Главная: Рефераты

Рефераты. Формування валютних курсів

инаміка ж готівкового доларового курсу за 2006 рік демонструє деякі коливання, однак різниця між курсом купівлі та курсом продажу сильно не змінювалася і практично знаходилася на одному і тому ж рівні: в межах 3-4 гривень, на початку досліджуваного періоду, в січні 2006 року, вона приблизно дорівнювала 5 грн. Проте, сама величина курсу на початку року (січень-квітень) сильно перевищувала межу Національного банку України, навіть курс купівлі був вищим за офіційний, що свідчить про високий попит на долар США в даний період. Банкам було вигідно купляти долари в населення за вищою ціною, ніж продавав Нацбанк. Правда, уже в березні попит на долар США почав знижуватися. В червні 2006 року курс продажу був нижчим від курсу Національного банку, однак уже в наступному місяці він почав знову зростати.

Коливання готівкового курсу гривні відносно долара США знаходилося в межах 500-510 грн. за 100 дол. США, однак, вони не завжди суміщалися з офіційним. В цей період в засобах масової інформації часто звучали заяви про штучне формування валютного курсу Нацбанком.

В грудні 2006 року готівковий курс почав вирівнюватися з офіційним. Деяка стабільність зберігалася в протягом перших чотирьох місяців наступного 2007 року (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Динаміка готівкового курсу гривні відносно долара США протягом 2007 року

В травні 2007 року готівковий курс гривні відносно долара США знову пішов на спад. По серпень вартість продажу долара була нижчою від курсу Національного банку. Курс купівлі вперше за досліджуваний період опустився нижче 500 грн./100 дол. США.

З вересня до кінця року простежується чергове зростання готівкового курсу гривні відносно долара. Однак, таке зростання припинилося вже в січні 2008 року і почалося поступове та досить швидке зниження готівкового курсу (рис. 2.5).

Рис. 2.5 Динаміка готівкового курсу гривні відносно долара США протягом 2008 року

У квітні 2008 року вартість купівлі та продажу долара опустились нижче 500 грн./100 дол. США. Причиною цього явища була нестабільність та зародження кризових явищ в економіці США. На такі зміни змушений був відреагувати і Нацбанк, який знизив офіційний доларовий курс.

У липні 2008 року простежується найнижчий готівковий курс гривні відносно долара за весь період від 2000 року. Саме після цього періоду курс почав зростати, при цьому зростав і його темп приросту. Причиною даної ситуації був розвиток фінансово-економічної нестабільності в Україні, що пізніше переросло у кризу. Загалом таке явище є наслідком глобальної світової фінансово-економічної кризи.

У результаті даних подій готівковий курс значно перевищив офіційний, розрив був більшим від 40 грн. за 100 дол. США.

В листопаді ситуація взагалі була непередбачуваною, в даний період простежується найменша різниця між вартістю купівлі та продажу, яка не перевищувала 2 грн. за 100 дол. США. Коливання були настільки нестабільними, що була можливість придбати валюту в одному банку за дешевшою ціною та продати в іншому дорожче. Саме в цей час сильно виросли спекуляції на валютних операціях. Однак, вони різко припинилися після того, як банки перестали продавати долари США, мотивуючи це відсутністю іноземної валюти. Це ще більше підвищило вартість долара, в грудні 2008 року середньозважений курс гривні відносно долара США становив: продаж - 781,7544 грн. за 100 дол. США, купівля - 763,7624 грн. за 100 дол. США. Середньомісячний курс Національного банку України щодо долара становив 758,1358 грн. за 100 дол. США, в кінці місяця, як було зазначено в попередньому підрозділі, він був зафіксований на позначці 770 грн. за 100 дол. США.

Така нестабільність готівкового долара продовжувалася і в 2009 році, хоча офіційний курс уже не змінювався. Валютний ринок виявився не настільки підконтрольним як вважалося.

Що стосується готівкового курсу гривні відносно євро, то загальна динаміка цієї іноземної валюти в останній період є подібною до доларової, однак вона не завжди збігалася. Дослідити зміну кусу гривні відносно євро за 2006-2008 роки можна на основі рис. 2.6, 2.7 та 2.8. Графіки сформовані на основі середньозваженого готівкового курсу визначеного Національним банком України.

