Договір про відкриття картрахунку має обов'язково визначати: умови (схему) обслуговування карткового рахунку клієнта, обставини зміни цих умов згідно правил та нормативів банку та платіжної системи; умови обслуговування на випадок овердрафту; розмір та умови оплати за операції з картрахунком згідно банківських тарифів; порядок вирішення спірних питань тощо. Обов'язковим пунктом обумовлюється згода клієнта на дебетування банком його картрахунку за платіжними повідомленнями еквайрів про здійснені клієнтом операції.
Для відкриття карткових рахунків клієнти подають у банк такі самі документи, що й для відкриття поточних рахунків. Якщо мова йде про дебетну схему обслуговування фізичних осіб, то в якості карткових можуть використовуватися поточні банківські рахунки клієнта; в іншому випадку відкриваються окремі карткові рахунки, що ведуться в режимі звичайних поточних рахунків, але з урахуванням нормативно-правових обмежень. Окремі карткові рахунки відкриваються клієнтам-юридичним особам -- у будь-якому разі, та фізичним особам -- у разі використання кредитної схеми. Юридична особа, що має відкриті рахунки в банках, які не є принциповими чи асоційованими членами конкретної платіжної системи, мають право відкрити карткові рахунки у банках, які є її членами [12].
Клієнти з числа фізичних осіб можуть поповнювати кошти на своїх карткових рахунках, вносячи готівку до каси свого (чи іншого) банку, шляхом переказу з інших поточних чи депозитних рахунків, та навіть з рахунків інших осіб за їх дорученням. Зарахування коштів на картрахунки юридичних осіб здійснюється з їх поточних рахунків, та у вигляді готівкових відшкодувань за понаднормові витрати коштів держателями корпоративних платіжних карток [12].
Вид, який має емітована банком платіжна картка, тип носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), нанесені на картку реквізити визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи. На картці неодмінно мають бути логотип (назва) та реквізити банку, які служать ідентифікації платіжної системи та емітента. На платіжних картках внутрішніх платіжних систем неодмінно має бути нанесений шляхом друку або тиснення банківський ідентифікаційний номер - БІН.
Розрахункрві операції з використанням платіжних карток значно розширили спектр банківських фінансових послуг та збільшили можливості отримання банківського продукту. Переваги запровадження карткових платіжних систем для клієнтів та їх довірених осіб очевидні: це й уникнення необхідності носити з собою великі суми грошей, й певне спрощення розрахункових формальностей, й можливість більш суттєвого контролю за трансакцією.
Набуваючи членства у картковій платіжній системі, банки отримують право на комісійну винагороду, розмір якої вони встановлюють самостійно, виходячи з правил конкретної платіжної системи та тарифів банку. Таким чином, крім комісійних та відсотків з власників карток та торговельних підприємств, банк-еквайр одержує від останніх певний дисконт на оплату торговельних рахунків; до того ж, він може користовуватися у своїй діяльності коштами торговельних підприємств на рахунках цього банку. Нарешті, банк може надавати торговельному підприємству додаткові послуги, натомість пропонуючи йому додаткові пільги й додатково знижуючи ставку дисконту. Уповноважені банки України можуть встановлювати комісійну винагороду у валюті видачі готівки (якщо йдеться про операції видачі готівки держателям платіжних карток). Інші види комісійної винагороди уповноваженим банкам встановлюються згідно порядку, визначеному у Правилах здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку [4].
Як правило, банки пропонують до послуг клієнтів-фізичних осіб дебетні схеми, кредитні схеми, та так звані наперед оплачені кредитні картки чи "електронні гаманці".
Клієнти банку-емітента (чи банку, який діє від імені останнього) та їх довірені особи можуть застосовувати платіжні картки для безготівкової оплати за товари чи послуги, перерахування коштів з карткових рахунків на рахунки інших осіб, купівлі товарів та послуг у системах електронної комерції. Платіжні картки також використовуються для одержання готівки у касах банків. банкоматах та пунктах обміну іноземної валюти.
Юридичні особи можуть користуватися корпоративними платіжними картками. Довірені особи клієнтів, що є юридичними особами можуть використовувати платіжні картки для здійснення (у безготівковій та готівковій формі) розрахунків, пов'язаних зі статутною та господарською діяльністю; оплатою витрат на відрядження та представницьких витрат як в Україні, також і за її межами. Принагідне зазначимо, що кошти, які списані з карткового рахунку юридичної особи по вказаних розрахункових операціях (за винятком безготівкових розрахунків у національній валюті України, що пов'язані зі статутною діяльністю юридичної особи на території України), вважаються за видані під звіт держателю платіжної картки. Інакше кажучи, використання коштів має підтверджуватися відповідними звітними документами [12].
Згідно Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням", корпоративні платіжні картки не можуть застосовуватися для виплати заробітної платні та інших виплат соціального характеру, оплати угод (контрактів) в іноземній валюті від імені резидентів та представництв юридичних осіб з числа нерезидентів[4].
Держателі платіжних карток з числа фізичних осіб можуть використовувати картки для переведення коштів на інші рахунки, сплати комунальних та інших послуг через мережу депозитарних банкоматів.
2.2 Аналіз банківських операцій з використанням пластикових карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Як відмічалося на прес-конференції Асоціації українських банків, яка відбулася 5 лютого 2008 року, економічна середа, в якій працювали українські банки в 2007 році, була благоприємною. Нарощування активів та збільшення кредитування банками економіки покращило їх фінансовий результат і ефективність діяльності.
