Зміст професійної діяльності соціального педагога неосяжно, і ми зробили спробу лише окреслити її контури. Реальна ж робота соціального педагога не вписується ні в які схеми. От чому таке велике значення надається особистості соціального педагога, його професійної компетентності, психологічному загартуванню й моральним якостям.

В остаточному підсумку вся діяльність соціального педагога повинна сприяти створенню обстановки психологічного комфорту й безпеки особистості що навчаються, забезпеченню охорони їхнього життя й здоров'я, установленню гуманних, морально здорових відносин у соціальному середовищі.

Професійна успішність соціального педагога визначається результативністю його діяльності і її суспільним визнанням.

У вітчизняній педагогічній психології в дослідженнях Н.В. Кузьміній і її школи, А.К. Маркової, С.В. Кіндрат'євої, Л.М. Мітіної і інших учених проблема властивостей особистості педагога, що визначають ефективність (продуктивність) педагогічної діяльності, стала предметом спеціального теоретичного й експериментального вивчення.

Одне з ведучих, стрижневих утворень особистості вчителі, що визначають її цілісність і готовність до діяльності, становлять професійно^-ціннісні орієнтації. Вони можуть бути охарактеризовані як виборчі відносини вчителя до педагогічної професії, до особистості вихованця, до самого себе, що як формуються на основі широкого спектра духовних відносин особистості, у всіх видах діяльності, професійно значимих для неї.

Смисложиттєве самовизначення вчителя обумовлене його орієнтацією на цінності саме педагогічної діяльності, на широку гаму гуманістичних соціально-професійних установок:

- на обрану професію як образ життя і спосіб її повноцінного й творчого проживання;

- на людину як на мету, а не на засіб;

- на розвиток рефлексії, емпатії і соціальних здатностей, що забезпечують продуктивність спілкування й успішність взаємодії з людьми, насамперед з дітьми.

До складу професійно обумовлених властивостей і характеристик учителі, як ми вже відзначали в попередній темі, входять:

- загальна спрямованість його особистості (соціальна зрілість і громадянська відповідальність, професійні ідеали, гуманізм, високорозвинені, насамперед пізнавальні інтереси, самовіддане відношення до обраної професії);

- деякі специфічні якості - організаторські (організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, самокритичність), коммуникативные (справедливість, уважність, привітність, відкритість, доброзичливість, скромність, чуйність, тактовність), перцептивно-гностичні (спостережливість, креативність, інтелектуальна активність, дослідницький стиль, гнучкість, оригінальність і критичність мислення, здатність до нестандартних рішень, почуття нового, інтуїція, об'єктивність і неупередженість, дбайливе й уважне ставлення до досвіду старших колег, потреба в постійному відновленні й збагаченні знань), експресивні (високий емоційно-вольовий тонус, оптимізм, емоційна сприйнятливість і чуйність, самовладання, толерантність, витримка, почуття гумору);

- професійна працездатність;

- фізичне й психічне здоров'я.

1. По Н.В. Кузьміної, структура суб'єктивних факторів включає:

- тип спрямованості;

- рівень здатностей;

- компетентність, у яку входять спеціально-педагогічна компетентність, методична, соціально-психологічна, диференційно-психологічна й аутопсихологічна компетентність.

Істотні тут запропонована диференціація самої компетентності й виділення такого важливого її рівня, як аутопсихологічна компетентність. Вона базується на понятті соціального інтелекту, "як стійкої, заснованої на специфіці розумових процесів ефективного реагування й нагромадження соціального досвіду, здатності розуміти самого себе, а також інших людей, їхні взаємини й прогнозувати міжособистісні події". Ауто психологічна компетентність співвідноситься з поняттям професійної самосвідомості, самопізнання й саморозвитку.

2. По А.К. Маркової, структура суб'єктних властивостей може бути представлена наступними блоками характеристик:

- об'єктивні характеристики: професійні знання, професійні вміння, психологічні й педагогічні знання;

- суб'єктивні характеристики: психологічні позиції, мотивація, "Я"-концепція, установки, особистісні особливості.

А.К. Маркова виділяє три основні сторони праці вчителі: властиво педагогічна діяльність, педагогічне спілкування й особистість учителя. До важливих професійних якостей, по А.К. Маркової, ставляться:

- педагогічна ерудиція;

- педагогічне цілєполагання;

- педагогічне (практичне й діагностичне) мислення;

- педагогічна інтуїція;

- педагогічна імпровізація;

- педагогічна спостережливість;

- педагогічний оптимізм, педагогічна спритність;

- педагогічне передбачення й педагогічна рефлексія.

3. У розроблювальній у цей час (Мітіна Л.М., 1994) моделі особистості вчителі в контексті тієї ж схеми "діяльність - спілкування - особистість" виділяються п'ять професійно значимих якостей, що виявляють дві групи педагогічних здатностей (по Н.В. Кузьміній):

1) Проектировочно-гностичні здатності:

- педагогічне цілєполагання;

- педагогічне мислення.

2) Рефлексивно-перцептивні здатності:

- педагогічна рефлексія;

- педагогічний такт;

- педагогічна спрямованість.

