· Підходи від семіотики із вказівками на явища як каліграфія в інших кругах культури: екскурси в ідеографічне письмо в історії і сучасності; виставка: «Шрифт і зображення в русі» (Мюнхен 2000). []

· Тренування з допомогою візуальної комунікації, погляд з різних сторін а також під приводом різних перспектив.

· Питання про мову і політику, мову політики, визначення, як анти-визначення.

· Тренування творчості: самостійні спроби, вільного вибору тематики та стилю, а потім опираючись на певні твори, візуальна поезія, як щось просторове, як аудіо-візуальна акція.

· Охоплюючи певну сферу початок: візуальна поезія у навчанні німецької мови, з посиланням на теми образотворчого виховання, історії країни, соціології історії, історії віків, спорту - фізичного виховання, релігії, а також етики.

· Теоретичні доповнення: розгляд важливих теорій: наприклад, Зігфрід Й. Шмідт «Конкретна поезія 1972 року», із запропонованим поділом на графічно орієнтовану, семіотично вивірену і симбіотично та матеріально спрямовану візуальну поезію. Також Рюдігер Крехель 1983 року для німецької мови як іноземної з обмеженням до фонетичних, візуальних, морфологічних, семіотичних і синтаксично-семантичних проявів [5, c. 21].

· Підйом образотворчого мистецтва: крайні позиції фантастичного та сюрреалістичного мистецтва чи графіки з одного боку і конструктивізму з іншого боку.

· Дедуктивна інвентаризація візуальних пояснювальних текстів чи їх прикладів. Різноманітні ідеограми наприклад: «Bildworter», які є з або без графічної симетрії; включення елементів діалектів; артикуляційні вірші, або буквенні вірші ще із часів дадаїзму, ретроперспективні погляди і порівняння з грецькою, а пізніше з римською античністю, з арабськими країнами з часом барокко і т. д. Також сюди належать різноманітні піктограми, що з'явилися як окремі тексти, а не як сукупність знаків на службу інформації чи регулювання (управління) способу дій.

· Прямі зв'язки як міжвізуальною так і міжакустичною поезією і прикладами нового виду п'єси, які транслюється по радіо, це також називається звуковою грою.

· Діахронічно-історичний початок, як зразковий та оглядово-зразковий від античності до сучасності.

· Синхронний початок як попередній огляд визначеного часу, або обмежений початок визначеного часу, наприклад, на час розквіту візуальної поезії з 50 років минулого століття, або включення прикладів з колишньої НДР, під час і після об'єднання 1989 року.

Розглянемо лінгвістичні і семіотичні аспекти в обходженні з країнознавчими змістовними словотвірними текстами (текстами створеними за допомогою малюнків) [13, c. 17].

1. Вступна частина включає в себе наступні пункти:

а) про значення текстів певного спрямування, або соціально спрямованих текстів.

б) концепти та початки країнознавства між систематикою, екземплярикою, актуальністю і пережитим.

2. Приклади проекції, навчальна мета якої є словотвірна сенсибілізація.

Послідовність груп прикладів самостійно підготовлених в значенні тематичного навчання німецької мови.

До основних груп прикладів належать

· Структури звертання;

· Будні;

· Проблематика навколишнього середовища;

· Приклади політичного впливу;

· Зарубіжна проблематика, вимога толерантності [1, c. 268]

Розглянемо основні робочі групи із пропозиціями текстів та засобів потрібних для документації.

Група I

· Використання особливих мовних та риторичних засобів;

· Зауваження до семантики слова (знаки та значення);

· Опорні функції образної семантики;

· Текст: «Насилля породжує завжди насилля (НДР після змін 1989 року)».

Група II

· Дискусія, що накопичувала свій негативний потенціал (країнознавчі конспекти, як імпульс для німецької мови, як основної мови в Аргентині);

· Інтерференція до навчання на рідній мові;

· Інструктажі та досвід у викладанні. німецька мова, як основна мова (базуючись на знаннях Curricula, які передбачувані обома сторонами;

· Можливості забезпечення матеріалами;

· Віршований текст Альберт Арно Шолл «Retrospektiv».

Група III Тексти про молодь та для молоді певного спрямування.

· Можливості та обмеження креативно-апелятивного письма.

· Збір різноманітних стимулів для фактичних або фіктивних письмових матеріалів. Створення тотожних мовних ситуацій.

· «Молоді люди, тобто підлітки знаходять все їм потрібне там де вони стоять, і при чому вони цього досягають завжди»[]

Група IV Тексти іноземців у Німеччині та німецькою мовою.

· Спільне зародження прикладів особливостей, вийнятковостей евентуальної тимчасової мови.

· Осмислення поняття «вірш».

· Спроби характеризування наведених текстів та їхньої цілеспрямованості.

Група V Старша людина в комунікативному суспільстві сьогодні

· Центральні позиції інтерпретації з романів М. Вельзера і С. Ленца.

· Наскільки дозволяють себе обидва тексти підпорядкувати тематично усталеним текстам (літературним, естетично кодованим).

Група VI Коли відеозображення є стандартного типу. Наприклад, розглядався ряд кліпів і в процесі цього було відібрано окремо одні від одних кліпи молоддю, чи для молоді, та кліпи для дорослих самими ж дорослими. Пізніше вони були продемонстровані на відео фестивалях IFF (інститутом молодіжного телефільму - в Мюнхені) і багато з них були премійовані.

