Главная: Рефераты

Рефераты. Формування валютних курсів

висока експортна спеціалізація України на невеликій кількості товарних груп, насамперед - сировинного характеру при значній частці товарів з високим рівнем доданої вартості в імпорті. Це обумовило хронічне нарощування дефіциту зовнішньої торгівлі та високу залежність економіки України від кон'юнктури світових ринків, курсових коливань тощо.

Щодо сьогоднішніх основних причин валютної нестабільності, то до них необхідно віднести політичний безлад, відсутність будь-яких зважених дій зі сторони керівництва країни, періодичне провокування панічних настроїв серед населення. Варто відмітити, що закладення урядом до проекту Держбюджету нереальних інфляційних та курсових орієнтирів, невизначеність валютної політики Національного банку України відіграє несприятливу роль щодо інфляційних й курсових очікувань, підриває довіру до дій монетарної влади, що робить спекулятивні тенденції неконтрольованими.

Отже, готівкові курси мають дещо іншу динаміку, ній офіційні валютні курси Національного банку України. В більшій мірі це стосується вартості долара, яка досить часто не співпадала з встановленим центральним банком показником. Це є свідченням того, що політика фіксованого валютного курсу була недосконалою.

Що стосується євро, то в даному випадку офіційний та готівковий еквіваленти цієї валюти мали не такі вагомі відхилення. Це пояснюється тим, що при формуванні офіційного курсу більше уваги приділялося загальноекономічним та фінансовим чинникам, аніж вимушеним цілям контрольно-регулюючих органів в сфері валютного обігу. Посилення відхилень простежується тільки в кінці 2008 року, коли валютний ринок почав виходити з під контролю Національного банку України.

2.3 Дослідження впливу зміни валютних курсів на економіку України

В попередньому розділі було розкрито основні механізми та принципи впливу зміни валютних курсів на економіку країни. Що стосується дослідження реальних економічних процесів в Україні протягом останніх років, чинником виникнення яких є конкретні валютні коливання, то вище уже було розглянуто економічні наслідки, штучне здешевлення долара США в квітні 2005 року. Серед таких наслідків було зниження реального доходу українських компаній-експортерів, особливо це відчули виробники сталі, які складають основну масу всього експорту держави.

Загалом, таке різки здешевлення долара завдало досить вагомого негативу всім експортерам України. Значних втрат зазнав і банківський сектор, адже велика частина активів фінансових установ протягом кількох останніх років складається з доларових кредитів, в результаті цього реальний дохід банків за діючими на той момент кредитними договорами зменшився.

Як відомо, здешевлення іноземної валюти та подорожчання національної веде до стимулювання активності імпортерів та пригнічення експортерів. За такої ситуації ціни на ввезені товари в національній валюті знижуються, і в споживачів зростає можливість придбати іноземний товар. Тобто підвищується цінова конкурентоспроможність саме імпортної продукції, а це завдає шкоди всім національним виробникам.

Те, що дане коливання курсів відбулося на початку року, підвищило масштаб втрат за результатами всього звітного періоду. Таким чином, в 2005 році приріст ВВП в грошовій вартості склав 2,7%, хоча в 2004 році даний показник був рівний 12,1%, а от фізичний приріст ВВП склав 15,1% (в 2004 році - 8%). Отже, приріст обсягу виробництва у 2005 році був більшим, ніж у 2004 році, однак в результаті втрат спричинених коливанням курсів валют, приріст ВВП у фактичних цінах був меншим.

Якщо досліджувати вплив коливання валютних курсів на економіку країни протягом вище розглянутого періоду 2006-2008 років, то варто сказати, що перших два роки особливо відчутного впливу динаміка валют не спричиняла. Відбувалось деяке коливання євро, яке в свою чергу постійно зростало, однак українська економіка є більш залежною від змін курсу гривні відносно долара, адже національна фінансова система прив'язана саме до долара США. Більшість зовнішніх торгівельних операцій проводяться за участю цієї валюти, всі основні статистичні показники зовнішньоекономічної діяльності також відображаються в доларах.