Рис. 2.6 Динаміка готівкового курсу гривні відносно євро протягом 2006 року

Отож, якщо порівняти динаміку євро та долара за 2006 рік, то можна побачити, що перших три місяця два графіки подібні. Однак, починаючи з квітня вартість долара почала різко спадати, а євро навпаки почало дорожчати, при цьому з більшими темпами, ніж спадав долар. За загальними підсумками року динаміка євро має позитивний напрям і виражає зростання вартості даної валюти. Протягом 2006 року євро подорожчало:

- за курсом купівлі з 614,9072 грн. за 100 євро до 664,3545 грн. за 100 євро;

- за курсом купівлі з 620,7929 грн. за 100 євро до 670,8104 грн. за 100 євро.

Різниця між курсом купівлі та курсом продажу сильно не коливалась, найбільше значення вона становила в лютому - 6,5355 грн., а найменше в листопаді - 4,1595 грн., тобто коливання різниці відбувалося в межах 2,5 грн.

Також варто відмітити те, що готівковий та офіційний курси мають однакову динаміку, тобто спроби вплинути на вартість євро зі сторони Нацбанку не було.

Рис. 2.7 Динаміка готівкового курсу гривні відносно євро протягом 2007 року

В 2007 році вартість готівкового євро продовжувала зростати, хоча й з незначними перепадами, а саме в травні-червні простежується деяке зниження курсу та потім відбувся різкий підйом і вже в серпні знову простежується спадання. Протягом вересня-листопада курс знову різко пішов вгору, протягом даного періоду він виріс більш, ніж на 60 грн. в розрахунку на 100 євро. Найвищий курс купівлі євро становив 741,6104 грн. за 100 євро, а придбання - 747,1299 грн. за 100 євро. В грудні вартість євро знову дещо знизилося в порівнянні з попереднім місяцем.

Така динаміка зовсім відрізняється від доларової, курс якого протягом 2007 року практично не змінився, відбувся тільки незначний його спад та підйом в середині року.

Динаміка готівкового курсу євро протягом 2007 року також співпадала з динамікою курсу Національного банку України. Офіційний курс коливався в межах купівлі-продажу готівкового.

Що стосується зміни готівкового курсу гривні відносно євро в 2008 році, то їх можна дослідити на рис. 2.8.

Рис. 2.8 Динаміка готівкового курсу гривні відносно євро протягом 2008 року

Отож, на відміну від долара, вартість якого почала спадати уже з початку року, євро навпаки продовжував зростати. Однак, протягом січня-лютого зростання простежується тільки по курсу купівлі, а от вартість продажу дещо знизилась, це спричинило зменшення різниці між курсами купівлі та продажу в лютому. В березні різниця знову збільшилась у зв'язку з очевидним перевищення темпу приросту курсу продажу над курсом купівлі

Така позитивна динаміка продовжувалася тільки до березня. Уже в квітні зростання євро припинилося, вартість продажу знову зменшилась, а вартість купівлі зросла. В наступних місяцях динаміка курсу євро набула негативного напрямку, так як і в долара, однак з більшими темпами спадання. Такі зміни були породженні появою перших при знаків економічної кризи, яка перекинулась з економіки США на європейську.

Якщо здешевлення долара припинилося в липні і вже в подальшому його вартість почала зростати, то євро знижувалося до вересня. Саме починаючи з цього місяця вартість обох валют стрімко зросла, їх динаміка протягом вересня-грудня є практично однаковою.

Основною причиною такої зміни готівкового курсу гривні відносно іноземних валют, що сьогодні вже є очевидним, було саме внутрішнє здешевлення (девальвація) гривні, адже співвідношення і євро, і долара з іншими іноземними валютами практично не змінювалися, тим більш, неодноразово в засобах масової інформації повідомляли про зниження вартості долара на міжнародних валютних ринках.

Загалом, причин такої різкої зміни співвідношення валют в було озвучено багато, серед них:

1. За вказівками світових фінансових установ було проведено девальвацію гривні з метою стабілізації платіжного балансу для отримання доларового кредиту.

2. Був створений штучний ажіотаж навколо іноземної валюти комерційними банками України, які зумисно стримували продаж долара. Метою таких дій вважали збагачення на валютних операціях.

