придумай початок розповіді.

Усі діти правильно відповіли, про що цей текст.

… зрозуміли, де працюють діти, придумали зачин.

… не зрозуміли, де працюють діти, придумали зачин.

Завдання 4

1. Прочитай текст.

Щиглик.

Взимку разом на пташиному базарі Миколка щиглика. Хлопчик посадив пташку в клітку. Але щигликові хотілося на волю. І співав він якось тихо і сумно. Коли наступила весна, Миколка випустив птаха на волю. Щиглик оселився в садку він часто співав під вікном свого друга.

2. З'ясуй про що цей текст?

3. Поділи його на абзаци.

Дане завдання дає змогу вивчити рівень умінь ділити текст на абзаци.

… дітей правильно поділили текст на абзаци.

… дітей неправильно поділили текст на абзаци.

Завдання 5.

1. Прочитай і з'ясуй чи це текст.

Зайчик.

У живому куточку жив зайчик. Діти спіймали … у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили … і добре … доглядали. Але … почав сумувати. І діти випустили … на волю.

2. Встав потрібні слова замість крапок.

3. Запиши новий текст.

Завдання допомагає вивчити рівень умінь учнів добирати потрібні засоби зв'язку в тексті.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.