Отже, можна припустити, що виникаюча в окремих ділянках мозку активація гальмівних синапсов і є механізмом іррадіації гальмування, а поступове зникнення цієї активації являє собою механізм концентрації гальмового процесу.
Явище позитивної індукції чітко виявляється в посиленні умовнорефлекторної реакції після застосування гальмового подразника. Найбільш частим проявом негативної індукції є гальмування умовних рефлексів при дії сторонніх подразників, тобто зовнішнє безумовне гальмування, коли процес порушення, викликаний стороннім подразником, індукує навколо себе процес гальмування.
Взаємна індукція нервових процесів насамперед залежить від їхньої сили. Так, наприклад, позитивна індукція виникає тільки при визначеній силі гальмового процесу. При ослабленні гальмування (наприклад, при дії сторонніх подразників) позитивна індукція зникає. Точно так само і негативна індукція виникає при визначеній силі збуджувального процесу, а при збільшенні сили порушення підсилюється до визначеної межі й індуковане ним гальмування.
Індукція є тимчасовим явищем. Вона виникає тільки при визначеному ступені концентрації нервового процесу, а при подальшому його зміцненні зникає. Механізм взаємної індукції нервових процесів остаточно не встановлений. Передбачається, що в основі явищ індукції лежать електротонічні зміни збудливості нервових клітин головного мозку.
Поширення нервових процесів і їх взаємний вплив один на одного тісно пов'язані між собою. Установлено, що після виникнення того чи іншого нервового процесу у визначеній ділянці мозку насамперед виникає індукція протилежного процесу в сусідніх ділянках, а після цього настає іррадіація первинно виниклого процесу. Потім настає зворотний рух цього нервового процесу до вихідного пункту, тобто його концентрація.
Зміни збудливості в різних пунктах кори, обумовлені взаємодією іррадіації, концентрації і взаємній індукції процесів порушення і гальмування, відбуваються хвилеподібно. Тому в тому самому ділянці кори в різний час спостерігається перехід від загальмованого до незагальмованого станам.
Це взаємодія руху і взаємної індукції нервових процесів забезпечує дуже точне пристосування умовно-рефлекторної діяльності до змін зовнішнього середовища. «Ясно, що закон іррадіації і концентрації і закон взаємної індукції тісно зв'язані один з одним, взаємно обмежуючи, врівноважуючи і зміцнюючи один одного й у такий спосіб обумовлюючи точне співвідношення діяльності організму до умов зовнішнього середовища».
У кожен даний момент завдяки іррадіації нервових процесів і їхньої взаємної індукції в різних ділянках мозку виникають вогнища порушення і чи гальмування, як називав це І. П. Павлов, виникає «функціональна мозаїка». У будь-якому конкретному випадку ця функціональна мозаїка визначається співвідношенням таких факторів, як характер і локалізація зовнішніх роздратувань, іррадіація і взаємна індукція нервових процесів. Таку функціональну мозаїку кори можна наочно бачити, якщо вживить у кору велика кількість електродів і спостерігати за виникаючими електричними реакціями мозку на екрані чи телевізора електронно-променевого осциллографа (М. Н. Ліванов).
Для маленыких - фізкультура у віршиках
Прогулянка до лісу
І. Ходьба і біг
Ось вузька доріжка,
Ось -- веселі ніжки.
На вузьку доріжку
Стали наші ніжки.
Вихователь показує накреслену доріжку, притупує ногами. Діти стають на доріжку.
Ніженьки крокують.
Діточки рахують:
Раз, два, раз, два.
Біля стежечки трава.
Раз, два, раз, два,
В мишеняток тут нора.
Ходьба за вихователем, руки на поясі.
Мишенята дружно грають,
Швидко бігають, стрибають.
Побіжімо, дітки, з ними,
З мишенятами малими.
Легкий біг за вихователем.
Далі крокуємо,
Весело рахуємо!
Раз -- береза, два -- ялинка,
Три -- красуня-горобмнка.
Уповільнена ходьба з поворотами тулуба.
А чотири -- красень-дуб.
Зупинились діти тут.
Повернутися обличчям в середину кола.
У кущах зайці дрімають,
Бо хатиноньки не мають.
Побудуєм хатку їм,
Сірим зайчикам малим?
Діти присідають, удають, що заглядають під кущі, встають -- розводять руки в сторони. Присідають, встають -- руки вперед.
II. Загальиорозвивальні вправи
А який збудуєм дім
Нашим зайчикам малим?
