Рефераты. Особливості використання наочності у початковій школ

p align="left">Саме ці прийоми забезпечували засвоєння граматичних навичок у процесі мовленнєвої творчості учнів.

Здійснювалося і використання наочності як засобу розвитку пізна-вальних інтересів у молодших школярів. найбільш ефективно під час виконання учнями пізнавальних завдань, застосування проблемних методів роботи з наочними посібниками, творчих пошуків, виконання різних мислительних прийомів і операцій.

Наведемо фрагмент уроку при роботі над творчим переказом, де наочність використовується також і з пізнавальною метою.

-- Сьогодні ми навчимося переказувати текст, але не просто переказувати, а творчо, тобто щось додаючи від себе. А про кого ми читатимемо текст, відгадайте:

Чорномазий, білодзьобий

Він за плугом важно ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить --

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак).

-- Подивіться на малюнки цих птахів і покажіть грака. Що ви скажете про його зовнішність, що про нього знаєте?

-- Граки -- птахи перелітні. Живляться комахами, навіть гризунами. Гніздечка нагадують волохату шапку. Граки влаштовують на деревах цілі колонії (великі сім'ї), Гнізда вимощують всередині сухою травою та тонкими гілочками, щоб м'якше було пташенятам. Граки -- корисні птахи, бо знищують багато шкідливих комах.

-- Сьогодні ми послухаємо текст про пригоду, яка сталася з маленьким граченям.

II. Читання вірша під звуки тривожної мелодії.

Періщить злива,

Грім гуркоче,

Пливуть хмарини грозові

І по калюжах у садку

Стрибають бульки дощові.

-- Яку картину ви уявили, слухаючи музику і вірш?

-- Що ще, крім грому і дощу, буває під час грози? (Блискавка).

-- Як ви гадаєте, що сталося з граченям під час грози?

-- Зараз ми дізнаємося про це. А також дізнаємось, хто йому допоміг. На дошці схема:

Граченя

Що сталося? Хто допоміг?

Далі проводилося читання тексту вчителем.

Граченя

Під час грози блискавка відчахнула від осокора гілляку, на якій було грачине гніздо. Випало з гнізда граченя і, мабуть, загинуло б, та його підібрав Дмитрусь.

Узяв Дмитрусь коробку з-під торта, намостив сінця і посадив туди граченя. Так і підростало воно поволеньки. Хлопчик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром, салатом та яєчним жовтком підгодовувала.

Коли з'явились у дворі каченята, граченя почало пастися з ними. Під осінь молодий грачок уже добре літав. А потім, як дихнуло прохолодою, пристав до грачиної зграї і полетів у вирій.

Вірить Дмитрусь, що навесні його вихованець повернеться і обов'язково постукає до них у вікно. (А. Орлик).

-- Яке нещастя спіткало граченя?

-- Чому воно випало з гнізда?

-- Чому граченя не загинуло?

-- Як лагідно автор називає хлопчика?

-- Як Дмитрусь доглядав пташеня?

-- Де і як облаштував Дмитрусь житло для граченятка?

-- Хто ще, крім Дмитруся, доглядав птаха?

-- Чим його годували?

-- З ким потоваришувало граченя?

-- Коли грачок навчився добре літати?

-- Як повівся грачок восени? Чому?

-- На що сподівається Дмитрусь?

-- Чому пташку на початку оповідання названо граченям, а в кінці -- грачком?

-- Як ви оцінюєте вчинок хлопця?

-- Одночасно чи послідовно розгортаються події, описані в оповіданні?

Також проводився мовний аналіз тексту за письмовим зразком, який роздавався учням на картках.

Блискавка відчахнула гілляку -- зламала; підростало поволеньки -- потроху росло; намостив сінині -- поклав сінця; почало пастися з ними -- ходити, гуляти; дихнуло прохолодою -- стало холодно; пристав до зграї -- приєднався до зграї.

З метою перевірки сформованості навичок планування проводився структурний аналіз тексту, складання плану до нього.

-- Назвіть зачин і кінцівку тексту.

-- На скільки абзаців можна поділити цей текст?

-- Про що йтиметься у першому абзаці? Який заголовок доберемо?

Так по черзі аналізуються всі частини, тексту і до кожної добирається заголовок.

План

1. Пташеня в біді.

2. Дмитрик доглядає граченя.

3. Дружба з каченятами.

4. У вирій.

5. Дмитрикові сподівання.

Підбір заголовка до всього тексту:

1. Граченя. 2. Нещастя. 3. Допомога хлопця.

З метою формування навичок в учнів вловлювати емоційний настрій твору проводилася виставка "масок настрою".

-- Яку маску підберете для читання і переказування кожної з частин тексту? (Біля кожного пункту плану кріпилася обрана маска, виготовлена учнями на уроках трудового навчання).

Здійснювався також детальний переказ тексту (переказують 1--2 учні).

Основною метою був творчий переказ тексту від імені різних осіб. При цьому учень, який переказував, тримав у руках зображення, граченяти, Дмитрика.

1. Переказ від імені грачка.

-- Уявіть, що ви і є цей самий грачок. Спробуйте переказати текст від його імені.

2. Переказ від імені Дмитрика. Завдання для слухачів:

I варіант -- стежить за послідовністю і повнотою викладу матеріалу;

II варіант -- стежить, як оповідач використовує образні слова і вислови;

III варіант -- стежить, чи інтонація розповіді відповідає задуму оповідача.

