* періодичний друк (газети, журнали, альманахи);

* художня література (але потрібно пам'ятати, що не кожен письменник-художник достовірно відображає дійсність);

* матеріали статистики;

* всякого роду плани і карти;

* фонди музеїв;

* архівні фонди;

* матеріальні сліди культури (твори скульптури, живопису, архітектури);

* усні свідоцтва старожилів. Основні принципи краєзнавчої роботи:

* системний підхід;

* гранична достовірність фактів;

* синхронність окремих напрямів пошуку (наприклад мистецтво або природу краю не можна розглядати в історичному контексті).

Форми краєзнавчої роботи -- урочна і позаурочна, як активна (сам пошук, туризм, робота в полі) і пасивна (відробіток польових матеріалів, екскурсійне обслуговування в шкільних музеях). Позаурочна краєзнавча робота -- це пошукові експедиції, туризм, краєзнавчі теоретичні кухлі, тематичні вечори, конкурси, олімпіади, пленэр (живописні етюди з натури).

Кінцевим результатом серйозної краєзнавчої роботи є шкільний музей.

Добре, коли шкільна пошукова краєзнавча робота узгоджується з роботою місцевих державних музеїв або здійснюється під їх наглядом. В цьому випадку успіх забезпечений. Якість і об'єм краєзнавчої роботи, захопленість дітей і масштаби їх діяльності багато в чому визначає особу вчителя. Не можна розраховувати на успіх, якщо ставитесь до роботи формально, без особливої зацікавленості. Спробуємо прослідкувати на прикладах роботи деяких шкіл, як вирішуються завдання військово-патріотичного виховання молодших школярів з урахуванням особливостей цього віку, що можна зробити в цілях становлення захисника Батьківщини в процесі навчально-виховної роботи. Підвищує у дітей інтерес до історії, подвигів. Вчителі складають перелік книг на військово-патріотичну тематику для позакласного читання. Частина з них обговорюється на позакласних заняттях, наприклад: «Володька--партизанський син» А. Первенцева, «Капітан Гастелло» А. Бєляєва, «Штурм рейхстагу» Б. Горбатова, «Кортик» А. Рибакова, та ін.

Щорічно разом зі своїми батьками, вчителями, ветеранами школярі можуть брати участь в покладанні вінків до могили солдатів. Напередодні цього дня учні школи під керівництвом вчителів роблять штучні квіти, вплітають їх в каркас вінків. Малюки добре розуміють: їм надана велика честь--готувати важливу загальношкільну справу і безпосередньо брати участь в ній. У школах доцільно проводити цикли бесід, присвячених символіці країни: створення Державного герба, прапора, тексту і музики гімну України (таку роботу в доступній формі цілком можна почати в старших класах); конкретно для молодших школярів можна було б порадити теми: «Чому прапор наший Батьківщина - синьо-жовтий?», «Герб України», «Як створювався Герб України». Таким чином, патріотичне виховання учнів старших класів характеризується появою ряду нових форм, які припускають включення учнів в безпосередню військово-патріотичну діяльність: «Зарничка», пошук матеріалів про подвиги рідних і близьких, героїв-земляків, допомогу в устаткуванні експозиції шкільного музею бойової слави, участь у патріотичних церемоніях. Важлива передумова ефективності патріотичного виховання підлітків та юнаків -- своєчасне залучення їх до традицій, що були зароджені в школі і націлені на підготовку патріотів. Але патріотичне виховання можна проводити і на уроці. Урок був і залишається найважливішою ланкою в системі виховної роботи з учнями. Саме на уроках повинен закладатися фундамент патріотичної свідомості, патріотичних відчуттів і поведінки громадянина -- будівельника і захисника Вітчизни. Єдність вимог вчителів в області патріотичного виховання учнів знаходить свій конкретний вплив в продуктивному шкільному режимі, без якого неможливе успішне вирішення завдань навчання, ні виховання в цілому. Чіткий режим шкільного життя, учбової роботи і позаурочних занять є важливим, ефективним чинником виховання дисциплінованості у учнів. Дисциплінованість має велику значущість для носіїв будь-якої професії. Відомо і інше: без високої дисциплінованості немає і не може бути патріота, як не може бути і армії без дисципліни найвищого ґатунку. Саме дисциплінованість -- є не тільки необхідною умовою, знаряддям вирішення завдань, але і стійким фундаментом (істеблішментом) морально-політичних, інтелектуальних, емоційних і вольових особливостей людини. От чому необхідно використовувати в практиці середньої школи чіткого режиму шкільних занять. Якщо в школі не буде створено належної робочої атмосфери, не буде налагоджена чітка дисципліна на уроках, змінах і позаурочних заняттях, вчителі ніколи не зуміють вирішити загальноосвітні і виховні завдання, зокрема патріотичного виховання. Необхідно звернути увагу вчителів середньої школи на важливість суворого і чіткого режиму учбових і позакласних занять. В кінці розмови про розпорядок шкільного життя відмітимо, що увага, приділена в нашій роботі цьому питанню, об'єктивно виправдана. По-перше, спектр розмови достатньо широкий: вся школа, всі вчителі, організація роботи на уроках і в позаурочний час. А по-друге, погодимося з тим, що розпорядок шкільного життя -- невід'ємна складова частина виховної атмосфери, що створюється зусиллями всіх вчителів.

