Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:
1. 3а допомогою якого методу ви сьогодні працювали?
2.Чи досягнули очікуваних результатів ви особисто, клас у цілому? Чому ви так вважаєте?
З.Що могло б бути організовано краще, корисніше?
Заключна частина:
виставлення оцінок за роботу на уроці;
домашнє завдання: основні положення конспекту.
План конспект
уроку трудового навчання в 9 класі
Тема: Основні відомості про складальні креслення, як вид проектної документації. Особливості виконання складальних креслень.
Мета уроку:
Навчальна: навчити читати та виконувати складальні креслення.
Розвиваюча: розвивати уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати; просторове мислення, увагу, па'мять.
Виховна: виховувати самостійність, наполегливість, відповідальне відношення до роботи.
Об'єкт навчальної праці: складальне креслення виробу що проектується.
Обладнання: креслярський інструмент, аркуш формату А4.
Тип уроку: комбінований
План уроку
1. Організаційна частина (2хв.)
2. Повторення раніше вивченого матеріалу (7хв.)
3. Повідомлення теми, мети завдань уроку (2хв.)
4. Мотивація навчально-трудової діяльності (2хв.)
5. Викладення нового матеріалу (10 хв.)
6. Практична робота (15 хв.)
7. Підсумок уроку (6 хв.)
Хід уроку
1. Організаційна частина
Перевірка присутніх;
Призначення чергових.
2. Повторення раніше вивченого матеріалу.
Які ви знаєте етапи проектування?
Які ви знаєте види проектної документації?
Що таке ескіз?
Що таке макет виробу?
Як ви розумієте визначення «художнє конструювання»?
3. Мотивація навчально-трудової діяльності
Багато предметів якими користуються люди у побуті і на виробництві, неможливо виготовити суцільними. Окремі їх частини в процесі використання повинні зазнавати взаємних переміщень.
Тому переважна більшість знарядь праці, побутових приладів, засобів пересування складаються з окремих частин.
4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Отже на даному уроці ми ознайомимось з основними відомостями складального креслення та особливостями виконання. Будемо виконувати ці креслення на прикладі виробу «Солонка».
5. Викладення нового матеріалу
Креслення які ви виконували раніше це креслення деталей. Щоб скласти виріб з окремих деталей потрібне інше креслення - його називають складальним. На цьому кресленні виріб зображують у складеному вигляді.
Складальне креслення містить такі елементи.
Зображення. Ними можуть бути вигляди, розрізи й перерізи. Вигляди розташовуються у проекційному зв'язку. Також застосовують місцеві та додаткові вигляди.
Вибір зображення на складальному кресленні залежить від потреби з'ясування форми і взаємного розміщення деталей виробу.
Виконують складальні креслення за такими правилами:
1) вигляди розміщуються у проекційному зв'язку, їх не позначують та не надписують;
2) додаткові та місцеві вигляди позначують стрілкою з літерами;
3) розрізи позначаються розімкненими лініями із стрілкою та літерами;
4) якщо січна площина збігається з площиною симетрії і зображення розрізу розміщується на місці відповідного вигляду, то розріз не позначають;
5) місцеві вигляди обмежуються суцільною тонкою хвилястою лінією;
6) штриховка однієї деталі на всіх її зображеннях виконується під кутом 45 в один бік;
7) суміжні деталі штрихуються у різні боки;
8) місце дотику двох суміжних деталей показують однією суцільною товстою лінією;
9) Якщо в розріз потрапляють 3 і більше деталей, що дотикаються то змінюється відстань між лініями штриховки;
10) Більшу відстань між лініями штриховки залишають для більших деталей.
Розміри. Розміри окремих деталей на складальному кресленні не потрібні і їх не наносять. На ньому потрібні лише ті розміри, які визначають правильне розміщення деталі у виробі.
На всіх складальних кресленнях наносять розміри які визначають найбільшу довжину, висоту і ширину виробу. Існують такі 3 типи розмірів: установочні приєднувальні, габаритні.
Специфікація і номери позицій. На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують. Ці номери називаються позиціями. Номери позицій наносять на горизонтальні полички від яких проводять лінії-виноски, що закінчується точками на зображенні деталі. Якщо зображення невелике лінію-виноску закінчують стрілкою. Полички і лінії-виноски проводять суцільною тонкою.
Позиції показуються на тих зображеннях на яких відповідні складові частини проеціюютьсяяк видимі - як правило на основних виглядах. Щоб легше було знаходити номери позицій, полички групуються у рядок чи стовпчик на одній лінії і розміщеній паралельно і перпендикулярно до основного напису. Для групи кріпильних деталей призначених для одного місця кріплення застосовують спільну лінію-виноску. Тут полички сполучаються тонкою вертикальною лінією. Лінії виноски проводять так, щоб вони не були паралельними до лінії штриховки, а також не перетинались між собою і з розмірними лініями.
