Рефераты. Теоретичні основи проблемно-модульного навчання та методика його застосування у коледжі при вивченні спецдисципліни

Теоретичні основи проблемно-модульного навчання та методика його застосування у коледжі при вивченні спецдисципліни

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Теоретичні основи проблемно-модульного навчання та методика його застосування у коледжі при вивченні спецдисципліни»

Зміст

Вступ

1. Загальні поняття про модульну систему навчання

Структура модульної системи навчання

Структура професійного блоку

1.3 Особливості модульної технології навчання

2. Проектування модульної технології навчання

2.1 Проектування технологічного процесу діагностування електрообладнання

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Введення нових педагогічних технологій навчання базується на модернізації управління навчальним процесом пізнання. Основними складниками управління навчальним процесом планування, організація, контроль та мотивація. Управляти означає спонукати студента до кращого навчання. В процесі навчання виникають запитання:

P де ми знаходимося ? (на якому рівні освіти ?)

P куди йти ? (чи визначена політика в освіти і яка мета ?)

P що робити ? (чи визначена стратегія ?)

P як робити ? (чи обрана тактика ?)

Так як викладач не може визначити політику освіти і зазначити стратегію, він займається рішенням тактичних задач, образно кажучи, розробкою власної методики викладання. Він шукає відповіді в процесі навчання та викладання* як вчити? чому вчити? де навчати? які результати навчання? Сучасна теорія зізнання виділяє слідуючи концепції навчання - традиційне навчання!

- теорія поетапного формування практичних дій проблемне навчання;

- програмоване навчання, модульне навчання, ігрове навчання та інші.

Всі вони поряд з позитивними сторонами мають і негативні, тому віддавати перевагу якому-небудь із перелічених концепцій навчання помилково. Сучасні концепції навчання в пізнавальної діяльності повинні мати місце і визначатися в певну систему.

Технологія модульного навчання дозволяє реалізувати системний підхід в теорії пізнання. Модульна технологія навчання має багато позитивного. Це індивідуалізація і самостійність в навчанні; висока керованість навчальним процесом; наявність стійкого зворотного зв'язку; можливість оперативного контролю і оцінки хода навчання; швидке оволодіння і формування навичок і вмінь; широка можливість адаптації навчального матеріалу до індивідуальних можливостей навчаючого.

1. Загальні поняття про модульну систему навчання

Модульна система виробничого навчання вперше була розроблена Міжнародною організацією праці (МАРНОТРАТ) в 70-х роках XX століття як узагальнення досвіду підготовки робочих кадрів в економічно розвинених країнах світу.

Ця система швидко поширилася по усьому світі й, по суті, стала міжнародним стандартом професійного навчання. Вона забезпечує мобільність трудових ресурсів в умовах НТП і швидке перенавчання працівників, які звільняються при цьому.

Модульна система розроблялася в рамках популярної тоді індивідуалізованої системи навчання Ф. Келлера, тому включило в себе ряд позитивних моментів: формування кінцевих і проміжних цілей навчання» розподіл навчального матеріалу на окремі розділи; індивідуалізовані темпи навчання?' можливість переходу до вивчення нового розділу, якщо повністю засвоєний попередній матеріал» регулярний тестовий контроль знань.

Поява модульного методу спроба ліквідувати недоліки наступних існуючих методів професійної підготовки^

- спрямованість професійної підготовки на одержання професії загалом, а не на виконання конкретної роботи, що заважало влаштовуватися на роботу випускникам навчальних закладів,

- негнучкість підготовки щодо вимог окремих виробництв і технологічних процесів»

- невідповідність підготовки досить сильно диференційованому загальноосвітньому рівню різних груп населення,

- відсутність обліку індивідуальних особливостей учнів.

