Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників

ауково обґрунтоване планування підготовки кадрів вимагає глибокої, ретельної розробки балансових розрахунків потреби в кваліфікованих робочих, за допомогою яких виявляється додаткова потреба підприємств в працівниках по групах професій і спеціальностей і визначаються масштаби і оптимальні пропорції підготовки працівників безпосередньо на виробництві і в навчальних закладах профтехосвіти.

Система балансових розрахунків працівників кваліфікованої праці - метод дослідження динаміки співвідношення різних професійно-кваліфікаційних груп працівників, а також основа виявлення кількісних і якісних змін професійного складу працівників в планованому періоді. На основі балансових розрахунків визначаються необхідні масштаби перерозподілу робочих, що вже мають професійну підготовку (наприклад, переклад з інших підприємств), і залучення кваліфікованих працівників, тимчасово не зайнятих в суспільному виробництві (звільнилися і т.д.).

Балансові розрахунки потреби підприємств, будівництв і організацій в кваліфікованих працівників і джерел її забезпечення складають наукову основу планування підготовки працівників кваліфікованої праці, ліквідації диспропорцій в професійному розподілі праці і служать важливим чинником своєчасного забезпечення галузей народного господарства кваліфікованими працівниками.

Складання балансів працівників кваліфікованої праці в територіальному розрізі необхідне для усесторонньої ув'язки додаткової потреби областей в кваліфікованих працівників з урахуванням фактичної наявності і особливостей місцевих трудових ресурсів, у тому числі молоді та ін. Крім того, місцеві баланси працівників кваліфікованої праці служать обґрунтовуванням подальшого розвитку сіті професійно-технічних навчальних закладів та інших форм професійної підготовки робочих кадрів на відповідних територіях.

Всі баланси розробляються по єдиній методиці, що забезпечує їх узагальнення в зведений народногосподарський баланс кваліфікованих працівників конкретного регіону, і складаються по певній формі (табл.1). Основними початковими даними для розробки балансів працівників кваліфікованої праці в галузевому і регіональному розрізах є завдання до складання проектів планів розвитку народного господарства, основні планові показники союзних і республіканських міністерств і відомств, перспективні плани технічного прогресу і розвитку продуктивних сил на території республік і областей.

Додаткову потребу підприємств, будівництв і організацій в робочих кадрах складають: планований приріст чисельності працівників; відшкодування планованого спаду працівників; відшкодування втрат робочої сили, викликаних текучістю кадрів, виїздом за кордон.

При розрахунку додаткової потреби в працівниках кваліфікованої праці слід мати на увазі, що вона може бути і за відсутності зростання загальної чисельності працівників і навіть при її зниженні. В основі визначення додаткової потреби підприємств в працівників кваліфікованої праці лежать розрахунки планової загальної чисельності працівників по групах професій і спеціальностей (гр.3 і 4 баланси); в гр.3 баланси показується середньорічна чисельність працівників на рік, попередній планованому; в гр.4-середньорічна чисельність працівників на планований рік. Загальна планова чисельність працівників (1-й рядок гр.3 і 4 баланси) визначається підсумовуванням заздалегідь розрахованої чисельності працівників по окремих групах професій і спеціальностей.

Визначення планової чисельності працівників представляє щонайбільшу трудність. Вона розраховується на основі аналізу динаміки фактичної чисельності працівників по відповідних групах робочих професій за базисний період. Доцільно при цьому використовувати дані професійних переписів, а також планові дані підприємств по розрахунках балансів кваліфікованих працівників. При екстраполяції даних аналізу на перспективу необхідно ураховувати плановані заходи щодо підвищення технічного рівня виробництва, показники планової продуктивності праці та інші чинники.

Планова чисельність працівників визначається за формулою:

Чп=

де Чп - планова чисельність працівників; Оп - плановий об'єм продукції у відповідних одиницях вимірювання; Вп - планове вироблення на одного працівника у відповідних одиницях вимірювання.

Розрахунок планової чисельності працівників кваліфікованої праці є початковою базою для визначення їх додаткової потреби на планований період.

Потреба в працівниках на приріст чисельності (гр.5 балансу) пов'язана із зміною об'єму виробництва. Вона виникає у разі перевищення темпів зростання об'єму виробництва над темпами підйому продуктивності праці. Якщо продуктивність праці росте швидше за об'єм виробництва, то може виникнути необхідність скоротити чисельність працівників по окремих професійних групах, що показується в графі 5 балансу із знаком мінус". Потреба в працівників на приріст чисельності;

розраховується як різниця між кількістю працівників в планованому і попередньому (базисному) роках (гр.4-3 баланси).

В планований спад, на який розраховується додаткова потреба в працівниках кваліфікованої праці (гр.6 балансу), включаються: природний спад-вибуття працівників у зв'язку з відходом на пенсію, інвалідністю і смертю, а також у зв'язку з переходом на іншу роботу за станом здоров'я; з відривом від виробництва; у зв'язку з призовом в армію; закінченням термінів трудових договорів; вибуття із інших причин, виїзд за кордон, переклад на виборні посади, злагоджений з адміністрацією переклад в категорію службовців, різні форми зміни професій, викликані виробничою необхідністю, і т.д.

