На основі визначених найкоротших відстаней та сумарних обсягів перевезень визначаються приведені довжини, які записуються в рядок L.
Таблиця 5. Цикл обчислень Ц - 2.
Ц - 2
1
2
3
4
5
6
l
19,0
X
22,8
34,8
33,2
Q
-
19,1
35,0
l min
17,0
16,8
16,6
18,0
90
98,8
27,5
78,9
L
0,189
0,170
0,603
0,228
(3)
В такій же послідовності розглядаються інші кореспондуючі точки
Обчислення, наведені в табл. 5, показують, що найменшою приведеною довжиною є L = 0,170, яка відноситься до точки 4. Отже, точка 4 приєднується до найкоротшої по в'язучої мережі, поєднуючись з точкою 3 (що зафіксовано в останньому рядку табл. 5) і в подальших обчисленнях не розглядається. Утворився наступний фрагмент мережі (2-3-4).
В таблицях 6, 7 та 8 наведені розрахунки для наступних циклів обчислень, які виконуються аналогічно до попередніх .
Таблиця 6. Цикл обчислень Ц - 4.
Ц - 4
32,0
26,4
15,6
75,2
30,2
165,2
109,1
0,103
0,143
(4)
Таблиця 7. Цикл обчилень Ц -1
Ц - 1
27,0
34,2
18,3
45,8
0,363
Таблиця 8. Цикл обчислень Ц - 6.
Ц - 6
15,2
37,4
83,2
0,182
(6)
В результаті проведених розрахунків отримані ланки найкоротшої пов'язуючої мережі (табл.9 ), яка показана на рис. 2.
Таблиця 9. Ланки найкоротшої (оптимальної) по в'язучої мережі
№ п/п
Шифр ланки
3 - 2
3 - 4
3 - 1
4 - 6
6 - 5
4 О
О 2
6 О 3 О
5 О О 1
Рис. 2. Найкоротша ( оптимальна) пов'язуюча мережа
Після побудови найкоротшої (оптимальної) пов'язуючої мережі з`являється основа, яка дозволяє вирішувати питання про розміщення додаткових вузлових точок. Ланки найкоротшої пов'язуючої мережі зв`язують між собою кореспондуючі точки, в яких сходяться або перетинаються різні маршрути. Ці ж точки є вузлами поєднання окремих ланок мережі. Але на практиці виявляється доцільним влаштовувати примикання доріг і в інших точках, які звуться додатковими вузловими точками. Ознакою необхідності такої додаткової вузлової точки є наявність гострого кута, утвореного ланками мережі. Для того, щоб визначити додаткові вузлові точки, визначають кут примикання за формулою:
сos б = [(Q1 - Q2 ) Tосн] / [Q n F ( Q n ) T під ] (3)
F( Q n ) = 1 + (a Д) / (Q n b T під ), (4)
де Q1,Q2, - кількість вантажів, які підлягають переміщенню відповідно праворуч і ліворуч від примикання по головній ланці, тис. т.
Qn - кількість вантажів, які підлягають переміщенню по під`їзній ланці, тобто сума Q1 і Q2 , тис.т.
Тосн, Тпід - транспортна складова собівартості перевезень, відповідно по головній ланці та ланці, прийнятій під`їзною, грн./ Т км;
а та b - коефіцієнти, які враховують ефективність капіталовкладень, враховані в табл.10.
Для полегшення виконання обчислень за наведеними формулами складається таблиця 10.
Таблиця 10. Таблиця визначення аД та bТ
Категорія
дороги
Інтенсивність
руху, N
авт / добу
Вантажонапруженість,Q , тис.т.
Дорожні витрати, приведені до звітного року, Д, у.о. / км
Транспортна складова собівартості перевезень, Т ,
у.о ./ т.км
аД
вТ
> 10000
9893
1493
0,02
522,5
0,0406
10000 - 3000
9893 -2968
786
0,04
275
0,0812
3000-1000
2968 - 989
538
0,06
188,3
0,1218
1000-150
989 - 150
237
0,08
82,9
0,1624
< 150
150
102
0,10
35,7
0,203
Страницы: 1, 2, 3, 4