Головне в модульному навчанні - можливість індивідуалізації навчання. З погляду Дж. Рассела, наявність альтернативних (вибіркових) модулів і вільний їхній вибір дозволяє всім учням засвоїти навчальний матеріал, але в індивідуальному темпі. Важливо, щоб завдання для учнів були настільки складні, щоб вони працювали з напругою своїх розумових здатностей, але, разом з тим, настільки складними, щоб не було нав'язливого педагогічного керівництва. У потребі вільного вибору модуля з альтернативного набору ховається одна з можливостей формування готовності до вибору як риси особистості, важливої також і для формування самостійності в утворенні. У той же час при індивідуалізованій системі навчання від учня потрібне повне засвоєння навчального матеріалу з конкретним випробуванням по кожному модулі.

Гнучкість модульного навчання. Дж. Рассел представляє модуль, як одиницю навчального матеріалу, що відповідає окремій темі. Модулі можуть групуватися в різні комплекти. Той самий модуль може відповідати окремим частинам вимог, які стосуються різних курсів. Додаючи «нові» і крім «старого», можна, не змінюючи структуру, скласти будь-яку навчальну програму з високим рівнем індивідуалізації. Погоджуючись із таким трактуванням «гнучкості», П. Юцявичене заперечує проти розгляду модулів як одиниць навчального матеріалу, які відповідають одній темі. Гнучкість у такому розумінні приведе до фрагментарності навчання.

Елективність навчання (можливість вільного вибору дій).

Випливаючи системі Ф. Келлера, важливою рисою модульного навчання є відсутність твердих організаційних тимчасових рамок навчання - воно може проходити в зручне для учня час. Відсутність твердих тимчасових рамок дозволяє учневі просуватися в навчанні зі швидкістю, що відповідає його здатностям і наявності вільного часу: учень може вибирати не тільки необхідні йому модулі, але й порядок їхнього вивчення. Дж. Рассел затверджує, що модульне навчання вимагає безпосередньої відповідальності учня за результат навчання, тому що для нього створюються комфортні умови для засвоєння змісту модулів. При такому підході істотно збільшується мотивація навчання, тому що учень може вільно вибирати зручні для нього способи, засоби й темпи навчання. Але при цьому не виключається роль викладача (інструктори).

Активність учнів у процесі навчання. Для ефективного засвоєння навчального матеріалу учень повинен активно над ним працювати. Головною перевагою методики в навчальних закладах Західної Європи є діяльність учнів. Інакше кажучи, - акцент ставиться не на викладанні, а на самостійній індивідуальній роботі учнів з модулями.

Функції педагога. З появою модульного навчання функції педагога міняються, тому що акцент робиться на активну навчальну діяльність учнів. Педагог звільняється від рутинної роботи * викладання нескладного навчального матеріалу, активний контроль знань учнів переміняється самоконтролем. Більше часу й уваги педагог приділяє стимулюванню, мотивації навчання, особистими контактами в процесі навчання. При цьому він повинен бути високо компетентним, що дозволяє йому давати відповіді на ті складні питання творчого характеру, які можуть виникнути в учнів у процесі роботи з модулем.

Взаємодія учнів у процесі навчання. Сучасне розуміння суті процесу навчання насамперед у тім, що навчання процес суб'єкт-суб'єктивної взаємодії педагога й учнів, а також учнів між собою. Ця взаємодія базується на спілкуванні. Тому навчання можна визначити, як «спілкування, у процесі якого й за допомогою якого засвоюється певна діяльність її результат». При спілкуванні відбувається передача суті навчання. Інтенсивний індивідуальний контакт є одним з факторів ефективності модульного навчання й одночасно способом індивідуалізації навчання.

Головна відмінність модульної системи навчання від традиційної полягає в системному підході до аналізу вивчення конкретної професійної діяльності, що виключає підготовку по окремих дисциплінах і предметам.

В основі побудови модульних навчальних програм перебуває конкретне виробниче завдання, що становить суть кожної конкретної роботи. В узагальненому виді їхній комплекс становить зміст спеціальності або професії. Термін «завдання» у цьому випадку змінений на новий - «модульний блок».