Далі проводилася робота над осмисленням змісту тексту.

-- Послухайте речення і скажіть, хто з героїв оповідання міг би так сказати.

1) Тим, хто потрапив у біду, я з радістю допоможу!

2) Якщо потраплю у біду, я сам собі допоможу!

3) Я опинився у біді, прошу: допоможи мені!

Скажіть, який висновок хотів би почути від нас автор цього тексту. (Не залишайся байдужим до чужого горя).

Результатом використання наочності під час використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь доповнювати текст і творчо переказувати його.

Важливою метою було використання наочності як засобу виховання учнів початкових класів. Виховна функція наочності забезпечується її
змістом і методами роботи. При цьому здійснюється комплексний підхід у вихованні дітей. Проілюструємо це положення на прикладі опрацювання тексту «Тризуб».

Герб-тризуб

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом племені, котре проживало тоді, чи знаком влади. Як називалося це плем'я - невідомо. Ймовірно, воно згодом влилося до об'єднання племен давніх слов'ян. Вони пізніше створили свою державу -- Київську Русь.

Зображення тризуба належить до рубежу X--XI століть, часів князювання в Києві Володимира Великого. Він міг успадкувати цей знак від своїх предків.

Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира. І сьогодні тризуб є символом України. (За Б.Якимовичем).

Спочатку проводилося пояснення лексичного значення слів та словосполучень і демонстрування деяких наочних посібників, які допомагали усвідомити значення слова: герб-тризуб, археологічні знахідки, нашої ери, символ племені, знаком влади, ймовірно, давніх слов'ян, Київську Русь, князювання Володимира Великого, успадкувати, предків.

Пояснення граматичного значення слів: археологічні знахідки, першого століття, плем'я, невідомо, ймовірно, Київську Русь, Х--ХІ століть, Києві, Володимира Великого.

З метою виховання в учнів гордості за минуле своєї країни проводився аналіз тексту за запитаннями, демонструвалися зображення тризуба різних історичних періодів, ілюстрації монет, державного герба України.

ѕ З якого часу походять археологічні знахідки тризуба на українських землях? Чим він міг бути раніше?

ѕ Як називалися племена давніх слов'ян?

ѕ Яку державу вони створили пізніше?

ѕ До яких століть належить зображення тризуба?

ѕ Хто князював тоді в Києві?

ѕ На чому зберігся тризуб?

ѕ Чим сьогодні є тризуб?

Коротко зупинимось на методиці і техніці роботи з наочними посібниками. У дидактиці використання наочних посібників з навчальною метою на уроках називається методом ілюстрації і демонстрації. Методи ілюстрації і демонстрації в процесі навчання широко поєднуються з іншими методами і прийомами.

При вивченні нового матеріалу зміст наочних посібників розкривався за допомогою таких методів і прийомів навчання:

1. Бесіда застосовується при використанні наочних посібників для аналізу і синтезу об'єкта, про який учні повинні мати конкретні уявлення. Увага учнів при цьому спрямовується на загальні особливості предмета, внаслідок чого в них створюється загальне, недиференційоване уявлення про нього. Учитель спочатку повідомляє-назву об'єкта, потім ставить перед класом запитання: «Перед вами засушена рослина гороху і зображення його на таблиці. Який вигляд має рослина? Яке в неї стебло? листки? квітка? плід? Яка форма листків? Яка будова квітки гороху? Яке значення мають вусики? Які частини квітки гороху ви можете розпізнати? Де в цій квітці віночок? Скільки в ньому пелюсток?»

Методом бесіди аналізували більшість стінних картин природничого змісту. Учитель вивішує картину і, назвавши її, пропонує уважно розглянути й розповісти, що на ній зображено. Таким чином, діти спочатку схоплюють загальний зміст картини, дістають загальне уявлення про зображене на ній. Наступним етапом роботи є докладне розкриття окремих її частин -- елементів природи, груп людей, їх занять, взаємовідносин між ними тощо. Наведемо фрагмент уроку, зокрема зміст бесіди, мета якої -- формувати уявлення про зміни, які відбулися в неживій природі з настанням осені. Власне предметний зміст має такі смислові частини:

1.З настанням осені сонце опустилося нижче над небосхилом.

2. Повітря стало холодним.

3. Небо стало сірого кольору, воно вкрите хмарами.

4. Часто ідуть дощі.

Спочатку аналізується мета бесіди і виявляються опорні знання й уміння, які необхідно актуалізувати. В цій ситуації опорним є уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнів на попередніх уроках. Актуалізація перед бесідою дозволяє учням зрозуміти мету і мати опору для відповідей. В кінці бесіди робиться загальний висновок.

1. Актуалізація опорних знань може здійснюватися за допомогою різних прийомів:

а) -- Пригадайте, на минулих уроках ви вивчали, на які дві частини поділяють природу?

-- Назвіть, хто відноситься до живої природи.

-- Назвіть, що відноситься до неживої природи.

б) Подивіться на малюнки, які знаходяться в правій частині дошки.

-- Назвіть, які об'єкти на них зображені. До якої частини природи вони відносяться?

-- Подивіться на малюнки в лівій частині дошки. До якої частини природи відносяться зображені на них об'єкти?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.