2. Завдання на порівняння у формі зіставлення і протиставлення.

Пізнавальна сутність порівняння полягає у відображенні таких зв'язків, відношень об'єктивної дійсності, як подібність і відмінність.

Порівняння здійснюється в двох основних формах -- зіставленні і протиставленні. Під зіставленням розуміють процес, спрямований на виділення істотних ознак, спільних для ряду об'єктів (позитивна абстракція), а протиставлення -- процес, що має протилежну мету, тобто виділення того, від чого необхідно відокремитися при визначенні істотних ознак (негативна абстракція).

Виняткового значення порівнянню надавав К. Ушинський. Він вважав порівняння «основою всякого розуміння і всякого мислення», засобом зв'язку нових і старих знань, матеріалу підручника з власним досвідом учня. Порівняння, на його думку, є необхідним прийомом у навчанні дітей бачити різні відношення між предметами і явищами.

Як дидактичний прийом, що розвиває і зміцнює розум, порівняння зберігає важливе значення і в сучасній початковій школі. Про це свідчать наукові дослідження, творчий досвід учителів, вимоги навчальних програм. Навчальна програма з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу передбачає використання порівняння в процесі самостійного здобування знань, узагальнення і систематизації матеріалу тощо. Наприклад, можна запропонувати таке завдання: розглянь малюнки і порівняй, як сидять дівчинка і хлопчик за партою. Чим відрізняється, як сидить дівчинка від того, як сидить хлопчик? Хто з них сидить правильно?

3. Завдання для виділення головного. Самостійне розрізнення другорядного і головного є важливим етапом у пошуковій діяльності. Це зумовлено тим, що об'єктивна аналітико-синтетична діяльність учнів молодшого шкільного віку має тенденцію до змішування істотного і неістотного, виділення яскравих динамічних зв'язків зовнішнього характеру. Водночас без достатнього розвитку вміння виділяти головне неможлива повноцінна самостійна діяльність. Тому пізнавальні завдання па визначення головного повинні широко використовуватись у процесі засвоєння нових понять, узагальнення і систематизації знань, під час підведення підсумків уроку.

Завдання цього типу мають кілька видів: сортування матеріалу за певними ознаками (складністю, значущістю); виділення головної думки прочитаного; виділення істотних подібних і відмінних ознак явищ і предметів [37]. Навчати учнів початкових класів, наприклад, виділяти головне в прочитаному тексті треба поступово, поділяючи це вміння на кілька простіших. Спочатку треба привчити дітей робити загальний аналіз тексту, ставлячи такі запитання: про що тут розповідається?

Відомо, що учні молодших класів з небажанням готують стислий переказ прочитаного. Їм легше дослівно переказати прочитане, ніж виконати складну аналітичну роботу, оскільки для стислого переказування необхідно зв'язати в один ланцюжок головні думки кожної частини твору. Допомагає цьому прийом, який у методиці дістав назву сортування матеріалу. Сутність його полягає в тому, що діти, читаючи текст, виконують певні аналітичні завдання, наприклад: прочитай і визнач, що тобі незрозуміло, про що дізнався вперше, про що знаєш більше, ніж сказано в тексті, які слова у даній частині тексту найважливіші і чому. Отже, відбувається аналітичне читання тексту, тому діти сприймають його не в цілому, а усвідомлюють окремі елементи, а це є необхідною передумовою виділення головних думок і складання плану.

Виконуючи завдання на виділення головного, діти аналізують матеріал. Наведемо приклади завдань для виділення головного.

У статті «Бережи здоров'я » (с. 9 підручника) прочитай перший абзац. Що допоможе тобі зберегти здоров'я?

Розглянь малюнок (с. 9 підручника). Що негативно впливає на здоров'я?

4. Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Учні навчаються знаходити і розуміти об'єктивно існуючі між предметами і явищами причинно-наслідкові зв'язки в процесі продуктивної діяльності, коли необхідно пояснювати і доводити певне положення. У початкових класах можуть бути використані пізнавальні завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, які передбачають пояснення тих чи інших явищ за допомогою одного або кількох правил. Зокрема, учні повинні навчитися встановлювати взаємозв'язки між продуктивністю праці та активним відпочинком; видами занять та кількістю вживання їжі, між якістю їжі та її зберіганням, способами приготування; якістю продуктів та їх терміном придатності, з'ясовувати причини виникнення втоми людини тощо.

Розглянемо приклади завдань цього типу. Чому не можна вставляти у розетку цвяхи та інші металеві предмети? Чому при переході дороги треба бути уважним коли падає сніг?

5. Завдання на доведення істинності судження.

Уміння доводити -- одна з важливих властивостей розвиненого мислення. У науковому розумінні доведення. -- це логічна дія, у процесі якої істинність якоїсь думки обґрунтовується за допомогою інших думок, істинність яких доведена практикою. Кожне доведення обов'язково повинно складатися з тези, доводу і способів доведення. За способом доведення воно може бути прямим і непрямим [61, 124]. Доведення, у якому доводи прямо обґрунтовують істинність тези, називається прямим доведенням. Доведення, у якому істинність тези обґрунтовується спростуванням істинності суперечного положення, називається непрямим доведенням.

Учням початкових класів під силу пізнавальні завдання на пряме доведення вже сформульованої думки, твердження.

Наведемо приклади таких завдань.

