БЕРЕСТЯНКА - HIPPOLAIS ICTERINA (VIEILL)
Маса 14--15 г. Дорослі птахи зверху сірувато-зелені, знизу жовті. Навколо ока жовте кільце, над оком жовті «брови». Махові і стернові пера бурі. Молоді птахи знизу блідіше, білувато-жовті.
Птахи перелітні, зимують в Екваторіальній і Південній Африці. На Україні гніздові і перелітні птахи майже всієї території республіки, крім безлісих і високогірних районів. Гніздяться в листяних і мішаних лісах, парках і садах.
У природі визначають за характерною поведінкою і голосом, відмінним від інших, схожих за забарвленням дрібних деревних птахів. Тримаються на верхівках дерев, дуже рухливі. Самці під час співу часто настовбурчують пір'я на голові. Спів досить гучний, тріскучий; в нього вплітаються різні запозичені звуки, в тому числі звуки співів і криків інших птахів, за що берестянка дістала російську назву «пересмішка». Позивні і тривожні крики -- «вед», «тце», дуже характерне «дедеві-дедеві», «еррр». Живляться деревними комахами і павуками, яких збирають у кронах дерев. На землю не спускаються. Улітку і восени охоче їдять ягоди, в тому числі й садові [2, 32].
Прилітають на місця гніздування в травні, коли дерева вже вкриті листям. Гнізда роблять на деревах, у розвилці гілок. Це дуже ретельно сплетені з різних рослинних матеріалів глибокі кошики, вимощені рослинним пухом, пір'ям, шерстю і обов'язково прикрашені зовні для маскування шматочками березової кори -- берести (за що дістали українську назву «берестянка»). Повна кладка з 5 рожевих, з чорними крапками і штрихами яєць, у кінці травня -- на початку червня (іноді і в липні). Насиджують обидва птахи, 13 днів. Пташенята залишаються в гнізді також 13--14 днів. Відлітають на південь у серпні -- на початку вересня.
Птахи корисні, хороші співаки. Заслуговують охорони.
СЛАВКА САДОВА, АБО КРОПИВ'ЯНКА - SYLVIA BORIN (BODD.)
Маленькі птахи. Маса до 25 г. Дорослі самці зверху сірі з буруватим відтінком. Низ тіла брудно-білий, з легким буруватим відтінком на волі й грудях. На тілі з боків теж буруватий відтінок. Після линяння низ тіла має більше бурого відтінку. Самки світліші за самців. Молоді птахи Схожі на дорослих в осінньому оперенні, але боки тіла в них рудуваті.
Поширені майже по всій Європі, крім Крайньої Півночі, в західній частині лісової зони Сибіру, на схід до Єнісею. Птахи перелітні, зимують у Південній Африці. В Україні гніздяться майже по всій території, в лісових насадженнях різного типу, по узліссях, полянах, просіках, у паркових насадженнях, де є чагарниковий підлісок.
У природі тримаються в гущавині чагарників або в кроні дерев. Визначаються за розміром і забарвленням. Самці співають, пісня гучна і мелодійна, трохи нагадує пісню славки чорноголової. Позивний крик -- «чак-чак» або «так-так». Живляться переважно дрібними комахами і павучками. Улітку і восени охоче їдять різні ягоди, навіть виноград [2,35].
Прилітають на місця гніздування в кінці квітня -- на початку травня. Гнізда у вигляді чаші, пухкі, із стебел трав, вимощені дрібними корінцями і кінським волосом. Птахи будують їх у розвилці гілок кущів або молодих дерев, низько над землею. Яйця білувато-жовті, з темними розмитими і чіткими плямами. Повна кладка з 4--5 яєць, у кінці травня -- на початку червня. Насиджують обидва птахи, 12--14 днів. Пташенята вилітають з гнізда на 10--11 день, але ще кілька днів батьки продовжують годувати їх. Відлітають у вересні.
Птахи корисні й декоративні, Потребують охорони.
СЛАВКА СІРА - SYLVIA COMMUNIS LATH
Маленькі птахи. Маса до 15 г. Дорослі самці зверху рудуваті або бурувато-сірі. Низ тіла білий, з блідо-рожевим відтінком на грудях.
У самки низ тіла рудувато-бурий; молоді птахи схожі на самок, але зверху рудіші.
