Главная: Рефераты

Рефераты. Елементи народознавства при вивченні ботаніки

олоті хова зернинки.

(Кукурудза.)

Стоїть на ґанку в червонім кафтанку.

А хто її зрушить, той плакати мусить.

(Цибуля)

Що то за голова, що лиш зуби й борода?

(Часник.)

Сидить дід над водою

З червоною бородою.

Хто йде -- не мине,

За борідку смикне.

(Калина.)

Сам маленький, а шуба дерев'яна.

(Горіх.)

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ НАРОДОЗНАВСТВА ПРИ ВИКЛАДАННІ ТЕМИ „РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ОХОРОНА ПОКРИТОНАСІННИХ”

УРОК-ПОДОРОЖ «СТОРІНКАМИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ»

Мета: сформувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати вміння учнів працювати колективно, критично мислити, оцінювати факти, самостійно добирати необхідний матеріал для взаємонавчання.

Обладнання: слайди або малюнки із зображенням рослин, занесених до Червоної книги України, Червона книга України, спокійна музика.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: семінар.

Підготовка до уроку: Перед уроком (за один-два тижні) клас поділяється на 4--5 груп, кожна з яких одержує своє завдання: підготувати загадки, вірші, легенди та відомості про рослину, занесену до Червоної книги України.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний етап

Учні розміщуються групами, у яких вони готувалися до уроку.

ІІ. Актуалізація опірних знань

Що таке Червона книга?

Червона книга -- це офіційний документ неурядових міжнародних і національних організацій, що містить систематизовані відомості про рослини та тварин усього світу чи регіонів, становище яких викликає побоювання стосовно їхнього майбутнього.

Червона книга містить перелік біологічних видів і підвидів із зазначенням їхнього сучасного й минулого поширення, кількості та причин її зменшення, особливостей відтворення, уже прийнятих і необхідних заходів охорони виду. Червона книга складається зі сторінок різного кольору (форми, які зникають, -- червоні сторінки, рідкісні -- жовті, відновлені -- зелені). Роль Червоної книги -- зазначити конкретні, найбільш ефективні й дійові заходи захисту для кожного виду. Червону книгу розглядають як науково обґрунтовану програму практичних заходів щодо порятунку рідкісних видів.

III. Мотивація навчальної діяльності

З давніх-давен людина орала землю й вирубувала ліси, пасла худобу та будувала міста. Часто люди вважали дику природу своїм ворогом. У середні віки в Європі з'явилося навіть «філософське» обґрунтування наступу на природу, зокрема на ліс: велика кількість лісів нібито свідчила про дикість країни -- ліс протиставляли цивілізації.

Зараз інша справа. Ліси -- скарб держави. Тому в багатьох країнах ведуть постійні роботи з відновлення лісів. Але висадити дерева -- ще не значить відновити первозданний ліс: багато які з рослин не відновлюються. Те саме відбувається й через оранку цілинних земель: зникають рослини, спроможні жити тільки на них. Ці та інші причини негативно позначилися на рослинному світі нашої планети.

Причин збідніння тваринного світу також багато. У природі все пов'язано, і знищення лісів чи оранка земель позбавляли тварин їхніх споконвічних місць існування. Тваринний і рослинний світ нашої планети під тиском людини почав зникати.

Рушаймо ж у подорож сторінками Червоної книги України!

ІV. Вивчення нового матеріалу

Протягом 2--3 хвилин підготовлений удома матеріал обговорюється в групі, що була створена перед уроком. Після цього до групи № 1 переміщується група № 2, а до групи № 3 приєднується група № 4. Кожна група, навчивши одна одну протягом 3--5 хвилин, зустрічається з іншою групою: № 1 з № 3, № 2 з № 4; потім № 1 з № 4, № 2 з № 3.

Перед початком навчальної роботи «мандрівникам» необхідно відгадати загадку: про яку рослину піде мова. Потім вони розповідають легенду, роблять повідомлення про рослину із Червоної книги, наприкінці звучить вірш про цей вид. Під час роботи в групах звучить спокійна музика, заздалегідь підібрана вчителем або учнями.

Кожній групі пропонується підготувати повідомлення про два види рослин України, які охороняються: латаття біле, глечики жовті, нарцис вузьколистий, підсніжник звичайний, півонію вузьколисту, рябчик великий, любку дволисту, конвалію звичайну.