1. Дівчинка, яка перебігає дорогу в небезпечному місці чинить неправильно. Доведи це.

2. Діти, які під час новорічних свят користуються бенгальськими вогнями наражають себе на небезпеку. Доведи це.

Запропоновані типи пізнавальних завдань використовували на етапі ознайомлення з новим матеріалом, узагальнення та систематизації знань. На етапі ознайомлення з новим матеріалом учням спочатку пропонували ті завдання, які сприяють поповненню, усвідомленню, уточненню та осмисленому відтворенню знань. Потім учні виконували завдання, які вимагають від них самостійного пошуку.

На етапі узагальнення і систематизації знань використовували ті завдання, які спонукають учнів до виділення головної думки в прочитаному, доведення правильності висловленого судження тощо.

Важливим засобом самостійного здобуття знань є підручник, що спрямовує пізнавальну активність дітей у потрібне русло: поглиблює і систематизує відомості, здобуті учнями в процесі спілкування з природою. Крім того, матеріал підручника дає можливість ефективніше організовувати самостійну роботу учнів.

Для самостійного вивчення за підручником насамперед пропонували той матеріал, що не спричиняє значних труднощів, або засвоєння якого підготовлене роботою на попередніх уроках. Самостійне вивчення нового матеріалу за підручником закінчувалося узагальнюючою бесідою, у ході якої вчитель перевіряв ступінь розуміння вивченого, дає додаткові пояснення, уточнення, наголошує на істотному. Крім відтворення матеріалу, варто практикували завдання, які спонукають дітей переносити знання з відомих об'єктів на невідомі.

Отже, самостійна робота учнів за матеріалом підручника дає змогу розв'язати ряд важливих навчально-виховних завдань: розвивати пізнавальні можливості учнів, самостійність мислення; підвищувати свідомість і міцність засвоєння знань, формувати в учнів уміння й навички самостійно здобувати знання, а також застосовувати їх у житті.

Назвемо основні прийоми, які використовувалися у самостійній роботі з навчальною книгою:

Ш знаходження в тексті формулювань, висновків;

Ш використання питань для самоконтролю;

Ш виконання завдань учителя після його розповіді (наприклад, знайти в підручнику певні умови, за яких може відбуватися явище, що розглядається);

Ш вивчення наведених у тексті прикладів, придумування власних;

Ш звернення до підручника з метою встановлення зв'язку між новим матеріалом і аналогічним попереднім;

Ш складання схем, таблиць за матеріалом прочитаного;

Ш поєднання аналізу підручника з роботою із зошитом, таблицями;

Ш опис ілюстрацій підручника тощо.

Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й навести свої приклади тощо.

Ілюстрації підручників використовувалися для самостійної роботи школярів майже на кожному уроці. До малюнків продумувався ряд запитань та завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення ознак різних явищ, що зображені на малюнках.

Наведемо приклади комплексу завдань для самостійних робіт з безпеки життєдіяльності.

Тема уроку: Безпека вдома

1. Прочитайте текст статті «Тимчасове вимкнення електричного світла» (с. 54) і знайдіть відповідь на запитання«Як потрібно діяти вдома, коли раптом вимкнуть світло? ».

2. Прочитайте обведені рамкою речення на с. 55 і поміркуйте, чому вам не можна користуватися джерелами відкритого вогню.

3. Розгляньте малюнки на с. 55 і порівняйте поведінку дітей. Хто з дітей наражається на небезпеку і чому?

4. Доведіть, що необхідно користуватися ліхтариком, коли вимкнуть світло.

5. Покладіть голову на руки і заплющте очі. Уявіть свою квартиру. Пригадайте розташування кімнат, де стоїть стіл, шафа та інші речі. Намалюйте те, що уявили.

6. Продовжте речення: Користуватися сірниками, свічками можна лише.......

7. Прочитайте текст статті «Безпечна електрика» (с. 56) і знайдіть відповідь на запитання «До чого може призвести порушення правил користування електричними приладами?»

8. Прочитайте виділені речення на с. 57 і розкажіть, як будете діяти, коли відчуєте запах диму, побачите іскри, полум'я.

9. Розгляньте малюнки на с. 58 і оцініть поведінку дітей.

10. Продовжте правила «Як уникнути ураження електричним струмом»: Не торкатися обірваних проводів,...

11. Позначте цифрами по порядку дії по наданню допомоги ураженому електричним струмом:

Ш викликати швидку допомогу;

Ш відключити електрику;

Ш стати на гумовий килимок або дерев'яну дошку (навіть книжку);

Ш сухим дерев'яним або пластмасовим предметом відвести провід від постраждалого.

З метою закріплення і перевірки знань учнів пропонувалися такі завдання для самостійної роботи:

1. Вибери серед переліченого електроприлади: килимок, телевізор, вазон, пилосос, шафа, дитяча машинка, комп'ютер.

2. З поданих слів склади правила користування електроприладами:

Несправним, користуватися, не, можна, електроприладом.

Не, можна, руками, вмикати, мокрими, чи, вимикати, електроприлад.

Потрібно, електроприлади, тільки, використовувати, за, призначенням.

Удома ми пропонували учням виконати таку самостійно практичну роботу під наглядом батьків «Правила користування сірниками і свічками».

Тема уроку: Небезпека від вогню. Евакуація

1. Розгляньте малюнки на с. 60 і назвіть можливі причини пожежі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12