Q = Nв Д Кп Кв Вср f, (5)

де Nв - кількість вантажних автомобілів транспортного потоку, авт / добу,

Д -кількість робочих днів на рік , Д = 320;

Кп - коефіцієнт використання пробігу автомобілями;

Кв - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;

Вср - середня вантажопідйомність автомобілів,

Вср = (В1Р1 + В2Р2 + … ВnPn ) / ( P1 + P2 +…+ Pn), (6)

B 1-…Bn - вантажопідйомність кожної марки автомобіля, т ;

P1 … Pn -відсоток автомобілів певної марки в потоці ; %;

f - коефіцієнт необлікованих перевезень , f = 1,1 - 1,2 .

Значення D та Т, наведені в табл. 10, прийняті відповідно до нормативних та статистичних даних (надалі при розрахунках використовуються дані табл.10).

Вантажонапруженість, відповідно до категорій доріг, визначають в наступній послідовності. Скажімо, для дороги I-ої категорії при інтенсивності N = 10000 авт/добу і 65 % вантажних автомобілів у транспортному потоці (згідно з завданням ), інтенсивність вантажного потоку :

Середня вантажопідйомність автомобілів відповідно до формули ( 6 ) :

Bср = ( 733 + 4 25 + 3,5 7 ) / ( 33 + 25 +7 ) = ( 231 +100 + 24,5 ) / 65 = 5,47 т

Вантажонапруженість розраховується за формулою ( 5 ) :

QI = 6500 320 0,85 0,93 5,47 1,1 = 9893392 т

Для II категорії :

QII = 1950 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =2968018 т

Для III категорії :

QIII = 650 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =989339 т

Для IV , V категорій :

Q = 98 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =149162 т

Відповідні значення Q заносяться в табл.10.

Додаткові вузлові точки слід шукати в тих випадках, коли ланки, які сходяться в кореспондуючій точці, утворюють гострий кут. Ця обставина є зовнішньою ознакою, яка умовно полегшує пошук вузлових точок.

На рис.3 показане можливе розташування вузлової точки 7, якщо вантажі переміщуватимуться з точки 3 в точку 6 за маршрутом 3-7, 7-6, а не 3-4, 4-6

4

7 3

6

Рис. 3. Схема до визначення положення вузлової точки

Відповідно до рис.3, праворуч від точки примикання 7 будуть переміщуватися вантажі :

Q1 = Q3-4 + Q2-4 + Q1-4 = 79,8 + 19,1 +15,2 =174,1 тис. т

Ліворуч від точки 7 будуть переміщуватися вантажі :

Q2 = Q3-6 +Q2-6 +Q1-6 +Q3-5 +Q2-5+Q1-5 =43,9+35,0+0+27,5+0+18,3=124,7 тис. т

Qn = Q1 +Q2 = 174,1 + 124,7 = 298,8 тис. т.

За даними табл.10 Q n відповідає вантажонапруженості для дороги 4-ої категорії, відповідно для 4-ої категорії приймаються за даними табл.10 і значення аD і bT , які потрібні для розрахунків.

Тоді за формулою (4) :

F (Qn) = 1 +

Обчислюємо значення кута примикання ( формула 3 ) :

cos = [ 174,1 - 124,7 0,10 ] / ( 298,8 2,71 0,08 ) = 0,075 ;

= 85 o 42` .

Значення Тосн та Тпід в формулі ( 3 ) беруться із табл.10 відповідно до різниці Q1- Q2 , якій відповідає Тосн = 0,10 для 5-ої категорії дороги, та зна-чення Qn, якому відповідає Тосн = 0,08 для 4-ої категорії дороги. Кут відкладається між ланками (3-4) та (4-6) простою побудовою. Своєю вершиною кут направляється в сторону більшого вантажопотоку. Ланка (4-6) механічно ділиться на дві ланки : (4-7) та (7- 6 ), довжина яких визначається за масштабом і, відповідно, складає 5,0 км та 10,6 км. Отже, замість ланки (3-4) утворилася нова ланка (3-7) завдовжки 15,8 км.

