45. Наконечна О.П. Про роль естетичного в сучасній культурі // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Вип. 4- 5: Зб. наук. праць: У 2- х ч. - Ч. ІІ. - К.: Вища школа, 2000.- С. 19-24.

46. Наумчук М.М. Зошит для письма і розвитку мовлення №1. - Тернопіль: Астон, 2004. - 48 с.

47. Небогатих Т.Г. Дидактичний матеріал для вивчення грамоти // Початкова школа. - 1993. - №3. - С. 8-15.

48. Перепелицина О. Розвивальне навчання і правильне письмо // Початкова школа. - 2000. - №1. - С. 21-23.

49. Полянова І. Шляхи удосконалення естетичного виховання // Наук. записки ТДПУ. Сер. Педагогіка. - 1999.- №2. - С. 15- 20.

50. Прищепа О. Підготовка до навчання письма // Початкова школа. - 2001. - №4. - С. 45-47.

51. Прищепа О. Труднощі у засвоєнні графічних навичок письма шести-літніми першокласниками та шляхи їх подолання // Початкова школа. - 2000. - №7. - С. 11-13.

52. Прищепа О. Шестилітнім першокласникам - графічні навички письма // Урок української. - 2001. - №1. - С. 40-42.

53. Прищепа О.Ю. Навички письма шестирічних першокласників як предмет психофізіологічних досліджень // Педагогіка і психологія. - 2001. - №1. - С. 61-66.

54. Проць Н. Особливості використання наочності і ТЗН у період навчання грамоти // Початкова школа. - 1987. - №9. - С. 26-33.

55. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Академія, 1999. - 360 с.

56. Сальникова Т.П. Методика обучения грамоте. - М.: Сфера, 2000. - 140 с.

57. Сарапулова Є. Розвиток писемності і навчання письма як одна з важливих проблем усіх епох // Початкова школа. - 2000. - №6. - С. 48-52.

58. Свиридюк Т. П. Підготовка руки до письма // Початкова школа.-- 1981.-- №7. - С. 17-21.

59. Скрипченко Н. Ф., Скрипченко О. В. Проблема навчання дітей шестирічного віку // Початкова школа.-- 1970.-- №3. - С. 22-24.

60. Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Уроки письма в 1 класі чотирирічної початкової школи. - К., 1986. - 86 с.

61. Слабеняк Л. Уроки письма в період навчання грамоти // Початкова школа. - 2002. - №11. - С. 22-23.

62. Суховєєва М. Уроки навчання грамоти // Початкова школа. - 1999. - №11. - С. 28-29.

63. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Радянська школа, 1973. - Т 3. - 464 с.

64. Трунова В.А. Методика каліграфії: Методичні рекомендації для студентів, вчителів початкових класів.-- Одеса, 1991. - 64 с.

65. Фонін Д.С. Запобігання виправленню почерку учнів // Початкова школа. - 1970. - №6. - С. 33-35.

66. Хорошковська О. Формування графіко-орфографічних умінь і навичок // Початкова школа. - 2001. - №2. - С. 16-18.

67. Шарапова Л.С. Навчання першокласників письма // Початкова школа. - 1981. - №10. - С. 19-21.

68. Шацька В.Н. Естетичне виховання. - К.: Освіта, 1987. - 564 с.

69. Шевченко Г.П. Естетичне виховання у школі. - К.: Рад. школа, 1986.- 178с.

70. Шевчук О. Як допомогти першокласнику оволодіти навиком письма? // Освітянин. - 2001. - №6. - С. 11-12.

71. Шпак В.П. Формування графічних навичок письма // Початкова школа. - 1991. - №11. - С. 24-25.

72. Шпак М. Змістове збагачення емоційності навчання учнів // Початкова школа. - 2000.- №5.- С. 6- 10.

73. Эльконин Д.Б. Особенности психологического развития детей 6-7 летнего возраста. - М.: Педагогика, 1988. - 135 с.

Додаток А. Урок письма в період навчання грамоти

Тема: Письмо малої букви о

Мета: Ознайомити учнів з рукописною буковою о, вчити писати її, з'єднувати з уже вивченими буквами. Розвивати зв'язне мовлення, увагу, логічне мислення, фонетичний слух, тренувати пам'ять. Сприяти вихованню любові до рідної мови, її мелодійності, милозвучності.

Обладнання: фішки для звукових моделей, демонстраційні картки з рукописними і друкованими буквами, таблиці з'єднань, малюнки.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Діти, сьогодні я йшла до вас на урок і когось зустріла. Зараз мені хочеться, щоб ви відгадали, кого саме.

Спекла його бабуся

З борошна й яєць.

Такий він гарний вдався -

Ну просто молодець!

Кругленький, рум'яненький,

Веселий і меткий.

Хто він такий?

(виходить Колобок).

Я веселий Колобок,

Я усіх дітей дружок,

Від зайця я тікав,

Від вовка я тікав.

І до вас, малята любі,

На урок я завітав.

Хочу з вами повчитись. Приймаєте?

- Ну, якщо будеш чемним, то приймемо, правда?

- Скільки складів у слові Колобок? (3)

- Назвіть перший склад, другий, третій.

- А який склад наголошений?

- Викладіть фішками звукову модель слова „Колобок”.

- Подивіться, яких звіряток зустрів Колобок?

- Спробуємо розповісти про них якийсь віршик.

- До назви якої тварини підходить ця звукова модель [- о -] ?

- Назвіть звуки цього слова.

- Згадайте, як у казці називала лисичка Колобка, коли хотіла, щоб той ще раз заспівав? (Колобочок)?

