Як бачимо, відводити каліграфії по 6-8 хвилин на кожному уроці мови, як вимагає програма для початкових класів просто необхідно.

Результати досліджень переконливо показали, що „уроки письма володіють значними можливостями для здійснення естетичного виховання дітей. Більшість із них здатна повноцінно засвоювати навчальний матеріал за умови створення оптимального режиму сприяння (педагогічного, психофізіологічного, методичного, гігієнічного), розвитку природних задатків і здібностей” [58, 23].

Досвід роботи з шестилітками засвідчив, що найбільші труднощі виникають під час навчання їх письма. Зумовлені ці труднощі віковими особливостями нового контингенту учнів і специфікою предмета.

Програмою з письма передбачено навчити дітей зображувати рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту; детально аналізувати графічний образ друкованої і писаної букви, зіставляти і порівнювати структурні компоненти рукописних великих та малих букв. Головне завдання вчителя -- допомогти дітям найбільш простими, легкими й економними засобами оволодіти способами письма.

Із завдань видно, що паралельно з формуванням технічних (уміння користуватися правильним способом письма) і графічних (уміння правильно зображувати букви та їх поєднання) навичок учителю необхідно формувати загальнонавчальні вміння і навички, які безпосередньо впливають на графічне зображення літер, зокрема: правильно сидіти за партою, тримати зошит і ручку під час письма, орієнтуватися в розліновці зошита тощо.

Успішне розв'язання такої великої кількості завдань неможливе без знання вчителем причин і характеру труднощів, які лежать в основі навчання дітей письма [52]. Систематичне і цілеспрямоване застосування вчителем спеціальних завдань і вправ корекційного характеру допоможе учням позбутися зазначених помилок. Дітям, графічні навички яких слабо формуються внаслідок незрілого просторового сприймання, недостатнього розвитку окоміру, необхідно показувати початок робочого рядка і міжрядковий простір. Обов'язковими є зразки написання букв та їх сполучень.

За свідченнями досліджень науковців Інституту психології ім. Г.Костюка АПН України, труднощі у засвоєнні письма пов'язані з недосконалою координацією рухів, недостатнім розвитком дрібних м'язів кисті, незавершеним окостенінням кисті; незрілістю кінестетичного контролю тонких рухів [65, 17]. Як наслідок - лінії під час письма "тремтячі", на місцях овалів та півовалів -- ламані, викривлені, занадто великі, виходять за межі рядка. Для дітей з такими вадами доцільно зменшувати обсяги письмових завдань; ефективний прийом, коли вчитель пише рукою учня. Під час перерв між письмом окремих рядків букв доцільно розслабляти м'язи кисті руки, чергуючи її вільне положення на парті зі спеціальними вправами.

Повноцінне оволодіння письмом гальмує також знижена здатність дитини до автоматизації рухових навичок. Такі діти відчувають утруднення при безвідривному написанні елементів букв, складів і навіть окремих букв; перехід до безвідривного письма відбувається в них із запізненням. Темп письма таких дітей повільніший, ніж у основної частини учнів. Рухи їхніх рук скуті, непластичні, що зумовлює написання літер різної висоти, відсутність поєднань [66, 19].

У процесі колекційної роботи для цих дітей також слід скорочувати обсяги письмових завдань. При написанні букв, складів, речень використовувати тактування. Наприклад, письмо рядкової букви "и" йде під лічбу "раз - і - два - і". Цей прийом слід застосовувати лише після того, як діти засвоять накреслення букви, напишуть її 2--3 рази, і з орієнтацією на швидкість письма "середнього" учня [51]. Для таких дітей доцільно також використовувати самодиктант (таку послідовність написання елементів літери, як пояснював учитель). Письмо під тактування не повинно бути тривалим, обов'язкові інтервали, які можна заповнити тихою, плавною музикою. Саме спокійний, рівномірний ритм допоможе розвинути в учнів плавність рухів, сформувати відносно високу швидкість письма, каліграфічний почерк.

Серед дітей, які важко засвоюють письмо, найбільш численну групу складають ті, в кого недостатньо сформовані навички самоконтролю внаслідок незрілості емоційно-вольової сфери. Ці діти на уроках неуважні, часто відволікаються. Вони неспроможні самостійно керувати своїми діями. Діти зі слабким самоконтролем потребують більш деталізованих вказівок, інструкцій, пояснень [55].

Оскільки навички самоконтролю в цих дітей не сформовані, доцільно пропонувати їм помінятися зошитом із сусідом по парті і виправити помилки. Учитель безпосередньо керує процесом письма, починаючи з першого ознайомлення з графемою, вказує на допущені помилки, детально аналізує їх, а вже потім пропонує учневі виправити їх. Важливо систематично навчати таких дітей планувати свої дії, щоб уникнути помилок. Корекційна робота з ними полягає у формуванні вольової саморегуляції їхніх дій у процесі виконання різних видів робіт: письмі, малюванні, конструюванні, роботі з ножицями і гачком, різними пластичними матеріалами тощо.

