Патріотичне виховання підлітків та юнаків - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Патріотичне виховання підлітків та юнаків

p align="left">Старшина загону щотижнево проводить з козачатами, джура-ми козацькими і молодими козаками заняття і тренування, які сприяють закріпленню знань з історії народу та його традицій. У класі ведеться щоденник козацького загону, облік патріотичної та масової роботи, що прово-диться в загоні, відвідування козаками спортивних занять та занятть з різних дисциплін за розкладом. Козаки полковники з різних питаннь, що вибрані на козацькій учнівській Раді організують роботу, кожний по своєму напрямку і за її виконання несуть особисту відповідальність перед радою, що їх вибрала. У кожному курені визначається єдиний день підготовки учнів - "День козака" (різні види позакласних заходів), що є днем оборонно-масової і спортивної роботи в навчальному закладі. У цей день кожного тижня за календарним планом штабу куреня в за-гонах проводяться заняття по розділам козацького вишколу, конкур-си, огляди, естафети, змагання, вікторини, олімпіади, фестивалі, операції за змістом Програми національно-духовного відродження та Програми допризовної підготовки молоді. У інші дні тижня в навчально-виховних закладах в позаурочний час і за місцем проживання за окремим розкладом проводяться навчання та тренування в гуртках і секціях традиційних козацьких і сучасних олімпійських видів фізичної культури, спорту, національних військових умінь, а також культури, гуманітарних, математичних та природничих наук. "День козака" визначається штабом куреня з урахуванням загального плану навчально-виховної роботи навчального закладу і затверджується наказом директора. "День козака"може проводитися по змінам і курсам в залежності від кількості учнів і можливостей навчального закладу. Всі заходи "Дня козака" проводяться в позаурочний час. У вихідні дні і в дні канікул загони можуть проводити лижні, велосипедні, шлюпочні і піші походи, марші-кидки, тактичні ігри на місцевості, трудові десанти по обладнанню і ремонту вій-ськово-спортивних споруд, по допомозі немічним людям, по виконан-ню природозахисних заходів, тощо.

2.3 Завдання вчителів, що мають бути впровадженні через дану програму

Підняти на належний рівень культ Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, наголосити, що в Україні діти завжди зверталися до батьків тільки на ВИ. Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати в дітей поняття, що Батько - захисник сім'ї, роду, творець історії, державності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в сім'ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині роду свого. Обов'язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можливе проведення родинних свят :“З бабусиної скрині”, “Роде наш красний” та ін. Ознайомити дітей з найпоширенішими молитвами Православної церкви. Покрова Пресвятої Богородиці - найвизначніше свято запорозьких козаків. Розвивати духовність на основі національних свят і участі в них дітей - козачат, джур козацьких і молодих козаків..

Шляхом бесід, розповідей, екскурсій до музеїв, походів виховувати кращі риси козаків: вірність і відданість аж до самозабуття Вітчизні, Матері, Народу; незламної дружби, нехтування небезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонукати дітей до прагнення розвивати в собі багатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму (загартовувати організм): плавання (і під водою з очеретиною), обмивання холодною водою, влітку спання просто неба; вивчення елементів народної медицини та можливість застосовування її на практиці (лікуванням народним методом кашлю, нежитю, кровотечі, неглибокої рани, укусу змії тощо). Вивчення і практичне відновлення народних ігор та забав, де мірялися силою, опанування мистецтвом верхової їзди та єдиноборства. “Гопак”, як один із найпоширеніших видів єдиноборства покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив до життя, зокрема прийоми “повзунці”, “голубці”, “тинки”, “пістоль”, “розніжка”, “шулик”, і забезпечити фізичний розвиток і загартування тіла.Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків “гойдак” (розвідники пластуни), “спас” (оборонний характер), навкулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків “Котилася торба”, де знайомити учнів з найкращими народними іграми. Організувати і регулярно проводити огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районів тощо. Вивчати природу рідного краю. Проводити піші, кінні та на технічних засобах міні походи по своїй місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов'язаними з історією запорозького (Українського) , козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичною майстерністю. Проводити походи по району, області, Україні - місцях, пов'язаних з козацькою славою. Складати щоденники, вести нотатки, можливо літописи на основі зустрічей з цікавими людьми. Провести походи в природу: “До козацького кулішу”, де бажані козацькі забави, змагання з традиційних видів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище. Відновлювати традиційно український напрямок господарювання - конярство і кінний спорт, верхова їзда якого у далекому минулому започаткована нашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршрути в кожному регіоні України.

