Рефераты. Акредитивна форма розрахунків

p align="left">6. За валютою платежу акредитиви поділяються на такі, що сплачуються:

* у національній валюті бенефіціара,

* у національній валюті імпортера,

* у третій валюті.

Якщо за акредитивом платіж передба-чено у іншій валюті, ніж валюта, в якій відкрито акредитив, у його умовах пови-нен чітко зазначитися курс перерахун-ку з валюти акредитива у валюту плате-жу, який необхідно використовувати при здійсненні виплат з акредитива.

7. За характером платежу у зв'язку з можливістю (неможливістю) здійснювати часткові поставки продукції акредитиви поділяються на подільні та неподільні.

Подільним акредитивом передба-чається виплата експортеру відповідно до контракту сум після кожної частко-вої поставки.

Неподільним акредитивом передба-чається, що уся сума, яка належить екс-портеру, буде сплачена після завершен-ня поставок або після останньої частко-вої поставки. Такий акредитив викори-стовується зазвичай при постачанні окремими партіями обладнання, техно-логічно тісно пов'язаного, тобто коли непоставка однієї або кількох партій, робить неможливим використання обладнання, яке надійшло раніше. Неподільний акре-дитив, таким чином, захищає інтереси покупця (імпортера).

8. За місцем та суб'єктом виконання ак-редитиви поділяються на такі, що:

а) виконуються банкомемітентом у країні імпортера,

б) виконуються авізуючим або підтвер-джуючим банком, який знаходиться у країні бенефіціара (експортера),

в) виконуються за участю третього банку.

У тих випадках, коли виконуючим банком є банкемітент, строк дії акре-дитива закінчується у країні банкуемітента, і акредитив сплачується тільки після отримання та перевірки доку-ментів, необхідних для розкриття акредитива.

У випадку, коли виконуючим банком є авізуючий банк, можливі декілька видів оплати документів залежно від того, який спосіб оплати зазначено в умовах контракту.

9. Залежно від виду зовнішньоеконо-мічної діяльності суб'єктів господарської діяльності (експорту чи імпорту товарів та послуг) акредитиви поділяються на акре-дитиви на імпорт та акредитиви на експорт:

а) акредитиви на імпорт - використо-вуються для розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари та надані послуги і відкриваються українськими банками за дорученням українських фірмімпортерів.

б) акредитиви на експорт - викори-стовуються для розрахунків за експор-товані інофірмами товари та надані по-слуги і відкриваються іноземними бан-ками за дорученням іноземних фірмімпортерів.

У розрахунках за український екс-порт акредитиви відкриваються, як пра-вило, іноземними банками з авізуванням їх через українські банки. Найвигіднішим у цьому випадку є призначення виконуючим банком уповноваженого українського банку.

При розрахунках за імпорт доцільно використовувати акредитиви, якими пе-редбачено платіж в українському банкуемітенті проти документів, що надходять від іноземного експортера. Це дає змо-гу запобігти можливому заморожуванню валютних коштів суб'єктів господарсь-кої діяльності України та банків на ра-хунках в іноземних банках для наступ-них платежів за акредитивами.

Одним із видів імпортних акредити-вів є транзитні акредитиви. Вони можуть авізуватися, підтверджуватися та вико-нуватися уповноваженими банками за дорученням іноземних банківкорес-пондентів, які відкривають ці акредити-ви в інших країнах. Як правило, тран-зитні акредитиви авізуються за рахунок іноземного банкуемітента, який також сплачує комісійні та інші витрати авізуючого банку. Підтвердження та виконан-ня транзитних акредитивів доцільно здійснювати тільки в особливих випад-ках, наприклад, за умови надання уповноваженому Українському банку з боку банкуемітета попереднього валютного покриття.

10. За способом виконання акредити-ви поділяються на акредитиви, які вико-нуються:

а) шляхом платежу за пред'явленням;

б) шляхом акцепту;

в) шляхом платежу з відстрочкою;

г) шляхом негоціації.

Платіж за пред'явленням здійсню-ється, як правило, авізуючим або під-тверджуючим банком у країні експорте-ра при наданні відповідних фінансових та комерційних документів. Такий спосіб виконання акредитива дає змогу експор-теру отримати платіж одразу після надан-ня відповідних документів до банкуплатника.

Акредитиви, які виконуються шляхом акцепту.

При акцептуванні акредитива на-дається також вексель. Незалежно від то-го, на кого виставлено вексель, банкемітент, а за необхідності - підтверджу-ючий банк зобов'язуються акцептувати та здійснити платіж у зазначений строк.

Перший варіант, найсприятливіший для експортера: авізуючий або підтвер-джуючий банк після пред'явлення не-обхідних документів у його "касах" ак-цептує тратту.

Другий варіант: акцепт банкомемі-тентом, який акцептує тратту після от-римання документів та визнання їх відповідно до умов акредитива.

Третій варіант, найменш сприятливий для експортера: акцепт наказодавцем.

Акредитиви, які виконуються шляхом платежу з відстрочкою.

Вибір між відстроченим платежем та акцептом обумовлюється головним чи-ном звичаями та законодавством країниекспортера. Наказодавець може уникну-ти оплати мита та митних зборів на цінні папери ряду країн, якщо вибрав відстрочений платіж замість акцепту. При цьому способі виконання платежу банкемітент та підтверджуючий банк (якщо акредитив підтверджений) зо-бов'язуються здійснити платіж у визна-чений термін.

