Якщо основний акредитив відкрито в одній валюті, а другий акредитив - в іншій, необхідно, щоб банкемітент дру-гого акредитива своєчасно сповістив ук-раїнського посередника про тенденцію зміни курсу валюти основного акреди-тива відносно валюти другого акредити-ва. Це потрібно для того, аби українсь-кий посередник мав можливість вжити заходів в умовах несприятливої зміни біржового курсу.
Б. Зустрічні акредитиви.
Зустрічні акредитиви схожі з ком-пенсаційними (back to back) за винятком того, що при зустрічному акредитиві банкемітент для другого акредитива не приймає перший (основний) акредитив як "забезпечення". Замість цього банк отримує інструкції дебетувати рахунок експортера (посередника) за всіма пла-тежами, які здійснюються за другим ак-редитивом. Перший (основний) акреди-тив використовується як потенційне джерело надходження грошових коштів на рахунок експортера (посередника).
В. Резервні акредитиви ("стендбай ").
Резервні акредитиви, або акредитиви "стендбай" (stand by letter of credit), які інколи ще називають чистими, є спеціальними видами акредитивів і за своєю суттю більше тяжіють до банків-ської гарантії. Практика використання таких акредитивів зародилася у США, оскільки банки цієї країни відповідно до діючого законодавства не можуть нада-вати гарантії у чистому вигляді. На від-міну від документарних акредитивів, які забезпечують перш за все інтереси екс-портера, резервний акредитив як інстру-мент забезпечення платежів є значно гнучкішим та універсальнішим.
Так, резервний акредитив може вико-ристовуватися і як документарний акре-дитив, і для додаткового забезпечення платежів на користь експортера (скажімо, при розрахунках у формі інкасо або банківського переказу). Але такий акре-дитив (як аналог авансової гарантії або га-рантії виконання) може виступати і як за-безпечення повернення раніше виплаченого імпортером (замовником) авансу або виплати неустойок та штрафів на користь імпортера при неналежному виконанні експортером контракту. Таким чином, резервний акредитив (як і банківську га-рантію), на відміну від документарного ак-редитива, можна віднести до непрямого за-безпечення платежу. Такий акредитив мо-же бути реалізовано лише у тому випад-ку, коли наказодавець резервного акредитива не виконає свої зобов'язання.
Резервні акредитиви отримали велике поширення у міжнародній практиці (знач-ною мірою завдяки банкам США). Тому вони також стали предметом уніфікації та підпорядковуються "Уніфікованим пра-вилам та звичаям для документарних ак-редитивів" (у редакції 1993 року). Із цієї позиції резервні акредитиви мають певні переваги порівняно з банківськими га-рантіями, які підпорядковуються націо-нальному законодавству. Оскільки ре-зервні акредитиви належать до категорії незабезпечених кредитів, більшість банків виставляє 'їх за дорученням тих клієнтів, які мають у них свої рахунки.
Слід також зазначити, що є фінансо-ва і комерційна моделі акредитива "стендбай":
Фінансова модель акредитива "стендбай" фактично розглядається як міжна-родна гарантія, в той час як комерційний "стендбай" може розглядатися як га-рантія за документарним акредитивом. При характеристиці фінансової моделі акредитива "стендбай" як міжнародної гарантії, що адресована бенефіціару, не-обхідно акцентувати увагу на кількох особливих моментах.
Бенефіціар - це покупець, який є бенефіціаром фінансового акредитива "стендбай". Наказодавець є експорте-ром. Тобто наказодавець та бенефіціар є особами абсолютно відмінними від тих, котрі беруть участь у виконанні до-кументарного акредитива або в акреди-тиві "стендбай", який гарантує оплату товару.
Комерційна модель акредитива "стендбай" у вигляді гарантії оплати то-вару стосується усіх підприємств, як експортерів, так і імпортерів. Акредитив "стендбай" як гарантія оплати товару може застосовуватися у ситуації, коли експортер наполягає на безвідкличному акредитиві, а покупець не має достатньої суми власних грошових коштів, і банк не бажає або не має змоги надати покуп-цеві кредит для оплати товарів експор-теру. Таким чином, комерційна модель акредитива "стендбай" - це безвід-кличне зобов'язання банкуемітента оп-латити товар у випадку неналежного виконання акредитива покупцем.