Модульний блок - логічно завершена частина роботи в рамках виробничого завдання, професії або області діяльності із чітко позначеним початком і закінченням контролю, як правило, не підрозділяється надалі на більше дрібні частини.

Модуль трудових навичок (МТН) - опис роботи, виражене у вигляді модульних блоків. МТН може складатися з одного або декількох самостійних модульних блоків.

Навчальний елемент - самостійна навчальна брошура, призначена для вивчення, орієнтована як на самостійну роботу того, якого навчають,, так і на роботу під керівництвом інструктора. Кожний навчальний елемент охоплює певні практичні навички й теоретичні знання.

Інструктивний блок - сучасна форма плану занять, розроблена для модульної системи навчання. Він сприяє інструкторам і викладачам здійснювати систематичне планування й підготовку занять. Інструкційні блоки можуть також бути основою для розробки навчального елемента

1.1 Структура модульної системи навчання

Перший етап. На ньому визначається зміст навчання по будь-якій професії й з окремими її складовими. Його можна назвати проектуванням змісту модульного навчання. Створення змісту - це послідовна деталізація даних конкретної професії працівника, починаючи з його функціональних зобов'язань і до окремих детальних навичок виконання кожного робочого прийому або дії.

Після визначення всіх можливих видів робіт професії розробляється «Опис професії». Тут у стислому виді втримується опис основних професійних функцій. Тут також даються умови роботи й вимоги до тих, хто буде вчиться.

Далі всі перераховані функції, що повинен виконувати працівник, розподіляються на окремі модульні блоки^ МБ - 1, МБ -2,... МБ - N. За результатами такого аналізу складається 2Перерахування й опис модульних блоків».

У рамках кожного сформованого модульного блоку відбувається ще більш дрібна деталізація виконуваних робіт шляхом поділу її на окремі операції («кроки»), які у свою чергу розподіляються на сукупність окремих навичок, оволодіння якими дає можливість виконувати цю операцію.

На другому етапі проектування для засвоєння тих або інших навичок розробляються навчальні елементи (УЗ), які є основним дидактичним матеріалом у модульній системі навчання.

Кожний навчальний елемент містить у собі практичні вміння й навички або теоретичні знання, які необхідно засвоїти.

Третій етап припускає технологічну підготовку до проведення навчального процесу: матеріальне забезпечення місць для роботи учнів, створення контрольної облікової документації, вивчення інструктором (або майстром) всіх умінь і навичок, які наведені в конкретному навчальному елементі.

На четвертому етапі відбувається безпосереднє навчання за модульною технологією.

1.2 Структура професійного блоку

Сукупність взаємозалежних модулів являє собою інформаційний блок. Стосовно професійного утворення доцільно формувати більше більшу, закінчену в професійному розумінні одиницю, що назвемо професійним блоком. При створенні професійних блоків необхідно враховувати ієрархічний принцип їхньої побудови, пов'язаний з вимогами стандартів професійного утворення.

Залежно від необхідного рівня професійної підготовки вибирають відповідні модулі. За бажанням замовника частина модулів або модульних одиниць може вити виключена, якщо в процесі виконання професійних зобов'язань не потрібно виконувати деяку частину роботи.

У зв'язку з ростом орендних, акціонерних, кооперативних і інших форм власності підприємств виникає необхідність оволодіння працівниками не однієї, а декількома професіями. Наприклад, менеджер і економіст, сантехник і зварник, тракторист і шофер і т.д.

У такому варіанті навчання й застосовуються відповідні професійні блоки. Якщо модулі або модульні одиниці повторюються й були вивчені раніше, вони виключаються з навчальної програми й у професійних блоках не вивчаються. Це укорочує строки навчання, дозволяє створювати гнучкі програми навчання, адаптовані до учня.

Страницы: 1, 2, 3