Акредитиви, які виконуються шляхом негоціації.

За такої форми виконання акредити-ва (використовується у США, Китаї та англомовних країнах) банкемітент зо-бов'язується платити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачається також можливість не-гоціації. Як правило, банкемітент відправляє листа безпосередньо на адре-су бенефіціара, де передбачається:

термін дії для негоціації у країні бе-нефіціара;

уточнення про добропорядність ("bona fide"), за яким банкемітент зо-бов'язується платити пред'явнику акре дитива з доданими до нього оформлени-ми належним чином документами.

На практиці банкемітент для пере-дачі акредитива бенефіціару досить ча-сто використовує послуги банкукорес-пондента, якому відводиться допоміжна роль при пересиланні акредитива та засвідченні підписів, зазначених в акре-дитиві, і який не отримує повноважен-ня на здійснення платежів. При вико-нанні акредитива бенефіціару не обов'яз-ково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, ко-ли банкемітент обмежив негоціацію визначеним банком (за акредитивом

"restricted").

11. Залежно від наявності депонованих грошових коштів у підтверджуючому бан-ку акредитиви поділяються на покриті та непокриті.

Покритими вважаються такі акреди-тиви, при відкритті яких банкемітент попередньо надає у розпорядження ви-конуючого банку валютні кошти (по-криття) у сумі акредитива на строк дії зо-бов'язань банкуемітента з умовою мож-ливості їх використання для виплат за акредитивом.

Валютне покриття може надаватися шляхом:

* кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконую-чого банку у банкуемітенті або іншому банку;

* надання виконуючому банку пра-ва на списання всієї суми акредитива з кореспондентського рахунка, відкрито-го у нього банкомемітентом у момент отримання акредитива до виконання;

* відкриття банкомемітентом у ви-конуючому банку депозитів покриття або страхових депозитів.

Непокритими вважаються такі акреди-тиви, при виставленні яких банк не де-понує кошти клієнта на окремому рахун-ку і відповідно не надає попередньо у розпорядження виконуючого банку ва-лютні кошти (покриття).

12. Залежно від наявності других бенефіціарів акредитиви поділяються на переказні (трансферабельні) та непереказні.

У статті 48 "Уніфікованих правил" дається таке тлумачення переказного акредитива:

"А. Переказним (трансферабельним) є акредитив, за яким бенефіціар (перший бенефіціар) має право уповноважити банк, що здійснює платіж, платіж з відстрочкою платежу, акцепт чи не-гоціацію, або будьякий банк, уповно-важений негоціювати переказуючий банк, нате, щоб акредитивом могли ко-ристуватися повністю або частково од-на чи декілька інших осіб (другі бенефіціари).

Таким чином, переказний (трансферабельний) акредитив надає бенефіціару право давати розпорядження банку, який здійснює оплату, акцепт або купівлю тратт (документів), передати акредитив повністю або частинами одному або кільком третім особам (другим бенефіціарам). Другі бенефіціари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. Права за акреди-тивом передаються для того, щоб поста-чальник міг профінансувати субпостачальника (субпостачальників) за рахунок коштів за акредитивом. Частини трансферабельного акредитива можуть бути переказані окремо, якщо часткові відван-таження не заборонені умовами акреди-тива. Трансферабельний акредитив частіше використовується у межах однієї країни. Право на переказ акредитива в іншу країну повинно вказуватися в йо-го умовах. Український імпортер може відмовитися від такої вказівки на тій підставі, що він не знає субпостачаль-ників і перед ним відповідає за умова-ми контракту тільки безпосередньо по-стачальник.

У свою чергу акредитив, який не мо-же бути використаний другим (и) бенефіціаром (бенефіціарами) є непереказним акредитивом.

13. Спеціальні форми акредитивів.

А. Компенсаційні акредитиви. Компенсаційний акредитив має бага-то схожого з трансферабельним, але існують також і суттєві відмінності. При трансферабельному акредитиві вистав-ляється лише один акредитив, який потім переказується першим бенефіціаром (посередником) другому бе-нефіціару. При компенсаційному акре-дитиві використовуються два акреди-тиви. Перший акредитив (основний ак редитив) за дорученням іноземного по-купця виставляється банком покупця, де посередник виступає у ролі бенефіціара. Другий акредитив за дорученням посе-редника виставляється банком посеред-ника, де справжній постачальник товарів виступає у ролі бенефіціара.

Компенсаційні акредитиви не відобра-жені в "Уніфікованих правилах". Слід зазначити, що посередник та його банк бу-дуть домагатися виконання постачаль-ником умов другого акредитива таким чи-ном, щоб посередник, у свою чергу, мав можливість виконати належним чином умови першого (основного) акредитива. При компенсаційному акредитиві посе-редник звертається з дорученням до сво-го банку про прийняття основного акре-дитива як "забезпечення" для другого акредитива. Тому банкемітент для вис-тавлення другого акредитива прагне впев-нитися, що платіж за основним акреди-тивом буде здійснено належним чином. Отже, найоптимальнішим є такий варіант, коли основний акредитив є підтвердже-ним безвідкдичним акредитивом.

Умови основного акредитива можуть бути схожими з умовами другого акре-дитива, за винятком того, що:

а) ціна за одиницю та за весь товар за основним акредитивом повинна бути нижчою, ніж за другим акредитивом;

б) дата відправки товарів за основним акредитивом повинна передувати даті відправки за другим акредитивом;

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.