Розвиток мислення молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна" - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Розвиток мислення молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"

b>Закріплення вивченого матеріалу

1. Чи можна взимку побачити мурашку, сонечко, муху та інших комах? Чому?

2. Що для птахів страшніше: холод чи голод? Чому?

3. Чиїх слідів не побачиш взимку? Чому?

4. Розкажи як люди турбуються про звірів взимку?

Доповніть речення (на дошці).

Під снігом із зеленими листочками зимують.... У барлогах зимують.... У зимовій сплячці --.... У пошуках поживи блукають.... Живляться зробленими запасами.... Ближче до житла людей прилітають....

Тема. Весна. Рослини навесні

Мета: Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.

Обладнання: малюнки весняних рослин.

Хід уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Прочитай статтю „Весна” і наведи приклади ознак весни, які ти спостерігав.

Робота в зошиті з друкованою основою. Прочитай ознаки зими і запиши ознаки весни

Зима	Весна
Сонце стоїть низько
Холодно
Дні короткі, а ночі довгі
Дмуть холодні вітри
Земля вкрита снігом
Замерзли річки й озера
Дерева й кущі без листя
Немає трав'янистих рослин

Прочитай статтю„Рослини навесні” і запиши в таблицю рослини, про які говориться в статті.

Трав'янисті рослини	Кущі	Дерева

Відгадай загадку.

Тане сніжок,

Квітне лужок,

День прибуває,

Коли це буває?

Чому ти так думаєш?

Розглянь малюнок до статті „Рослини навесні” (с. 117). Що спільного у рослин, зображених на малюнку? Що відмінного? Які рослини зображені на малюнку, ростуть там, дети живеш?

Закріплення вивченого матеріалу

Закресли зайве

Навесні достигають плоди горобини, цвітуть підснижники, тюльпани.

Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Мета уроку: з'ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) "Колекціонуємо клички тварин", "Ластівка сільська".

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин навесні.

Хід уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Прочитай статтю „ Тварини навесні” і склади розповідь про поведінку тварин за планом:

Яка поведінка птахів навесні?

Чому пташині гнізда слід охороняти?

Чому птахи будують гнізда?

Як спостерігати за птахами?

Яка поведінка звірів навесні?

Прочитай статтю”Кроленята” і опиши кроленят за планом:

На кого схожі кроленята?

Які в кроленят вушка?

Які в кроленят очі?

Які в кроленят хвостики?

Що їдять кроленята?

Як вони їдять?

Розглянь малюнки на с. 120 підручника. Які тварини зображені на них? Опиши тварин, зображених на малюнках.

Розглянь малюнок на с.122 підручника. Опиши птахів, зображених на малюнку.

Кіт -- свійська, хижа тварина. Доведи це.

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, розвиток мислення молодших школярів на уроках буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання курсу « Я і Україна«, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання пізнавальних завдань, спрямованих на формування логічних умінь, наочності (живі об'єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці); здійснення організації і постійного контролю за формуванням логічних умінь прямим способом, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Верещаки Лановецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 44 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-Б - 21 учень та експериментальний клас 2-А - 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів курсу«Я і Україна«, яка була спрямована на розвиток мислення молодших школярів у процесі пізнання природи.

Показником розвитку логічних умінь мислення другокласників була правильність виконаних дій.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Назви одним словом рослин, які зображенні на малюнку. Поясни, чому ти так думаєш.

На малюнку зображено - _______________________, тому що_______________________________________________________

2. Розподіли рослини на 3 групи: барвінок, соняшник, каштан, калина, дуб, пролісок, береза, бузок, шипшина. Вкажи ознаки, за якими розподілили їх на групи.

___________________________________________________

_____________________________________________________

3. Підкресли назви диких тварин.

Вовк, кінь, лось, корова, ведмідь, бджола, борсук, курка, заєць, коза. Вкажи, за якими ознаками ти відніс цих тварин до диких?

_____________________________________________________________

4. Доведи, що калина - кущ.

5. Розглянь малюнки білки і лисиці. Порівняй їх.

Спільні ознаки_________________________________________

Відмінні ознаки___________________________________________

6. Визначити причину і наслідок. Причину підкреслити однією рискою, а наслідок - двома рисками.

Узимку їжак впадає в сплячку. Взимку немає комах, черв'яків, жаб.

Восени у більшості дерев і кущів листя жовтіє і опадає. Восени настають холоди.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання.

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Результати досягнення учнями рівня знань

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)
	високого	достатнього	середнього	низького
	Експер. клас	Контр. клас	Експер. клас	Конт. клас	Експер. клас	Контр. клас	Експе. клас	Контр. клас
1	8 (35%)	6 (28, 5%)	12 (52%%)	10 (48%)	3 (13%)	5 (23,5%)	-	-

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на розвиток мислення у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Мовлення є способом, а мова -- засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. Мислення здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання і дістає вираження у слові. В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють різні форми мислення: поняття, судження, умовиводи, якими оволодівають молодші школярі

3. З'ясовано, що розумова діяльність проявляється у дитини в різноманітних видах -- як наочно-дійове, наочно-образне і логічне мислення, однак домінуючим у цьому віці є наочно-образне мислення. Ефект у розумовому розвитку визначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінний розвиток образного мислення і вправляння в розв'язанні завдань на рівні логічних міркувань сприяють розвитку логічного мислення як підґрунтя для засвоєння наукових знань. Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

4. Діяльність вчителя щодо формування мислення учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

5. Вивчення шкільної практики формування мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів не приділяє належної уваги даній проблемі. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

6. Визначено загальні методичні підходи розвитку мислення молодших школярів у процесі пізнання природи:

- засобом розвитку мислення учнів є різноманітні пізнавальні завдання, які побудовані на прийомах мислення (аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, доводити);

- щоб сформувати логічні уміння мислення необхідно використовувати наочність (живі об'єкти, малюнки, гербарії, чучела тощо, різноманітні схеми, таблиці);

- при формування умінь мислення необхідно дотримуватись таких етапів: засвоєння знань про спосіб виконання дії шляхом демонстрації вчителем зразка; репродуктивне відтворення знань і використання їх за зразком; кількаразове повторення способу дії в подібній ситуації; виконання способу дії в новій ситуації;

- постійний контроль за етапами формування логічних умінь.

7. Розроблено методику формування мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у 2 класі. Її сутність полягала у доборі пізнавальних завдань до уроків на основі визначених нами критеріїв (відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку; бути посильними для учнів; бути різноманітними; складність завдань повинна поступово зростати), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані завдання. Організація і контроль за виконанням завдань здійснювалася прямим способом в чотири етапи: 1 етап - учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається; 2 етап - учні відтворюють той чи інший прийом; 3 етап - структура прийому закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань; 4 етап - учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9