Наприклад, для вивчення дружності або конфліктності стосунків може бути запропонована серія суджень:
Наш клас дуже дружний.
Наш клас дружний.
У нашому класі немає сварок.
У нашому класі іноді бувають сварки.
Наш клас недружний. Часто виникають сварки.
Наш клас дуже недружний. Важко вчитися в такому класі.
Іноді серія суджень дозволяє виявити стан взаємодопомоги (або її відсутність):
У нашому класі прийнято допомагати без нагадувань.
У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
9. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це просить сам учень.
У нашому класі допомогу надають тоді, коли вимагає вчитель.
У нашому класі відмовляються допомагати один одному. Судження, які позначила більшість учнів, свідчать про атмосферу стосунків у колективі. Разом з тим думки конкретного учня показують, як він почувається в системі цих стосунків.
Рівні сформованості шкільного колективу доцільно визначати на основі стадій його розвитку (згідно з методикою А.С.Макаренка).
Високий рівень відповідає, як правило, четвертій або третій стадії розвитку колективу, коли він повністю реалізовує виховні функції і найбільш ефективно характеризується соціально-ціннісними мотивами, які мають яскраво виражену демократичну спрямованість. Члени такого колективу мають високий рівень активності, ініціативності, самостійності, взаємотурботи в процесі різнопланової діяльності шкільного колективу, моральної сформованості.
Середній рівень відповідає другій стадії розвитку шкільного колективу й характеризується тим, що виділяється актив, який бере на себе частину повноважень керівника колективу, але ситуативними проявами демократичних мотивів є в основному престижно-особистісні та індивідуальні. Такий колектив відповідає лише мінімуму вимог нормативного і правового характеру, які висуваються до нього як обов'язкові, і повністю задовольняється тим, що серед інших колективів він виглядає не гірше. Члени колективу виявляють середній рівень активності, ініціативності і самостійності в процесі організації діяльності шкільного колективу, моральної вихованості.
Низький рівень відповідає першій стадії розвитку шкільного колективу, характеризується яскраво вираженою індивідуалістичною спрямованістю його членів, а його керівник вимушений виступати в ролі своєрідного «диктатора». Активність, ініціативність, самостійність на цьому рівні проявляються дуже рідко, колектив характеризується низьким рівнем моральної вихованості.
В своїй практичній діяльності я намагалась використовувати також деякі психодіагностичні ігри, за допомогою яких вимірювалися різні сторони особистості та її характеристики.
Гра «Знайти пару»
Гравцям роздаються смужки паперу, на яких написані назви тварин. Не розмовляючи, кожен повинен знайти свою «пару»: того, в кого написана така сама тварина. Пари стають у коло. Кожна пара зображує свою тварину, інші повинні відгадати, що це за тварина.
Гра «Закручування»
Всі стають у коло. Заплющують очі і витягують руки вперед. Після команди всі починають сходитися, беруть один одного за руки. Створюється заплутаний клубок. Гравці намагаються розкрутитися, не розмикаючи рук, і знову створити коло.
Гра «Самохарактеристика»
Учасники на аркушах паперу стинають самохарактеристику, не вказуючи при цьому суттєвих ознак (наприклад, деталі одягу, колір волосся тощо). Потім педагог збирає аркуші паперу, змішує їх і зачитує, вголос. Група повинна вгадати, на кого ця характеристика.
Обговорення: «Що ви відчували, коли вгадали вашу характеристику або навпаки?».
Гра «Список проблем»
Всі учасники пишуть на аркушах паперу якусь свою проблему. Потім аркуші змішуються і кожен витягує будь-який з них навмання. Після цього кожен розповідає про ту проблему, що написана в нього на аркуші, так, як про свою особисту, і про те, яким чином він її вирішує.
Обговорення: «Чи почули ви, як можна розв'язати свою проблему? Чи побачили новий спосіб її розв'язання?».
Гра «Прощання»
Всі стають у коло і кожен по черзі прощається якимось жестом з іншими. Всі повторюють, намагаючись повністю передати настрій жесту.
Тест «Чи знаєте ви себе?»
Уважно вдивіться в 16 символів. Вони зібрані в чотири групи. Із кожної групи слід вибрати по одному символу, котрий найкраще, на ваш погляд, передає даний стан (рух спокій, упевненість, невпевненість). Для роботи в класі можна намалювати кожну групу символів на окремому аркуші альбомного формату та показувати всьому класу. Учні при цьому записують на своїх аркушиках тільки букву вибраного ними символу.
