Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів

p align="left">Дуже важливо познайомити батьків із планом роботи кружка. Вони допоможуть заздалегідь придбати потрібні матеріали до роботи. Тісний зв'язок родини й школи буде сприяти вихованню школярів.

На заняттях з дітьми необхідно акцентувати увагу учнів не на виготовлення конкретного виробу, а на її конструктивній побудові, загальній закономірності пристрою виробу цього типу, показати варіанти, щоб діти змогли б вдома самостійно зробити потрібний виріб. Такий підхід, як свідчить практика, значно підвищує інтерес до знань. А це є головною відмінністю від уроків трудового навчання.

Заняття можна організувати по-різному, але немає необхідності в тому, щоб спочатку виконати всі вироби з одного матеріалу, потім з іншого й т.д. Види робіт через кілька занять бажано міняти.

У гуртках типу «Умілі руки» має нараховуватись 10 чоловік. З такою кількістю учнів можна здійснювати індивідуальний підхід, що помітно позначається на ефективності навчання. Керівнику гуртка треба опиратися на ті знання, уміння й навички, отримані в школі або вдома, а також розвивати їх й удосконалювати.

У робочій кімнаті доцільно зробити постійно діючу виставку дитячих робіт. Діти бачать результати своєї праці, порівнюють зроблене, обговорюють вироби, виділяють найцікавіші роботи. Найбільш оптимальна тривалість занять, наприклад для 4 класу - 40-50 хвилин.

Діти, які відвідують гуртки з трудового навчання зазвичай беруть участь у різноманітних конкурсах дитячих робіт, наприклад конкурс «Іграшки руками дітей», або «Оригінальна техніка виконання».

Основні завдання освітньої програми гуртків з трудового навчання для молодших школярів наступні:

1. Розвиток творчих здатностей учнів.

2. Прищеплювання інтересу до мистецтва.

3. Виховання художнього смаку й працьовитості, уміння спостерігати й

виділяти головне.

4. Удосконалювання трудових умінь і навичок. [16, 38-39]

Таким чином, вірно організована позаурочна робота з трудового навчання в молодших класах дає дітям поглиблені знання про якість і можливості різних матеріалів, сприяє закріпленню позитивних емоцій, провокує бажання трудитися і опановувати риси майстерності, прилучає до народного декоративного мистецтва. Отже, є всі підстави розглядати трудове навчання, та позаурочну роботу з цього предмету, як принциповий елемент гармонічного розвитку дітей.

1.5 Констатуючий експеримент щодо з'ясування практичного стану позакласної роботи з трудового навчання в сучасній школі

З метою з'ясування практичного стану позакласної роботи з трудового навчання в сучасній школі та шляхів її покращення і вдосконалення було проведено констатуючий експеримент. Результати його засвідчили, що трудове навчання як предмет подобається 48,8% школярів, і найбільшу зацікавленість в учнів викликають такі форми та види позакласної роботи з трудового навчання, як трудові ігри, заняття гуртків, індивідуальна робота тощо. Проте опитування показало, що лише 30% школярів беруть участь у масових заходах, 10% - відвідують трудові гуртки, 10% залучені в індивідуальній роботі з трудового навчання.

Аналіз бесід та спостережень за вчителями молодших класів показав, що вони не систематично організовують позакласну роботу з трудового навчання. Дослідження свідчить, що ретельно продумана та спланована позакласна робота з трудового навчання у досліджуваній школі майже не проводиться. Педагоги обмежуються в своїй діяльності епізодичним проведенням предметних тижнів, тематичних свят і вечорів, на яких діти виготовляють подарунки своїми руками.

Окрім цього, є проблеми в методичній підготовці вчителів молодших класів, що негативно впливає на активізацію пізнавальної діяльності школярів. За результатами опитування педагогів, серед чинників, які вплинули на їх знання з методики проведення позакласної роботи з трудового навчання, навчання у вищих навчальних закладах стоїть на одному з останніх місць.

Результати констатуючого експерименту свідчать про необхідність удосконалення методичної підготовки, щодо проведення позакласної роботи з трудового навчання серед вчителів молодших класів, що сприятиме її ширшому використанню з метою активізації пізнавальної діяльності учнів та формування у них трудової підготовки.

2. Дослідження впливу позаурочної роботи з трудового навчання на підвищення зацікавленості до предмету серед молодших школярів

Отже, в Полянській ЗОШ №1 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого - експериментальним шляхом перевірити ефективність позаурочної роботи з трудового навчання в активізації зацікавленості та сформованості знань у молодших школярів до цього предмету. Всього в педагогічному експерименті взяло участь 20 учнів 2-го класу і 20 учнів 3-го класу. Другокласники були експериментальним класом, а третьокласники - контрольним класом.