Графічні навички потребують оволодіння дитиною цілого ряду усвідомлених дій у правильному зображенні елементів букви, самої букви, поєднанні її з наступними. Для прикладу наведемо тільки перелік дій, які має виконати дитина, передаючи на письмі перший найпростіший елемент рядкової букви й:

а) відступити від початку сторінки або попередньої букви на таку відстань, щоб була рівномірність, тобто зробити такий проміжок на рядку, щоб помістилась рядкова буква о чи й;

б) розпочати писати точно від верхньої рядкової лінії, не виходячи за неї і не залишаючи просвіт між початком і верхньою рядковою лінією;

в) верхню частину елемента писати у вигляді прямої, не згинаючи і не ламаючи її;

г) при проведенні лінії не робити натиску, вести зверху -- вниз, а не навпаки;

д) проводити пряму лінію з невеликим нахилом праворуч;

е) в нижній частинці елемента зробити таке закруглення, як і в зразку, не звужуючи і не розширюючи його;

є) довести лінію точно до нижньої рядкової лінії, не залишаючи просвіту між ними;

ж) провести поєднувальну лінію вгору до половини висоти елемента і на такій же відстані праворуч;

з) при зв'язному письмі елементів провести поєднувальну лінію від першого елемента до верхньої рядкової таким чином, щоб при написанні другого елемента поєднання між ним і першим елементом виявилось на половині висоти другого елемента [34, 85-86].

Як бачимо, тут дитина свідомо має проконтролювати дев'ять особливостей у зображенні одного найпростішого елемента, не забуваючи і про технічні правила письма. І поки ці дії набудуть автоматизації, учневі доведеться виконати величезну кількість вправ.

Навчання писати, як і навчання читати шестирічних першокласників, відбуватиметься протягом усього навчального року за певними періодами, кожний з яких має свої специфічні завдання.

Основними завданнями підготовчого періоду є:

q уміння правильно сидіти за партою під час письма;

q тримати кулькову ручку, зошит, олівець;

q орієнтуватись на сторінці зошита;

q знаходити основний рядок, верхню і нижню лінії, похилу, міжрядкову;

q графічно зображувати фігури, лінії, які схожі на елементи букв: пряма (коротка, довга), закруглена (внизу, вгорі), півовал, овал, петля (верхня, нижня), малювання, штрихування, складання орнаментів [43, 12].

У букварний період першокласники вчитимуться правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналіз слів, зіставляти і порівнювати письмо великих і малих букв, знаходити спільне і різне в друкованих і рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита, користуючись при цьому правильним верхнім, нижнім і середнім поєднанням, дотримуючись гігієнічних правил письма; писати під диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення і речення; ознайомляться з письмом розділових знаків: крапки, коми, знака оклику, знака питання [30].

У післябукварний період учні закріплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють уміння писати під диктовку склади, слова, словосполучення і невеликі речення; списують із друкованого та рукописного текстів; ознайомлюються із письмом слів, які мають у своєму складі апостроф і м'який знак; уточнюють знання про три види поєднання букв у словах, вчаться контролювати своє письмо шляхом зіставлення зі зразком (на дошці, рядку зошита).

За короткий час першокласники мають навчитися правильно, а, отже, естетично:

q зображувати рукописні рядкові і великі букви українського алфавіту;

q детально аналізувати графічний образ друкованої і писаної букви, порівнювати і зіставляти структурні компоненти рукописних великих та малих букв;

q чітко орієнтуватися на сторінці і рядку зошита (рівномірно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельності штрихів);

q проводити звуковий, складовий, звуко-буквений аналізи слів;

q зображувати буквами склади, слова, використовуючи при цьому елементарні знання про верхнє, середнє і нижнє поєднання;

q писати під диктовку букви, склади, слова, словосполучення, невеликі речення;

q списувати з друкованого і писаного тексту;

q користуватися правильними прийомами або способами письма [66, 20].

Ці програмові вимоги шестирічним школярам допомагає реалізувати система завдань з письма, спеціально розроблена і запропонована їм у вигляді зошитів з друкованою основою. Вона передбачає розвиток графічних дій від простих до складніших форм.

Так, розвиваючи руховий бік письмової навички, дітям пропонується набагато довший добукварний період, де вони можуть вправлятись в обведенні трафаретів, штрихуванні фігур, виконувати завдання, спрямовані на вироблення уміння дотримуватися рядка, правильно розміщувати і тримати письмове приладдя, вести прямі лінії і закруглювати їх, зіставляти і порівнювати довжину, ширину того чи іншого графічного елемента; писати елементи букв: лінії довгі й короткі; пізніше писати окремі букви -- рядкові і великі, без з'єднань з іншими і в поєднанні у складах, словах, словосполученнях і невеличких реченнях [61].

Особлива увага під час формування графічних дій має приділятися повному усвідомленню того, що робить дитина. Для цього в зошитах пропонують завдання на зіставлення і порівняння графічних ліній з оточуючими предметами. Зіставляючи їх, дитина успішніше засвоюватиме програмовий матеріал, легше входитиме в навчальну діяльність [71]. Ігрові форми подачі завдань на кожній сторінці зошита, зміст навчальних цікавих ситуацій привертатимуть увагу шестирічного учня, змушуватимуть його аналізувати, синтезувати, робити посильні висновки, а звідси розвиватимуться мова і мовлення дитини, міцнішими ставатимуть навички звукового аналізу слів -- спільної основи читання і письма, формуватимуться правильні рухові дії.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12