Поширені в Європі, Малій і Середній Азії, в лісовій і лісостеповій зонах Сибіру, на схід до Єнісею. Птахи перелітні. Зимують в Африці, Аравії, Індії. В Україні гніздові перелітні птахи всієї території. Гніздяться в чагарникових заростях різного типу.
У природі їх визначають за особливостями поведінки: самець під час співу надуває горло, піднімає пір'я на голові й горлі, іноді злітає вертикально вгору. Голос -- хрипле «вед-вед-вед» і шипіння. Пісня -- тихе щебетання і гучна кінцівка з кількох складів, де іноді повторюються звуки співу інших птахів. Живляться комахами, павуками. Улітку і восени -- ягодами.
Прилітають у квітні. Гнізда -- типові кошики з трави, корінців. Будують їх у кущах, іноді в кущиках високих трав. Яйця плямисті, схожі на яйця інших славок. Насиджує самка, 11 днів. Пташенята сидять у гнізді 10--12 днів. Відлітають на зимівлю в кінці серпня -- у вересні.
Корисні і декоративні птахи, яких слід охороняти.
СОРОКОПУД-ЖУЛАН - LANIUS COLLURIO L.
Маса до 35 г. У дорослих самців верх голови і шия сірі, спина руда, із сірим відтінком, поперек рудувато-сірий, надхвістя сіре. Лоб і голова з боків чорні. Низ тіла білий, з рожевим відтінком на грудях, череві й боках. У самок верх тіла рудий, зі слабо помітними темними плямами. Низ тіла білуватий, з помітними темними поперечними смугами. Голова бурувато-сіра. Молоді птахи схожі на самку, але на верхній частині тіла і на голові у них темний поперечний візерунок. Темні смуги на нижній частині тіла більш помітні.
Поширені майже по всій Євразії, крім Крайньої Півночі і південних тропічних країн. Птахи перелітні.
Зимують у Східній Африці, Аравії, Південній Азії, Індонезії. На Україні гніздові і перелітні птахи всіх областей [2, 45].
У природі визначаються за характерним зовнішнім виглядом (майже вертикальна постава, довгий хвіст, міцний гачкуватий дзьоб) і яскравим забарвленням. Позивні крики «чак-чак», «чек-чек» або «чекк». Пісня -- мелодійне тихе щебетання, в яке вплітаються «ноти», запозичені в інших птахів. Здобич (комах, дрібних ящірок, жабок) часто наколюють на голки рослин «про запас». Живляться переважно комахами.
Прилітають у кінці квітня -- на початку травня. Гнізда, найчастіше в густих кущах або на низькому гіллястому деревці, у вигляді глибокої чаші, із стебел трав, гілочок, корінців, іноді вимощене кінським волосом. Яйця різноманітне забарвлені. Найчастіше вони зеленувато-білі або рожевувато-білі, з темними плямками. Повна кладка з 5--7 яєць, у травні -- червні. Насиджує переважно самка, 14--15 днів. Пташенята залишають гніздо через 15 днів, але ще не вміють добре літати, і їх близько двох тижнів годують батьки.
Відлітають у вересні. Птахи корисні і декоративні. Потребують охорони.
СОРОКА - РІСА РІСА (L.)
Довгохвості строкаті птахи, розмірами такі, як галка. Маса 230--250 г. У дорослих птахів голова, шия, воло і частина грудей чорні, із зеленуватим металічним блиском. Задня частина грудей, черево, поперек і плечові пера білі. Хвіст довгий, чорний, з металічним блиском. У молодих птахів оперення тьмяне, без блиску. Білі частини оперення з буруватим відтінком.
Поширені майже в усіх країнах північної півкулі, крім Крайньої Півночі і Східного Сибіру. На Україні гніздові осілі птахи всієї території. Улюблені місця -- узлісся, молодняки, зарості чагарників по берегах водойм, у ярах, балках, садах, пришляхових і полезахисних смугах. У природі їх визначають завдяки характерним забарвленню, поведінці і зовнішньому вигляду. Голос -- гучне стрекотання і дзвінке «чак-чак» [2, 75].
