Суть процесу навчання та засоби його активізац - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Суть процесу навчання та засоби його активізац

/b>Головна мета освіти - виростити людину чесну, порядну, що вміє працювати самостійно, реалізувати свій людський потенціал. Іншими двома показниками розвитку циклів учбового процесу виступають засоби навчання і його результативність як цілісної динамічної (діяльної) системи.

Найважливіше і постійне завдання школи - добиватися від учнів глибокого і міцного засвоєння наукових знань, виробляти уміння і навики застосовувати їх на практиці, формувати матеріалістичний світогляд і етично-естетичну культуру. Кажучи інакше, потрібно так організувати учбовий процес, щоб що вчаться добре оволоділи матеріалом, що вивчається, тобто змістом освіти. Все це вимагає глибокого осмислення вчителями теоретичних основ навчання і вироблення відповідних методичних умінь.

Активізація навчання є, перш за все, організація дій учнів, направлених на усвідомлення і дозвіл конкретних учбових проблем. Проблема - це завжди знання про незнання, тобто усвідомлення недостатності знань для задоволення виниклої пізнавальної потреби. А це означає, що вчитель повинен не лише повідомляти знання (викладання), але і управляти процесом їх засвоєння, виховувати і сприяти розвитку учня, формувати у нього необхідні особові якості.

Завдання учня в даному аспекті - набувати знань і, шляхом самовиховання, удосконалюватися, розвиваючи у себе коштовні риси вдачі і особистості.

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна перевірка активізації процесу вивчення біології
2.1 Вивчення стану проблеми активізації процесу вивчення біології у середній школі
Доведено, що учбовий процес ефективний, якщо він сприяє стимуляції і організації пізнавальної діяльності школярів. В.А. Сластенін відзначає: "Учень не тільки об'єкт повчальних дій, він суб'єкт спеціально організовуваного пізнання". Розвиваючий характер навчання направлений на розвиток особи як цілісної психічної системи.

Вивченню процесу формування особи на основі особистісно-діяльнісного підходу присвячені роботи Л.С. Виготського, В.В. Давидова, А.Н. Леонтьева, Б.Д. Ельконіна і інших. Найбільший інтерес представляє віддзеркалення в дослідженнях І.С. Якиманської ідеї про те, що за основу в навчанні приймаються внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особового розвитку учня, його життєвий досвід. Але розвиток цих процесів складається, виходячи з оволодіння учнем способами учбової роботи, що допомагають набувати знань, умінь.

Вивченню і формуванню умінь у учнів присвячені дослідження Г.Е. Залесського, М.А. Данілова, Ч. Купісевича, А.В. Усової, Г. Штройтера.

Найбільший інтерес представляють роботи, в яких розглядається формування інтелектуальних умінь як необхідного компоненту випускника середньої школи. Аналіз робіт Е.П. Бруновт, Е. Евченко, В.Н. Баландіної і інших показав, що на сьогоднішній день проблемі формування уміння приділяється недостатньо уваги в процесі навчання учнів в середній школі.

Вивченню психолого-педагогічних особливостей організації учбового процесу старшокласників присвячені роботи Л.С. Виготського, В.А. Крутецкого, І.С. Кона, Ю.Б. Гіппенрейтера, Д.І. Фельдштейна, В.Г. Степанова, в яких автори розглядають учення як провідну діяльність старшокласників. Як початковий компонент, направлений на формування особи підлітка, розглядається розумова діяльність. Віддзеркалення суті вікових особливостей старшокласників простежується в роботах В.Г. Степанова, Д.І. Фельдштейна, Е. Еріксона, які вважають за необхідне їх облік при побудові учбового процесу і виходять з примату суб'єктивності учня і визнання за учнем права на самовизначення і самореалізацію в пізнанні.

