Видовий склад та чисельність птахів лісу - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Видовий склад та чисельність птахів лісу

p align="left">Корисні птахи. Потребують охорони.

ДЯТЕЛ СТРОКАТИЙ СЕРЕДНІЙ - DENDROCOPOS MEDIUS (L.)

За розмірами трохи менші, ніж великий, строкатий дятел. Забарвлення майже таке саме, але на череві і грудях у середнього строкатого дятла добре помітний жовтий відтінок. Чорних «вусів» з боків голови немає, але є чорні смуги на шиї з боків і чорні плями з боків грудей. На голові зверху червона «шапочка», у самок голова чорна. У молодих птахів забарвлення тьмяніше.

Поширені в Західній і Середній Європі (крім півдня Піренейського півострова), на Кавказі, в Закавказзі, Малій Азії, Ірані. На Україні нечисленні гніздові та кочові птахи деяких, переважно листяних лісових масивів Полісся, Лісостепу і Карпат.

У природі відрізняються від інших строкатих дятлів (крім малого) розмірами, поведінкою (дуже рухливий) і голосом -- «кік-кік-кі-кі-кік». Живляться переважно комахами, восени і взимку насінням дерев, горіхами, ягодами. Гнізда в дуплах листяних, часто фруктових дерев. Кладка в травні, з 5--7 білих яєць. Корисний птах, який потребує охорони.

ДЯТЕЛ СТРОКАТИЙ МАЛИЙ - DENDROCOPOS MINOR (L.)

Маленькі дятли. Маса до 30 г. Дорослі птахи зверху чорні, крім білої спини і білих смуг на крилах. На голові у самців червона «шапочка». На горлі з боків чорні «вуса». Низ тіла бурувато-білий. У молодих птахів обох статей бліда червона «шапочка». Низ тіла жовтуватий і більш плямистий, ніж у дорослих [2, 215].

Поширені в лісах помірної смуги Європи, Азії і Північної Америки. В УРСР звичайні, але нечисленні гніздові осілі та кочові птахи Полісся, Лісостепу, Карпат, подекуди заплавних лісів у степовій зоні (Самарський ліс).

У природі визначаються завдяки типовому строкатому забарвленню і малим розміром. Голос -- тоненьке «кі-кі-кі-кі». Живляться майже виключно комахами -- шкідниками лісу й саду. Приносять велику користь. Гнізда роблять у дуплах, які видовбують самі в деревах м'яких порід. Повна кладка з 5--9 білих яєць, у першій половині травня. Вилітають з гнізда в червні. Восени кочують, часто залітають у сади і парки населених пунктів.

Птахи дуже корисні. Потребують охорони.

Методика досліджень

Першочергове завдання при проведенні досліджень - це визначити маршрут спостережень.

Вибір території для спостереження.

В ході екскурсії збираємо предмети, які “належать” птахам (пір`я, гнізда, залишки шишок та ін.), зайшовши до лісу уважно оглядаємо дерева, кущі. Записуємо почуті звуки робимо замальовки зустрітих птахів, їх кількість та місце знаходження.

Після проведеної екскурсії аналізуємо зібраний матеріал за допомогою визначників.

В основу нашого дослідження покладено метод спостереження. В результаті проведених спостережень нами було виявлено таку кількість описаних в нашій роботі птахів лісу. Спостереження проводилися в околицях міста Чернігова, а саме - заказник місцевого значення Ялівщина, Подусівський ліс, район Кордівки, лісові насадження біля ЗАЗу. Спостереження та підрахунок видів проводилися вранці та ввечері. Було обстежено близько 320 га територій лісових насаджень. Спостереження проводилися як вранці, так і ввечері. Можемо встановити залежність зустрінутих птахів у лісі від часу доби, а саме вранці та ближче до опівдня нами було побачено більше птахів, ніж в вечірній час.

Таблиця 1.Результати спостережень (видовий та кількісний склад птахів лісу)

Видова назва птаха	Кількісний склад птахів лісу на різних територіях в околицях м. Чернігова
	Заказник місцевого значення Ялівщина	Подусівський ліс	Район Кордівки	Лісові насадження біля ЗАЗу
Щеврик лісовий	2	1	3	0
Берестянка	1	0	2	1
Славка садова	3	5	4	1
Славка сіра	2	0	4	3
Сорокопуд-жулан	1	0	2	0
Сорока	3	5	6	5
Ворона сіра	4	10	15	10
Сойка	2	1	2	3
Вівчарик весняний	1	0	2	0
Дрізд чорний	0	2	1	0
Дрізд-горобинник	2	1	2	1
Соловей східний	4	2	3	2
Синиця велика	5	7	10	4
Зяблик	2	4	1	3
Горлиця кільчаста	2	3	0	1
Горлиця звичайна	2	4	1	1
Зозуля звичайна	1	0	1	0
Дрімлюга	0	0	1	2
Дятел строкатий великий	2	1	3	0
Дятел строкатий середній	1	1	0	0
Дятел строкатий малий	2	1	1	0

Розділ 3. Роль птахів в житті людини та вплив діяльності людини на птахів лісу

Роль птахів у житті людини дуже велика. Щоб найповніше використати корисну діяльність птахів, треба знати все про їх життя, живлення, повадки, місця перебування тощо.