Живляться комахами, зерном, маленькими тваринами, падлом, покидьками. На місцях гніздування з'являються дуже рано, бо зимують у тих самих місцях або поблизу від них. Гнізда у вигляді великих, закритих зверху куль, із сухих палок, будують найчастіше в густих колючих чагарникових заростях або високо на деревах. У середині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою, корінцями. Повна кладка з 5--7 зеленуватих, з темними плямками яєць, у середині -- кінці квітня -- на початку травня. Насиджує самка, 17--18 днів. Пташенята залишаються в гнізді 22--24 дні.
Знищуючи шкідливих комах і гризунів, сороки приносять велику користь, але вони іноді руйнують гнізда інших співочих і навіть мисливських птахів. Тому в мисливських господарствах кількість сорок обмежують, руйнуючи гнізда під час їх будування. Але самих птахів слід охороняти і ні в якому разі не знищувати.
ВОРОНА СІРА - CORVUS CORONE L.
Чималі птахи. Маса до 750 г. У дорослих птахів чорні голова, горло, передня частина грудей, крила і хвіст. Решта оперення попелясто-сіра, з чорними рисками. Молоді птахи мають буруватий відтінок.
Поширені майже по всій північній півкулі, крім Крайньої Півночі і частково тропічних країн Азії. В УРСР звичайні, досить численні, місцями осілі, частково кочові птахи всієї території. Тримаються в лісах, лісосмугах степової зони, часто поблизу і в межах населених пунктів.
Голос -- хрипле і досить гучне «карр-карр».
Живляться рослинною і тваринною їжею. Поїдають дрібних гризунів, жаб, ящірок, дрібних птахів, пташенят і яйця інших птахів, комах, падло і всякі покидьки, їдять також зерно, горіхи тощо.
Гнізда з уламків гілок мостять на деревах. Повна кладка з 5 зелених, з темними крапками яєць, у кінці березня -- до середини квітня. Насиджує переважно самка, 17 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько 35 днів.
Виконуючи санітарні функції і знищуючи гризунів і комах-шкідників, ворони приносять користь. Але водночас вони руйнують гнізда і поїдають яйця і пташенят мисливських і дрібних співочих птахів, молодих зайченят, каченят, тобто завдають шкоди мисливському і лісовому господарству. Отже, кількість ворон, особливо в мисливських господарствах і населених пунктах, слід регулювати. Але в ніякому разі не можна винищувати ворон.
Зрідка на Україну залітає ворона чорна (С. согопе согопе L.). Забарвлення суцільно чорне. Гніздиться в Західній Європі.
СОЙКА - GARRULUS GLANDARIUS (L.)
Невеликі птахи. Маса до 200 г. Забарвлення строкате. У дорослих птахів голова білувата, з темними поздовжніми рисками і невеликим «чубчиком». Загальне забарвлення верхньої і нижньої частин тіла рудувато-коричневе. По боках шиї, від кутів рота проходять чорні поздовжні плями -- «вуса». На покривних перах крила чорні, білі та блакитні смужки. Горло і підхвістя брудно-білі. У молодих птахів забарвлення менш яскраве.
Поширені в лісах Європи, помірної смуги Сибіру, в Передній і Південно-Східній Азії до Тихого океану. Птахи осілі й кочові. На Україні гніздяться в листяних і мішаних гірських і рівнинних лісах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму. Під час кочувань залітають також у безлісі райони. Улюблені місця -- листяні й мішані ліси, де є дуб, бук, ліщина, насінням яких птахи живляться восени і взимку.
У природі визначаються за яскравим забарвленням і голубувато-синім «дзеркальцем» на крилі. Голос тріскучий, пронизливий, ніби розривають ганчірку. Іноді подають пронизливий звук «піійа», схожий на крик канюка звичайного. Іноді тихенько щебечуть, «співають», наслідуючи голоси інших птахів. Живляться жолудями, горіхами, ягодами, буковими горішками, навесні й улітку комахами, іноді яйцями і пташенятами дрібних птахів, невеличкими мишовидними гризунами, жабами та іншими дрібними тваринами [2,85].
Гнізда на деревах, на різній висоті, з тоненьких гілочок, паличок, стебел трав, корінців тощо. Повна кладка з 5--6, рідше 8 сірувато-зелених, з буруватими плямками яєць, у кінці травня. Якщо гніздо зруйновано, може бути додаткова кладка в червні. Насиджують обидва птахи, 16--17 днів. Пташенята залишаються в гнізді 19--20 днів. Після вильоту пташенят птахи утворюють сімейні зграйки і кочують по лісах у пошуках їжі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
