1
Зміст
Вступ
1. Поняття стилів управління
2. Основні управлінські функції та вимоги до їх виконання
3. Вплив стиля керівництва на навчальну мотивацію підлітків
Висновки
Список використаної літератури
Управлінське мислення і засоби впливу керівника на результати діяльності навчального закладу, організації змінюються в напрямі від одновимірного до багатовимірного стилю управління. Однією з перших праць, у яких досліджувались стилі керівництва, була праця Курта Левіна "Експериментальний підхід до вивчення автократії та демократії", опублікована в 1938 р. Під стилем керівництва розуміється сукупність найбільш часто застосовуваних принципів і методів управління. Це звична манера поведінки керівника з підлеглими, котра виражається в тому, якими способами керівник, виконуючи свої функції, спонукає колектив до ініціативного й творчого виконання покладених на нього завдань, як контролює діяльність підлеглих.
Стиль і метод керівництва співвідносяться як форма та сутність явищ. Стиль є формою реалізації методів керівництва, яку менеджер вибирає відповідно до його особистих, суб'єктивно-психологічних характеристик.
Кожний метод для своєї реалізації потребує особистості з конкретними рисами, які визначають сутність людини як керівника. Метод управління більш рухливий і чутливий до нових потреб у сфері управлінських відносин, ніж стиль керівництва. Керівник із притаманним лише йому стилем керівництва в своїй діяльності може використовувати різні методи управління. У своїй основі стиль об'єктивний, але він формується завдяки індивідуальним властивостям особистості керівника.
Стиль керівництва -- явище суто індивідуальне, тому що він визначається специфічними характеристиками конкретної особистості, відображає особливості роботи з людьми та технологію прийняття рішень саме цією особистістю. Отже, стиль керівництва регламентується особистими рисами керівника, менеджера. У процесі трудової діяльності формується виключно індивідуальний тип керівника, дії якого повторити в деталях практично неможливо.
У стилі управління завжди виявляються суперечності між накопиченими знаннями, раціональними принципами та методами управління і ступенем оволодіння ними; мірою оволодіння теорією та практикою конкретного стилю роботи; співвідношенням особистого, колективного і суспільного у свідомості керівника; думками і словами; словом і справою; адекватними вимогами до інших і до себе в аналогічних ситуаціях.
Стиль діяльності керівника безпосередньо пов'язаний із раціональною організацією його особистої праці, у тому числі: плануванням і розподілом робочого часу; умінням проводити наради, переговори, бесіди; використанням інформації і технічних засобів; постійним підвищенням ділової кваліфікації; умінням проводити вільний час і відпочивати.
Якщо проаналізувати різні погляди на стиль, що в різні часи висувалися різними фахівцями сфери управління, неважко переконатися в термінологічній неузгодженості їх, хоча в більшості випадків мова йде про одне й те саме. Частіше всього виділяють авторитарний, демократичний, ліберальний та змішаний стилі керівництва
Демократичний стиль керівництва, навпаки, характеризується визнанням необхідності колегіальних способів прийняття рішень. В цьому випадку досить природньо-регулярні обговорення виробничих проблем, врахування думок та ініціатив співробітників, розподіл роботи в умовах повної відкритості та інформованості працівників. Демократичний стиль керівництва має на увазі також широке делегування повноважень, помірний контроль за виконанням завдань (ставка на самоконтроль виконавців), надання переваги заохочувальним засобам впливу.
Керівника такого стилю відрізняють, як правило, рівний тон під час спілкування, доброзичливість, відкритість, терплячість до критики. Вважається, що даний стиль керівництва орієнтований в першу чергу на людину, працівника, розкриття творчих можливостей якого і приводить у кінцевому результаті до високих виробничих показників.
Нейтральний стиль.
№
Критерій
Авторитарний
Демократичний
Попускання
Постановка цілей
Цілі визначає керівник
Цілі - результат групового рішення за підтримкою керівника
Повна свобода для прийняття індивідуальних та групових рішень, мінімальна участь керівника
Розподіл завдань
Всі завдання надає керівник, при цьому співробітник не знає, яке завдання він отримає в наступний раз
Встановлює певний порядок розподілу робіт. В залежності від побажань співробітника керівник може надавати пораду та пропонувати інше завдання.
Керівник надає необхідні матеріали та за проханням співробітника надає ін-формацію.
Оцінка праці
Керівник особисто нагороджує та наказує працівників, але сам у трудовому процесі участі не приймає.
Керівник прагне використовувати об'єктивні критерії критики та похвали, намагається безпосередньо приймати участь у роботі групи.
Керівник надає окремі спонтанні коментарі, регулювання та оцінка групової роботи відсутні.
Трудова атмосфера
Висока напруга, ворожнеча
Свободна, дружня атмосфера
Атмосфера свавілля окремих співробітників
Групова згуртованість
Покорне, беззаперечне підкорення
Висока групова згуртованість, низька текучість
Низька групова згуртованість
Інтерес до завдань, які виконуються
Низький
Високий
Мінімальний
Інтенсивність (якість) роботи
Висока інтенсивність
Висока оригінальність результатів
Готовність до роботи
При відсутності керівника перерва у роботі
При відсутності керівника продовження роботи
Перерви у роботі за бажанням
Мотивація праці
Мінімальна
Висока мотивація кожного працівника та групи в цілому
Страницы: 1, 2