Номери позицій, призначення деталей виробу заносять до специфікації - таблиці, яка містить відомості про кожну деталь. Для складальних виробів специфікацію виконують на окремому аркуші А4, а якщо виріб нескладний, специфікацію суміщують з кресленням і розташовують над основним написом.
6. Практична робота
Завдання: виконати складальне креслення солонки за ескізом який ви на минулому занятті розробляли, зробити це на аркуші А4.
Вступний інструктаж.
· Вчитель перевіряє наявність ескізів
· Організовує навчальну діяльність учнів
Поточний інструктаж.
Якщо учні зрозуміли як це робити вчитель показує побудову на дошці. Після цього вчитель пояснює елементи які найважче було побудувати.
Заключний інструктаж.
По закінченню роботи учитель перевіряє креслення учнів разом з ними. Помилки аналізуються та виправляються.
7. Підсумок уроку
Рефлексія
Учитель ставить запитання учням.
Які можна визначити контури зображення суміжних деталей на складальному кресленні?
Чому на складальному кресленні не потрібно наносити розміри окремих деталей?
У яких випадках дозволяється суміщати специфікацію з кресленням?
Який зв'язок між номерами позицій у специфікації і на кресленні?
Для чого призначені складальні креслення?
Заключна частина
Виставлення оцінок на уроці та домашнє завдання: опрацювати конспект та підручник на ст. 23-25 §2.3
Розділ ІІ. Розробка зразка проекту по темі «Проект у 9 класі на прикладі виготовлення виробу «Солонка».
Організаційно-підготовчий етап
У багатьох людей постає проблема: у якій би посудині подати сіль на стіл? В основному всі користуються солонками, виготовленими з кераміки або пластмаси. Але ці конструкції солонки ненадійні та майже не мають естетичного вигляду. Так наприклад солонка, яка виготовлена з кераміки, при падінні може легко розбитись, а солонка, яка виготовлена з пластмаси не зовсім відповідає естетичним вимогам. Таким чином можна перерахувати проблеми з якими зустрічається споживач при покупці солонки:
29
В зв'язку з цим, добре обміркувавши виріб, який я буду виготовляти, встановив ряд вимог:
· виріб повинен бути легким;
· мати привабливий естетичний вигляд;
· оригінальність;
· нескладність у виготовленні;
· невеликі витрати на придбання матеріалу.
При виготовленні солонки треба брати до уваги такі фактори:
а) конструкція;
б) матеріали, які були використані;
в) технологія виготовлення;
г) використане обладнання;
д) час виготовлення;
е) економічні затрати;
ж) ітер'єр кімнати.
Спираючись на свої знання та досвід, я дійшов висновку що мені відомі три варіанти виробу (див. додаток 1 ).
У першому варіанті виробу використовується дуб, оскільки ця порода має дуже гарну текстуру, тому виріб виготовляється без подальшого оздоблення, крім лакування. Але дуб це тверда і важка порода. Вона дуже важко піддається обробці, при цьому треба кожен раз підточувати різці, тому на процес виготовлення виробу затрачається багато часу та виникає складність у виготовленні, а також дуб має високу вартість, що в подальшому впливає на ціну виробу. Це все суперечить вимогам, які я поставив перед собою.
Другий варіант виробу виготовляється у формі кулі. Хоча цей виріб і має гарний естетичний вигляд, але солонка буде стояти на столі не стійко і тому коли її зачепити вона може впасти і сіль розсиплеться. Також цей варіант має деякі труднощі у технологічному процесі виготовлення, оскільки потрібно зробити так, щоб повністю виріб був дійсно схожий на кулю. А цього досягти важко, як правило кінцевим результатом точіння кулі є овали сплюснутої та видовженої форм. Оздоблення виробу - випалювання візерунка-орнамента у вигляді квітки, та лакування. Таке оздоблення виробу буде не зовсім оригінальним.
Третій варіант виготовлений у формі зрізаного конуса, основа - більшого діаметра і тому виріб буде більш стійким на відміну від другого варіанту. Оскільки форма виробу - зрізаний конус, то труднощів у процесі точіння не виникає. Також завдяки цій формі можна легко оздобити виріб, так як на поверхні відсутні западини та виступи. Оздоблений виріб розписом та лакуванням що дає йому оригінальність.
Отже більш доцільно вибрати третій варіант тому, що цей виріб відповідає усім поставленим вимогам. Розглянемо конструкцію третього варіанту. Солонка виготовляється з бруса 80х80х100 мм, всередині розточений отвір де і буде знаходитись сіль. Кришечка виготовляється з того ж бруса.
Конструкторський етап
Технологічна карта виробу див. додаток 2
Використовуваний матеріал
Розглянемо види пиломатеріалів та пиляної деревини:
Як вже зазначалось вище солонка буде виготовлятись з бруса, такий вибір є більш доцільним тому, що цей пиломатеріал розмічається точніше і сам процес розмітки дуже простий.