Найбільшу користь дають нам, як це не дивно, не великі мисливські птахи -- глухарі, тетереви, качки, гуси та інші, а різні комахоїдні пташки -- синички, повзики. дрозди, солов'ї, вільшанки та інші, які поїдають безліч шкідливих комах і тим допомагають людині в боротьбі за високі врожаї або збереження лісів. З хижих птахів дуже корисні дрібні соколи, канюки та деякі інші, а також сови, які знищують шкідливих гризунів -- ховрахів, хом'яків, мишей та полівок. Звичайно, корисні і мисливські птахи, особливо якщо врахувати, що мисливським спортом у нашій країні захоплюється понад півмільйона чоловік. Проте є ще одна сторона життя птахів, яку важко переоцінити, дуже важлива, а саме: їх естетичне значення як окраси природи. Справді, важко собі уявити мертвий ліс або луг, без пташиного співу. Вони відразу втратили б усю свою привабливість [10, 12].

Пташки прикрашають ліси і парки, поля і сади. Тому не випадково люди здавна охороняють деяких птахів і стараються принаджувати їх у свої садки. Та, на жаль, ще й досі охорона птахів не завжди буває поставлена як слід, бо широкі маси населення, особливо молодь, часто не мають достатнього уявлення про значення птахів, не знають їх життя і не вміють подати їм належну допомогу в тяжкий для них час.

Які ж саме? Це насамперед мисливські (тетерев, фазан, сіра гуска, крижень); хижі птахи, які допомагають нам у боротьбі з шкідливими комахами і гризунами (мартини, дятли, шпаки, повзики, синички та ін.); рідкісні птахи та ті, що зникають, які заслуговують на охорону (глухар, дрохва, стрепет, орел-беркут); птахи, які добре відомі населенню, постійні супутники людини, оспівані у піснях та літературних творах, чудові співаки, прикраса лісів, парків, полів та лук (жайворонок, дрізд, соловейко, кропив'янка, очеретянка та ін.). Нарешті птахи, що мають якісь цікаві риси в своєму зовнішньому вигляді, в поведінці, способах здобування їжі, будуванні гнізд тощо. Це такі види, як гагари і. норці, що чудово пристосувалися до водного середовища, кулики і крячки, ялиновий шишкар з його кумедним дзьобом-пінцетом, ремез, що майстер будує гніздо-рукавичку і багато інших.

Попри все людина своєю діяльністю наносить значну шкоду птахам. В останні часи чисельність багатьох видів птахів значно скоротилася.

Людина досить забруднила лісові насадження, проводиться планова та позапланова вирубка лісів, що знищує місця для гніздування птахів. До антропогенних впливів також можна віднести забруднення пестицидами кормів, які використовуються птахи, радіоактивними відходами, виснаження кормової бази. Масовий промисел добування м`яса, яєць та пір`я призводить до неминучого зменшення, а іноді і зникнення деяких видів птахів.

В нашому сучасному суспільстві заможні люди вважають престижним мати в себе вдома чи на роботі опудала рідких птахів, тому їх винищують в заборонених місцях, в періоди коли вони менш полохливі.

Мисливський та браконьєрський промисел, як не прикро, теж процвітає на даний час в нашій місцевості [10, 15].

Обробіток ґрунтів біля лісових насаджень, розподіл їх під земельні ділянки для населення зменшують площі гніздування та живлення птахів лісу.

Відпочиваючи у лісі люди залишають після себе не згаслі (тліючі) вогнища, які призводять до лісових пожеж цим самим знищують птахів, їх гнізда, кладки яєць, пташенят та значні території лісу, які відновлюватися будуть тривалий час.

Висновок

Досить різноманітний лісовий біоценоз за рослинним та тваринним світом, особливе місце в ньому займають клас Пернаті. Серед птахів лісу виділяють найбільш спеціалізовану групу птахів, які лазять по деревах, життя яких пов`язане з деревами та кущами (дятел строкатий великий, середній та малий, синиця велика). Всі птахи лісу поділяються на комахоїдних, зерноїдних та хижі птахи.

В результаті проведених екскурсій та спостережень за лісовими мешканцями нами було виявлене та описано види птахів, які найбільш часто зустрічаються в лісах, парках та гаях біля м. Чернігів.

Більшість птахів -- допомагають людині боротися з різними шкідливими тваринами або знищувати бур'яни, є птахи -- лікарі дерев, птахи санітари.

В сучасному урбанізованому суспільстві досить значної шкоди птахам лісу наносить діяльність людини: вирубка лісів, лісові пожежі спричинені необачністю людини, використання лісових галявин для сінокосу, мисливська діяльність - все це зменшує чисельність птахів лісу.

Проведене нами дослідження та підрахунки дають змогу говорити про кількісний видовий склад орнітофауни околиць Чернігова. Даний матеріал може бути використаний при визначенні видового та кількісного складу птахів лісу Чернігівщини взагалі.

Список використаної літератури

Благосклонов К.Н. Гнездование и привлечение птиц в сады и парки. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 215 с.
Воїнственський М.А. Птахи. - К.: Рад. школа, 1984. - 304 с.
Жизнь животных. В 7 томах. Т.6. Птицы / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. - М.: Просвещение, 1986. - 527 с.
Иноземцев А.А. Птицы и лес. - М.: Агропромиздат, 1987. - 302.
Лавринов Н.П. Учебно-полевая практика по зоологии позвоночных с заданиями. - М.: Просвещение, 1974. - 126 с.
Мальчевский А.С., Пушкинский Ю.Б. Птицы ленинградской области. - Л., 1983. - Т.1, 2.
Мальчевский А.С. Орнитологические экскурсии. Серия: Жизнь наших птиц и зверей. Вып.4. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. - 296 с.
Марисова І.В. Птахи України: Польовий визначник. - К.: Вища школа, 1984. - 184 с.
Михеев А.В. Биология птиц. - полевой определитель птичьих гнезд. - М.: Цитадель, 1996. - 460 с.
Сишкин Г.Н. Певчие птицы: Справочное пособие. - М.: Лесная пролесть, 1990. - 399 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5