Узагальнюючи переваги резервного акредитива зауважимо, що він:
1) надає "забезпечення" експортеру та одночасно зменшує загальну суму бан-ківського кредиту, якої вимагає поку-пець;
2) може бути використаний як резерв-на гарантія оплати товару за інших форм міжнародних розрахунків;
3) при використанні резервного акре-дитива бенефіціар має можливість вис-тавити тратту на банкемітент;
4) резервні акредитиви підпорядковані "Уніфікованим правилам та звичаям для документарного акредитива".
Г. Револьверні та відновлювані акреди-тиви.
Револьверні акредитиви визначені як альтернативні акредитивам "стендбай" у ситуаціях, коли:
а) імпортер отримує регулярні по-ставки товару ізза кордону від інозем-ного постачальника;
б) постачальник наполягає на платежі у формі акредитива;
в) банк не бажає виставляти акреди-тив на повну вартість товарів, які періодично постачатимуться певний ви-значений час.
Револьверні акредитиви - це акредитиви, які автоматично поновлюються на їх початкову суму або після закінчен-ня визначеного заздалегідь періоду, чи в міру використання у межах наперед ви-значених загальної суми та терміну дії. Таким чином, акредитиви зможуть по-новлюватися щомісяця, щокварталу або певну кількість разів. Револьверні акре-дитиви використовуються у тих випад-ках, коли продаж товару за кордон - не ізольована угода, а іноземний покупець є постійним клієнтом експортера. Вико-ристання такого акредитива дає екс-портеру змогу отримувати грошові кош-ти під належним чином оформлені до-кументи, які відповідають умовам акре-дитива, за кожну кратну поставку (здійснювану переважно за графіком), що зафіксовано у контракті (найчастіше - при поставках сировини).
У свою чергу револьверні акредити-ви поділяються на кумулятивні і некумулятивні.
Так званий кумулятивний револьвер-ний акредитив дає змогу переносити можливий залишок з одного періоду на наступний. Це дає змогу уникнути відкриття цілої послідовної мережі ак-редитивів та є дуже зручним, особливо при регулярних, розбитих на частини по-ставках (наприклад, щотижневе забезпе-чення фруктами у період збирання вро-жаю, рибою - у сезон). Однак слід за-значити, що оскільки поновлення здійснюється автоматично, ризик, який бере на себе банкемітент у день відкрит-тя акредитива або підтверджуючий банк у день його підтвердження, стосується усієї суми за операцією, а не частини, яка належить до якогось періоду.
Некумулятивні акредитиви - це ак-редитиви, за якими невикористаний за-лишок повертається. Порівняно з відно-влюваним акредитивом, коли банк вис-тавляє револьверний акредитив, він та його клієнт беруть на себе зобов'язання щодо всієї суми, а не її частини, яка сто-сується якогось певного періоду. Таким чином, револьверний акредитив, що ви-ник для задоволення потреб торгових партнерів, дає змогу координувати по-ставки з використанням документарно-го акредитива за операціями, що пере-дбачають відправки товарів частинами.
Г. Акредитив із червоною смугою.
Згідно з таким акредитивом авізуючий або підтверджуючий банк здійснює аван-сування бенефіціара (експортера) до на-дання визначених документів. Ця спеціальна умова зазначається в акреди-тиві за вимогою заявника акредитива (покупця/імпортера). Це не передплата, а угода, за якою постачальник (бенефіціар) отримує аванс від авізуючого/підтверджуючого банку до відправки товарів. Таким чином, покупець звертається з дорученням до банкуемітен-та уповноважити авізуючий/підтверджуючий банк на здійснення платежу експортеру за товари до їхньої відправ-ки. Тому акредитив із червоною смугою можна характеризувати як джерело передвідвантажувальних коштів у формі:
а) позики відавізуючого/підтверджуючого банку, яка надається бенефіціару (експортеру);
б) платежу апліканта (імпортера). Іншими словами, аплікант може взя-ти на себе всю відповідальність за надан-ня авансу експортеру, сам при цьому не надаючи такого авансу. Ця роль відводиться авізуючому/підтверджуючому банку проти забезпечення акредитива з червоною смугою.