- Скільки звуків [о] у цьому слові? (4)

- Послухаймо віршик.

Запишався Колобочок:

Аж чотири маю «о»!

Чи долинка, чи горбочок,

Не зловити вже його.

Круглі «о», мов коліщата,

Котять-вертять Колобка.

А лисичка хитра-хитра

Вже стоїть біля куща.

- Який звук зустрічається в цьому віршику?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Отже, на сьогоднішньому уроці ми закріпимо звук [о] , навчимося писати букву «о».

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота в зошитах.

- Розгляньте малюнки.

- Назвіть, які предмети зображені.

- Який звук чуємо на початку цих слів?

- Назвіть слова, щоб звук [о] стояв у середині слова, в кінці.

- Поділіть на склади перше слово (о-лі-вець).

- Розмалюйте той предмет, що найбільше вам сподобався.

2. Хвилинка-цікавинка.

- А чи знаєте ви, що раніше писали паличкою без стержня. Один кінець був гострий, ним писали на табличках, покритих воском, другий - тупий і рівний, ним стирали написане. Потім писали гусячим пером, а згодом його замінила ще одна паличка, але вже свинцева, яка не дряпала, а залишала темні сліди. Згодом почали використовувати дерев'яні олівці, дуже схожі на сучасні, а серцевинку виготовляли з сплаву олова і цинку. Звідси походить назва олівця: олово - оливець - олівець. Пізніше такі олівці вийшли з ужитку, але назва залишилася.

3. Написання букви.

- Поглянемо, як пишеться друкована літера, писана. Яка в них різниця?

- Зараз ми писатимемо букву «о». Маленька буква «о» - це овал. Починаємо писати трохи нижче верхньої рядкової лінії, ведемо вгору до лінії, заокруглюючи ліворуч, потім униз, теж заокруглюємо ліворуч і ведемо вгору, до зустрічі з початком букви.

- Письмо вчителя на дошці.

- Письмо в повітрі.

- Писання в зошиті тильною стороною ручки. Обведення 4 букв «о».

- Письмо в прописах.

Фізкультхвилинка.

У країні казочок

Жив веселий Колобок.

Разом з ним усі звірятка

Вишикувались на зарядку.

Похитали головою,

Раз - притупнули ногою, два - руки вгору підвели,

Трішки ними потрясли.

Нахилились вліво, вправо,

Та цього іще замало:

Руки вгору, руки вниз,

Раз - присіли, два - встали…

Й працювати знов почали.

4. Робота за малюнком.

- Чи знаєте ви, для того, щоб зробити мультфільм, художник створює малюнок, а актор його озвучує - і отримують кадр мультфільму. Так частинка до частинки створюється малюнок. У нас художник намалював Лисичку і Колобка, а якщо хтось з вас озвучить його - матимемо кадр мультика.

- Розкажемо, що було в цій частині казки.

- Кого ми бачимо?

- Що робить Колобок, Лисичка?

- Що вона хоче зробити?

IV. Закріплення вивченого.

1. З'єднування букви «о» з іншими буквами.

- Пишемо букву «о», зупиняємося там, де почали писати, пишемо з'єднувальну лінію, доводимо її до верхньої рядкової лінії, звідки починаємо писати «а»

2. Скоромовка.

- Потренуємо язичок у вимові звуків.

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало.

- Який звук найчастіше зустрічається у скоромовці?

- Повторимо хором перший, другий рядок.

- Може, хтось хоче розповісти?

3. Запис нової літери в зошитах.

1. Запишемо рядок літери «о».

V. Підсумок уроку.

Додаток Б. З історії каліграфії (дидактичні матеріали для бесід з учнями)

Чи знаєте ви, що об'єднує слова графік, графа, розграфити, параграф, стенографія, орфографія, біографія, графоман? У них є спільна частина "граф". У давньогрецькій мові grapho означало "пишу, креслю, зображую". Отже, ці терміни пов'язані з відтворенням якихось зображень.

А чи знайоме вам слово каліграфія? Якщо перекласти буквально, каліграфія -- це красиве письмо, або краснопис. Коли ж зазирнемо в історію слова письмо, побачимо чимало цікавого. У давнину писати означало "прикрашати що-небудь, робити його строкатим". Та й зараз ми кажемо: писати картину, розписувати стелю, писати писанку, писана врода (тобто гарна, як намальована). Отже, спочатку люди навчилися малювати, а потім зображення стали виконувати роль письма. А, як відомо, малюнок призначений для того, щоб милувати наше око. Тому зрозуміло, що і письмо повинно бути красивим.

Каліграфією називають мистецтво писати гарно і чітко. Ваші бабусі й дідусі вам, напевно, розповідали, як вони вчилися у школі. Тоді була навчальна дисципліна -- чистописання, тобто каліграфія. І це чистописання давалося школярам нелегко! Учні носили з собою наповнені чорнилом чорнильниці та дерев'яні ручки, у які вставлялися металеві пера. З таким письмовим приладдям зошити не досить старанних учнів рясніли ляпками.

А якої точності вимагало перо! Нахилиш його так -- пише товсто, а нахилиш інакше -- виходить тоненька лінія. Сучасним ручкам цей вищий пілотаж недоступний! Та й ми самі все менше уваги приділяємо нашому почерку. Мабуть, тому, що в людському житті панує друковане слово. Навіть спілкуємося на відстані все частіше не листами, написаними від руки, а надсилаючи факси, повідомлення електронною поштою чи есемески на мобільний телефон...

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12