Рух Спокій
Упевненість Невпевненість
А тепер полічіть результати.
Рух
Спокій
Упевненість
Невпевненість
а-4
а- 10
а-- 10
6-8
6 -- 8
в-2
в-6
г- 10
г-4
г-2
г-6
Від 0 до 13 очок
Ваша поведінка залежить передусім від оточуючих. Ви легко падаєте духом, легко запалюєтесь, через силу займаєтесь тим, що вам не подобається. На вас дуже впливає оточуюча обстановка. Тому не можна сказати що ви господар своїх рішень. Ви надто емоційні, керуєтесь своїм настроєм.
Від 14 до 20 очок
Хоча ви й пливете за течією, проте намагаєтесь знайти свій стиль Ви наділені критичним аналізом, так що оточуючі не можуть на вас вплинути, якщо у них нема переконливих аргументів. Якщо здоровий глузд підказує вам, що позиція, котру ви захищали досі, вам на шкоду, то ви зможете від неї відмовитись.
Від 21 до 27 очок
Ви вважаєте себе непогрішимим. Та ви все ж піддаєтесь зовнішньому впливу. Ви прагнете знайти «золоту середину» між власними поглядами, переконаннями та тими ситуаціями, котрі ставить перед вами життя. Вам допомагає те, що ви інстинктивно вибираєте вірний шлях.
Від 28 до 34 очок
Вам нелегко буває відмовитись від своїх поглядів, принципів. Чим більше хтось намагається вплинути на вас, тим потужніший ваш опір. Та, насправді, за вашою упертістю ховається не стільки впевненість в собі, скільки страх потрапити в якусь неприємну ситуацію.
Від 35 до 40 очок
Якщо вам щось спаде на думку, то ніхто вас не переконає. Ви безоглядно йдете до цілей, які поставили. Але той, хто знає вас добре, передбачаючи вашу реакцію, може вміло та непомітно спрямувати ваші дії. Так що вам варто б виявляти поменше завзятості й побільше кмітливості.
Ваше ставлення до моральних норм поведінки
Завдання. Визначте, як би ви вчинили в кожній із запропонованих ситуацій (із відповідей виберіть ту, котра співпадає із вашою точкою зору, запам'ятайте або запишіть букву свого варіанта).
1. Під час канікул, коли ви зібрались поїхати відпочити, класний керівник несподівано попрохав допомогти привести в порядок навчальний кабінет. Ваші дії?
а) скажете, що згодні допомогти, і відкладете свій від'їзд;
б) зберете товаришів і разом з ними зробите всю роботу за один день;
в) пообіцяєте виконати роботу після повернення;
г) порадите залучити на допомогу того, хто залишається в місті;
д) або...
2. Вам дали доручення, котре вам не до душі, але його виконання терміново необхідне колективу. Ваші дії?
а) сумлінно виконаєте доручення;
б) залучите до виконання доручення товаришів;
в) попросите дати вам інше, більш цікаве для вас доручення;
г) знайдете привід для відмови;
д) або....
3. Ви випадково почули, як група однокласників висловлювала справедливі, проте неприємні зауваження на вашу адресу. Ваші дії?
а) спробуєте пояснити товаришам свою поведінку;
б) переведете розмову на жарт;
в) зробите вигляд, що нічого не чули;
г) скажете товаришам, що вони самі не кращі за вас, особливо через те, що говорять про вас у вашу відсутність;
4. У трудовому таборі під час прополювання овочів у вас на руках з'явились болючі мозолі. Ваші Дії?
а) будете, пересилюючи біль, виконувати норму, як усі;
б) звернетесь до друзів із проханням допомогти виконати норму;
в) попросите звільнити вас від цієї роботи та перевести на іншу;
г) залишите роботу незакінченою і підете відпочивати;
5. Ви стали свідком того, як одна людина незаслуженно образила іншу. Ваші дії?
а) вимагатимете від кривдника вибачення на адресу постраждалого;
б) розберетесь в причинах конфлікту та доможетеся його усунення;
в) поспівчуваєте тому, кого образили;
г) зробите вигляд, що це вас не обходить;
6. Випадково, не бажаючи того, ви завдали незначної шкоди або зробили зле іншій людині. Ваші дії?