Обираючи породу для виробу я зупинився на липі. Ця порода деревини м'яка, тому легко піддається обробці на токарному верстаті в даному випадку, добре шліфується, на зрізі майже не видно річних кілець, також доцільно обирати цю породу, якщо є необхідність оздоблення виробу різьбою. Серед властивостей липи можна виділити ще її легкість, що цілком відповідає вимогам поставленим вище. Взагалі цю породу обирають дуже часто для виготовлення виробів, але вона, нажаль, не завжди є в наявності у навчальних майстернях, тому доводиться купувати липу, або заміняти цю породу на інші, які б мали такі ж самі властивості.
Для виготовлення використовуємо такі основні операції:
· розмічання
· пиляння
· точіння
· шліфування
· опорядження
Найбільше складності виникає при опорядженні виробу тому, що існує багато варіантів а вибрати треба лише оптимальний. Існують такі способи опорядження деревини (Мал. 1). До нашого виробу більш підходить лакування та розпис.
Екологічне та економічне обґрунтування виробу
Перед початком роботи треба розрахувати витрати на виріб. Здійснимо економічні розрахунки, які і покажуть це.
Економічний розрахунок
Виріб складається з двох частин: кришечка, сама солонка.
Для виготовлення солонки використовується заготовка з деревини (липа) розмірами 80х80х100; кришечка також з деревини (липа) розмірами 80х80х80.
Якщо нема можливості зважити, то для обчислення необхідно знайти спочатку об'єм заготовки
V=abc, де а - довжина;
b - ширина;
c - товщина.
V=0,08*0,08*0,1=0,00064 м
V=0,08*0,08*0.08=0,000512 м
Загальний об'єм деревини складає:
V=V+V=0,00064+0,000512=0,001152 м
1 м деревини липи коштує 300 грн., отже вартість деревини буде:
С=0,001152*300=0,36 грн.
При виготовленні виробу використовувався токарний верстат СТД 120 - М, отже були певні затрати електроенергії. Ці затрати становлять 10 кВт/год. Зараз 1 кВт/год коштує 0,27 грн. Тоді
С=10*0,27=2,70 грн.
При оздобленні виробу використовувалась гуаш та лак.
Для нанесення візерунку було витрачено 6 грам гуаші (0,006 кг)
Ціна 1кг = 29 грн.
С=0,006*29=0,18 грн.
Для покриття лаком виробу було використано 60 грам лаку (0,06 кг)
Ціна 1 кг = 15 грн.
С=0.06*15=0,9 грн.
Отже загальні витрати на матеріали для виготовлення виробу становлять:С=С+С+С+С=0,36+2,70+0,18+0,9=4,14.
Зробивши нескладні арифметичні розрахунки, можна переконатися що, самостійне виготовлення солонки дає змогу заощадити певну суму:
С=С - С=10 - 4,14= 5,86 грн.
Екологічні умови
Безпека праці. Обережно при виконанні операцій різання та точіння, можливе ушкодження пальців рук. Комплекс заходів для охорони праці спрямовані на створення безпечних умов роботи. Ручний інструмент повинен бути добре загострений, а заготовка надійно закріплена.
Заключний етап
Після того як виріб був остаточно завершений я провів випробування. Після випробування я залишився задоволений своїм виробом, оскільки він відповідав всім поставленим вимогам, отже добре зарекомендував себе на практиці.
Солонка виготовлена з недорогих матеріалів, вона доступна та оригінальна, при виготовленні не виникають труднощі.
Я задоволений своєю роботою і вважаю що досяг своєї мети.
Висновки
Виготовлення солонки це один із багатьох способів застосування всіх знань, умінь і навичок які охоплюють курс трудового навчання з 5 по 9 класи. При виготовленні виробу учні виконують різні операції вже не на якійсь заготовці, шмату деревини а на конкретному виробі. Тобто на відміну від тренування при виготовленні виробу учні приділяють більшу увагу акуратності, щоб при виконанні тієї чи іншої операції не зіпсувати заготовку. При проектуванні виробу та його виготовленні в учнів розвивається пам'ять, увага, також уява, здатність перетворювати мисленно об'єкти (змінювати форми, розміри), обирати вид оздоблення для того чи іншого виробу.
При проектуванні виробу я не зустрівся з жодною проблемою. На власному досвіді я переконався що для виготовлення цього виробу треба застосовувати знання які були засвоєні у 5, 7 та 9 класах. При недостачі знань одного з цих класів розробити проект майже неможливо. Отже перед тим, як давати на розробку цей проект учням, спочатку треба перевірити їхні знання, уміння і навички, які застосовувались у цих класах. А тоді вже, впевнившись що учень дійсно виконає завдання, давати цей проект.
Страницы: 1, 2, 3, 4
