Рефераты. Розвиток мислення молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"

p align="left">Під прямим способом керівництва розуміють «...безпосередній вплив на розумові операції учнів за допомогою спеціальних вказівок, правил та інших інструкцій, що апелюють безпосередньо до цих операцій і прямо впливають на їх перебіг» [19, 17]. Тобто керівництво діяльністю учнів має безпосередній характер і проявляється у цілеспрямованому формуванні різних розумових дій.

Пряме керівництво розумовою діяльністю учнів початкових класів у процесі навчання передбачає створення в їхній свідомості певного алгоритму міркувань. Як зазначають А. Полякова [41], О. Савченко [49], Н. Стадненко [55] та інші, алгоритм -- це вказівка, що визначає обов'язкове коло елементарних розумових операцій або їх системи, які необхідно виконати у певній послідовності, щоб розв'язати поставлене завдання. Алгоритмічні приписи визначають найдоцільнішу послідовність розумових та практичних дій і цим самим привчають дитину міркувати правильно й економно. Розчленування способу дії на послідовні операції допомагає учням самостійно виконувати завдання [49, 178].

Сутність опосередкованого шляху керівництва розумовою діяльністю учнів полягає в тому, що «...дітям пропонують різні завдання в такій послідовності, яка б забезпечувала відпрацювання кожної конкретної операції -- складової того чи іншого прийому розумової діяльності». Звідси випливає, що «непрямий спосіб керівництва діяльністю школярів здійснюється через методи та зміст навчання і спонукає учнів до самостійного виявлення функцій і структури розумових дій у загальному змісті учбової діяльності. Керівництво розумовою діяльністю при цьому здійснюється за допомогою пізнавальних завдань» [27, 19]. Вони поступово ускладнюються, але водночас виконання попереднього полегшує роботу на наступним завданням.

Організовуючи керівництво самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці, ми враховували наступні чинники. Оскільки типи пізнавальних завдань визначаються тими прийомами розумової діяльності учнів, які при цьому застосовуються, то вміння виконувати завдання безпосередньо залежить від рівня сформованості відповідних розумових операцій. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи, як пропонується у дослідженні Н. Коваль [35, 59]:

1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається;

2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом;

3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань.

4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

Ми формували у молодших школярів прийоми логічного мислення через поетапне оволодіння ними. Спочатку дітям пропонували підготовчі вправи, які допомагають набути досвіду виконання елементарних операцій аналізу і опису різних об'єктів: виділення ознак, диференціація істотного і неістотного, розчленування предмета, первинне узагальнення, тобто опанувати операції, без яких неможливе логічне мислення.

При цьому учні спостерігали, як думав сам учитель, тобто мали зразки практичних моделей мислення. наслідуючи те, що робить вчитель на уроці, додержуючись його настанов і вимог, учні у спілкуванні з ним не лише набувають нових знань, а й розвивають свої пізнавальні здібності, вчаться вчитися.

Різні прийоми розумової діяльності дітей ми формували на кожному уроці курсу «Я і Україна» залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. При цьому ми створювали в їх свідомості певного алгоритму міркувань. Якщо прийом міркування був спеціально відпрацьований, то учні свідоміше оволодівали способам розв'язування завдань. Крім того, така методика забезпечувала ширші можливості для перенесення засвоєних прийомів пізнавальної діяльності в нові ситуації.

Наведемо фрагменти уроків, на яких ми використовували розроблену нами методику розвитку мислення молодших школярів.

Фрагменти уроків, проведених в 2 - А класі

Тема: Жива і нежива природа

Мета: розширити уявлення учнів про різноманітність природи, формувати вміння виявляти відмінності між живою і неживою природою, встановлювати взаємозв'язки у природі, ознайомити із ланцюжками живлення, виховувати бережливе ставлення до навколишньої природи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Розглянь малюнки (телевізор, горобина, лелека, райдуга, карусель) на дошці і назви предмети, що їх створила людина (завдання на розпізнавання).

- Як одним словом можна назвати горобину, лелеку і райдугу? (Природа).

- Природа поділяється на живу і неживу природу. До живої природи належать - людина, тварини, рослини, гриби. Усе живе росте, дихає, розмножується, дає потомство і вмирає.

- Чому рослини належать до живої природи? Вчитель пояснює міркування. Рослини дихають, ростуть, розмножуються, дають потомство і вмирають.

- Чому тварини належать до живої природи? Учні самостійно дають відповідь.

- Чи можна віднести до природи підручник? Чому? Вчитель вчить міркувати: Підручник виготовлений руками людини, отже він не належить до природи.

- Чи можна віднести до природи стіл? Чому? Учні самостійно дають відповідь.

Учням класу дається завдання: прочитати текст на с. 21, відібрати відомості під керівництвом і заповнити таблицю (завдання на розпізнавання). Свої міркування вчитель просить пояснити.

Нежива природа

Жива природа

Речі, виготовлені людиною

На дошці написано слова: Річка, тополя, миша, літак, муха, кінь, трава, автомобіль. Підкресли однією рискою слова, які означають предмети неживої природи, двома -- живої.