Для визначення необхідності додаткових ланок виконують перевірку :

lф / li-j [ 1+ ] , (7)

де lф , li-j - довжина відповідного маршруту за ланками найкоротшої пов'язуючої мережі та довжина додаткової ланки, км;

Q - кількість вантажів, які необхідно перевезти між точками, тис. м;

Кпр - коефіцієнт прискорення перевезень, Кпр = 0,7 - 0,8.

Якщо ліва частина нерівності є більшою за праву - додаткова ланка приймається, якщо ні - в ній немає необхідності. Можливі додаткові ланки для побудованої найкоротшої пов'язуючої мережі вказані на рис. 4.

4

7 2

6

3

5 1

Рис. 4. Схема мережі із можливими додатковими ланками.

Необхідність введення додаткових ланок розглядається для кожного окремого незамкненого контуру найкоротшої пов'язучої мережі. Розглянемо додаткову ланку між точками 3 та 6, відстань між якими 18,0 км, а вантажонапруженість 43,9 тис. т. При відсутності дороги між точками 3 та 6 вантажі між ними слід перевозити по ланках 3-7 і 7-6, довжиною відповідно 15,8 км та 10,6 км , тобто довжина маршруту за ланками найкоротшої пов'язучої мережі : lср =15,8км + 10,6км = 26,4км.

Тоді ліва частина нерівності (7):

lф / l3-6 = 26,4 / 18 =1,46 ;

Права частина нерівності (7):

Оскільки 1,46 < 2,79 , то додаткової ланки влаштовувати не потрібно.

Розглянемо додаткову ланку між точками 3 та 5 , відстань між якими l 3-5 = 16,6км , а вантажонапруженість 27,5т. За відсутності дороги між точками 3 та 5 вантажі між ними будуть перевозитися за маршрутом 3-7, 7-6, 6-5, довжиною lф = 15,8км + 10,6км + 15,2км = 41,6 км.

Ліва частина нерівності (7) : lф / l3-5 = 41,6 / 16,6 =2,50 ;

права частина нерівності (7) :

Оскільки 2,50 < 3,37 , то додаткова ланка не потрібна.

Розглянемо додаткову ланку між точками 1 та 5 , відстань між якими l1-5 = 27,0км , а вантажонапруженість 18,3тис.т. За відсутності дороги вантажі слід перевозити за маршрутом 1-3 , 3-7 , 7-6 , 6-5 , довжина якого lф = 17,0км + 15,8км + 10,6км + 15,2км = 58,6 км.

58,6 / 27,0 [ 1+ ] ;

2,17 < 4 , отже додаткової ланки влаштовувати не потрібно.

Розглянемо додаткову ланку 2-4 , l2-4 = 22,8км ; вантажонапруженість 19,1 тис. т.

lф = l2-3 + l3-7 + l7-4 = 18,0км + 15,8км + 5,0км = 38,8км

38,8 / 22,8 [ 1+ ] ;

1,7 < 3,83, додаткова ланка не потрібна.

Остаточний вигляд дорожньої мережі приведений на рис.5

Додаткова ланка 1-2 не розглядається, оскільки по ній не здійснюються перевезення (табл. 1).

4

7 2

6

3

5 1

Рис.5. Остаточний вигляд раціональної дорожньої мережі.

II. Тип 2.

Задачі типу 2 - це задачі, які виникають при обробці даних та аналізі результатів транспортних вишукувань, а саме - вимірювання миттєвих швидкостей. Результати визначення миттєвих швидкостей записуються у вигляді таблиці 11. Завдання полягає у визначенні швидкостей 15% , 50% та 85% забезпеченості.

Таблиця 11. Розподіл миттєвих швидкостей руху

Страницы: 1, 2, 3, 4