Відомо про існування у школі шкільного самоврядування, яке виховує у учнів лідерські якості, виховує в них та розвиває організаційні здібності, а також дає учням можливість мати вплив на молодших учнів. За допомогою шкільного самоврядування вчителі можуть впроваджуваджувати різні види виховання учнів. Шкільний «Парламент» допомагає адміністрації школи проводити різні святкові заходи та конференції. Структуру шкільного «парламенту» можна змінити іншим чином. Треба змінити його так, щоб у дітей був більший інтерес до шкільного самоврядування, а саме врядування здійснювало вплив на школярів у вихованні патріота України. Дану програму неможливо впровадити одразу, радикально змінивши структуру шкільного самоврядування в перший рік. Для повного впровадження даної програми потрібно 3 роки. Саме впровадження поділено на три етапи, кожен етап триває рік. Різка зміна структури шкільного самоврядування може призвести до різкого спаду інтересу учнів до нього. Шкільне самоврядування, згідно даної програми проводиться у вигляді гри «Джура», розробленої Українським козацтвом.

На першому етапі зміни структури шкільного самоврядування слід збільшити кількість свят та змагань, що пов'язані з козацтвом та народним фольклором. На другому етапі слід замінити декілька посад в шкільному «парламенті» на козацький лад. На третьому етапі впроваджується повністю козацька структура шкільного самоврядування. На відміну від сьогоднішньої структури самоврядування, нова структура охоплює повністю всю школу і кожен учень відчуває себе частиною «Ради Січі».

Програма розрахована не тільки на те, щоб змінити структуру шкільного самоврядування, вона також підвищує у школярів рівень патріотизму, змушує докладніше ознайомитись зі сторінками історії України, підвищення фізичної форми у юнаків і прищеплює дівчатам культ жіночності та чарівності, пояснюючи їм те, що вони майбутні матері і жінки. Сьогодні, згідно статистики кожна друга школярка вживає тютюнові та алкогольні вироби, що призводить до наркоманії і алкоголізму серед жінок, а як відомо жіночий алкоголізм - не виліковується. Ця ж проблема стосується і юнаків, тому в програмі передбачено збільшення кількості спортивних змагань та заходів для підвищення інтересу підлітків до занять спортом.