Розмір додаткової потреби в працівниках на відшкодування планованого спаду визначається на основі середнього відсотка їх вибуття від чисельності робочих відповідної професійної групи в базисному періоді.

В графах, що відображають вибуття працівників в абсолютному виразі (гр.3, 6,9), показується число робочих, вибулих із всіх причин, що становлять планований спад. Відсоток вибуття працівників по роках базисного періоду (гр.4, 7,10) обчислюється за формулою середній арифметичної зваженій (в якій терезами служить чисельність працівників, вибулих по кожній з причин). Середній відсоток вибуття за весь базисний період в цілому (гр.11) визначається на основі знайдених річних відсотків вибуття за формулою середній арифметичної простої.

Встановлений відсоток вибуття працівників коректується з урахуванням змін до складу працівників в плановому періоді (у тому числі осіб призовного віку і тих, хто вступає в пенсійний вік), поліпшень умов праці, змін структури виробництва, розширення масштабів вищої і середньої спеціальної освіти.

Додаткова потреба в працівниках на відшкодування втрат від плинності робочих кадрів показується в гр.7 балансу. Досвід складання балансів кваліфікованих працівників по підприємствах показує, що в даний час відсутня можливість практичного розрахунку достовірної величини абсолютних втрат робочих кадрів, обумовлених текучістю робочої сили. У зв'язку з цим в балансові розрахунки рекомендується включати всю величину втрат від плинності робочої сили. Плинність робочої сили складається із звільнення працівників за власним бажанням, за порушення трудової і виробничої дисципліни, за прогули, непридатність до роботи, через виїзд в інші райони країни і т.п.

Без урахування плинності робочих кадрів баланс працівників кваліфікованої праці не зможе відобразити дійсну додаткову потребу в кваліфікованих робочих; відповідно не будуть передбачені і джерела повного забезпечення виробництва кадрами працівників.

Дані про плинність кадрів працівників можуть бути отримані на основі аналізу відповідних звітних матеріалів підприємств, будівництв і організацій за базисні роки, а також в результаті вибіркових обстежень.

Загальний підсумок додаткової потреби в працівників (гр.8 балансу) визначається сумою всіх формуючих її показників (гр.5+гр.6+гр.7) алгебри, з яких показники гр.5 можуть бути негативною величиною. Підсумкові дані про додаткову потребу в працівниках заносяться в гр.8 балансу.

Якщо сума показників по гр.5, 6 і 7 складе негативну величину, то вона показується в гр.8 балансу із знаком „мінус”, а її абсолютне значення переноситься в гр.9 балансу. В цьому випадку додаткова потреба в працівниках буде дорівнювати сумі показників гр.8 і 9 балансу, а дані гр.9 відобразять відносний надлишок працівників в планованому періоді або плановане вивільняється працівників певної професійної групи, обумовлене технічним прогресом і зміною структури виробництва (табл.2):

В наведеному прикладі загальна додаткова потреби в працівниках в 2003р. складе 50 чол. (гр.8+гр.9), у тому числі в робочих професії А-50чол. По професії б передбачається скоротити чисельність робочих на 50 чол., з них 20 чол. Буде використано для заміни тих, які вибувають в плановому році (гр.6+гр.7). а 30 чол. складуть відносний надлишок в робочій силі.

Таблиця 2. Баланс працівників кваліфікованої праці (графи 1-2 табл. 1)

Шифр груп професій і спеціальностей	Професії і спеціальності	Середньорічна чисельність працівників	Додаткова переробка в працюючих	Збиткова чисельність працівників
		В 2002 р.	В 2003 р.	На приріст чисельності	На заміну передбачуваному	На відшкодування втрат	Всього (гр.5+6+7)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
	Всього У тому числі: професія А професія Б	700 300 400	670 320 350	-30 20 50	35 20 15	15 10 5	20 50 30	30 30

При виборі форм підготовки працівників кваліфікованої праці по певних професіях і спеціальностях слід керуватися діючими переліками професій, по яких здійснюється первинна підготовка робочих професій кваліфікованої праці. Крім того, слід ураховувати, що підготовка нових працівників по всіх формах професійного навчання повинна відповідати потребі в кваліфікованих працівників, що проходять первинну професійну підготовку, тобто потреби в працівниках кваліфікованої праці на приріст чисельності і на заміну планованого спаду. Потреба в працівниках на відшкодування втрат, пов'язаних з текучістю кадрів, як правило, повинна задовольнятися за рахунок набору робочих, що вже пройшли раніше професійне навчання. При виборі форми підготовки працівників кваліфікованої праці слід виходити не з наявності в планованому періоді навчально-виробничої бази, що готує кадри для даного міністерства або відомства, а з потреби міністерств і відомств в працівниках, що пройшли відповідну професійну підготовку.

Показники підготовки кваліфікованих працівників по конкретних професіях визначаються професійно-технічними навчальними закладами спільно з базовими підприємствами. При цьому необхідно враховувати потребу в кваліфікованих працівниках з нових професій, які виникають у зв'язку із впровадженням нової техніки і технологічних процесів та потребують стаціонарної підготовки в профтехучилищах.

Страницы: 1, 2, 3, 4