Прийом також може проводитися без вступних іспитів. Цей варіант можливий у тому випадку, коли кандидат є випускником коледжу і його приймають у ВУЗ тільки ґрунтуючись на середньому балі, отриманому в коледжі. Це типово для тих випадків, коли випускний сертифікат видається коледжем, що підпорядковується тому ж ВНЗ, у який поступає кандидат, і коли профіль коледжу відповідає профілю обраного кандидатом факультету.

Переможці національних і міжнародних олімпіад можуть бути зараховані на деякі програми навчання для одержання ступеня бакалавра без іспитів, але вони не входять у загальне число конкурсних місць. Таке можливо тільки в рік проведення олімпіад і коли предмет, по якому проводилася олімпіада, і предмет, по якому здається вступний іспит, збігаються. Кандидати, що попадають під цю категорію, повинні надати документ, виданий Міністерством освіти, що підтверджує предмет, по якому проводилася олімпіада, і отриманий на ній результат.

Існує дві форми прийому іноземних студентів у ВНЗ Болгарії, які залежать від статусу іноземних кандидатів. Іноземні громадяни можуть поступати у ВНЗ на тих же умовах, що і громадяни Болгарії, якщо вони:

1) постійні жителі Болгарії;

2) постійні жителі закордонної держави, але мають болгарські корені;

3) мають статус біженців.

Вони здають випускні іспити і зараховуються відповідно до державної квоти на поточний рік. У цьому випадку зараховані іноземні громадяни платять визначену суму на користь болгарських громадян у розмірі 30% від загальної вартості навчання, що залежить від обраної сфери вивчення.

Іноземні громадяни інших категорій, не згаданих вище, зараховуються у ВНЗ за умови, що вони будуть оплачувати свою освіту в розмірі 100%. Зарахування можливе після заповнення заяви, форма якої вивішена на сайтах усіх ВНЗ країни.

Кандидати вільні у виборі ВНЗ, за винятком тих випадків, коли фах вимагає від кандидатів наявності визначених фізичних чи психологічних даних.

Прийом студентів і аспірантів здійснюється через здачу іспиту і при дотриманні державних вимог і вимог ВНЗ, якщо вони не суперечать державним. Поступки при доборі кандидатів робляться наступним категоріям громадян: кандидати, що мають однакові оцінки, інваліди 1 і 2 групи, військові-інваліди, сироти, багатодітні матері, що мають 3 і більше дітей, близнюки, один і з яких був прийнятий у цей самий ВНЗ.

4. ОПЛАТА НАВЧАННЯ

Аспіранти повинні оплачувати своє навчання. Починаючи з 1999/2000 навчального року розмір щорічної оплати навчання визначається Радою міністрів. Студенти повинні вносити зазначені суми на початку семестрів по рівних частинах. Розмір виплат не повинен перевищувати встановлену нормовану плату, визначену Радою міністрів, більш ніж на 30%.

Починаючи з 1999/2000 навчального року сироти, інваліди 1 і 2 груп, військові-інваліди, вихованці дитячих будинків системи Міністерства освіти, студенти військових ВНЗ у період обов'язкової служби, кандидати на одержання звання доктора в останні 2 роки навчання звільняються від оплати навчання у ВНЗ.

Іноземні студенти, студенти, що навчаються по програмах для одержання ступеня доктора філософії й аспіранти повинні оплачувати своє навчання, розмір якого не повинний бути менше встановленого диференційованого мінімуму для підтримки освіти. Від цих виплат звільняються студенти, що навчаються для одержання звання доктора, аспіранти різної спеціалізації, що були прийняті на курс навчання за рішенням Ради міністрів чи по міжурядовим угодам, що стосуються даного питання. Навчання в таких випадках оплачується бюджетом.