Слід також зазначити, що акредити-ви з червоною смугою названо так то-му, що первісне в такий акредитив впи-сувалося застереження, написане черво-ним чорнилом, тобто спеціальна умова. Сума, яку належить авансувати бе-нефіціару за акредитивом із червоною смугою, визначається аплікантом тако-го акредитива за погодженням із банкомемітентом. Ця сума може становити як 100 відсотків від суми акредитива, так і певний його відсоток, скажімо, 85 або 50.
Аплікант також вирішує, як забезпе-чується позика, що надається авізуючим/підтверджуючим банком бенефіціару/експортеру, а саме:
а) шляхом простого письмового підтвердження бенефіціара/експортера про те, що гроші будуть використані ви-ключно на закупівлю товарів для відван-таження їх згідно з умовами акредитива (чистий акредитив із червоною смугою):
б) шляхом письмової гарантії або за-стави, які бенефіціар повинен належним чином оформити та надати повний ком-плект документів до авізуючого/підтверджуючого банку у межах зазначеного в акредитиві періоду (документарний ак-редитив із червоною смугою).
Позика, надана бенефіціару авізуючим/підтверджуючим банком, разом із певним відсотком за користування нею повинна бути потім повернута авізуючо-му/підтверджуючому банку, але тільки після того, як бенефіціар надасть доку-менти, які необхідні для розкриття ак-редитива та які повністю відповідатимуть умовам акредитива. Однак якщо бенефіціар не зможе надати такі документи і відповідно не зможе отримати за цим акредитивом гроші, а відтак буде не спроможний повернути позику, то у якому випадку авізуючий/підтверджуючий банк матиме право вимагати рефінансування (з відсотком за позику) від банку емітета. У свою чергу останній матиме право регресу відносно апліканта акредитива. Таким чином аплікант нестиме відповідальність за усі витрати, що винекли у банку емітета, авізуючого/підтверджуючого банку за акредитивом із червоною смугою.
2. Застосування акредитиву в міжнародних формах розрахунків на прикладі банку “Україна”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ефект” (Україна, м.Київ) звернулося до акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” з проханням відкрити відкличний покритий акредитив для розрахунку з іноземним партнером по експортованій в Україну продукції (обладнання для переробки сільгоспсировини). Сума акредитиву складає 150 000 доларів США.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 14 від 01.01.1997 року між ТОВ “Ефект” та зарубіжним партнером з Росії - фірма “Ізраел” передбачено акредитивну форму розрахунків за поставлене до 01.03.1997 року в Україну обладнання.
Поставка обладнання буде здійснюватися авіаційним транспортом з м.Москви до м.Києва після повідомлення фірми “Ізраел” авізуючим банком про відкриття на користь фірми безвідкличного покритого акредитиву в сумі 150 000 доларів США.
Банк-емітент після розгляду питання дає згоду на виставлення акредитиву, про що і було повідомлено АКБ “Мосбізнесбанк” (Росія, м.Москва).
Умовами виставлення документарного акредитиву, про які повідомлено авізуючий банк є :
Депонування на окремому рахунку в банку-емітенті суми коштів наказодавача акредитиву в розмірі 150 000 ло. США.
Перерахування коштів до авізуючого банку буде здійснено лише після отримання всіх перерахованих нижче документів, серед яких обов”язковими є авіанакладна та страховий поліс .
Авізуючий банк зобов”язаний слідкувати за дотриманням умов акредитиву і лише після їх виконання бенефіціаром має право перерахувати на його розрахуноквий рахунок зазначену суму коштів.
Банк-емітент (АК АПБ “Україна” м.Київ) звернувся до авізуючого банку (АКБ “Мосбізнесбанк” Росія, м.Москва) з проханням про надання додаткового підтвердженя акредитиву, на що було отримано згоду.