Сформованість професійно-ціннісних орієнтацій істотно впливає на ефективність творчого розвитку фахівців, продуктивність їхньої професійної праці. "Емоційно-ціннісне відношення до діяльності є обов'язковим компонентом, що забезпечує успішність її виконання" [4, с. 64]. Це підтверджується, зокрема, дослідженнями Л.Хабаєвої, у процесі яких автор виявила сильний кореляційний взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,88) між сформованими у фахівцями ціннісними орієнтаціями професійної діяльності й ефективністю формування його професійної самосвідомості.

У філософській інтерпретації категорія "цінність" указує на людське, соціальне й культурне значення тих або інших явищ дійсності, предметів і суспільних відносин, які оцінюються особистістю з позиції добра й зла, істини й неістини, краси й неподобства, припустимого й заборонного, справедливого й несправедливого й т.д.

Самі цінності об'єктивні, тому що утворяться в процесі суспільно-історичної практики. Їхня значимість для особистості залежить від суб'єктивного відношення до цінності, тому оцінка особистості може бути й щирий, відповідної цінності, і помилкової (якщо вона цінності не відповідає) (Л. Н. Столович). Будь-які, самі зроблені загальнолюдські цінності повинні повинні бути інтеріоризовані особистістю, інакше вони не можуть знайти особистісний зміст (В. В. Серіков). Тому необхідно сформувати в особистості "установку на прийняття об'єктивних цінностей, засвоєння соціальних норм" [4, с. 23-24].

Ціннісні орієнтації - це досить стійке соціально-обумовлене й виборче відношення людини до сукупності матеріальних і духовних суспільних благ і ідеалів, які розглядаються як предмети, мети або засоби для задоволення потреб життєдіяльності особистості [16], їхнє формування є результатом соціалізації особистості. У процесі входження особистості в професію в неї формуються професійно^-ціннісні орієнтації - суб'єктивне, індивідуальне відбиття в психіці й свідомості фахівця соціальних цінностей професії (Ф.Блієва), система відносин особистості до особливостей професії, що відбиває зміст професійної діяльності, її мети й засоби, і регулююче поводження особистості в професійній діяльності. Їхнє формування визначається наявністю інтересу до професійної діяльності, професійних потреб, потреб в одержанні міцних знань, умінь і навичок, необхідних для якісного освоєння професії й подальшого професійного розвитку.

Фахівець, що характеризується наявністю акмеологічної спрямованості особистості, відрізняється сформованими професійно-ціннісними орієнтаціями, що припускають, у тому числі, орієнтацію на продуктивну професійну діяльність, на саморозвиток і самореалізацію в професійній діяльності й т.д. Ціністно-смислова сфера професіонала, можливість співвідносити свою діяльність із життєвими змістами є тією силою, що або сприяє актуалізації творчого потенціалу, або препятствує цьому, руйнуючи разом із цим і особистість професіонала [10, 11]. Найбільш значимими в акмеологічному плані цінностями А.А.Деркач і В.Г.Зазикін називають "цінність утворення й високопродуктивної професійної праці, отрефлексованого ціннісним і значеннєвим змістом, які є найважливішими загальнолюдськими цінностями" [10, с. 69-70].

Серед професійно-педагогічних цінностей можна виділити наступні:

- цінності-мети, що відбивають основний зміст діяльності й саморозвитку педагога (цінності педагогічної діяльності, її призначення й завдання) - вони, у тому числі, включають такі гуманістичні орієнтири педагогіки, як моральне виховання особистості, актуалізація творчого потенціалу вихованців, сприяння їхньому вільному самовизначенню й т.п., а також цінності, пов'язані з можливістю власного творчого саморозвитку, самовдосконалення в професії, самореалізації в ній (творчий характер педагогічної діяльності);

- цінності-засобу, що формуються в ході оволодіння теорією, методологією, педагогічними технологіями (еталони професійного спілкування, діяльності); включають цінність-відносини, які визначають відносини до діяльності й до себе, цінності-якості й цінності-знання (упорядкована й організована система теоретичних і методологічних педагогічних знань, умінь, навичок).

"Акмеологічний "багаж" педагога визначає цілеспрямованість відбору нових цінностей, їхній перехід у мотиви поводження й педагогічні дії. "Вічними" орієнтирами педагогічної діяльності є гуманістичні параметри" [25, с. 56-58].

Все вищесказане дозволяє констатувати, що блок професійно-ціннісних орієнтацій як компонент акмеологічної спрямованості особистості, включає наступні цінності:

- соціально обумовлені цінності педагогічної діяльності: виховання вільної, гармонічної особистості дитини, розвиток їхніх творчих здатностей, стимулювання пізнавальних інтересів, актуалізація потреби й прагнення до саморозвитку й ін. У контексті акмеологічного виховання соціально-педагогічні цінності в розвитку в школярів акмеологічної спрямованості: прагнення до досягнення успіху в справах, орієнтації на творчі способи діяльності, наявності пізнавальної мотивації й прагнення до саморозвитку, умінь аналізувати процес і результат своєї діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13