Лінійні (магістральні) кабелі, а також межстанціні з'єднувальні лінії з'єднуються зі станційними в одному з приміщень телефонної станції, де разміщується обладнання кросу [10]. У кросі встановлений щит перемикання, що являє собою стальний каркас, на станційній стороні якого укріплені рамки з штифтами, а на лінійній - захисні смуги, на 100 двохпроводних ліній кожна. До виведення захисних припаюються жили лінійних кабелів, а до штифтам рамок - жили кабелів, що йдуть від станції. Жили лінійних і станційних кабелів кроссируются між собою кросовими шнурами. На захисній смузі укріплені пружинні держателі, в яких розташовані термічні котушки ТК-0, 25 і вугільні розрядники УР-500, а також, випробувальні гнізда, необхідні для підключення випробувального приладу. Схема включення абонентської лінії через щит перемиканні зображена на мал. 5. 9:
Малюнок 5. 9 - Схема включення абонентської лінії через щит перемикання
На схемі включення абонентської лінії через щит перемикання зображене: ИГ - випробувальне гніздо, УР1 і УР2 - вугільні розрядники Вугільні розрядники УР-500 оберігають станційні прилади від пошкоджень їх високим напруженням, а термічні котушки ТК-0, 25 - від пошкоджень великим струмом. Зображення вугільного розрядника УР-500 і термічної котушки ТК-0, 25 приведене в Додатку Ї. Для даної мережі зв'язку на 30 000 абонентів використовується кросове обладнання фірми Reichle&De Massari, що входить в комплект постачання станції 5ESS. У обладнанні використовуються захисні смуги і термічні котушки, конструктивно декілька відмінні від описаних, однак принцип дії пристроїв захисту абсолютно однаковий. 5. 4. 3 Вибір вступних пристроїв мережі зв'язку
Кінці кабелів на лінії необхідно вводити в кінцеві пристрії: бокси, розподільні коробки і кабельні ящики. Ці пристрої захистять кінці кабелів від проникнення вологи і створять зручність для приєднання провідника до будь-якої жили кабелю [10]. 5. 4. 3. 1 Вибір кабельних боксів
Кабельний бокс БКТ являє собою чавунну коробку зі зьомною задньою кришкою [10]. На лицьовій стінці боксу прорізані вікна, у яких укріплені пластмасові колодки з наскрізними клемами - плінтами. З зовнішньої сторони плінта наскрізна клема має гвинт для приєднання провідника, а з внутрішньої - металеву луджену пластинку з отвором (перо), до якого припаюють жилу кабелю. У нижній частині боксу зроблений отвір із запресованою лудженою сталевою втулкою, через яку кінець кабелю вводять усередину боксу і закріплюють його у втулці. Кожна колодка постачена 20 клемами, розташованими в два ряди, для включення 10 пар жив. Нумерація плінтів на боксах і пара на плінтах починається з нуля, як показано на мал... Бокси будуть встановлюватися в спеціальних шафах, називаних розподільними. Корпус боксу постачений лапками для зміцнення його болтами на каркасі розподільної шафи. У даному випадку, для проектованої мережі зв'язку доцільно застосовувати бокси ємністю 100х2, 50х2, 30х2 і 20х2, відповідно на 10, 5, 3 і 2 плінти. Зображення кабельного боксу приведено у Додатку Й. 5. 4. 3. 2 Вибір розподільних коробок
Також необхідно використовувати розподільні коробки, наприклад, КРТ-10, що складається з чавунного корпуса і відкидної кришки [10]. Усередині корпуса укріплений бокс 10х2 з одним плінтом. Кабелі розпаюють у рукавичках на десятипарні і включають їх у розподільні коробки, установлювані на сходових клітках і в коридорах. Розподільні коробки кріплять до стінки за лапки двома шурупами. Зображення розподільної коробки приведено у Додатку Й. 5. 4. 3. 3 Вибір кабельних ящиків
Кабельні ящики необхідно встановлювати безпосередньо на кабельних чи опорах на горищах будинків при переході кабельної лінії в повітряну [10]. На плінті кабельної ящики укріплені запобіжники і вугільні розрядники, що захищають кабель від небезпечних напруг і сильних струмів, що можуть виникнути в проводах повітряної лінії. Крім того, плінт закритий металевою кришкою, що захищає його від атмосферних опадів і механічних ушкоджень. Для висновку з-під кришки ізольованих провідників, що приєднуються до проводів повітряної лінії, у підставі зроблено два спеціальних отвори. Кабельні ящики кріплять до стовпа чи дошці за лапки двома шурупами. У даному випадку, доцільно застосовувати кабельні ящики ЯКГ-20-2 для включення 20 пар проводів із двома плінтами. Зображення кабельного ящика приведено у Додатку Й. 6 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ
6. 1 Розрахунок навантаження на блоки AIU при вихідному зв'язку
Телефонне навантаження, створюване абонентськими і з’єднувальними лініями у найгіршому режимі – у годину найбільшого навантаження (ГНН) - є випадковою величиною, що для найпростішого потоку викликів досить повно характеризується математичним очікуванням (середнім значенням) Yм і величиною відхилення від середнього значення. З огляду на те, що імовірність збільшення навантаження в ГНН від середнього значення багато більша, ніж припустима норма втрат викликів, розрахунок числа приладів необхідно робити по розрахунковому телефонному навантаженню Yр [1]. Величина розрахункового навантаження може бути отримана з математичного очікування Yм як: , (6. 1) де Yм – математичне очікування;
