Метод ритуалізації екологічної діяльності полягає в педагогічній організації традицій і ритуалів, пов'язаних з діяльністю, спрямованою на світ природи. Потужний потенціал щодо реалізації цього методу акумульовано у традиціях українського народу (розчищення джерел і криниць, екологічні толоки, приваблювання і охорона птахів, Різдвяні та Новорічні свята з традиційним Дідухом замість ялинки). Цей метод дає можливість мотивувати і структурувати діяльність учнів через організацію екологічних клубів, рухів тощо. Важливою умовою реалізації цього методу є наявність відповідної символіки, ієрархії, статуту.

Метод екологічних експектацій (від англ. очікування) полягає в педагогічній актуалізації емоційно насичених очікувань майбутніх контактів особистості зі світом природи.

Наприклад, перед екскурсією до лісу педагог налаштовує учнів на те, що вони «йдуть у гості до лісу». Адже, коли збираються в гості, відповідно одягаються, не смітять тощо.

Найефективніше реалізація цих методів відбувається в умовах еколого-психологічного тренінгу, спрямованого на корекцію екологічної свідомості його учасників.

Розглянемо загальноприйняті методи виховання:

Метод бесіди:

o обґрунтування вчителем теми як життєво важливої, а не надуманої;

o формулювання запитань, які б спонукали до розмови;

o спрямування розмови у правильному напрямку;

o залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них ставлення до навколишньої дійсності, до своїх громадських і моральних обов'язків;

o підсумки бесіди, формування на їх основі раціонального вирішення проблеми, яка обговорюється, прийняття конкретної програми дій для закріплення прийнятої в результаті бесіди норми.

Фронтальна бесіда з класом може проводитись на будь-яку тему. Але особливі труднощі виникають тоді, коли доводиться переконувати учнів у помилковості їх поглядів і переконань, неправильності їх поведінки. Тому педагогу слід знати різні прийоми, що підвищують ефективність фронтальної бесіди.

Одним з таких прийомів є розгляд допущеного учнем вчинку і оцінка його на основі вже відомого всім випадку.

Особливу трудність для педагога викликає індивідуальна бесіда, її треба проводити так, щоб ніхто не заважав. Бесіду треба проводити за наперед наміченим планом.

В індивідуальній бесіді важливо, щоб учень не тільки усвідомив зміст моральних аспектів, які доводять до його свідомості, а й переживав їх. З цією метою доцільно використовувати переконливі приклади. Одночасно вихованець повинен відчути, що педагог хоче йому допомогти, усвідомити, що всі зусилля вчителів у його інтересах, що вони знають, як допомогти стати кращим.

Метод прикладу: врахування специфіки наслідування прикладу різними віковими групами; етапність наслідування; джерела для наслідування; використання негативного прикладу у вихованні.

Виховні функції прикладу різні: він може служити педагогу для конкретизації того чи іншого теоретичного положення; на прикладі можна довести істинність певної моральної норми; приклад є переконливим аргументом. Особливість виховного впливу прикладу полягає в тому, що він діє своєю наочністю і конкретністю.

Метод інтерв'ю передбачає постановку уточнюючих запитань, які мають місце під час звичайної бесіди. Слід враховувати, що є такі типи респондентів: несміливий, боязкий, базіка, жартівник, сперечальник, самовпевнений.

Метод анкетування. Використовується для одержання інформації про типовість тих чи інших явищ навчально-виховного процесу. Анкети можуть бути: відкриті, закриті, напіввідкриті, полярні.

Метод педагогічного спостереження - спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Спостереження є пряме і опосередковане, відкрите і закрите, самоспостереження. При організації спостереження важливо мати його план, визначити його термін, фіксувати результати.

Метод гри. Екологічні ігри та завдання дають дитині змогу відчути себе частиною природи, реагувати на проблеми, викликають бажання допомогти природі, захистити її від небезпеки. Сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають дітям ознайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та охороняють її.

Таким чином, для виховання справжньої людини, яка, крім всіх інших якостей, мала б сформований екологічний світогляд, необхідно шукати творчі шляхи, залучаючи мистецтво, туризм, відроджуючи традиції, створюючи дискусійні клуби тощо.

1.4 Педагогічний досвід формування екологічної культури молодших школярів

Одним із завдань нашого дослідження було вивчення масового педагогічного досвіду формування екологічної культури молодших школярів. Під поняттям «педагогічний досвід» розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи.

Опираючись на науковий фонд з проблеми екологічного виховання та на сутність поняття «педагогічний досвід», спробуємо охарактеризувати у загальних рисах масовий педагогічний досвід формування екологічної культури молодших школярів.

Нашу увагу привернув досвід роботи Тарасенко, яка розробила серію «уроків милування».

Вчителька формування екологічної культури молодших школярів здійснює під час екскурсій, прогулянок, подорожей. Учні на її уроках ознайомлюються з правилами поводження в лісі, біля річки, тощо, а також вчать правила збирання рослин (лікарських до букету), ягід, грибів, плодів, насіння дерев. Прогулянки для молодших школярів вона організовує екологічними стежками до пам'ятників природи, пов'язує з історією рідного краю, із звичаями пращурів.