Саме тому найбільш відчутного впливу від зміни валютних курсів економіка зазнала у 2008 році, коли коливання були досить сильними. В березні почав падати готівковий курс долара, на вартість якого вплинула криза в Сполучених Штатах Америки. Таке падіння було досить несподіваним та мало дуже високий темп. В результаті цього знову зазнали значних збитків національні експортери та банківський сектор (за договорами по доларових кредитах).

В травні вслід за доларом почало знецінюватись євро, це завдало додаткового удару експортній сфері, адже в даному випадку зменшилися реальні доходи підприємств, що експортують свої товари в країни Євросоюзу. Зниження вартості обох валют було досить значним, що відповідно спричинило і до вагомих втрат від експортних операцій. Вперше з кілька років Нацбанку прийшлося змінити офіційний курс долара США, при цьому в сторону зменшення.

Загалом в результаті таких змін втрат зазнала також значна частина населення. В першу чергу це ті особи, які тримали свої заощадження в іноземній валюті і обміняли їх після даного коливання, остерігаючись більших втрат. Та частина людей, що все ж таки залишила свої накопичення в іноземній валюті виграла в кінці року коли її вартість виросла до неймовірно високого значення. Також, втрат зазнала та частина населення, що отримує доходи в іноземній валюті, це сім'ї осіб, що працюють за кордоном, особи, що працюють на іноземні фірми в Україні тощо.

В даному випадку виграла та частина населення, що отримує свої доходи в національній валюті і здійснює деякі свої витрати в іноземній, це власники кредитів в іноземній валюті, особи, що орендують житло чи інше приміщення тощо.

Необхідно відмітити, що зниження вартості іноземних валют та посилення гривні спричинило зниження темпів інфляції, адже більшу частину споживчого ринку в Україні складає ввезена з-за кордону продукція. Таке коливання, дало можливість знизити гривневі ціни на імпортовані товари. Графік динаміки індексу споживчих цін в Україні в 2008 році можна простежити на рис. 2.9.

Рис. 2.9 Динаміка індексу споживчих цін за 2008 рік

Отож, на з рис. 2.9 видно, що індекс інфляції в середині 2008 року різко знизився саме в цей період знизилась вартість іноземних валют. Якщо порівняти графік рис. 2.9 з графіками динаміки вартості євро (рис. 2.8) та долара США (рис. 2.5), то можна побачити певну схожість. Більше така динаміка є наближеною до доларової, саме в липні простежується найнижчий курс гривні відносно долара США та водночас найнижчий індекс споживчих цін, який становив менше 100%, а саме 99,5%. Причиною такої схожості є те, що більшість зовнішньо-торгівельних операцій здійснюється саме в доларах США.

В кінці літа та на початку осені обидві іноземні валюти почали зростати, відповідно почав зростати й індекс споживчих цін. Звичайно таке зростання валют мало б стимулювати експорт та підвищити реальний дохід від експортних операцій. Однак, саме в цей період почали знижуватися світові ціна на сировинні ресурси, а саме нафту та сталь. Необхідно відмітити, що основу українського експорту складає торгівля саме сировинною сталлю.

Отож, якщо в першій половині 2008 року експортери сталі зазнали втрат від здешевлення іноземної валюти, за яку саме і реалізується сировина, то в другій половині, не зважаючи на стабілізацію та поступове зростання вартості валют, вони все одно не отримали позитивного зиску, адже почала знецінюватись вартість саме основного об'єкта торгівлі.

В кінці року гривня різко девальвувала, що спричинило ще більш негативні наслідки в економіці. Різке падіння курсу гривні стало «спусковим гачком» для розгортання фінансової кризи в Україні:

- прискорилася і без того висока інфляція;

- впала платоспроможність населення;

- почався відплив іноземного капіталу;

- зросла вартість та утруднилась можливість отримання іноземного капіталу;

- погіршилась якість активів в банківській системі, де понад половину кредитів надано у іноземній валюті;

- посилилось боргове навантаження на вітчизняні фінансові і нефінансові корпорації, які мають значні борги в іноземній валюті;

- сповільнився економічний розвиток в галузях, що не пов'язані з експортом.