Учням пропонується прочитати статтю ”Ланцюжки живлення” і за аналогією самостійно навести приклад ланцюжка живлення у природі, заповнивши схему (завдання на аналогію):

- Чому в ланцюжку на першому місці зерно? Вчитель вчить міркувати. Тому, що зерном живиться миша, а мишею лисиця (завдання на встановлення взаємозв'язків).

- Розкажи, як живиться сонечко, за поданою схемою:

Калина > попелиця > сонечко.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання на розпізнавання

1. На дошці написано назви предметів. Прочитай їх і підкресли назви предметів неживої природи. (Вчитель викликає за бажанням учнів до дошки).

Сорока, павук, роса, опеньок, туман, сонце, річка.

2. Закресли зайве у кожному рядку

Білка, Сорока, Вовк, Суниці

Зірка, Сонце, Грунт, Їжак

Ялина, Дуб, Калина, Голуб

3. Відгадай загадку

Відома звіку рідина, хто її не знає?

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває,

Бува, як скло, крихка, тверда,

Звичайна, підкажіть, - (Вода). За якими ознаками ти впізнавав її. До якої природи належить вода? Відповідь поясни.

Всі його люблять, всі його чекають,

А хто подивиться - кожен скривиться. (Сонце).

Що коло тебе біжить, а не доженеш (Тінь).

Завдання на класифікацію

1. Сонце, роса, чайник, машина, зірка, заєць, лелека.

Розподіли предмети на три групи та запиши їх у таблиці

Нежива природа

Жива природа

Речі, виготовлені людиною

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків

1. Чи може жива природа існувати без неживої? Чому?

2. Чи можуть тварини існувати без рослин? Чому?

Завдання на порівняння

1. Чим живе відрізняється від неживого?

Завдання на доведення

1. Доведи, що людина належить до живої природи

Тема: У царстві рослин

Мета: ознайомити учнів із різноманіттям рослин, формувати уявлення про органи рослин, дерева, кущі трави, дикорослі та культурні рослини, способи розповсюдження плодів і насіння у природі, виховувати бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного в природі.

Обладнання: ілюстрації рослин

Учитель: Розгляньте зображені на таблиці рослини. Чи однакові вони? (Різні.)

- Чим вони відрізняються? Зверни увагу на їхнє стебло. (Всі рослини відрізняються стеблом.) Дерево має міцне, велике, дерев'янисте стебло. У куща від кореня росте кілька стебел, але вони теж міцні, дерев'янисті. У трав'янистих рослин м'які соковиті стебла.

Назвіть серед перелічених рослин дерева: смородина, береза, ромашка, тополя, клен. Порівняй їх між собою і вияви, що є для них спільним.(Для цих дерев спільне те, що вони мають один стовбур, а розгалуження гілок починається далеко від ґрунту. В одних дерев гілки ростуть у різні боки, в інших -- піднімаються стрімко вгору).

Спочатку робота ведеться фронтально під безпосереднім керівництвом учителя:

Прочитайте уважно завдання, визначте групу рослини, яку необхідно вибрати серед перелічених. (Дерева). Пригадайте, яка рослина називається деревом? (Дерево -- це рослина, у якої один товстий дерев'янистий стовбур).

Отже, із перелічених рослин слід вибрати такі, що мають один товстий дерев'янистий стовбур. Рослини з такими ознаками є деревами.

Учні розглядають зображення необхідних рослин, аналізують будову стебел: у смородини кілька дерев'янистих тонких стебел; у яблуні один товстий дерев'янистий стовбур... і т. ін.

Виберіть ті рослини, у яких є ознаки дерева. (Учні зіставляють зміст поняття і ознаки конкретного об'єкта).

Зробіть висновок, які з перелічених рослин є деревами. Поясніть чому? (Доведіть свою думку).

Отже, яблуня, клен -- це дерева, бо в них один товстий дерев'янистий стовбур.

Розкажіть, як ви довідалися, які з перелічених рослин є деревами. Розповідайте у тій послідовності, у якій ви виконували завдання.

Алгоритм виконання дії записується на дошці під час її виконання або до уроку. Він може бути перенесений на таблицю або на індивідуальні картки для наступного користування.

Доведіть, що дуб -- це дерево. Вчитель пояснює: Якщо в завданні вимагається довести щось, то це означає, що необхідно переконатися самому і переконати інших у чомусь. У цьому завданні потрібно переконатися, що дуб належить до групи рослин, які називаються деревами. (Що означає слово "довести"? У чому треба переконатися, виконуючи це завдання?) Щоб дізнатися, чи дуб належить до дерев, спочатку пригадайте, яка рослина називається деревом? Які істотні ознаки має дерево? Пригадайте, яка ознака називається істотною?

Отже, всі рослини, які мають один дерев'янистий товстий стовбур, є деревами. (Запис на дошці). Далі визначте, який за товщиною, твердістю стовбур дуба. Скільки їх у нього. Звернемося до малюнка дуба. Дуб має один дерев'янистий товстий стовбур. (Запис на дошці). Тепер зіставимо ознаки дуба з істотними ознаками дерева. Зробимо висновок: дуб -- це дерево, бо він має його ознаки: один товстий дерев'янистий стовбур».

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.