Фінансова стабільність в країні створила умови для розвитку бізнесу як міжнародних, так і внутрішніх (локальних) платіжних систем. За даними НБУ, на 1 січня 2008 року загальна кількість емітованих українськими банками карток за останній квартал минулого року зросла на 744 тис. І склала більше 3251 тис. З яких кількість карток внутрішніх платіжних систем збільшилась на 97 тис. До 1001 тис., міжнародних - на 647 тис. До 2250 тис [100].
Лідерами по кількості емітованих платіжних карток залишаються “Приватбанк” - більше 924 тис., Промінвестбанк - більше 737 тис. ( з яких 629 тис. - локальні внутрішньобанківські), “Аваль” - більше 416 тис., ПУМБ - більше 252 тис., Ощадбанк - більше 254 тис. ( з яких 186 тис. - локальні внутрішньобанківські).
На початок січня 2002 року держателів локальних платіжних карток обслуговували 318 банкоматів та 719 платіжних терміналів. Протягом 2001 року держателями платіжних карток, які емітовані українськими банками, здійснено більше 75365 тис. Операцій на сумму 8247 тис. Гривень. З яких на теріторії України - 75083 тисяч операцій на сумму 7780 тисяч гривень. За межами України - більше 282 тисяч операцій на сумму 467 тисяч гривень [73].
На початок січня 2008 року загальна кількість карток Europay International та VISA International, емітованих банками членами МПС перевищила два мільйони. За рік загальна кількість встановлених цими банками банкоматів зросла більше ніж в 2,5 рази і більш ніж вдвічі збільшилась кількість POS-терміналів, встановлених в торговій мережі та в пунктах видачі готівки.
Темпи емісії протягом року постійно збільшувались. Наприклад, за останні два місяці 2007 року темпи приросту кількості карток збільшились більш ніж в 1,5 рази порівняно з періодом з вересня по листопад 2007року. Приріст за листопад-грудень 2007 року склав більш 435 тис. карток.
До цього часу лідерами ринку залишаються КБ „Приватбанк”, АППБ „Аваль” та ПУМБ, але в січні 2008 року більше ста тисяч карток випустили ще два банки - „Надра” та „Промінвестбанк” (додаток К). Приватбанк за два останні місяці 2007 року емітував 180 тисяч карток МПС, в середньому по 3000 картки в день (рис. 2.1.)
Рис. 2.1.Динаміка емісії карток МПС лідерами ринку
Банки „Аваль” та „Надра” за цей час емітували, відповідно, більше 68 тисяч та більше 63 тисяч, що за день складає в середньому більше 1000 карток. Цікаво, що банк „Надра” за рік збільшив обсяг емісії карток МПС в 45 раз та перемістився на четверте місце [101].
В плани ПУМБ, мабуть, не входило значне збільшення обсягу випуску карток МПС, і з вересня по листопад цей обсяг залишався практично незмінним. З листопада 2007 року по січень 2008 року ПУМБ емітував біля 13 тисяч карток. Такі темпи емісії більше характерні для банків другої групи, лідер якої є АКБ „Правекс-Банк”, протягом двох останніх місяців минулого року випустив більше 14 тисячі карток МПС. Динаміка емісії банків другої групи показана на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Динаміка емісії карт МПС банками другої групи
Високими були темпи розвитку мережі еквайрінгу. По кількості встановлених банкоматів, які обслуговують картки МПС, лідерами є „Приватбанк”, Промінвестбанк та „Аваль” (рис. 2.3., 2.4. та додаток Д).
Рис. 2.3. Динаміка розширення банкоматів лідерами ринку (01.07.07-01.01.08)
Рис. 2.4. Динаміка збільшення кількості банкоматів
Промінвестбанк за два останні місяці минулого року встановив 100 банкоматів, наздогнавши при цьому „Приватбанк” кількість встановлених банкоматів якого зросла на 73. На початок січня 2008 року „Аваль” та Промінвестбанк мали однакову кількість банкоматів - по 192. Але „Аваль” в листопаді-грудні 2007 року практично не збільшував мережу банкоматів, після того як в жовтні збільшив їх кількість на 33. Необхідно відмітити те, що в серпні-вересні кількість встановлених банкоматів „Аваль” залишалась незміною. Кількість банкоматів ПУМБ за останні півроку 2007 року незначно змінилась [101].
В розширенні термінальної мережі провідним банком є „Приватбанк” (рис. 2.5., 2.6.) Активно розвивають мережу POS-терміналів у торговців банки „Аваль”, „Укрексімбанк”, „Фінанси та кредит”, Промінвестбанк, Надра. Велику увагу розширенню мережі пунктів видачі готівки обладнаних POS-терміналами, приділяють Промінвестбанк, Ощадний банк, „Укрексімбанк”, Укрсоцбанк, „Правекс-Банк”. Темпи розвитку термінальної мережі в кінці 2007 року були високими. Кількість POS-терміналів в торгових точках за листопад-грудень збільшилося на 1680, а POS-терміналів в пунктах видачі готівки стало більше на 966.
Рис. 2.5. POS-термінали в торговій мережі на 01.01.08
Рис. 2.6. POS-термінали в пунктах видачі готівки на 01.01.08
Також необхідно звернути увагу на те, що найбільшу частку українського ринку пластикових карток займають банківські картки локальних платіжних систем. Вони розвиваються шляхом упровадження “зарплатних” проектів. Однак, за невеликим винятком, ці картки не можна назвати платіжними, бо вони використовуються лише для виконання основних банківських функцій - видачі та приймання готівки. Застосування їх як засобу платежу в торгівлі чи сфері послуг перешкоджають такі фактори:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17