Отакий високий,
Отакий широкий. (3 рази)
Піднімають руки вгору, розводять в сторони.
Молоточки стуки-стуки,
Дуже вправні наші руки!
Стуки-стуки молоток,
Забиваємо гвіздок. (3 рази)
Присісти, пристукувати кулачками по підлозі.
Дім зайцям побудували,
3 цегли піч їм змурували. Нарубаймо зараз дров,
Щоб в печі горів вогонь.
З'єднати руки в замок. Нахили тулуба вперед, юв рубають дрова.
Після праці потяглись,
Потім нахилились.
Ще разочок потяглись,
Знову нахилились.
Вправа на відновлення дихання.
До побачення, зайці!
Будьте всі здорові!
Відпочили трішки ми,
Далі йти готові.
III. Основні рухи
Ми йдемо у ліс гуляти,
Ягоди, гриби збирати...
Ліс стає густішим,
Діти йдуть тихіше...
Ходьба з уповільненням темпу.
Над стежиною низенько
Посхилялися гілки...
А ми все одно пройдем!
Не пройдем -- так проповзем!
Підлізання під дугами.
Ось -- струмочок,
Ось -- місточок.
Ми місточок перейдемо,
На галявину стрибнемо.
Ходьба по гімнастичній лаві, зістрибування з лави.
Тут немає хижих тигрів,
Можна грати в різні ігри.
Заключна ходьба.
«КИЦИН ДІМ»
Вихователь читає вірші:
Дзелень-бом, дзелень-бім!
У дворі -- високий дім.
Киця в домі тім живе
І гостей до себе жде.
Вихователь бере іграшкових козу та цапа.
Вихователь крокує, тримаючи в руках іграшки, Ііти йдуть за ним. Підійшовши до будиночка, вкло-Іяються, вихователь ставить козу і цапа поруч з кицею.
А свиня! А свиня!
Сіла верхи на коня!
Швидко скаче!
Пил стовпом!
Дзелень-бім, дзеяень-бом!
Вихователь бере іграшкову свиню, садовить на гоня, переходить на біг галопом. Діти виконують з ним біг галопом.
Качур з качкою ідуть.
Наче човники пливуть.
Перевальцем, потихеньку,
Вихователь іде з качкою і качуром, імітуючи їхню ходьбу, діти повторюють за ним.
Ось прийшли вони до киці.
Привітались, як годиться.
Вихователь ставить качок біля інших гостей, діти виконують нахили.
Красень-півень виступає,
Гордо голову тримає,
Поруч курочка іде,
Як лебідонька пливе!
Вихователь чітким кроком іде з іграшковим півнем і курочкою, діти -- за ним. Потім ставить їх поряд з іншими іграшками, утворюючи навколо киці коло.
Гості всі у дім зайшли
І співати почали.
Всі співали: "Коровай,
Кого любиш -- вибирай!"
Діти з вихователем стають кружка, пританцьовують, приспівують: «Коровай, коровай, кого любиш -- вибирай».
II. Загальнорозвивальні вправи
На кицин/ іменини
Та й спекли ми коровай.
Ось такий заввишки!
Ось такий завширшки!
Діти повторюють за вихователем: піднімання рук угору, розведення рук у сторони. (З рази).
Коровай, коровай,
Кого любиш, вибирай!
Плещуть у долоні, кружляють.
Киця вибрала цапка,
Танцював він гопака:
Чок, чок, каблучок,
Всі танцюють гопачок".
Притупування каблучком і присідання. (З рази).
А свиня кружяя щосили --
Так, аж свічечку звалила.
Тілі-тіяі-тіяі-бім!
Загорівся кицин дім!
Підняти вгору руки, легкі нахили тулуба вправо -вліво. По 3 рази в кожний бік.
Гості відра похапали
І пожежу заливали.
Раз, два! Раз, два!
Всі пожежу заливали.
Тіліі-тілі-тілі-бім!
Загасили кицин дім! Нахили тулуба вперед. 4 рази.
Щоб пожежниками стати.
Треба силу добру мати:
Вміти лізти по драбині...
Пролізать в усі щілини...
Рівновагу так тримати,
Як у цирку акробати.
Тож давайте всі вправлятись,
Сил, здоров'я набиратись!
Діти виконують: лазіння по похилій драбині; повзання в упорі стоячи на колінах та п'ястях рук, на відстань 4-5 м, підлізання під дуги; ходьба по гімнастичній лаві.
Рухлива гра «Пожежники Ідуть на пожежу». Заключна ходьба: «Пожежники ідуть відпочивати»
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