а) зробите все можливе для усунення зла, шкоди;
б) попросите пробачення, поясните постраждалому, що не хотіли цього;
в) зробите так, аби ніхто не помітив завданої вами шкоди, зробите вигляд, що ви не винні;
г) звалите провину на того, хто постраждав: нехай не лізе, сам винен;
Якщо у ваших відповідях варіанти "а", то це свідчить про активне, стійке, позитивне ставлення до відповідних моральних норм, якщо "б" -- це ставлення активне, але недостатньо стійке (можливі компроміси), якщо "в" -- ставлення пасивне та недостатньо стійке, "г" -- ставлення негативне, нестійке.
2.2. Психолого-педагогічна характеристика вихованця
Результатом проведення різних методик щодо вивчення особистості учня стала психолого-діагностична карта-характеристика Марининої Тетяни.
Психологічна характеристика учениці 9-В класу ЗОШ №9 М.ї Тетяни
Характерологічні особливості учня.
Відзначається бадьорим, життєрадісним настроєм, має сангвінічний тип темпераменту. Характер ініціативний, активний. Схильна до контактів, спілкування. Чуйна. Наявні серйозні цілі діяльності, тяжіє до творчості у своїх діях.
Статус у системі зв'язків класу.
Пізнавальна активність та інтереси.
Наполеглива у виконанні навчальних завдань, особливо під час самостійних робіт. Рівень пізнавальної активності відповідає середнім межам нормативу. Має добрі мотивації навчання, математичні здібності. Рівень розвитку характеристик навчальної діяльності та пізнавальної активності достатньо високий на всіх уроках. Інтереси: математика, художня література, участь в інтелектуальних вікторинах, у шкільному театрі.
Здатність до подолання стресу.
Емоційно врівноважена. Здатна зберігати організовану поведінку, ситуативну цілеспрямованість у звичайних і стресових ситуаціях.
Рекомендації.
Необхідно створити умови для виявлення ініціативи учениці. Рекомендується чіткий, розмірений стиль спілкування, доброзичлива не авторитарна позиція вчителя. Вплив на ученицю здійснювати через формування колективної думки, вміло поєднувати довіру до учениці з контролем виконання доручень. У повсякденній діяльності формувати позитивне ставлення до роботи, яка потребує планування, систематизації. Створювати умови для реалізації ролі лідера на уроці. Навчати вмінню враховувати думку інших людей. Залучати до колективних творчих справ, які відповідають інтересам класного колективу. Сприяти розвитку математичних здібностей.
Практикант Дегтяренко А.А.
Відомо, що у багатьох випадках характеристики на учнів мають однобічне спрямування і носять описовий характер. Бракує спроб охарактеризувати внутрішній світ дитини, мотиви поведінки, спрямованість особистості, особливості психічних процесів та перспективи їх розвитку.
Складаючи характеристику, слід дотримуватись таких вимог:
Матеріалом для характеристики є факти, зібрані в процесі спостереження за учнем.
Характеристикою охоплюються всі сторони особистості учня, які створюють цілісне й повне уявлення про нього.
Виділяються основні риси учня, характерні для нього, і які треба враховувати під час навчально-виховної діяльності.
У змісті характеристики розкриваються особливості, які ще не є провідними, але за певних умов може розвинутись.
У характеристиці школяра відзначаються позитивні і негативні риси його характеру.
Відокремлюються ті риси (позитивні чи негативні), які потребують індивідуального підходу.
Розкривається динаміка розвитку особистості школяра: не тільки рівень досягнутого, а й перспективні можливості.
Вказуються види діяльності, які сприяють найбільшому розкриттю особистості учня.
Рекомендується уникати однобокості й переліку зовнішніх проявів поведінки.
Розкривається внутрішній світ дитини, мотиви її поведінки, спрямованість особистості, моральні якості.
Важливо уникати неправомірних узагальнень, що принижують гідність дитини і призводять до “навішування ярликів”.
Висновок
Знання особистості школяра не самоціль, а необхідна умова правильного виховання і навчання.
Як майбутній педагог, я розумію, що мені необхідно в своїй професійній діяльності вивчати психологічні властивості і риси характеру вихованців. Досвідчені класні керівники, як правило “проектують” позитивне в своїх вихованців, підтримують і розвивають ці якості.