5. ФІНАНСОВА ДОПОМОГА СТУДЕНТАМ

При встановленні демократичного режиму в Болгарії система фінансової підтримки студентів перетерпіла деякі зміни. На початку 90-х років різко скоротилася кількість студентів, чиє навчання фінансувалося державою. За період 1991-1997р. кількість студентів збільшилася на 160%. Цей факт змусив державу шукати нові шляхи фінансування освіти, і на початку 90-х було введене навчання на платній основі разом з так званою державною квотою (коли витрати на навчання бере на себе держава). Цей крок відкрив можливість навчання у ВНЗ для більшої кількості народу, але в той же час це викликало деякі складнощі. Це привело до нерівності між студентами на платній основі і студентів, які навчаються по державній квоті. Перші не тільки не могли одержувати стипендії, але і були позбавлені соціальної підтримки доти, поки вона не буде забезпечена студентам, що навчаються по державній квоті. Невдоволення студентів одержало суспільний резонанс по всій Болгарії, і у відповідь на їх вимоги уряд увів нову політику фінансової підтримки студентів, що має на увазі принцип вільного доступу до вищої освіти, незалежно від соціального статусу студентів, і їх фінансову підтримку в однаковій мірі.

Для вдалої реалізації даної політики в життя в 1998 році уряд уперше ввів новий тип надання фінансової допомоги студентам: студентські кредити (позики). Але тому що подібні кредити не викликали інтересу в студентів, у 1999 році уряд прийняв рішення установити єдину мінімальну суму для оплати освіти по кожній окремій спеціальності, що була визначена Радою міністрів. У той же самий час уряд уніс зміни в план кредитування, щоб залучити більшу кількість студентів до використання даної послуги. Змінам піддалися, головним чином, вимоги, необхідні для того, щоб видати студенту кредит (вони пом'якшали), термін виплати кредиту (він був збільшений), необхідність наявності власності для страхування угоди.

Традиційний тип надання фінансової допомоги студентам і аспірантам Болгарії -виплата стипендії. Умови виплати стипендії, а також визначення її мінімального і максимального розміру визначаються Радою міністрів. Приватним вищим школам державні засоби для фінансової підтримки студентів не виділяються.

Суспільні вищі школи можуть виділяти стипендії наступним категоріям:

1) студенти, громадяни Болгарії, прийняті у вищі школи Болгарії;

2) аспіранти, громадяни Болгарії, прийняті в державні вищі школи і наукові організації в даній країні на місця, що фінансуються державою;

3) студенти й аспіранти, що навчаються закордоном по міжурядових угодах, де сказано, що виплата стипендії здійснюється болгарською стороною;

4) закордонні студенти й аспіранти, прийняті в болгарські вищі школи і наукові організації по міжурядових угодах освітніх, наукових, культурних обмінах, а також через акти, прийняті Радою міністрів;

5) іноземні студенти й аспіранти, що постійно проживають у Республіці Болгарія, прийняті у вищі школи і наукові організації на прохання болгарських громадян.

Розмір стипендій студентів залежить від кількості студентів, що навчаються на денному відділенні, і відповідає розміру виділених державою коштів; він визначається самою вищою школою. Форми документів, терміни подачі заяв, умови видачі стипендії встановлюються керівництвом вищої школи при узгодженні з Радою студентів. Далі випливають критерії добору студентів, яким буде виплачуватися стипендія: середній бал за семестр, довідка про доходи родини студента за останні 6 місяців. Крім цієї стипендії, студенти й аспіранти можуть подати заяву на одержання стипендій іншого типу, створених Радою міністрів, вищими школами, юридичними і приватними особами, а також фондів міжнародних програм, що у цьому питанні особливо активні.

Ректор визначеної вищої школи має право виділяти грошові кошти студентам протягом року в наступних випадках:

1) У нагороду за визначні досягнення в освітній діяльності, проведенні науково-дослідної і дослідно-конструкторської робіт.

2) Як підтримку при важкому матеріальному становищі.