Н.П. Гузік, І.Н. Чертков, В.Ф. Шаталов в своїх дослідженнях звертаються до питання формування опорних знань. Проте, Н.П. Гузік і І.Н. Чертков визначають поняття "Опорні знання" і пропонують методику їх введення в учбовий процес при вивченні хімії. Л.В. Чеботаревим, Т.д. Коровкиной, М.І. Емельянчик, Е.Г. Чендулаєвой, Е.Е. Мінченковим, Т.С. Сухової у ряді публікацій зроблена спроба розглянути питання використання опорних знань в процесі навчання учнів, але не відбитий механізм процесу навчання учнів умінню виділяти опорні знання. Даний факт дозволяє зробити вивід, що питання формування уміння виділяти опорні знання в сучасній дослідницькій літературі недостатньо розроблений, а саме, відсутня модель процесу формування у старшокласників уміння виділяти опорні знання.

Як важливий аспект ефективного вирішення проблеми підвищення рівня освітнього процесу в загальноосвітній школі слід розглянути процес формування уміння старшокласників виділяти опорні знання в процесі вивчення біології.

В умовах якісного перетворення системи навчання в загальноосвітній школі, завданням якої виступає формування активної, творчо мислячої особи, виникає суперечність між необхідністю підготовки що навчаються до ефективного якісного пошуку, відбору, осмислення і творчого застосування інформації в своїй практичній діяльності - з одного боку, і недостатньою теоретичною і практичною розробленістю питань формування умінь старшокласників здійснювати роботу з інформацією на конкретних етапах, координації даного процесу в умовах учбового закладу - з іншою. Дану суперечність обумовлює доцільність здійснення наукового дослідження проблеми оптимізації процесу формування уміння старшокласників виділяти опорні знання при вивченні біології.

Проблема полягає у виявленні, теоретичному обґрунтуванні і експериментальній перевірці дидактичних умов, що забезпечують найбільшу ефективність процесу формування уміння виділяти опорні знання при вивченні старшокласниками біології, процес навчання учнів 9-11 класів курсу біології, дидактичні умови формування умінь старшокласників виділяти опорні знання в процесі навчання біології.

2.2 Програма дослідно-експериментальної роботи
Основні завдання профільного навчання націлюють педагогів на створення умов для розвитку інтересів та здібностей учнів старшої школи, забезпечення умов для їхнього професійного самовизначення, формування різноманітних компетенцій учнів, забезпечення зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю. Тому профільне навчання передбачає реалізацію таких основних цілей, як:

1) забезпечення поглибленого вивчення окремих загальноосвітніх предметів;

2) створення умов для диференціації та індивідуалізації навчання, вибору учнями індивідуальних освітніх траєкторій у відповідності з їх особливостями;

3) розширення можливостей соціалізації учнів.

При втіленні в життя основних завдань профільного навчання науковцями, методистами, вчителями окреслюється ряд проблем.

1. Проблемою залишається профільне наповнення змісту навчання біології. Потрібно створювати й експериментально випробовувати такі варіанти навчального плану, в яких рівні засвоєння матеріалу та опанування змісту певних предметів мали би не стабільну, а рухливу структуру.

2. Невідкладним завданням стає розробка профільних спецкурсів та факультативів з біології, відповідних програм, підручників, методик, засобів навчання, які найповніше враховуватимуть різнорівневість освітніх середовищ і діапазон індивідуальних потреб учнів.

3. Залишається найголовнішою під час профільного навчання біології і проблема формування й розвитку біологічних понять. У цілому процес формування теоретичних біологічних знань має спіральну структуру, характерною особливістю якої є те, що вихідні теоретичні поняття і положення мають перебувати у колі зору учнів упродовж вивчення шкільного курсу біології. Лише у цьому випадку вони будуть поступово розширюватися і поглиблюватися за рахунок збільшення елементів знань.