Своєрідні особливості психологічного складу людини, які становлять її характер, завжди виявляються в її вчинках та діяльності.
Знати характер дитини дуже важливо. Це дає можливість передбачити, як школяр буде поводить себе в тих чи інших умовах, чого від нього слід чекати, над чим слід працювати.
Щоб успішно навчати і виховувати дітей, треба знати їх характерні особливості. Для цього вихователю, класному керівнику і нам, майбутнім педагогам, слід вивчати дітей і складати характеристики.
Головним й найпоширенішим методом вивчення школярів є педагогічне спостереження за школярами. Спілкуючись увесь час з учнями, спостережливий вихователь зможе виявити багато цікавого для себе. Метод педагогічного спостереження вимагає високої культури, знання психіки дітей, спостережливості, великого такту й вміння.
Проводячи спостереження, треба відмітити найтиповіші, найхарактерніші риси особистості. Важливо навчитися відрізняти їх від випадкових рис і не роботи поспішних висновків і узагальнень. Яким би цінним не був метод педагогічного спостереження, його не можна визнати єдиним, універсальним. Відомості про клас у цілому та про окремих учнів, одержані в результаті спостереження, потребують уточнення й розширення за допомогою інших методів.
Сучасна педагогіка і психологія пропонує цілий арсенал методів педагогічних досліджень особистості учнів і колективу.
Процес вивчення учнів є складною і відповідальною ділянкою роботи кожного вчителя і передусім класного керівника. Результати цієї роботи мають бути основою планування і проведення виховної роботи з учнями, а також координування цієї роботи з учителями, батьками учнів та іншими вихователями, які здійснюють навчально-виховну роботу з конкретним учнем і колективом вихованців в цілому. З цією метою класний керівник ретельно і систематично має фіксувати результати вивчення особистості учнів і класних колективів. Це має бути своєрідний банк знань рівня й особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку кожного учня. До такого банку знань повинні мати доступ усі, хто займається навчально-виховною роботою з конкретними учнями.
Можна запропонувати кілька підходів до фіксування результатів вивчення учнів. Перший: у загальному зошиті на кожного учня відводити 2--3 сторінки і періодично, дотримуючись певної системи відповідно до програми вивчення учнів, фіксувати якості психічного і соціального розвитку учня. Другий: використовувати для систематизації результатів вивчення учнів так звану "Особисту картку учня". Вона дає змогу чітко дотримуватися вимог програми, бачити динаміку розвитку особистості у зв'язку з переходом учнів з одного класу до наступного.
Внутрішній світ людини - такий самий величезний, складний, суперечливий і незрозумілий, особливо для самої дитини, як і зовнішній світ. «Людина, зрозумій, що ти є мікрокосм», - учив Я.А. Коменський. Поведінка - це ще не вся людина. Це лише верхівка айсберга. Головне в айсбергові приховане від очей оточуючих. Тому для вихователя має бути непорушним центральне правило: не виносити вирок дитині на підставі поганого вчинку. Головний об'єкт виховної турботи педагога це - мотиваційна сфера дитини. Не свідомість визначає поведінку, а весь лад почувань, переживань, інтересів і прагнень дитини. Це більше ніж свідомість.
Література
1. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. - К., 1991.
2. Бех I.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. - К.: ІЗМН, 1998.
3. Болдирєв М. І. Класний керівник. - К.: Рад. школа, 1982.
4. Виноградова Т.В. Книга класного керівника - Х.: Вид. група “Основа”, 2006.
5. Гребенькова Л.О. Довідник класного керівника. - Х.: Вид. “Ранок” Веста, 2006.
6. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа, 1997.
7. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М., 1980.
8. Красін С. Розвиток комунікативних здібностей дітей //Психолог. - 2006. - №37.
9. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія. К., 2005.
10. Мерзлякова О. Учителі й учні: мистецтво діалогу // Психолог. - 2006. - №43.
11. Сорока Г.І., Чорновол-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. - X.: Світ дитинства, 1999.
12. Тригубенко В. Формування гуманістичних цінностей особистості - сутність педагогічного процесу //Освіта і управління. - 1999. - №3.
13. Яблонська Т.М. Тренінг педагогічної рефлексії для студентів та вчителів //Освіта і управління. - 1999. - №3.
Страницы: 1, 2, 3
