Внутрішнє становище в Німеччині, Японії, СРСР, США, Великобританії

Лекція вчителя

Господарство воюючих держав було переведене на воєнні рейки. Виробництво бойової техніки стало пріоритетним. Так, у Німеччині, де воєнної промисловості у 1932 практично не існувало, під час війни вироблялося близько 25 тис. бойових літаків, 20 тис. танків. із 1935 р, гітлерівська Німеччина почала перебудовувати свою економіку на випуск бойової техніки. Починаючи з 1943 р. німецькі інженери активно займалися розробкою «диво-зброї», яка дала б змогу країні переломити хід війни на свою користь. Ці інженерні пошуки призвели до створення воєнної техніки, зброї, техніки, яка масова почала виготовлятися у США та СРСР, але вже після війни. Німецька промисловість першою у світі налагодила серійне виробництво реактивних літаків, балістичних ракет, тощо. Проте це не врятувало Німеччину від поразки. Легка промисловість набагато відставала від важкої індустрії. У с\г головними виробниками с\г продукції були землевласники і фермери. Проте вони не забезпечували потреб Німеччини та ії армії в сільгосппродукції.

Успіхи фашистської Німеччини на початковому етапі війни дали можливість використовувати економічний потенціал завойованих країнах. У 1930-1940-вих рр. основою економіки Німеччини була військова промисловість. У 1939 р. її питома вага в загальному обсязі валової продукту становила 80 %. Кількість населення, зайнятого у воєнній промисловості протягом 1939--1943 рр., зросла в 2 рази і становила 5 млн. осіб. Дефіцит робочої сили Німеччина покривала за рахунок примусової праці військовополонених, мільйонів депортованих з окупованих країн.

Незважаючи на цілковиту мілітаризацію, німецька економіка була спроможна повністю забезпечити потреби фронту. Наприкінці 1943 р. стали відчутними серйозні труднощі в усіх галузях господарства. Порушував зв'язки між окремими економічними комплексами, основні галузі господарства відчували нестачу сировини, палива, людських і фінансових ресурсі. Починаючи з другої половини 1944 р. обсяги промислового виробництва різко знизилися. Цьому сприяли масові бомбардування союзників по нім. містам, у ході яких загинули 1 млн.. мирних німців, з лиця землі було стерто міста Кельн, Лейпциг, Гамбург.

Унаслідок занепаду сільського господарства скоротились посівні площі, знизився збір зернових, зменшилось поголів'я худоби. Різко знизилося споживання продуктів харчування. Дефіцит бюджету уряд намагався ліквідувати шляхом інфляції. Значно знизився добробут населення. Зрештою економіка Німеччини зазнала краху.

Не могла витримати тривалого суперництва з економікою Сполучених Штатів і японська воєнна економіка, хоча війна сприяла перетворенню Японії на індустріально-аграрну державу. Частка важкої промисловості у виробництві значно збільшилась. Водночас війна призвела до погір- шення становища населення: витрати на війну в 4 рази перевищували прибутки. Інфляція відчутним тягарем лягла на плечі населення. Рівень життя досяг найнижчої позначки за всю історію країни. З початком систематичних бомбардувань американської стратегічної авіації, втратою основних джерел сировини і продовольства економіка Японії була повністю розорена. Щоб хоч якось забезпечувати армію зброєю, японські інженери вдалися до заміни дорогих матеріалів на дешеві, досягши в цьому значної майстерності. Уся техніка випускалася з найменшим набором необхідних приладів і деталей. Масово почали випускатися одноразові літаки для камікадзе.

Радянський Союз після фашистської агресії опинився у важкому становищі. Були втрачені важливі промислові й сільськогосподарські райони, що призвело до падіння виробництва в умовах, коли фронт вимагав усе більше зброї. Завдяки героїчним зусиллям людей наприкінці 1941 р. становище вдалося виправити. У короткий термін за Уралом була створена могутня промислова база. Запрацювали 1,3 тис. евакуйованих підприємств.

У гіршому становищі опинилося сільське господарство. У 1942 р. було зібрано лише 1/3 зерна від довоєнного рівня. За допомогою жорсткої регламентації і розподілу вдалося уникнути голоду і забезпечити продовольством діючу армію.

З 1942 р. радянська економіка почала нарощувати випуск продукції. Так, виробництво літаків протягом 1942--1944 рр. збільшилося майже вдвічі і становило 40,9 тис. одиниць; що стосується танків, тут показники на 1944 р. були значно нижчими і становили 29 тис. одиниць (24,4 тис. одиниць порівняно з 1942 р.).

Англії довелося пережити загрозу ворожого вторгнення, масовані повітряні бомбардування, яким піддавалися Лондон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста, блокаду морських комунікацій німецькими кораблями, окупацію ряду колоній -- Бірми, Сінгапуру, Малайї, утрату великої частини торгового і військово-морського флоту. Промислове виробництво країни за роки війни скоротилося на 5 %. Різке зниження виробництва спостерігалося У вугільній промисловості (на 21 %), у легкій, зокрема бавовняній, більше ніж удвічі, вовняній -- на 27 %.

Промислове виробництво у Франції знизилося на 70 % відповідно до рівня 1938, продукція с\г - удвічі. Франція залишилася без військового та торгового флоту. Франція втратила свої колоній в Індокитай, Сірія, Ліван, які здобули незалежність.

США не брали участі в війні на початковому етапі, але займали чітку Антигітлеровську позицію. США, ще не вступивши в війну, надавали в позику чи в оренду (ленд-ліз) озброєння, боєприпаси, продовольство та інші матеріальні ресурси країнам-союзникам по Антигітлерівській коаліції. ленд-ліз забезпечив масовий збут американських товарів на зовнішньому ринкові. Протягом війни введені в дію нові промислові підприємства військового призначення.