3. Гривня подешевшала у зв'язку з тим, що вона не підтверджена національним валовим продуктом. Основою української економіки протягом останніх кількох років була торгівля (в більшості імпортованими товарами), яка підтримувалася масовим кредитуванням населення.

На нашу думку в даній ситуації відіграли роль всі причини. Гривню дійсно було девальвовано штучно, шляхом зменшення реалізації іноземної валюти Нацбанком. Натомість комерційні банки, скориставшись ситуацією, створили додатковий ажіотаж, намагаючись заробити на валютних операціях, таким чином посиливши падіння гривні. В результаті цього ситуація вийшла з під контролю Національного банку України.

З іншої сторони, якби гривня була підтверджена реальним національним виробництвом, її, по-перше, не прийшлось би девальвувати, по-друге, навіть, якби застосовувалися певні механізми, то вони не мали б такого сильного впливу та важких наслідків.

Загальними чинниками, що спричинили послаблення гривні та посилення іноземних валют є:

1. Зменшення припливу капіталу у банківський сектор у зв'язку з світовою фінансово-економічною кризою.

2. Збільшення негативного сальдо платіжного балансу (суттєве зменшення обсягів експорту, яке спричинене зниженням на світових ринках попиту на продукцію, яка забезпечує основні валютні надходження до країни).

3. В свою чергу зменшення надходження валюти спричинило її дефіцит, що призвело до її здороження.

4. Надмірна емісія гривні.

5. Масові спекуляції на курсах валют.

В цих умовах небажання представників монетарної влади витрачати резерви на згладжування спекулятивних коливань на міжбанківському ринку спровокували панічні настрої не лише у вітчизняних агентів валютного ринку, але і у великих стратегічних інвесторів. На що Національний банк почав застосовувати такі антикризові заходи для боротьби з наслідками валютної кризи:

- розширення межі курсового коридору а потім і практичної відмови від нього;

- обмеження банківської маржі між курсом купівлі і продажу готівкової валюти до 5 %, а потім до 3%;

- зобов'язання банків продавати валюту на готівковому ринку лише за національним курсом;

- заборони для резидентів зберігати більш, ніж протягом 5 днів, іноземну валюту, куплену на внутрішньому ринку;

- застосування жорстких санкцій у випадку купівлі валюти для імпорту, що не завозиться в Україну, а також здійснення авансових платежів за імпорт, окрім критичного.

Проте вони не спроможні усунути об'єктивні причини виникнення кризи.

Підґрунтям валютно-фінансової дестабілізації в Україні є системні суперечності:

- надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку, що призвело до необхідності покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок випереджаючого зростання імпорту, а відтак - стабільного погіршення сальдо зовнішньої торгівлі та ризиків валютної дестабілізації. За 2003-2007 років номінальні доходи населення зросли в 4,2 разу, реальні - в 2,1 разу, а реальний ВВП - лише в 1,4 разу;

- інституційна нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, що обумовило надмірну вартість фінансових ресурсів всередині країни та, за стрімкого зростання попиту на кредитні ресурси, обумовило активний вихід комерційних банків на зовнішні ринки запозичень. Важелі Національного банку України, спрямовані на регулювання грошової пропозиції, виявилися недієздатними в умовах відкритості фінансових ринків, а антиінфляційні заходи монетарного характеру лише посилили потребу в зовнішніх запозиченнях.

- несприятливі умови для довгострокового інвестування, що обумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та якнайшвидшим обігом коштів: за 2005-2007 років інвестиції в промисловість зросли в 1,5 разу, в той час як в операції з нерухомістю - в 1,9 разу, фінансову діяльність - 2,4 разу, роздрібну торгівлю - утричі. У 2007 році при прискоренні інвестиційних процесів інвестиції в промисловість збільшилися на 27 %, в той час як в роздрібну торгівлю - на 48 %, фінансову діяльність - 60 %. Випереджаючі темпи інвестування в сектори, які здійснюють перерозподіл сукупного продукту, над інвестиціями у виробництво останнього посилювали ризики нестабільності фінансової системи та інфляційний потенціал, який формується внаслідок перевищення сукупного попиту над пропозицією.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.