Дівчат сдід виховувати, як майбутніх жінок та матерів. Знайомство і розучування колискових пісень. Підготувати і провести ранок (вечір) “Пісня моя колискова”, “Бабусині казки”; зустрічі з місцевими цікавими жінками району, міста, села; збирання з їх розповідей цікавих матеріалів-оповідей, казок, легенд; “Нічого кращого не має, як тая мати молодая...” - збір матеріалів, вечори, ранки тощо. Вивчення українських народних пісень, що співають у рідному селі, районі, складання невеличких збірок “Пісні мого краю”. Знайомство дівчаток з найпоширенішими в Україні з давніх-давен рослинами - символами України: калиною, вербою, тополею, мальвами, соняхами. Відтворення в природі українського озеленення: вдома, біля школи, в парку, на вулиці, по можливості насадження алей над водою з оберег нашої духовної спадщини. Підготовка і проведення ранків (вечорів) “Тут земля мила, де мати родила”. Перейняти ту майстерність, якою володіють мама, бабуся і навчити подруг вишивати, гаптувати, плести. Шляхом гурткової роботи навчати дівчаток декоративно-ужитковій майстерності, аранжуванню, українській кулінарії, музичному та танцювальному мистецтву. Бажано створити клуби дівчаток “Господарочка”, де за спеціальними програмами передбачати можливість навчання дівчаток жіночої майстерності. Залучати до роботи з дівчатками народних умільців, майстрів своєї справи лозоплетіння, розпису, писанки тощо. Народна кулінарія, збирання певних рецептів народної кулінарії та приготування окремих забутих страв, випічки хліба тощо[14]. Знайомити дівчаток з секретами народної медицини, створити ділянки лікарських рослин в саду, в парку, біля школи, своєї оселі, збирати і здавати лікарські рослини, збирати легенди, казки про лікарські рослини та їх цілющі якості, що ростуть в місцевості, де проживають діти. Навчити за допомогою лікарських трав лікувати найпоширеніші захворювання, вміти надавати найпершу допомогу, по необхідності за допомогою лікарських трав. Проводити зустрічі з місцевими фітотерапевтами ( в народі - знахарками). Збирати рецепти народної медицини, по можливості створити рукописну книгу рецептів : “Бабуся радить”.

ВИСНОВОК

Патріотизм - це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше, міцніше, щасливіше - в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. Патріотизм як піднесене відчуття, незамінна цінність і джерело, найважливіший мотив соціальної значущої діяльності, найповніше виявляється в особі, соціальній групі, що досягла вищого рівня духовно-етичного і культурного розвитку. Дійсний, духовний в своїй основі патріотизм припускає безкорисливе, беззавітне аж до самопожертвування служіння Вітчизні. Здійснення патріотичного виховання ґрунтується на сукупності принципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного процесу і специфіку патріотичного виховання молодших школярів в загальноосвітній школі:

Ш обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в нім;

Ш обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів;

Ш діалектична єдність і органічний зв'язок між учбовим матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів;

Ш інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;

Ш опора на нові концепції організації і здійснення учбово-виховного процесу і на нове розуміння основних педагогічних понять;

Ш опора на позитивне в осіб вихованця і створення сприятливої психологічної атмосфери в процесі педагогічної взаємодії;

Ш координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання.

Вікові психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку сприяють формуванню патріотичних відчуттів саме в цьому віці:

§ здатність і потреба в сенсорних нових враженнях, їх відтворенні, збереженні;

§ інтелектуальна ініціативність, допитливість, подражательность;

§ емоційно-виразна активність, вразливість, яскрава емоційна пам'ять, довірливість;

§ здібність до включення всіх цих форм психічної активності в реальну соціальну діяльність, поведінку, спілкування в ім'я їх ефективної побудови, регулювання і соціальної оцінки.

Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Дана система повинна сприяти виробленню наступного мислення, прихильності своїй національній спадщині і усвідомленню його ролі і місця в світовому духовному розвитку, також пошані і відвертості до всіх інших систем і традицій. Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою відноситися до відчуттів інших, бути нечутливим до трагедій вітчизни і народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. - 130 с.

2. Арчажникова Л.Г. Теорія і методика виховання. Програма для вищих педагогічних учбових закладів - Ужгород, 1991. 309.С.

3. Смирнов С.Д. Педагогіка і психологія вищої освіти. -- К.; Альма матер; 2004. -- 271 с.

4. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. "Українська козацька педагогіка і духовність", Умань, 2005 .

5. Грушевський М. “Ілюстрована історія України”, видання Шкільної ради.

6. Гнатюк В.М. “Управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи”, Методичний посібник, “Оріяни”, Київ, 1998.

7. Дмітрієва Л.Г., Черноїваненко Н.М., Методика виховання в школі:Київ, 2000р. - 320 с.

8. Історичне краєзнавство / Під ред. М.Н. Матюшина. -- М.,1980

9. Куберский И.Ю. Энциклопедия для педагога. Санкт - Петербург, 1997- 576.с.

10. Кленов А.С. Я пізнаю світ: Дитяча енциклопедія. К.: 1999г с.864.

11. Ліхачев Б.Т. Педагогіка: курс лекцій. - К., Юрайт, 2001 - 607 с.

12. Міхайлова М.А. Психологія підлітка. Львів, 2003.-260.с.

13. “Мистецтво в школі 2006 № 2 С.11

14. Назаров Л. Пісенний фольклор,// Народна творчість.1999. № 6 С.22. 2000 № 1 С.15.

15. Педагогічна енциклопедія. Т. 3. М.: Вид-во "Радянська енциклопедія". М.; 1996. -- 879 с.

16. Програма шкільного курсу “Допризовна підготовка".

17. Рачина Б.С. Методичні рекомендації. Харків, 2001.- 310.с.

18. Старікова К.Л. У витоків народної мудрості, Львів: Відділення пед. Суспільства 1994.-89.с.

19. Старікова К.Л. Народні обряди і обрядова поезія, Львів: Відділення пед. Суспільства 1994.-150.с.

Страницы: 1, 2, 3, 4