США стали «арсеналом» Антигітлерівської коаліції. Протягом лише 1944 американська промисловість випустила стільки літаків та танків, скільки у Німеччині було випущено протягом усієї війни. США було єдиною країною у світі, де війна сприяла зростанню добробуту, бо у країна було повністю подолане безробіття.

Запитання і завдання.

1. Що таке «новий порядок»?

2. Як нацисти намагалися «остаточно вирішити єврейське питання»?

3. Які фактори найбільше впливали на розвиток руху Опору в європейських країнах?

4. Які відмінності у внутрішньому становищі країн-агресорів і країн Антигітлерівської коаліції?

5. Який вплив справила війна на економічний розвиток воюючих країн?

Підсумки уроку

Починаючи Другу світову війну, країни фашистського блоку прагнули не лише розгромити противники, а встановити «новий (світовий) порядок», який мав триматися на насильстві, смерті та пограбуванні. мато». Мільйони цивільних людей стали жертвами агресора (близько 50 % загальних втрат за роки війни). Більшість населення знищувалася з ідеологічних, расових, політичних та інших причин. Така політика вкрай знецінила людське життя, поставивши населення окупованих тер-рій дилему: або вмерти, або взятися за зброю. В окупованих країнах розгорнувся масовий рух Опору. З успіхами на фронтах країн Антигітлерівської коаліції міцнів і поширювався рух Опору. Форми і методи боротьби були різними: від пасивного опору до збройних повстань.

У Другій світовій війні, як і в Першій, доля війни вирішувалася не тільки на фронтах, але і в тилу. Забезпечення армій залежало від стану економіки країни. В економічному суперництві країни фашисти отримали повну поразку.

Домашнє завдання: вивчити записи у зошиті.

Використовуючи мемуарну, художню і публіцистичну літературу, підготуйте есе про боротьбу з фашистськими окупантами в роки Другої світової війни в країнах Європи за темами «Колабораціонізм у роки

Другої світової війни», «Русская Освободительная Армия (РОА)», «Голокост 1941--1945 рр.», «Рух Опору в країнах Західної Європи».

Тема 6. Воєнні дії у 1944

Завдання уроку: охарактеризувати бойові дій на фронтах Другої Світової у 1944, розкрити процес відкриття Другого фронту, показати крах країн фашистського блоку; закріпити навички аналізу і порівняння Історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, стінна карта «Друга світова війна», атлас

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питання.

Вивчення нового матеріалу

1. Бойові дій на радянсько-німецькому фронті 1944, визволення території СРСР

Розповідь учителя.

У 1944 перед радянськіми військами стояли наступні завдання: звільнення території СРСР від окупації, надання допомоги народам Східної Європи у поваленні фашистського режиму, виведення з війни союзників Німеччини, перенесення бойових дій на територію III рейху, координація дій з військами союзників, які мали відкрити Другий фронт.

До 1944 р. війська гітлерівської Німеччини та її союзників усе ще утримували значну частину окупованих територій. Союзники вели бої в Південній Італії. Німеччина зуміла розширити випуск озброєнь, провести тотальну мобілізацію, але стратегічну ініціативу гітлерівські генерали вже втратили. У їхніх рішеннях зникли гострота і правильність оцінки ситуації. І навпаки, ряд операцій радянського командування на завершальному етапі війни стали зразком військового мистецтва. Уже не робилися спроби широкомасштабного наступу по всьому фронту, а послідовно проводилися операції на різних ділянках. Перенесення ударів з одного напряму на інший змушувало німецьке командування перекидати сили з одного місця радянсько-німецького фронту в інше, латаючи дірки в обороні.

Війна виховала багато енергійних, талановитих радянських воєначальників, які не боялися приймати самостійні рішення: Г. Жуков, І. Конєв, Ф. Толбухін, О. Василевський, Р. Малиновський, Л. Говоров, К. Рокосовський, А. Єременко, К. Мерецков, І. Баграмян та ін.

У 1944 р. розпочався наступ під Ленінградом. 14 січня -- 29 лютого тут було проведено успішну наступальну операцію, у результаті якої місто було повністю деблоковано. Закінчилась 900-денна блокада легендарного міста, яке втратило не менше 800 тис. своїх мешканців.

Практично одночасно з цим розвивалась операція з визволення Правобережної України. Війська 1-го Українського фронту (командуючий -- М. Ватутін) і 2-го Українського фронту (командуючий -- І. Конєв) оточили корсунь-шевченківське угруповання противника. У результаті 55 тис. німецьких солдатів було знищено, 18 тис. взято в полон. За тактикою і військовим мистецтвом бойові дії в районі Корсунь-Шевченківського одержали назву «другого Сталінграда».

26 березня 1944 р. з'єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону СРСР. У середині квітня війська 1-го Українського фронту підійшли до передгір'їв Карпат. Більшу частину Правобережної України було звільнено. Услід за наступом на Правобережній Україні 8 квітня почалась Кримська операція 4-го Українського фронту (командуючий -- Ф. Толбухін), яка завершилася 12 травня 1944 р. повним розгромом німецько-фашистського угруповання і визволенням Криму.

Не дивлячись на опір ворога, 9 травня 1944 звільнено Севастополь.

Літній наступ радянських військ розпочався 10 червня 1944 з нанесенням удару фінської армії на Карельському перешийку. 2 вересня 1944 Фінляндія підписала перемир'я з СРСР. У жовтня 1944 радянська армія за згодою з норвезьким урядом вступила на територію Норвегії, звільнивши її північну частину.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11