З іншої сторони таке значне скорочення вартості національної валюти відносно іноземних мало б стимулювати експорт, однак така тенденція відбувається в умовах економічної стабільності. В даний період світова фінансово-економічна криза завдала значної шкоди всім ринкам. Різко впав попит та знизились ціни на сировинну продукцію, яка є основою експорту України, тому експортний сектор ніякої вигоди з даної динаміки курсів валют уже не отримав. В цей час досить часто можна було почути в засобах масової інформації про можливість банкрутства великих металургійних підприємств, які з високими темпами скорочували обсяги виробництва.

Фінансові проблеми підприємств і населення, спричинені економічною кризою, подорожчанням кредитування та різкою зміною валютного курсу призвели до масових неповернень кредитів, узятих у банків.

Якщо за стабільного курсу доларові кредити були вигідніші за гривневі, то коли національна грошова одиниця знецінилася фактично, виплати за такими кредитами почали супроводжувати серйозні труднощі. Оскільки більшість населення отримує зарплату в гривні, позичальники почали значно більше витрачати на обслуговування кредитів, узятих у валюті, тим більш банки підвищили ставки за діючими кредитними договорами. Але одна річ, якщо треба більше, інша - якщо платити нізвідки - багато позичальників, якщо і не втратили роботу, то зіштовхнулися із проблемою затримки зарплат. Також поліпшенню платоспроможності не сприяє збільшення навантаження на сімейний бюджет через підвищення цін на харчі.

Найбільші проблеми в банків, які видавали населенню кредити на купівлю нерухомості й автомобілів у іноземній валюті. «У липні-серпні 2008 року обсяг неповернень за іпотечними кредитами населенню становило у середньому 1,5-2%, то вже до кінця листопада - 3-5%. Аналогічна ситуація і з автокредитів: влітку неповернень було 2-5%, сьогодні - 5-8%. Тобто вже відбулося збільшення цього показника у 2-2,5 рази» [54].

Однак, найбільша хвиля неповернень простежується саме сьогодні згідно з інформацією Національного банку, частка проблемних кредитів до початку квітня склала 3,7% тоді як місяцем раніше - 3% від загального обсягу активів банківської системи. За оцінками ING Bank реальна частка проблемних позик становить 8%. З початку року загальний обсяг проблемних кредитів у банківській системі зріс на 55,2% або на 9,94 млрд. гривень. Всього обсяг неповернених позик по банках склав 27,9 млрд. гривень [55].

Отже, валютна криза в Україні спричинила ряд досить серйозних проблем в економіці та соціальному секторі. Загалом негатив посилюється постійною політичною нестабільністю та відсутності будь-яких зважених дій з боку керівництва держави. Єдина надія в такій ситуації на автономні стабілізуючі дії Національного банку України. В цих умовах Національний банк України має чітко і послідовно стабілізувати ситуацію у валютній сфері, надаючи позитивні сигнали ринку і не дозволяючи розвиватися панічним настроям, проте ризики девальвації слід намагатись долати переважно за допомогою інших, не пов'язаних з інтервенціями засобів - зокрема, шляхом підвищення жорсткості регулювання валютного ринку, концентрації зусиль на поліпшення стану платіжного балансу, рефінансування валютних боргів вітчизняних фінансових і нефінансових корпорацій. Важливим завданням стає розробка середньострокової стратегії валютної політики із чітким визначенням курсових орієнтирів, окресленням комплексу методів та інструментів забезпечення валютної стабільності, а також превентивних заходів для недопущення курсових стрибків у майбутньому.

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

3.1 Застосування зарубіжного досвіду регулювання валютних курсів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.