Для забезпечення вільного доступу до системи вищої освіти в Болгарії в Акті про вищу освіту було закріплене положення, що гарантує право на навчання соціально-неблагополучних членів суспільства. Сироти, інваліди, вихованці дитячих будинків, що належать Міністерству освіти і науки, кадети військових шкіл, аспіранти протягом останніх двох років навчання звільняються від плати за навчання в державних вищих школах Болгарії. Крім того, у правилах вищих шкіл передбачені послаблення для студентів і аспірантів, що є сиротами, сліпими, глухими, фізично-недієздатними, матерями, що мають не більше 6 дітей, особам, зареєстрованими в безкоштовній амбулаторній лікарні.

Особи, що одержують вищу освіту мають право на одержання соціальних пільг, таких, як наприклад, одержання місць у студентських гуртожитках, харчування в студентських їдальнях, безкоштовне медичне обслуговування, знижки на проїзд у межах міста у міському транспорті, а також використання обладнання вищих шкіл для здійснення освітньої, дослідницької, спортивної і культурної діяльності. Умови, при яких студент може скористатися цими пільгами, були визначені Радою міністрів. Згідно наказу Міністерства освіти і науки студенти, що мають право проживати в студентському гуртожитку, але не проживають там через недостачу місць, одержують грошову компенсацію.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ АКАДЕМІЧНОГО РОКУ

Відповідно до Акту про вищу освіту процес навчання у вищих школах здійснюється при узгодженні з документацією по кожній спеціальності, у якій обговорені наступні питання: характеристика кваліфікацій по наукових ступенях, навчальні програми, плани досліджуваних предметів і річний розклад занять. Зміст утворення курсів по окремих предметах складається по окремих частинах. Кожна частина повинна містити в собі як мінімум 15 академічних годин у тиждень, що відводяться на читання лекцій. Тривалість академічної години - 45 хвилин. У більшості вищих шкіл навчальний рік починається в жовтні, а закінчується в червні. Він поділяється на 2 семестри: літній і зимовий. Після кожного семестру - сесія, протягом якої заняття не ведуться. У силу того, що кожен ВНЗ має своє незалежне управління, дата початку і кінця сесії може варіюватися в залежності від ВНЗ. Прийом абітурієнтів проводиться в липні, після того, як студенти здадуть іспити літньої сесії. Ті, хто був прийнятий в університети, зараховуються в серпні. У вищих школах існує навчання по обов'язковим, обов'язковим на вибір і факультативним предметам. Вищі школи дають студентам можливість вибрати предмет для вивчення з навчальної програми, схваленої Міністерством.

Вищі школи Болгарії мають право самі визначати завантаженість навчальної роботи з днів і тижнів, відповідно до навчального плану по кожному предмету.

7. СФЕРИ ВИВЧЕННЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

У першій половині 1990 років намітився помітний ріст кількості дисциплін у різних сферах навчання, кількість яких збільшилася практично в 4 рази. У результаті раптового розширення цього сектора виникли деякі задачі, зв'язані зі збереженням якості навчання і збереження академічних стандартів. Тому держава вирішила взяти ініціативу у свої руки і розробила Акт про вищу освіту зі списком спеціальностей, що мають обов'язковий характер. Це не дозволяло викладачам навчати предметам, невключеним у цей список, не зважаючи на те, що в цих областях знань були досягнуті визначні успіхи, і на необхідність нових дослідницьких проектів у сфері вищої освіти. Ці заходи, з одного боку, привели до того, що загальна кількість дисциплін знизилася з 560 до 200. А з іншого боку, цей процес заважав природному розвитку сфер вивчення в секторі вищої освіти, дуже багато часу і зусиль було потрібно для того, щоб увести нову дисципліну і легалізувати її. Таким чином, в останніх змінах до Акту питання про введення списку предметів ретельно розглядається. Найбільш популярними сферами вивчення в програмах на одержання ступенів бакалавра і магістра є ті, котрі зв'язані з керуванням комерційними організаціями, адмініструванням і технічними науками.

Страницы: 1, 2, 3