Відповідно до заяви на акредитив всі затрати по виставленню акредитиву взяв на себе наказодавач акредитиву - ТОВ “Ефект” (Україна ,м.Київ).
До авізуючого банку бенефіціаром було надано авіанакладну № 3 від 05.02.1997 р. , копію рахунку-фактури № 71 від 05.02.1997 р. , окрім того страховий поліс від 05.02.1997 р., укладеного між фірмою “Ізраел” та Російською страховою компанією “Росстрах” (м.Москва) на суму 150 000 доларів США.
Після перевірки вищезазначених документів авізуючий банк направляє їх до банку-емітента. Останній перерахову депоновану суму до “Мосбізнесбанку”.
В результаті здійснених операцій бенефіціар вчасно і повністю отримав оплату за поставлену імпортеру продукцію в сумі 150 000 дол.США. Імпортер отримав без затримки замовлене обладнання, не ризикуючи використовувати попередню оплату. Використання акредитиву коштувало наказодавачу 0.15 % від суми відкритого акредитиву, тобто 225 дол.США на користь банку-емітенту та 0.15 % від суми відкритого акредитиву (теж 225 дол.США) на користь авізуючого банку. Окрім того, наказодавач змушений був оплатити поштово-телеграфні витрати банку-емітента.
Висновки (зауваження та пропозиції)
Вітчизняні комерційні банки, прилучаючись до міжнородного співробітництва, опановують різні форми розрахунків, прийнятих у світовій банківській практиці. Все більше уповноважених банків України самостійно встановлюють кореспондентські відносини з іноземними. І все ж сфера зовнішньоекономічної діяльності наших банків одна з найменш розвинутих.
Головними факторами, що можуть істотно вплинути на подальший розвиток акредитивної форми розрахунків в Україні можуть бути:
Валютне законодавство України, яке регламентує зовнішньоекономічну діяльність суб”єктів господарювання.
Політичне та економічне становище України.
Аналізуючи перший фактор, необхідно зосередити увагу на ”Порядку здійснення контролю за надходженням товару за імпортними контрактами”, який затверджено Постановою Правління НБУ № 254 від 02.10.1996 р. Згідно п.1.2. цього порядку “Уповноважений банк приймає до виконання заявку клієнта на закупівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України під контракти, якими передбачено надходження товару на умовах здійснення передоплати в будь-якій формі, тільки під зареєстрований у цьому банку контракт на імпорт товарів...”
Саме цей порядок головним чином вплинув на зменшення кількосної та вартісної частки банківських переказів і відповідно на збільшення акредитивів у загальному обсязі міжнародних розрахунків в Україні.
Що стосується другого фактору, то слід зазначити, що коли країна перебуває у важкому економічному стані, коли для неї характерна низька культура оплати, а також за нестабільної політико-економічної ситуації рекомендується здійснювати міжнародні розрахунки за допомогою акредитива.На жаль, Україні всі ці риси сьогодні притаманні.
І все ж таки, акредитивна форма розрахунків - це інструмент, яки зводить до мінімуму різноманітні ризики експортерів та імпортерів у процесі зовнішньоекономічної діяльності.
Можна передбачити, що обсяг міжнародних розрахунків в акредитивній формі як у кількісному, так у вартісному вираженні найближчим часом в Україні збільшуватиметься.
Список використаної літератури:
Інструкція № 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.- К.:банк “Україна”, 1996.- с. 28.
Інструкція про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті по експортно-імпортним операціям на умовах відстрочки платежів чи поставок.
Постанова кабінету міністрів україни та націонельного банку україни від 21.06.1995 р. № 444 “про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові умови захисних попереджень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунок в іноземній валюті”.
Маркетинг в банке .- Тернопіль: 1996 р.
Лисюк С. Акредитивна форма розрахунків за ексортно-імпортними операціями та перспективи її розвитку в Україні./ Вісник НБУ травень 1997 .- с.42-49.
Страницы: 1, 2, 3, 4