· Спосіб виготовлення і значення відеокліпів (концертні кліпи, музичні кліпи)

· Аналізи до введених у дію кліпів за додатком спільної пропозиції з метою огляду.

· Узагальнення результатів групи доповідачем чи доповідачкою [22, c. 19].

Приклад відносно сучасної лірики, в жодному випадку не є рецептом. Розглянемо деякі вибрані пункти зразків німецькомовних ліриків дев'яностих років під кут зору міжкультурного діалогічного мовлення.

І План

1. спроби заснування;

2. від відображення до символу;

3. регіональні уподібнення: ліричний текст стосовно Мюнхена

4. німецькомовна лірика: її сполучна функція

5. перспектива

ІІ Послідовність - реферат інтегрованих віршів

· Єва Целлєр: «Що є віршем?»

· Єва Целлєр: «Мій вірш»

· Райнер Мальковські: «Бібліотека замку»

· Вальтер Гельмут Фріц: «Vermeer»

· Ганс Магнус Енценсбергер: «Вулиця Леопольда»

· Людвіг Штайнгер: «Млини молитви»

· Ульріх Шахт: «Біля мертвого моря»

· Дурс Грюнбайн: «Perpetuum Mobile»

· Гіно Чіліно: «Переміна»

· Драгіка Райєіє: «Емігранти»

Даний реферат був зачитаний (представлений) з нагоди зустрічі до сорокаріччя так званої «Теменсварської германістики» у Тімісуарі - Румунія. У тексті оглядової інформації на сучасну лірику дев'яностих років до кінця ХХ століття видавалися (поряд з текстами у вище названій послідовності) журнали цього напрямку, як структурована навчальна допомога [15, c. 24]

Розглянемо нариси та способи дії в творчому плані, базуючись на ліричних текстах.

· Обмін літературно-наукових методів схвалюється; схвалюється, сюди належить демонстрація вибраної навчальної мети.

· Особливо успішною є, наприклад, прогресія від змістового до проблемно зорієнтованого використання до вдумливого фокусування.

· Часто має зміст питання про оптичний аналіз тексту (наприклад: погляди на вірші натуралізму; система Б. Брехта про «Text und Exegese»

· Вибране за відкрито складеними макро - та мікроструктурами.

· Питання про мовне кодування, про частоту слів, рівні вираження.

· У випадку підтвердження правдивості, або фальсифікація особистих переживань.

· Знаходження подій за принципом тез та антитез; принцип групування.

· Дослідження ступеня додатку і співвідношення текст-інтерних та текст-екстерних факторів.

· Припущення, доповнення до назви або заголовку вірша, які по можливості є діалектично підтасовані.

· Створення асоціації основного змісту вірша; ключових висловлювань і заключних понять.

· Доповнення не зовсім завершеного вірша; робота із текстами з пропусками.

· Малюнки, ескізи, реального чи абстрагованого виду завершуються.

· Створення «анти» віршів, які відповідають текстуальному виклику.

· Зв'язок з віршами з метою мовної сенсибілізації.

· Лірика і сучасна історія.

· Вірші, які декламуються за різними концепціями навчання та сприйняття.

· Подавати тексти, як безперервні шрифти на екрані, тобто, як новоствореніі тексти.

· Розв'язувати питання теорії поезії, розміру, ритму, строфи, форми вірша.

· Передавати особливості «ліричного мовлення» декламацією, тобто художнім читанням.

· Турбуватися про «дидактичні ряди» однієї і тієї ж мотиваційної планки (межі).

· Зміна між вільною і керованою дискусією про ліричний текст, або про порівняння тексту. Щодо інших прикладів про роботу з драматичними та епічними текстами - посилатися на спец дидактичний додаток, що базується на емпіричних результатах (в рамках DFG проекту), що частково пов'язаний із роботою за кордоном, саме в публікації книжки «Інтереси літератури» Ганса Шіфеле, Карла Штокера [38, c. 41].

2.3 Інновації у міжкультурному вихованні

У конкурентному суспільстві вступна перервана нитка розмови знову продовжується; співвідношення культур, так як і співвідношення мов викликає позитивне ставлення.

Все таки наявні певні тенденцій розвитку, що вказують і на переваги. Так, наприклад Мюнхенська газета «Abendzeitung» від 23.08.2000 повідомила про далекосхідний аспект ситуації близько до 2008 року під заголовком «Пекін вчить англійською». Китай вчить в боротьбі за ігри 2008 (примітка - Олімпійські) випробувати всі засоби. Так жителям Пекіна у широко рекламованій кампанії було запропоновано вивчати англійську мову, щоб покращити шанси на конкурс столиці [42, c. 123].

На сьогоднішній день вже відбулися різкі обговорення в середині Євросоюзу, про важливість німецької мови, її попит, та використання. Але це також мовна та культурна політика. В кожному разі з усіх цих факторів та фактів випливає, що в процесі підвищення кваліфікації вчителів та доцентів, роботою над мовою, літературою та культурою закордоном, йдеться про дальше існування, про збереження, щонайменше статусу існуючого становища (статусу КВО).

Оскільки потрібна допомога перед усім з боку іноземної мови, а в даному випадку це є німецька мова, як основна, далі німецької як другої мови та німецької як рідної мови. Дидактика перебуває в розпорядженні німецької мови та літератури та є вдосконаленим інструментарієм посередництва і застосування, із сімдесятих років минулого століття.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7