Пропонується приблизний варіант інформації, яка може бути використана учнями під час подорожі.

Перша група

Латаття біле (Nymphaea alba L.)

Загадка.

Цариця білолиця

У воду глядиться.

Довголітня світлолюбна водяна рослина. Від грубого повзучого кореневища на поверхню води на довгих черешках піднімаються великі листки та гарні квітки. Листки, які плавають (10--30 см у діаметрі). Квітки великі (12--16 см діаметрі). О п'ятій-шостій годині вечора квітки закриваються й опускаються під воду.

Росте в стоячих і повільно плинних водоймах по всій Україні. Цвіте в червні -- серпні. Рослина декоративна, має дубильні та інсектицидні властивості.

У давнину рослину називали здолай-травою. За стародавніми повір'ями, латаття -- рослина, яка рятує від нечистої сили. Мандрівники зашивали в мішечок шматочок кореневища й вішали собі на шию, проказуючи заклинання: «Здолай-трава! Здолай ти злих людей: лихого щоб на нас не надумали, поганого не мислили, віджени ти чарівника-наклепника. Здолай-трава! Здолай мені гори високі, долини низькі, озера сині, береги круті, пеньки та колоди. Сховаю я тебе, здолай-трава, біля рвійного серця на всьому шляху та на всій доріженьці». Наші предки своєрідно використовували латаття. Ченці вживали насіння як засіб, що заспокоює нерви, від корчів і запаморочення. Співаки застосовували латаття для зміцнення голосу. Для поліпшення апетиту сушене кореневище підвішували над ліжком хворого. Відваром квіток лікували зубний біль.

Глечики жовті (Nymphar lutea (L.) Smith.)

Загадка.

Стоять глечики на воді,

Вінки в них жовті й золоті.

Латинська назва походить від арабського слова «німфа». У грецькій міфології німфи -- це вродливі дівчата, які жили у воді. Увесь день глечики повертають квітки за рухом сонця, надвечір пелюстки починають закриватися й перетворюються на пуп'янок.

Довголітня водяна рослина з товстим повзучим кореневищем. Квітки великі (3--5 см у діаметрі), жовтого кольору. Цвіте в червні-липні. Насіння поширює вода та водоплавні птахи. Рослина декоративна. Кореневищем живляться бобри, водяні пацюки, видри та інші тварини, насінням -- водоплавні птахи. Має дубильні, фарбувальні та інсектицидні властивості.

Друга група

Нарцис вузьколистий (Narcissus angustifoliun Curt.,)

Походження наукової назви роду сягає давньогрецької міфології. Один з міфів розповідає про прекрасного юнака Нарциса, якого полюбила юна німфа Ехо. Але Нарцис не відповів на її кохання взаємністю. Від мук нерозділеного кохання Ехо так висохла, що від неї залишився тільки тихий голос. Нарциса ж за його жорстоку байдужість покарали боги Олімпу: він перетворився на квітку.

За іншим міфом, прекрасний Нарцис під час однієї з прогулянок нахилився над струмком напитися і, побачивши у воді своє відображення, відразу в нього закохався. Про все на світі забув Нарцис і все милувався собою, не відходячи від водяного дзеркала. Він уже відчував наближення смерті, але не міг відірватися від свого відображення. Так він і помер, а на тому місці виросла красива біла квітка -- квітка самозакоханості та смерті.

Але є більш прозаїчне пояснення походження наукової назви роду Narcissus -- від грецького «нарко» -- затьмарювати, дурманити (у давній медицині алкалоїди цибулин нарцисів використовували як наркотичний, запаморочливий засіб).

Учені виявили, що серед інших алкалоїдів нарциси містять лікорин -- добрий відхаркувальний засіб для лікування хронічних і гострих запалень легень і бронхітів. Таким чином, нарциси належать до арсеналу сучасної наукової медицини.

Нарцис вузьколистий -- довголітня трав'яниста цибулинна рослина заввишки 20--40 см. У ґрунті міститься цибулина завдовжки 4--5 см, від якої відходять три-чотири довгі лінійні листки завширшки 5--6 мм. На відміну від листків культурного нарциса білого, вони сизо-зелені, коротші від квітконосної стрілки. На стрілці розвивається одна квітка, рідше -- дві-три. Оцвітина біла. Квітки в діаметрі досягають 8 см, мають приємний сильний аромат.