Для молодших школярів пропонуються доступні види практично-природоохоронної діяльності: догляд за кімнатними рослинами, шкільними квітниками, участь в озелененні школи, вулиці, де живе учень; прибирання та догляд за певною територією школи, знищення шкідників на плодових деревах, збирання насіння квітів, насіння плодів дерев і кущів, підгодівля птахів узимку, розвішування годівниць, допомога дорослим у підгодівлі лісових тварин, догляд за домашніми і шкільними акваріумами, тераріумами, кімнатними птахами, свійськими тваринами, збирання попелу для добрива, допомога розпліднику у догляді за молодими ялинками чи плодовими деревами.

Простір для екологічного виховання забезпечують й інші види діяльності: проведення фенологічних спостережень, читання тематичних віршів, казок, творів, проведення конкурсів тощо. Ігрові форми: вікторини-головоломки, аукціони, ігри: «Відгадай за голосом», «Лікарські рослини», «Упізнай за пером» тощо.

Для повноцінного розвитку дитини потрібні живе спілкування з природою і творчість як дитини, так і самого вчителя. Тому більшість уроків з дітьми слід проводити на свіжому повітрі, так вважає вчителька початкових класів Хащуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської області Ольга Іванова. Вона розробила серію уроків навчання грамоти для шестиліток першого класу «Вчимося читати в русі» з використанням рухливих ігор.

Ось деякі з них: гра «Співаю - не співаю», допомагає вивчити голосні та приголосні звуки; «Додай літеру» (допомагає навчитись зливати літери у склади), «Швидше до мене» (сприяє кращому запам'ятовуванню вивчених літер на початковому етапі), «Чарівник» (на утворення складів, слів), «Кубики» (швидке причитування складів), «Твердий й м'який» (розпізнавання твердих і м'яких приголосних). До цієї мети пристосувала й відомі дітям ігри: «Морська фігура», «Хустинка», «Квач», «Фарби», та ін.

Уроки навчання грамоти (читання) з використанням вищезгаданих ігор мають свої переваги:

- по-перше, такі уроки проводяться безпосередньо на природі, на свіжому повітрі, тому є можливість милуватися природою, помічати зміни в природі, відчувати органічну єдність з навколишнім, залучати до словесного оцінювання об'єкти природи;

- по-друге, діти не втомлюються і не сприймають процес читання як щось важке, нецікаве, примусове.

Цікавими для дітей є і уроки математики на природі з використанням задач екологічного змісту (2-4 класи), а шестилітки можуть виконувати приклади, записуючи їх паличкою на піску, або ж пограти в математичні ігри з екологічним змістом. Наприклад: «Збери горішки» (активізує мислення дітей, допомагає підготувати до розв'язування рівнянь), «Вазони» (формує обчислювальні навички, розвиває мислення, швидкість реагування, увагу), «Склади стежину» (ґрунтується на розв'язуванні колових прикладів), «Віднови пейзаж» (розв'язавши приклади, записані на геометричних фігурах, учні складають з даних фігур цілісний пейзаж), «Кицьчин дім» (змагання командами) та ін.

На думку А. Лука, «дитячі ігри з їх вільним польотом фантазії, вірою в реальність цієї фантазії і в той же час з признанням якихось правил та обмежень, мають безумовну схожість з творчим процесом і служать доброю школою творчого «мислення» [10].

Створена грою творча пошукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого школяра в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури.

Неабиякого значення слід надавати урокам милування природою. Вони відбуваються здебільшого на лоні природи і поєднують у собі музику та образотворче мистецтво, трудове навчання та ознайомлення з навколишнім, читання та валеологію. Такі уроки сприяють розвитку у дітей образного мислення, уяви, уваги, почуттів, мовлення і, звичайно, творчих здібностей. В системі цих уроків здійснюється екологічне виховання.

Під час екскурсій:

- проводимо спостереження і занотовуємо їх;

- малюємо пейзажі, передаючи почуття в кольорах;

- складаємо букети з природних матеріалів (сухих гілок, шишок тощо);

- декламуємо вірші, розповідаємо казки;

- проводимо словникову роботу (підбір гарних слів, римування, пояснення незрозумілих слів);

- виготовляємо картини з природного матеріалу.

Продовжуємо заняття в класі:

- вивчаємо твори відомих поетів та письменників;

- слухаємо музику та «малюємо» словесні малюнки;

- читаємо вірші під музичний супровід;

- підбираємо музику за настроєм;

- розучуємо і виконуємо пісні про природу та пори року.

Після таких уроків діти завжди радісні та збуджені, бо отримали насолоду і задоволення від своєї праці, зуміли побачити красу природи, відкрили свої серця назустріч добру і любові. Не лише на уроках, а й в позаурочний час Ольга Іванова намагається здійснювати екологічне виховання, влаштовуючи для дітей та батьків різні заходи.

Вчителька разом з дітьми вчиться не лише бачити красу природи, любити та співчувати їй, а й намагається допомогти: садить разом з дітьми дерева й квіти, доглядає за тваринами, підгодовує птахів узимку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9