Змістом цього етапу дослідження був формуючий експеримент, у процесі якого розв'язувались такі завдання: вивчались можливості позаурочних заходів з трудового навчання як засобів формування пізнавальних інтересів учнів; апробовувалися напрями удосконалення організаційних форм, методів і прийомів, практичної діяльності вчителя і пізнавальної діяльності учнів у системі позакласної роботи; перевірялись критерії рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів.

Основними напрямами реалізації проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи ми вважаємо організацію різноманітних заходів з трудового навчання молодших школярів. Ці позаурочні заходи мають можливості широкого охоплення школярів різними видами добровільної пізнавальної діяльності, які сприяють забезпеченню стійких інтересів учнів до навчання і до пізнання.

Для реалізації поставленої проблеми було проведено два позаурочні заходи з трудового навчання: Позакласне практичне заняття з трудового навчання та позакласний захід «Свято праці» по трудовому навчанню. (Див. Додаток 1, 2)

Формувальний експеримент здійснювався протягом 2009 року. З метою дотримання об'єктивності його проведення обиралися контрольні й експериментальні групи. Учні контрольних та експериментальних груп мали приблизно однакову успішність з трудового навчання. Для спрощення обчислень було обрано однакову кількість досліджуваних у експериментальних та контрольних групах - по 20 чоловік.

У контрольних групах позакласна робота з трудового навчання здійснювалася традиційно, а в експериментальних - за розробленою у дослідженні експериментальною методикою, спрямованою на активізацію пізнавальної діяльності учнів та збільшення інтересу учнів до трудового навчання.

Зростання рівня навчальних досягнень з трудового навчання та рівня сформованості пізнавальних дій учнів експериментальних груп після проведення різних видів позакласної роботи доводить їх ефективність. Проте одним із найважливіших показників, який переконливо свідчить про активізацію пізнавальної діяльності школярів, є зростання рівня пізнавальної активності.

У процесі формувального експерименту пізнавальна активність досліджувалася покомпонентно. На підставі аналізу літературних джерел було визначено показники кожного з її компонентів: мотиваційного (ставлення до позакласної діяльності; пізнавальний інтерес; ініціатива), змістово-операційного (володіння трудовим матеріалом; здатність до самостійної роботи з різними видами матеріалу; вміння творчо застосовувати знання) та емоційно-вольового (старанність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні; впевненість у собі, вміння відстоювати власну позицію, здатність пропонувати нові ідеї; прагнення до самовдосконалення, інтелектуальна рефлексія).

З метою об'єктивного вивчення результатів дослідження було введено спеціальну чотирибальну шкалу оцінювання сформованості рівнів пізнавальної активності (0, 1, 2, 3 бали). Було оцінено прояв кожного показника у учнів за визначеною шкалою (максимальна сума балів - 30). Встановлено три рангові градації: до високого рівня розвитку пізнавальної активності відносили учнів, які набрали від 21 до 30 балів, до середнього - від 11 балів до 20, низького рівня - до 10 балів.

Для визначення рівня пізнавальної активності в експериментальних та контрольних групах було проведено початковий і заключний зрізи. Результати початкового зрізу свідчать, що серед учнів контрольних і експериментальних груп переважає середній рівень розвитку пізнавальної активності. Кількість школярів із високим рівнем пізнавальної активності з трудового навчання в середньому приблизно дорівнює кількості учнів із низьким рівнем.

Динаміка пізнавальної активності учнів в умовах формувального експерименту

Засіб активізації пізнавальної діяльності учнів	К-сть Учнів	Зрізи	Рівень пізнавальної активності, у%
			високий	середній	низький
			К	Е	К	Е	К	Е
Позакласне практичне заняття з трудового навчання (тільки для експериментальних груп)	20	І	30	30	45	40	25	30
	20	ІІ	30	50	45	35	25	15
Позакласний захід «Свято праці» (тільки для експериментальних груп)	20	I	30	50	45	35	25	15
	20	II	30	60	45	30	25	10

І зріз - початковий, ІІ зріз - заключний

К - контрольні групи, Е - експериментальні групи

За результатами заключного зрізу в експериментальних групах розподіл учнів за рівнями виявився таким: 12 учнів (60%) - високий рівень, 6 учнів (30%) - середній i 2 учня (10%) - низький, тобто від початку експериментальної роботи 4 учня (20%) перейшли з групи з середнім рівнем в групу з високим, 4 учня (20%) - з групи з низьким рівнем перейшли в групу з середнім рівнем розвитку пізнавальної активності, а решта школярів також мають позитивну динаміку, але в межах одного рівня. Зокрема, покращилося ставлення дітей до позакласної діяльності, зросли пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість і наполегливість школярів, рівень навчальних досягнень та рівень сформованості пізнавальних дій, вдосконалилися аналітико-синтетичні вміння, інтелектуальна рефлексія учнів. У контрольних групах показники фіксовані. Всі отримані дані можна продемонструвати на діаграмах:

Рисунок 1. Розподіл молодших школярів за рівнем пізнавальної активності з експериментальної групи до проведення експериментального дослідження та після нього

І етап - до початку експерименту;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5