На передгірних рівнинах цвіте в травні, у горах -- у червні. Тривалість цвітіння -- близько 20 днів.

Росте на гірських субальпійських луках (полонинах), у субальпійських лісах, а також на передгірних вологих луках. Область поширення виду охоплює Альпи, Французьку Юру, Істрію, Тироль, Банат, Карпати, гори північної та західної частин Балканського півострова, Південну Грецію. В Українських Карпатах проходить північна межа ареалу нарциса вузьколистого.

У нас зустрічається тільки на території Закарпаття -- відомо кілька місцезнаходжень на хребтах Свідовець, Мармарош-ських Альп, а також у передгірній і низинній частинах області. Утворює високогірну та рівнинну популяції. Широко відомою є «Долина нарцисів» біля села Киреши в Закарпатті -- великий масив нарциса вузьколистого.

Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis h.)

Загадка.

Я найперша зацвітаю

Білим цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

Наукова назва роду, зумовлена сніжно-білим забарвленням квіток, походить від грецького «гала» -- молоко й «антос» -- квітка.

Рід нараховує близько 20 видів. Вони поширені в Середземномор'ї, Європі, на Балканах, Кавказі, у Малій Азії. На території України ростуть три види.

Найбільш розповсюджений представник -- підсніжник звичайний. Це довголітня трав'яниста рослина заввишки 8 -- 15 см. Від цибулини (у ґрунті) піднімаються два лінійні темно-зелені, сизуваті листки, між якими розвивається квітконос із білосніжною дзвоникуватою похиленою квіткою. Цвіте на початку та всередині весни, у березні-квітні, а в деяких місцевостях -- наприкінці квітня.

Росте підсніжник у широколистяних дубових, дубово-грабових, букових, значно рідше мішаних дубово-соснових, буково-соснових лісах, серед чагарників, на лісових галявинах, узліссях. В Україні в значній кількості зустрічається в Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, трохи рідше на Волино-Подольській і Придніпровській височинах і дуже рідко на Лівобережжі -- усього кілька місцезнаходжень у Чернігівській і Полтавській областях.

Квітки підсніжника користуються значним попитом у мешканців великих міст, відірваних від природи. Тому навесні, під час масового цвітіння підсніжників, їх зривають для весняних букетів у величезній кількості. Варварське знищення тисяч квітучих рослин призводить до того, що кількість їх поступово зменшується. Знищення багатьох популяцій охоплює все нові й нові , місцевості, що спричинює значне скорочення ареалу цього виду в Україні. І хоча в деяких місцях підсніжників ще досить багато й вони утворюють у лісах суцільні квіткові килими, усе-таки потрібна охорона ранньовесняної рослини з гарними квітками.

Третя група

Півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia h.)

Довголітню трав'янисту рослину заввишки від 20 до 50 см із шишкоподібно потовщеним корінням у народі називають воронцом, її листки двічі або тричі розсічені на численні лінійно-нитковидні частки. Квітки правильні, одиничні, великі (діаметром до 8 см), з 8--10 криваво-червоними або темно-пурпурними пелюстками. У центрі квітки контрастно вирізняються інтенсивною жовтизною численні тичинки та кілька маточок, з яких після цвітіння розвиваються густо опушені плоди-листянки. Цвіте у квітні-травні. Ареал виду -- причорноморсько-передкавказький. На Україні зустрічається на півдні Лісостепу та в степових районах, а також у Криму. Рослина зникає внаслідок витолочування худобою за посиленого випасання, оранки цілинних степових ділянок і особливо в результаті масового збирання для весняних букетів, а також викопування як лікарської рослини та пересадження до квітників.

Рябчик великий (Fritillaria meleagris h.)

Довголітня трав'яниста рослина. У ґрунті міститься мало, не куляста, трохи приплюснена цибулина, що складається з кількох лусочок. Особливо цікаво, що тільки дві з них товсті, м'ясисті, соковиті. Саме вони -- своєрідні комори, де зберігаються запаси поживних речовин рослини на поточний вегетаційний період. Служать вони тільки протягом року. Після відцвітання й використання запасів луски зменшуються та всихають. Цього ж року в рослини утворюються дві нові м'ясисті лусочки з новими запасами поживних речовин.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.