2.2 Структура нового шкільного самоврядування

Шкільний «Парламент» згідно нової структури має новий вигляд. Посади та організації перероблені на козацький лад:

- Школа - Січ, де кожен учень козак чи козачка;

- Шкільний Парламент - Козацька Рада, члени якої обираються на загальних зборах в актовій залі школи (Січі);

- Президент - Гетьман;

- Заступник Президента - Отаман;

- Секретар - Писар;

- Міністр з питань… - Полковник з питань…;

- Староста класу - Кошовий отаман або старшина куреня;

- Клас - Курінь.

Прийом до складу Ради здійснюється на зборах в актовій залі за згодою усих присутніх учнів та після проходження певного курсу присяги: знайомство з заповідями, правами та обов'язками, деякі знання з історії козаків, імена їх героїв тощо (це дає змогу підвищити рівень відповідальності у школярів). Припинення членства в «Раді» відбувається добровільно або за ухвалою Ради куреня (класу) як покарання за несумісні з цим Положенням дії. Члени «Ради» поділяються на козачат (молодших школярів) віком 6-10 років, джур козацьких (школярів середніх класів) віком 10-15 років, молодих козаків (школярів старших класів) віком 15-18, що дає змогу учням будь-якого віку бути членом «Ради». Наприклад, молодші школярі на зборах «Ради» можуть поскаржитись старшим школярам про те, що їх ображають школярі старших класів або з інших шкіл. Цим самим в цій ситуації починає проявлятися патріотичне виховання, адже патріот має захищати свій народ, жінок і дітей. За козацькою традицією кожен козак прагне мати побратима з однолітків. Посвячення в побратими відбувається за певним ритуалом і скріплюється козацькою незламною клятвою.

Член «Ради» має право:

- вирішального голосу при розгляді будь-яких питань «Ради»;

- обирати і бути обраним до козацької старшини всіх рівнів;

- брати участь в усіх заходах, що стосуються школи;

- виносити на розгляд козацької громади будь-які питання, що стосуються школи”;

- критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства;

- апелювати ( звертатися з заявами, оскарженнями) до будь-якого вищого органу «Січі»;

- одержувати будь-яку інформацію про діяльність свого осередку та його окремих осіб, вимагати звіту й дострокового переобрання в разі потреби;

Член «Ради» зобов'язаний:

- бути патріотом своєї Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної і демократичної України;

- визнавати це Положення і дотримуватися його вимог;

- брати активну участь у роботі свого козацького осередку;

- зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

- невтомно працювати над вдосконаленням себе як людини і козака;

- постійно бути організованим і ініціативним, швидко і точно виконувати накази козацької старшини, мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися дисципліни і правопорядку;

- свято дотримуватися кодексу лицарської честі;

- бути принциповим і вимогливим з питань збереження навколишнього природного середовища, брати активну участь в заходах щодо його збереження.

Молоді козаки допризовного віку згідно з чинним законодавством в установленому порядку стають на облік у військовому комісаріаті, а потім як козаки призиваються або за контрактом ідуть на військову службу до підрозділів Збройних Сил, Прикордонних військ, Цивільної оборони та Внутрішніх військ України. Десятки об'єднуються в загін ( шкільний клас), загони козацької молоді одного віку (школярі-однокласники) входять до складу сотні, а сотні до козацької організації навчального закладу. На чолі кожної структурної козацької одиниці традиційно стоїть козацька старшина, бажано з козаків-старшокласників: у заставі - заставний; у десятці - отаман ( десятник ); у Раді - отаман, писар, обозний скарбник шафар; у сотні - отаман, писар, осавул; у курені (класі) - отаман, писар, обозний, осавул, скарбник. Щорічно на початку навчального року на Раді куреня (класу) вирішується питання про перехід школярів до наступного, вищого за віком ступеня в Січі: козачат (1-4 класи) - до джур козацьких (5-9 класи); джур козацьких - до молодих козаків (10-11 класи), а першоклас-ників в цей період приймають в козачата.

Страницы: 1, 2, 3, 4