4. У практиці роботи шкіл постійно постає проблема - небажання школярів учитися. Серед причин цього можна виділити типові: невміння багатьох школярів вчитися і переборювати труднощі пізнавальної діяльності; великий обсяг навчального матеріалу, яким треба оволодіти; відсутність навичок конструктивної та творчої діяльності, одноманітність шкільного життя і навчального процесу; бідність і непродуманість методики і організації навчального процесу; одноманітно авторитарна позиція вчителів і батьків щодо навчання тощо.

Досвід роботи вчителів у профільних класах вказує на те. що стимулювання до навчання слід прив'язувати до професійної диференціації, яка продовжує профільну. Зміст профільної освіти не зводиться до суми шкільних предметів різних рівнів. Профільна освіта школярів повинна створювати способи дій, давати уявлення про те, як працюють люди тієї чи іншої професії. Досить умовно визначено можливі профілі, які корелюють передусім із предметними шкільними галузями, а не зі структурою ринку праці й зайнятості з прогностичним урахуванням перспективи.

5. Аналіз якості знань з біології учнів середніх закладів освіти свідчать про те, що загалом з року в рік якість біологічних знань школярів знижується. У значної кількості учнів вони перебувають переважно на репродуктивному рівні засвоєння. При досить високому рівні знань конкретного навчального матеріалу у більшості учнів простежується невміння здійснювати розумове опрацювання матеріалу, слабо розвинуті теоретичне, евристичне, дослідницьке мислення. А це напряму пов'язане з проблемою формування вмінь творчого засвоєння матеріалу у вчителів, і, відповідно, в учнів.

6. В основної частини педагогічної спільноти не відбулося усвідомлення глибокої перебудови своєї діяльності, що приводить до таких проблем як: слабкий рівень викладання профільних предметів, великі об'єми домашнього завдання, які досить часто не підкріплені потрібними для учнів посібниками, перенавантаження учнів академічною роботою, в якій переважає механічне запам'ятовування великих об'ємів інформації тощо.

7. Рідко спостерігається використання індивідуально та особистісно орієнтованих технологій і тому навчання у багатьох учнів викликає фізичне, психічне перенавантаження, що шкодить їхньому здоров'ю.

8. Досвід профільної освіти, крім переваг, виявив і його суттєві вади: по-перше, "перегини" профілізації, що призводять до повного поглинання одних предметів іншими, а, по-друге, через певні обставини профільна диференціація стає лише прихованою формою диференціації рівневої. В процесі вивчення біології учні мають, в першу чергу, розвивати свої розумові можливості та формувати світогляд і наукову картину бачення світу.

Отже, сьогодні перед шкільним курсом біології постає загальна проблема: як розв'язати протиріччя, що виникає між уявленнями учнів про біологію як цікавий предмет та реальним шкільним предметом із його складними поняттями, термінами, явищами тощо.

2.3 Результати досліджень
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем організації профільного навчання, можна зробити висновок про те, що профільне навчання може бути успішним та ефективним за певних умов.

Найголовнішою умовою успішного вирішення завдань профільної школи, і ми в цьому глибоко переконані, є диференційований підхід до організації, в першу чергу, змісту предметів старшої школи за рівнями засвоєння навчального матеріалу.

А вже реалізація цієї навчальної стратегічної цілі має базуватися на певних підходах:

1) застосування технологічного підходу для діагностичної постановки цілей, проектування і втілення в практику траєкторій навчання, організації навчального процесу із застосуванням різних моделей навчання на різних рівнях засвоєння знань.

2) побудови навчально-виховного процесу на основі особистісно-діяльнісного підходу, що характеризується ціннісним ставленням, позитивними мотивами учнів у діяльності, включенням особистого досвіду школяра в процес навчання і виховання;

3) застосування системного підходу, який орієнтує на визначення навчання як цілеспрямовану творчу діяльність його суб'єктів, вимагає розгляду системоутворюючих зв'язків мети, завдань, змісту, форм і методів навчання;

Страницы: 1, 2, 3, 4