t – коефіцієнт, отриманий з нормованої функції Лапласа, значення якого t = 0, 674 обрано таким чином, щоб для більшості ГНН величина втрат не перевищувала норми. Середнє телефонне навантаження Yм дорівнює добутку середнього числа викликів, що надходять за ГНН, на середню тривалість заняття комутаційних чи керуючих пристроїв. Згідно з [1] джерела навантаження для системи умовно поділяються на 9 категорій (див. табл. 6. 1): Таблиця 6. 1 - Категорії абонентів i (номер категорії) Назва абонентської категорії 1 Абоненти з доступом до ISDN 2 Абоненти з підвищеним навантаженням 3 Абоненти адміністративно - ділового сектора 4 Квартирні абоненти 5 Таксофони 6 Міжміські таксофони 7 Лінії міжміських переговорних пунктів 8 Лінії екстрених спецслужб 9 Лінії інформаційних спецслужб До категорії 2 можна віднести:
* відповідальних працівників підприємств, заснувань, господарств (незалежно від форми власності), а також державних органів керування; * абонентів, апарати яких доступні широкому колу співробітників (бухгалтерії, планові відділи); * абонентів з підключенням у АЛ додатковими терміналами (телефаксу, телефону, відеотексту) і пристроями (диспетчерським пультом, комутатором); * квартирних абонентів, що використовують свої апарати для керування приватними підприємствами. На підставі середньостатистичних даних відомо, що у Ворошиловскому районі м. Донецька очікується такий розподіл абонентів по категоріям: близько 20400 тисяч складають квартирні абоненти (категорія 4), близько 1500 приходиться на таксофони (категорія 5), близько 3600 тисяч займають абоненти з підвищеним навантаженням (категорія 2), близько 3600 абонентів приходиться на абонентів адміністративно ділового сектора (категорія 3), близько 450 абонентів приходиться на абонентів категорії 6 У підсумку, при долі квартирних абонентів близької до показника 0, 7, ми можемо скористатися даними з таблиці 7. 2 для визначення середньої тривалості занять абонентської лінії при вихідний зовнішній tв. i, вхідний зовнішній tвх. i, вихідний внутрішньостанційний tвн. i зв'язку, для автоматичного міжміського зв'язку - вихідної до АМТС tав. i і вихідний від АМТС tавх. i. Таблиця 6. 2 - Середні тривалості заняття АЛ tв, с tвх, с tвн, с tав, с Tавх, с до 0, 3 50 65 55 120 150 0, 5 60 70 65 150 180 0, 7 70 80 75 175 200 0, 9 80 90 85 200 220
Тому що, найбільше число потенційних абонентів складають квартирні абоненти, то розрахунок будемо робити орієнтуючись на цю категорію. По [1] при вихідному зв'язку навантаження складається із сум тривалостей занять: * абонентського комплекту для HOST при установленні внутрішніх з'єднань; * вихідних з'єднань на АТС * з'єднань зі спеціальними службами (стіл довідок); * а також з'єднань із АМТС. (6. 2)
де – частка внутрішніх викликів, спрямованих до ліній спецзв'язку, викл; – час заняття абонентського комплекту абонентом HOST при внутрішнім з'єднанні двох абонентів закінчившимся розмовою, с; – те ж при з'єднанні, що не закінчилося розмовою, унаслідок зайнятості викликуваного абонента, с; – часи заняття викликаючим абонентом абонентського комплекту абонентом HOST при вихідному зв'язку з абонентами міський АТС відповідно, що закінчилися і не закінчилися розмовою, с; – часи заняття викликаючим абонентом абонентського блоку AIU при вихідному зв'язку з АМТС, що закінчилися і не закінчилися розмовою, унаслідок зайнятості викликуваного абонента, с; – час заняття блоку AIU при розмові по лініях спецзв'язку, с; – середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викл; – середнє число викликів відповідно на АТС і АМТС, викл;
j – частка розмов, що невідбулися, унаслідок зайнятості абонента. Визначимо час заняття блоку AIU при внутрішнім з'єднанні, закінчившимся розмовою по формулі (6. 3): (6. 3)
де Т – середня тривалість розмови при внутрішнім з'єднанні. При долі квартирних абонентів близько 70% тривалість розмови складає в середньому 75 секунд. – час установлення з'єднання, с.
Для проектованої ЦАТС 5ESS час установлення з'єднання визначається по формулі (6. 4): , (6. 4) де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ; – час прослуховування сигналу виклику, с ; – набір одного знака номера, с ; У результаті, Разом,
Визначимо час установлення з'єднання при зайнятості викликуваного абонента: , (6. 5) ,
де – час прослуховування сигналу "відповідь станції", с ; – час прослуховування сигналу зайнято, с ; – набір одного знака номера, с ; У підсумку,
У даних розрахунках час внутрішньостанційної комутації, при встановленні з'єднання, не враховується. Для ЕАТС 5ESS-2000 він дорівнює 5 мс, що набагато менше часу встановлення з'єднання. Час заняття абонентського блоку AIU при вихідному з'єднанні на АТС закінчившимся розмовою визначимо по формулі (6. 6): (6. 6)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
